Помпеї: життя, що застигло під попелом Везувію

Останній день Помпей став не лише масштабною історичною трагедією, події у місті лягли в основу величезної кількості творів мистецтва. Його описували як сучасники (Пліній Молодший, Сенека), так і наступні покоління (Шиллер, Пушкін, Айвазовський, Брюллов).

Помпеї та Везувій. Фото: Wikipedia.org

29 серпня 79 року н. е. три міста (Помпеї, Геркуланум, Стабії) після значних землетрусів були повністю поховані під шаром попелу, лави і каміння, що викидав вулкан Везувій, у підніжжя якого вони були розташовані. Помпеї не просто зникли з лиця Землі, про них померла навіть пам’ять.

Картина К. Брюллова «Останній день Помпеї».

Ілюстрація: Wikipaintings.org

Земля поступово поросла рослинністю, над старим містом стали зводити нові будинки. Лише в XVI столітті, коли під землею стали прокладати комунікації, архітектор Доменіко Фонтана виявив стародавнє римське місто Помпеї. При розкопках встановили, що місто з тієї фатальної ночі не змінилося, воно застигло на століття і лише тепер заговорило… Заговорили вулиці, стіни житлових будинків, рештки людей і домашніх тварин. Помпеї стали книгою, за якою вивчають побут Стародавнього Риму. Археологічний комплекс Помпеї став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Помпеї: скульптура малого театру «Одеон». Фото: Наталія Стрига

Античні Помпеї були сільськогосподарським і торговим містом. Тому тут було все: храми, театри, магазини, таверни, ринок, багаті вілли та убогі будинки злиденних. Вузькі дороги міста, що вимощені величезним камінням, досі зберегли з боків отвори для прив’язування коней. Вулиця іноді перегороджена злегка виступаючими брилами — це свого роду пішохідні переходи. Численні вози, що проїжджали тут у I столітті, залишили глибокі відшліфовані вибоїни у кам’яній дорозі.

Від безлічі храмів залишилися лише колони, іноді жертовники і скульптури, стіни майже повністю зруйновані. У більшості випадків збереглися ті архітектурні об’єкти релігійного і політичного значення, в основі яких був травертин — надміцний камінь, який, до речі, римляни використовували під час будівництва Колізею.

Помпеї: храм Аполлона. Фото: Рicasaweb.google.com

Як би парадоксально це не звучало, але найкраще зберігся лупанарій (від лат. слова «вовчиця») або, просто, публічний будинок міста Помпеї. Це пікантна родзинка туристичного маршруту. 5 мініатюрних кімнат із кам’яними ложами і фресками на стінах.

Помпеї: фреска в лупанарії. Фото: Рicasaweb.google.com

Маленькі будиночки простолюдинів зберегли своє давнє облаштування. Кажуть, у печі одного із них археологи знайшли хліб, що обвуглився. Знаменитий своєю обробкою будинок трагічного поета (названий так через зміст однієї з мозаїк). Вхід у будинок до цих пір охороняє собака, викладена на підлозі з дрібних шматочків каменю. Під нею — всім відомий напис: «Cave canem» («Бережися собаки»). Ця собака стала розтиражованим неофіційним символом Помпеї.

Помпеї: мозаїка «Бережись собаки». Фото: Wikipedia.org

У антикваріумі зібрані різні предмети, що були виявлені під час розкопок міста Помпеї: робочі знаряддя, домашнє начиння, декоративні елементи будинків. Але найбільше вражають і одночасно вселяють жах зліпки тіл загиблих городян. Тіла застиглих мерців за століття стали порожнинами у скам’янілому попелі. Археологи заливали їх гіпсом і отримували скорчені в жахливих, неприродних позах тіла людей і тварин.

Помпеї: гіпсовий зліпок померлого. Фото: Наталія Стрига

Антикваріум міста Помпеї. Фото: Наталія Стрига

У стародавніх Помпеях досі панує руйнівний дух. Буйна рослинність, негода і нескінченний потік туристів породили у колах істориків сумний вислів: «Наступне виверження Везувію врятує Помпеї!» Але все, що подано для огляду у Помпеях — це всього лише 60% всього античного міста. Решта, для надійності, все ще зберігається у землі для майбутніх поколінь.

У ХХ ст. неподалік від розкопок виникли нові Помпеї — сучасне місто із старовинною назвою. Таким чином, довівши, що Життя завжди відроджується, навіть із попелу.