Політика планування сім’ї, широко відома як «політика однієї дитини», призвела до більш ніж 330 мільйонів абортів за сорок років. Цей план контролю над населенням прирік жінок на стерилізацію, примусові аборти і примусове дітовбивство і призвів до демографічної кризи, що загрожує сьогодні Китаю.
Тоді як жахи, скоєні в рамках цієї страшної політики, регулярно висвітлювали в ЗМІ, роль, яку зіграв нещодавно померлий китайський лідер Цзян Цземінь у проведенні цієї політики, менш відома.
За даними китайського правозахисника, лише за шість місяців в одному з міст північно-східної китайської провінції Шаньдун 2005 року понад 130 000 жінок було насильно стерилізовано або примусово примушено до абортів. Закордонний китайський експерт вважає, що це результат розпоряджень Цзян Цземіня, який зробив планування сім’ї надзвичайно важливою частиною своєї внутрішньої політики.
Цзян Цземінь був лідером КПК понад десять років, починаючи з 1989 року. Після офіційного виходу на пенсію він продовжував частково контролювати партію за лаштунками через свою мережу впливу. Він помер у Шанхаї 30 листопада.
І Фусянь, старший науковий співробітник у галузі акушерства та гінекології в Університеті Вісконсін-Медісон і автор книжки «Велика країна з порожнім гніздом», присвяченої китайській політиці однієї дитини, написав у Твіттері 2 грудня, що Цзян Цземінь «спровокував крах населення Китаю», внаслідок чого коефіцієнт народжуваності впав із 2,3 у 1990 році до 1,22 у 2000 році.
У 1979 році китайський режим запровадив політику однієї дитини. Теоретично, метою кампанії було підвищення рівня життя і стримування зростання населення. На практиці ця політика призвела до численних абортів, стерилізації та примусового дітовбивства.
Після приходу до влади Цзян Цземінь розпорядився запровадити у 1991 році систему підзвітності, згідно з якою високопосадовці партії та місцевих органів влади несли особисту відповідальність за реалізацію планування сім’ї у своїй юрисдикції. Ті, які не справлялися з контролем рівня народжуваності, піддавалися дисциплінарним стягненням і втрачали можливість просування по службі.
За словами Чень Куйде, виконавчого директора НУО «Принстонська китайська ініціатива», політика однієї дитини ніколи не була такою жорсткою, як за часів Цзян Цземіня, з 1989 до 2004 року.
«Нелюдська практика [примусових абортів, стерилізації та дітовбивства] була найпоширенішою в той період, що призвело до різкого зниження народжуваності в [Китаї]», — сказав він китайському виданню Epoch Times 1 грудня.
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, на які посилаються китайські ЗМІ, з 1971 по 2013 роки було зроблено 336 мільйонів абортів, 403 мільйони жінок отримали внутрішньоматкові спіралі (ВМС).
1991 рік — рік, коли на кадри КПК було покладено відповідальність за кількість народжень, — ознаменувався масовими дітовбивствами по всьому Китаю. Ян Цзянлі, академік і правозахисник, який емігрував до США, у той час жив у провінції Шаньдун.
У 2016 році він написав статтю про масове вбивство немовлят у Китаї у 1991 році за наказом Цзян Цземіня і опублікував її на сайті правозахисної групи Human Rights in China, яка базується у США і заснована китайськими студентами і вченими.
У його рідній провінції Шаньдун секретарі КПК повітів Гуань і Шень, Цзен Чжаоці і Бай Чжиган, почали кампанію «Сто днів без дітей». У період з 1 травня до 10 серпня 1991 року два секретарі партії віддали наказ про примусове переривання вагітності, що призвело до масових абортів і дітовбивств. За цей період не народилося жодної дитини. Не обійшли стороною і молодят, у яких народилася перша дитина. Немовлят, народжених у цей період, душили.
У 1991 році аналогічні заходи було вжито по всій країні.
Обидва секретарі партії, Цзен Чжаоці і Бай Чжиган, пізніше були підвищені на посаді за «чудову роботу» з реалізації політики планування сім’ї, і жоден з них ніколи не висловлював каяття.
В одному з міст південно-західної провінції Юньнань місцевий директор з планування сім’ї примусив 37-річну вагітну жінку, чия дитина мала народитися за десять днів, лягти в лікарню. Жінка залишалася там протягом трьох днів. Акушер щодня давав їй ліки, щоб убити дитину. На третій день лікар за допомогою 20-сантиметрового шприца ввів смертельну дозу через її матку, прямо в голівку плода. У ніч після ін’єкції вона народила мертву дитину. Потім лікарня зажадала 40 юанів (близько 6 євро) за витрати на похорон убитої дитини.
Через цензуру, яку практикує комуністичний режим, те, що стало відомо про трагедії, спричинені політикою однієї дитини, є лише верхівкою айсберга.
Комуністичний режим скасував політику однієї дитини 2013 року, дозволивши мати двох дітей. У травні 2021 року було оголошено, що сім’ї зможуть мати трьох дітей.
У 2021 році коефіцієнт народжуваності в Китаї становив 1,16, що значно нижче стандарту ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), який становить 2,1 для стабільного населення. Це один із найнижчих показників у світі.
За словами Чень Гуанченя, китайського юриста і правозахисника, практика холоднокровних примусових абортів суперечить китайським традиціям, згідно з якими людське життя вважається найсвященнішим. Китайське суспільство більше не цінує людське життя, сказав він.
За матеріалами The Epoch Times
===
Новини по темі:
