Blog

  • Комуністична влада Китаю впроваджує обмеження на діяльність іноземних неурядових організацій

    Провідні ЗМІ комуністичного Китаю передрукували статтю, опубліковану в газеті КПК Study Times під назвою "Як ставитись до міжнародних неурядових організацій [НУО в Китаї]". У засобах пропаганди КПК ця стаття освітлювалася дуже широко й усестороннє. Автор цієї статті покладає відповідальність за виникнення чималої кількості нинішніх проблем у Китаї на іноземні неурядові організації, заявляючи, що "одні іноземні неурядові організації зашкоджують стабільності політичної ситуації, а інші заохочують корупцію в Китаї".

    Китайський медіа-експерт пан Хе Цінлянь відзначив: "Появу цієї статті можна розглядати як перший відкритий крок комуністичного режиму в прагненні посилити контроль над діяльністю іноземних неурядових організацій".

    За словами пана Хе, дозвіл на діяльність іноземних неурядових організацій на території Китаю, як відомо, відіграє дуже важливу роль в політиці "відкритих дверей" КПК стосовно решти світу. Проте за останні два роки КПК усе більше приділяє увагу запобіганню "кольоровій революції".

    [Примітка редактора: "Кольоровими революціями" називаються творчі, ненасильницькі рухи в посткомуністичних суспільствах Центральної та Східної Європи, спрямовані на знищення авторитарних правлінь. Символом руху обирається колір або квітка. Приклади такої революції – помаранчева революція в Україні 2004 року або рожева революція 2003 року в Грузії.]

    На сьогоднішні КПК проявляє наростаючу увагу до іноземних неурядових організацій і все більше обмежує їхню діяльність на території Китаю.

    Іноземні неурядові організації як "загроза"

    Діяльність іноземних неурядових організацій у Китаї, як указується в статті, несе в собі приховану загрозу: завдається шкода національній безпеці Китаю, руйнується стабільність політичної обстановки в Китаї, заохочується корупція і просуваються "іноземні шляхи".

    У статті стверджується наступне: "Кожного разу, коли іноземні неурядові організації сприяють підтримці соціального благополуччя, допомагаючи бідним, сприяючи захисту навколишнього середовища та ін., в китайське суспільство упроваджуються іноземні ідеологія й цінності, методи, організаційні моделі, виконавчі механізми, а також ще витонченіші шаблони розвитку, і таким чином утілюється прихована загроза".

    Далі в статті мовиться, що ці "іноземні шляхи", які в основному йдуть від країн Заходу, не тільки впливають на китайське суспільство, але поступово змінять китайську соціальну систему і також неминуче опосередковано серйозно вплинуть на так звану непроникну сферу, яка контролюється і охороняється КПК.

    Пан Хе Цінлянь із довірою ставиться до згаданих так званих "іноземних шляхів у Китаї", іншими словами, до "мирного перетворення" або "кольорової революції".

    Незадовго до публікації цієї статті влада Пекіну влаштувала ревізію діяльності кількох приватних місцевих організацій, куди надходили "підозрілі іноземні грошові внески".

    Не допустити ”кольорову революцію”

    Публікація в журналі Trend повідомляє про те, що 19 травня відбулося розширене засідання Постійної комісії при політбюро КПК під керівництвом голови КПК Ху Цзіньтао.
    Тема обговорення – "Підтримка передового руху".

    Ху Цзіньтао виступив із довгою промовою про запобігання ”кольоровій революції” і запропонував почати "війну без диму пострілів". Ху запропонував узяти під жорсткий контроль діяльність неурядових організацій і далі він заявив, що "ми абсолютно не можемо дозволити, щоб турбота про права людини перетворилася в наступ на нашу партію".

    Більш того, Ху також запропонував "не допустити створення або визнання етичних лідерів" на зразок Єльцина, Гавела, Валенси й Аун Сан Су Чжи.

    Промова Ху Цзіньтао була видана у вигляді документа центрального комітету КПК і поширена по всіх структурах влади в провінціях і військових округах. Також був підготовлений скорочений варіант промови для розповсюдження по всіх гілках влади в областях і військових частинах.

    Як відмітив головний редактор журналу Trend Чжан Вейго, не зважаючи на клятвені завірення Ху Цзіньтао всесторонньо викорінювати будь-якого роду ”кольорові революції”, на цей час в самому Китаї відбулася "чорна революція", оскільки закони КПК все більше нагадують поняття "організованої злочинної банди".

    На думку Чжана, існують різного роду вказівки на те, що заради просування інтересів Заходу на території Китаю в рамках монополії на однопартійну систему комуністичний режим скоріше поверне на шлях перетворення на "організовану злочинну банду", ніж допустить у Китаї правозахисну ”кольорову революцію”.

    Кінець політики "відкритих дверей"

    Як стверджує Хе Цінлянь, якщо об’єднати всі поточні напрями зовнішньої політики КПК, то можна виявити три тенденції, що розвиваються практично одночасно:

    Створення партійних філіалів і союзів на підприємствах з іноземними інвестиціями. На ділі цей рух націлений не на надання допомоги працівникам, а на посилення контролю партії.

    Посилення контролю над політикою "відкритих дверей" стосовно неурядових організацій для завчасного контролю над громадською думкою заради запобігання ”кольоровій революції”.

    Залучення іноземних інвестицій, що до цього часу схвалювалося, недавно було відкинуте Китаєм. ЗМІ материкового Китаю возносять хвалу підприємствам країни з іноземними вкладеннями за досягнення вирішальних позицій в справі "глобалізації Китаю". Навпаки, інвестиції іноземних компаній, вкладені в будь-яку галузь економіки Китаю, чи то стратегічна промисловість, або інша галузь, усі вважаються згубними для безпеки китайської економіки.

     

     

  • Комуністична влада Китаю впроваджує обмеження на діяльність іноземних неурядових організацій

    Провідні ЗМІ комуністичного Китаю передрукували статтю, опубліковану в газеті КПК Study Times під назвою "Як ставитись до міжнародних неурядових організацій [НУО в Китаї]". У засобах пропаганди КПК ця стаття освітлювалася дуже широко й усестороннє. Автор цієї статті покладає відповідальність за виникнення чималої кількості нинішніх проблем у Китаї на іноземні неурядові організації, заявляючи, що "одні іноземні неурядові організації зашкоджують стабільності політичної ситуації, а інші заохочують корупцію в Китаї".

    Китайський медіа-експерт пан Хе Цінлянь відзначив: "Появу цієї статті можна розглядати як перший відкритий крок комуністичного режиму в прагненні посилити контроль над діяльністю іноземних неурядових організацій".

    За словами пана Хе, дозвіл на діяльність іноземних неурядових організацій на території Китаю, як відомо, відіграє дуже важливу роль в політиці "відкритих дверей" КПК стосовно решти світу. Проте за останні два роки КПК усе більше приділяє увагу запобіганню "кольоровій революції".

    [Примітка редактора: "Кольоровими революціями" називаються творчі, ненасильницькі рухи в посткомуністичних суспільствах Центральної та Східної Європи, спрямовані на знищення авторитарних правлінь. Символом руху обирається колір або квітка. Приклади такої революції – помаранчева революція в Україні 2004 року або рожева революція 2003 року в Грузії.]

    На сьогоднішні КПК проявляє наростаючу увагу до іноземних неурядових організацій і все більше обмежує їхню діяльність на території Китаю.

    Іноземні неурядові організації як "загроза"

    Діяльність іноземних неурядових організацій у Китаї, як указується в статті, несе в собі приховану загрозу: завдається шкода національній безпеці Китаю, руйнується стабільність політичної обстановки в Китаї, заохочується корупція і просуваються "іноземні шляхи".

    У статті стверджується наступне: "Кожного разу, коли іноземні неурядові організації сприяють підтримці соціального благополуччя, допомагаючи бідним, сприяючи захисту навколишнього середовища та ін., в китайське суспільство упроваджуються іноземні ідеологія й цінності, методи, організаційні моделі, виконавчі механізми, а також ще витонченіші шаблони розвитку, і таким чином утілюється прихована загроза".

    Далі в статті мовиться, що ці "іноземні шляхи", які в основному йдуть від країн Заходу, не тільки впливають на китайське суспільство, але поступово змінять китайську соціальну систему і також неминуче опосередковано серйозно вплинуть на так звану непроникну сферу, яка контролюється і охороняється КПК.

    Пан Хе Цінлянь із довірою ставиться до згаданих так званих "іноземних шляхів у Китаї", іншими словами, до "мирного перетворення" або "кольорової революції".

    Незадовго до публікації цієї статті влада Пекіну влаштувала ревізію діяльності кількох приватних місцевих організацій, куди надходили "підозрілі іноземні грошові внески".

    Не допустити ”кольорову революцію”

    Публікація в журналі Trend повідомляє про те, що 19 травня відбулося розширене засідання Постійної комісії при політбюро КПК під керівництвом голови КПК Ху Цзіньтао.
    Тема обговорення – "Підтримка передового руху".

    Ху Цзіньтао виступив із довгою промовою про запобігання ”кольоровій революції” і запропонував почати "війну без диму пострілів". Ху запропонував узяти під жорсткий контроль діяльність неурядових організацій і далі він заявив, що "ми абсолютно не можемо дозволити, щоб турбота про права людини перетворилася в наступ на нашу партію".

    Більш того, Ху також запропонував "не допустити створення або визнання етичних лідерів" на зразок Єльцина, Гавела, Валенси й Аун Сан Су Чжи.

    Промова Ху Цзіньтао була видана у вигляді документа центрального комітету КПК і поширена по всіх структурах влади в провінціях і військових округах. Також був підготовлений скорочений варіант промови для розповсюдження по всіх гілках влади в областях і військових частинах.

    Як відмітив головний редактор журналу Trend Чжан Вейго, не зважаючи на клятвені завірення Ху Цзіньтао всесторонньо викорінювати будь-якого роду ”кольорові революції”, на цей час в самому Китаї відбулася "чорна революція", оскільки закони КПК все більше нагадують поняття "організованої злочинної банди".

    На думку Чжана, існують різного роду вказівки на те, що заради просування інтересів Заходу на території Китаю в рамках монополії на однопартійну систему комуністичний режим скоріше поверне на шлях перетворення на "організовану злочинну банду", ніж допустить у Китаї правозахисну ”кольорову революцію”.

    Кінець політики "відкритих дверей"

    Як стверджує Хе Цінлянь, якщо об’єднати всі поточні напрями зовнішньої політики КПК, то можна виявити три тенденції, що розвиваються практично одночасно:

    Створення партійних філіалів і союзів на підприємствах з іноземними інвестиціями. На ділі цей рух націлений не на надання допомоги працівникам, а на посилення контролю партії.

    Посилення контролю над політикою "відкритих дверей" стосовно неурядових організацій для завчасного контролю над громадською думкою заради запобігання ”кольоровій революції”.

    Залучення іноземних інвестицій, що до цього часу схвалювалося, недавно було відкинуте Китаєм. ЗМІ материкового Китаю возносять хвалу підприємствам країни з іноземними вкладеннями за досягнення вирішальних позицій в справі "глобалізації Китаю". Навпаки, інвестиції іноземних компаній, вкладені в будь-яку галузь економіки Китаю, чи то стратегічна промисловість, або інша галузь, усі вважаються згубними для безпеки китайської економіки.

     

     

  • Дотримання правил етикету – запорука успішного бізнесу

    Дотримання правил етикету – запорука успішного бізнесу

    #img_left_nostream#Спілкуючись і спостерігаючи за людьми різних професій, сфер діяльності та бізнесу, я помітила, що останнім часом багато хто з них часто зустрічається з конфліктними ситуаціями на виробництві, в діловій сфері, в побуті й на більш високому рівні – в державних установах, у міжнародних стосунках.

    І виявилось, щоб уникнути таких ексцесів, достатньо буває дотримуватись на роботі хоч і формальних, але абсолютно обов’язкових вимог: ввічливого тону звертання, лаконічності викладу, виявляти тактовність, товариськість, природність і доброзичливість, тобто дотримуватися правил етикету!

    Причому, уміння поводитися належним чином є зараз однією з найважливіших умов для того, щоб вирватися вперед і зберегти лідерство в бізнесі.

    У Інтернеті я прочитала висловлення точки зору з досвіду роботи власника однієї з великих компаній: “У бізнесі є тільки два обмеження: люди і гроші. Причому саме у такій послідовності: спочатку – люди, потім – гроші. Придумайте гарний проект, і гроші прийдуть. А ось людей знайти важко. Підбір кадрів – це мистецтво”.

    Діловий етикет посідає особливе місце у мистецтві поведінки. Якщо, порушуючи ті або інші норми поведінки в побуті й суспільстві, Ви ризикуєте, головним чином, своєю репутацією вихованої людини, то в бізнесі такі помилки можуть коштувати великих грошей і кар’єри.

    Тому актуальною темою, на мій погляд, є вироблення культури службового спілкування, що включає також знання і дотримання правил службового етикету.

    Великий майстер і вчитель у сфері ділових стосунків Дейл Карнегі стверджував, що успіх людини у фінансових справах на 15% залежить від її професійних знань і на 85% – від уміння спілкуватися з людьми. І дійсно, будь-який бізнес – це скоординовані дії багатьох людей, і ефективність цих дій прямо залежить від здатності співробітників налагоджувати стосунки одине з одним. Недотримання цих правил викликає неприємні наслідки. Наприклад, невміння вести службову розмову, відсутність комунікабельності у спілкуванні з товаришами по роботі призводять до багатьох труднощів і втрати часу великої кількості людей.

    Для того, щоб прокласти шлях у джунглях людських стосунків, корисно завжди враховувати три важливі моменти:

    1.Уміння сприймати, тобто думати не тільки про себе, але і про інших.

    Всі люди різні, тому вони по-різному сприймають ситуацію, в якій опиняються. Відмінності в сприйнятті часто призводять до того, що люди не погоджуються одине з одним щодо якихось питаннь, і ситуація загострюється. Щоб вирішити цей конфлікт, треба  зрозуміти точку зору іншої людини (хоча це не означає, що варто відразу погодитися з нею). Без цього не може бути і мови про який-небудь успіх.

    Не враховувати думку й інтереси покупця, клієнта або партнера – все одно, що намагатися летіти у вакуумі, махаючи крильми. Один з бізнесменів сказав із цього приводу: “Всі неприємності відбуваються через егоїзм або зацикленність на своїх інтересах. Наприклад, деякі прагнуть нашкодити колегам, щоб отримати перевагу в конкуренції по роботі або вивищитися в рамках власного закладу”.

    Завжди треба пам’ятати, що в усіх є свої інтереси й у будь-якій точці зору міститься частинка істини, навіть якщо здається, що Ваш опонент або співбесідник абсолютно не має рації. Тому непорушною вимогою ділового етикету є повага до чужих думок і прагнення зрозуміти їх. Ось одне із “золотих правил” життя і ділового етикету: “Ставтеся до інших, до всіх без винятку, так, як би Ви хотіли, щоб ставилися до Вас”. Додам ще, що терпимість і скромність зовсім не перешкодять Вам бути упевненими в собі.

    2. Уміння володіти своїми емоціями.

    У спілкуванні або переговорах, особливо, якщо ситуація зайшла в безвихідь, емоції можуть виявитися великою перешкодою на шляху до порозуміння. Тому дуже важливо навчитися управляти своїми емоціями і стежити за емоціями партнерів.

    Одним з ефективних способів підкорення емоцій (людського гніву, страху, інших нервових станів) є звільнення від цих почуттів. Наприклад, дати можливість співбесідникові “випустити пар”, тоді з ним легше буде розмовляти. Розрядити емоції у багатьох випадках допомагають такі прояви лояльності, як вибачення, висловлювання сумніву, сумісна трапеза та ін.

    3. Уміння поставити себе на місце опонента.

     Якщо з’явилися розбіжності в інтересах, то їх можна усунути, досягнувши згоди між опонентами. Ось один з постулатів ділового етикету: “До будь-якої людини, з якою маєш справу в бізнесі, слід ставитися непорушно чемно та з пошаною”.

    Люди краще слухають, якщо відчувають, що їх зрозуміли. Тому, якщо Ви хочете, щоб ця людина поважала Ваші інтереси, почніть з того, щоб вона побачила, що Ви  поважаєте її. Людей треба уміти відокремити від проблеми, слухати їх з повагою, люб’язно підкреслювати своє бажання зрозуміти їхні потреби.

    Твердий захист своїх інтересів під час переговорів не означає, що Ви відмовляєтеся розуміти точку зору своїх опонентів. Зовсім навпаки. Навряд чи слід розраховувати, що опонент прислухається до Ваших інтересів і обговорить Ваші пропозиції, якщо Ви не берете до уваги його інтереси і не показуєте, що відкриті для його пропозицій.

    І, насамкінець, ще кілька принципів ділового етикету можуть стати Вам у пригоді:

    – шість чарівних слів: будь ласка, дякую Вам, відмінно зроблено;

    – не змішуйте спиртне і наркотики з бізнесом.

    Але просто бути ввічливим, доброзичливим та ін. недостатньо. У діловому етикеті загальні принципи правильної поведінки набувають специфічного забарвлення, що виражається в наступних його основних принципах:

    – Робіть усе вчасно. Мало того, що запізнення заважають роботі, – вони є ознакою того, що на людину не можна покластися, і вона – поганий виконавець. Цілком очевидно, що наявність такого негативу, як невчасне виконання зобов’язань, впливає на службове просування. Вимога все робити у визначений для цього час стосується й іншої професійної і службової діяльності. Всі справи повинні бути зроблені вчасно! Тому важливо вміти розрахувати необхідний для їхнього виконання час.

    – Одягайтеся як годиться. У цьому принципі найголовнішою є необхідність вписатися в оточення на роботі, а усередині цього оточення – в контингент працівників Вашого рівня. Одяг вибирайте зі смаком, він має відповідати моді фасону і колірній гамі. Те ж стосується взуття й інших аксесуарів. 

    – Говоріть і пишіть гарною мовою.

    Цей принцип означає, що все вимовлене і написане Вами – записки, листи та ін. – повинне не тільки нести ясну і цілеспрямовану думку, але й бути викладене правильною мовою, причому всі власні назви повинні вимовлятися і писатися без помилок. У разі труднощів з граматикою і правописом користуйтеся словниками, підручниками та послугами більш грамотних співробітників.

    Необхідно заборонити самому собі використовувати лайливі та нецензурні вислови, навіть чужі – коли Ви щось переказуєте.

     

     

  • Дотримання правил етикету – запорука успішного бізнесу

    Дотримання правил етикету – запорука успішного бізнесу

    #img_left_nostream#Спілкуючись і спостерігаючи за людьми різних професій, сфер діяльності та бізнесу, я помітила, що останнім часом багато хто з них часто зустрічається з конфліктними ситуаціями на виробництві, в діловій сфері, в побуті й на більш високому рівні – в державних установах, у міжнародних стосунках.

    І виявилось, щоб уникнути таких ексцесів, достатньо буває дотримуватись на роботі хоч і формальних, але абсолютно обов’язкових вимог: ввічливого тону звертання, лаконічності викладу, виявляти тактовність, товариськість, природність і доброзичливість, тобто дотримуватися правил етикету!

    Причому, уміння поводитися належним чином є зараз однією з найважливіших умов для того, щоб вирватися вперед і зберегти лідерство в бізнесі.

    У Інтернеті я прочитала висловлення точки зору з досвіду роботи власника однієї з великих компаній: “У бізнесі є тільки два обмеження: люди і гроші. Причому саме у такій послідовності: спочатку – люди, потім – гроші. Придумайте гарний проект, і гроші прийдуть. А ось людей знайти важко. Підбір кадрів – це мистецтво”.

    Діловий етикет посідає особливе місце у мистецтві поведінки. Якщо, порушуючи ті або інші норми поведінки в побуті й суспільстві, Ви ризикуєте, головним чином, своєю репутацією вихованої людини, то в бізнесі такі помилки можуть коштувати великих грошей і кар’єри.

    Тому актуальною темою, на мій погляд, є вироблення культури службового спілкування, що включає також знання і дотримання правил службового етикету.

    Великий майстер і вчитель у сфері ділових стосунків Дейл Карнегі стверджував, що успіх людини у фінансових справах на 15% залежить від її професійних знань і на 85% – від уміння спілкуватися з людьми. І дійсно, будь-який бізнес – це скоординовані дії багатьох людей, і ефективність цих дій прямо залежить від здатності співробітників налагоджувати стосунки одине з одним. Недотримання цих правил викликає неприємні наслідки. Наприклад, невміння вести службову розмову, відсутність комунікабельності у спілкуванні з товаришами по роботі призводять до багатьох труднощів і втрати часу великої кількості людей.

    Для того, щоб прокласти шлях у джунглях людських стосунків, корисно завжди враховувати три важливі моменти:

    1.Уміння сприймати, тобто думати не тільки про себе, але і про інших.

    Всі люди різні, тому вони по-різному сприймають ситуацію, в якій опиняються. Відмінності в сприйнятті часто призводять до того, що люди не погоджуються одине з одним щодо якихось питаннь, і ситуація загострюється. Щоб вирішити цей конфлікт, треба  зрозуміти точку зору іншої людини (хоча це не означає, що варто відразу погодитися з нею). Без цього не може бути і мови про який-небудь успіх.

    Не враховувати думку й інтереси покупця, клієнта або партнера – все одно, що намагатися летіти у вакуумі, махаючи крильми. Один з бізнесменів сказав із цього приводу: “Всі неприємності відбуваються через егоїзм або зацикленність на своїх інтересах. Наприклад, деякі прагнуть нашкодити колегам, щоб отримати перевагу в конкуренції по роботі або вивищитися в рамках власного закладу”.

    Завжди треба пам’ятати, що в усіх є свої інтереси й у будь-якій точці зору міститься частинка істини, навіть якщо здається, що Ваш опонент або співбесідник абсолютно не має рації. Тому непорушною вимогою ділового етикету є повага до чужих думок і прагнення зрозуміти їх. Ось одне із “золотих правил” життя і ділового етикету: “Ставтеся до інших, до всіх без винятку, так, як би Ви хотіли, щоб ставилися до Вас”. Додам ще, що терпимість і скромність зовсім не перешкодять Вам бути упевненими в собі.

    2. Уміння володіти своїми емоціями.

    У спілкуванні або переговорах, особливо, якщо ситуація зайшла в безвихідь, емоції можуть виявитися великою перешкодою на шляху до порозуміння. Тому дуже важливо навчитися управляти своїми емоціями і стежити за емоціями партнерів.

    Одним з ефективних способів підкорення емоцій (людського гніву, страху, інших нервових станів) є звільнення від цих почуттів. Наприклад, дати можливість співбесідникові “випустити пар”, тоді з ним легше буде розмовляти. Розрядити емоції у багатьох випадках допомагають такі прояви лояльності, як вибачення, висловлювання сумніву, сумісна трапеза та ін.

    3. Уміння поставити себе на місце опонента.

     Якщо з’явилися розбіжності в інтересах, то їх можна усунути, досягнувши згоди між опонентами. Ось один з постулатів ділового етикету: “До будь-якої людини, з якою маєш справу в бізнесі, слід ставитися непорушно чемно та з пошаною”.

    Люди краще слухають, якщо відчувають, що їх зрозуміли. Тому, якщо Ви хочете, щоб ця людина поважала Ваші інтереси, почніть з того, щоб вона побачила, що Ви  поважаєте її. Людей треба уміти відокремити від проблеми, слухати їх з повагою, люб’язно підкреслювати своє бажання зрозуміти їхні потреби.

    Твердий захист своїх інтересів під час переговорів не означає, що Ви відмовляєтеся розуміти точку зору своїх опонентів. Зовсім навпаки. Навряд чи слід розраховувати, що опонент прислухається до Ваших інтересів і обговорить Ваші пропозиції, якщо Ви не берете до уваги його інтереси і не показуєте, що відкриті для його пропозицій.

    І, насамкінець, ще кілька принципів ділового етикету можуть стати Вам у пригоді:

    – шість чарівних слів: будь ласка, дякую Вам, відмінно зроблено;

    – не змішуйте спиртне і наркотики з бізнесом.

    Але просто бути ввічливим, доброзичливим та ін. недостатньо. У діловому етикеті загальні принципи правильної поведінки набувають специфічного забарвлення, що виражається в наступних його основних принципах:

    – Робіть усе вчасно. Мало того, що запізнення заважають роботі, – вони є ознакою того, що на людину не можна покластися, і вона – поганий виконавець. Цілком очевидно, що наявність такого негативу, як невчасне виконання зобов’язань, впливає на службове просування. Вимога все робити у визначений для цього час стосується й іншої професійної і службової діяльності. Всі справи повинні бути зроблені вчасно! Тому важливо вміти розрахувати необхідний для їхнього виконання час.

    – Одягайтеся як годиться. У цьому принципі найголовнішою є необхідність вписатися в оточення на роботі, а усередині цього оточення – в контингент працівників Вашого рівня. Одяг вибирайте зі смаком, він має відповідати моді фасону і колірній гамі. Те ж стосується взуття й інших аксесуарів. 

    – Говоріть і пишіть гарною мовою.

    Цей принцип означає, що все вимовлене і написане Вами – записки, листи та ін. – повинне не тільки нести ясну і цілеспрямовану думку, але й бути викладене правильною мовою, причому всі власні назви повинні вимовлятися і писатися без помилок. У разі труднощів з граматикою і правописом користуйтеся словниками, підручниками та послугами більш грамотних співробітників.

    Необхідно заборонити самому собі використовувати лайливі та нецензурні вислови, навіть чужі – коли Ви щось переказуєте.

     

     

  • Золото Турина

    Золото Турина

    Турин. Італія. 05 жовтня. Російські спортсменки завоювали золоті медалі у фінальному турнірі рапіристок. За команду Росії виступали Яна Рузавіна, Аїда Шанаєва і Світлана Бойко (Юлія Хакімова була запасною). У складній боротьбі з рахунком 23:22 із додатковим часом вони обіграли італійську команду, у складі якої була недавня чемпіонка світу Маргарита Гранбассі.

    #img_gallery#

  • Золото Турина

    Золото Турина

    Турин. Італія. 05 жовтня. Російські спортсменки завоювали золоті медалі у фінальному турнірі рапіристок. За команду Росії виступали Яна Рузавіна, Аїда Шанаєва і Світлана Бойко (Юлія Хакімова була запасною). У складній боротьбі з рахунком 23:22 із додатковим часом вони обіграли італійську команду, у складі якої була недавня чемпіонка світу Маргарита Гранбассі.

    #img_gallery#

  • Етикет. Історична довідка

    Етикет. Історична довідка

    #img_left_nostream#На одному з пишних прийомів у Людовика XIV, який правив у Франції у XVII столітті, гостям вручили картки: у них були перераховані правила, відповідно до яких гості повинні були поводитися. “Етикетки” – так називалися по-французьки ці картки.

    Так виникло поняття “етикет” – правила поведінки в суспільстві в різних ситуаціях. В різний час з’явилося багато книг, що описують норми етикету. У Росії Катерина II особисто склала “Ермітажний етикет”, де наставляла кавалерів: “Їсти і пити смачно й солодко, але не до такої міри, щоб забувати ноги свої під столом, коли почнуться танці”.

    І просила гостей Ермітажу: “Дорогі фарфорові статуетки та інше, а якщо потраплять вони в руки, то через забудькуватість в кишені не класти”. Всім добре відомо, що страви, приготовані з м’яса, їдять за допомогою ножа й виделки.

    Проте ми часто в повсякденному житті нехтуємо цим правилом, а тому здійснюємо ряд помилок. Наприклад, не можна нарізувати ножем відразу весь шматок м’яса. Слід відрізувати невеликий шматочок, з’їсти його і лише потім відрізувати наступний.

    Ті м’ясні страви, які можна розчленувати виделкою, різати ножем не прийнято. Коли їдять страву за допомогою ножа і виделки, їх постійно тримають у руках, навіть тоді, коли користуються тільки виделкою. Розрізаючи страву, ніж і виделку тримають під кутом до тарілки, а не вертикально.

    Коли потрібно узяти келих або хліб, виделку і ніж кладуть на тарілку навхрест: виделку опуклою частиною вгору, а ніж – вістрям ліворуч. Можна покласти виделку і ніж на тарілку так, щоб їхні ручки спиралися на стіл.

    Якщо ви хочете показати, що закінчили їсти, покладіть ніж і виделку на тарілку паралельно одне до одного. При цьому ручки повинні бути повернуті праворуч. Виделка повинна лежати зубцями вгору.

    І найголовніше: якщо ви прийшли в респектабельний ресторан, у вас не повинно бути ніяких сумнівів щодо того, яким ножем і виделкою починати їсти. Скільки б ножів і виделок не лежало на столі, починати треба завжди з приладу, який лежить найбільш далеко від тарілки. Відповідно до того, як подаються нові страви, змінюються використовувані ножі та виделки.

    Тетяна Серебрякова. Велика Епоха

  • Етикет. Історична довідка

    Етикет. Історична довідка

    #img_left_nostream#На одному з пишних прийомів у Людовика XIV, який правив у Франції у XVII столітті, гостям вручили картки: у них були перераховані правила, відповідно до яких гості повинні були поводитися. “Етикетки” – так називалися по-французьки ці картки.

    Так виникло поняття “етикет” – правила поведінки в суспільстві в різних ситуаціях. В різний час з’явилося багато книг, що описують норми етикету. У Росії Катерина II особисто склала “Ермітажний етикет”, де наставляла кавалерів: “Їсти і пити смачно й солодко, але не до такої міри, щоб забувати ноги свої під столом, коли почнуться танці”.

    І просила гостей Ермітажу: “Дорогі фарфорові статуетки та інше, а якщо потраплять вони в руки, то через забудькуватість в кишені не класти”. Всім добре відомо, що страви, приготовані з м’яса, їдять за допомогою ножа й виделки.

    Проте ми часто в повсякденному житті нехтуємо цим правилом, а тому здійснюємо ряд помилок. Наприклад, не можна нарізувати ножем відразу весь шматок м’яса. Слід відрізувати невеликий шматочок, з’їсти його і лише потім відрізувати наступний.

    Ті м’ясні страви, які можна розчленувати виделкою, різати ножем не прийнято. Коли їдять страву за допомогою ножа і виделки, їх постійно тримають у руках, навіть тоді, коли користуються тільки виделкою. Розрізаючи страву, ніж і виделку тримають під кутом до тарілки, а не вертикально.

    Коли потрібно узяти келих або хліб, виделку і ніж кладуть на тарілку навхрест: виделку опуклою частиною вгору, а ніж – вістрям ліворуч. Можна покласти виделку і ніж на тарілку так, щоб їхні ручки спиралися на стіл.

    Якщо ви хочете показати, що закінчили їсти, покладіть ніж і виделку на тарілку паралельно одне до одного. При цьому ручки повинні бути повернуті праворуч. Виделка повинна лежати зубцями вгору.

    І найголовніше: якщо ви прийшли в респектабельний ресторан, у вас не повинно бути ніяких сумнівів щодо того, яким ножем і виделкою починати їсти. Скільки б ножів і виделок не лежало на столі, починати треба завжди з приладу, який лежить найбільш далеко від тарілки. Відповідно до того, як подаються нові страви, змінюються використовувані ножі та виделки.

    Тетяна Серебрякова. Велика Епоха

  • Відвідування моряками китайських ВМС порту Сан-Дієго стало для них гарним шансом дізнатися правду про вихід з КПК

    Відвідування моряками китайських ВМС порту Сан-Дієго стало для них гарним шансом дізнатися правду про вихід з КПК

    Сан-Дієго. 18 вересня два китайські військово-морські судна, ескадрений міноносець Qingdao і корабель підтримки Hongzehu прибули на морську базу Сан-Дієго для триденної стоянки. Добровольці з відділень Центру допомоги виходу з КПК Лос-Анджелеса й Сан-Дієго прибули туди, щоб розповісти морякам про наростаючу хвилю виходу з КПК і необхідність швидкого виходу з неї. Через тотальну цензуру ЗМІ й інформаційного контролю в Китаї, це був перший раз, коли члени команди дізналися про те, що мільйони їхніх співвітчизників уже опублікували свої заяви про вихід із усіх організацій китайської компартії.

    #img_left#Відтоді, як у листопаді 2004 року вийшли “Дев’ять коментарів про комуністичну партію”, більше 13 мільйонів китайців залишили ряди КПК. Через надзвичайний страх, китайський режим намагається приховувати від усіх цю інформацію. Побачивши таку хорошу можливість, добровольці поспішили до моряків, коли ті можуть вільно отримати інформацію, не боячись зазнати переслідувань.

    18 і 19 вересня, добровольці стояли з банерами біля головних входів морської бази, а також у зоопарку, куди відправилися прибулі моряки. "Офіцери й матроси, виходите з КПК!", "Виходите з КПК заради Вашої власної безпеки!", “Вітаємо й підтримуємо 13 мільйонів китайців, які покинули КПК” – можна було прочитати на цих транспарантах. Коли автобуси, що перевозили моряків, проїжджали повз добровольців, всі вони оберталися, щоб краще розглянути написи.

    #img_center_nostream#

    Пані Ван, один із добровольців центру, мала шанс поговорити з членами екіпажу. “Частина офіцерського складу і матросів бачила наші плакати, коли виїжджали для огляду визначних пам’яток міста. Усі вони поводилися ввічливо. Відчувається, що їм дуже цікавий зовнішній світ, але коли я запропонувала їм “Дев’ять коментарів”, вони не посміли їх прийняти. Швидше за все, такий був наказ”.

    Бесіди між добровольцями і членами екіпажу торкнулися багатьох гострих для китайців тим, таких як побоїще 1989 року на площі Тяньаньмень, порушення прав людини в Китаї, переслідування Фалуньгун і вихід із компартії.

    Голова Усесвітнього центру допомоги виходу з КПК доктор Гао Давей сказав: ”Вихід з КПК ненасильницький рух. Також, це велика подія для всього світу, тому що КПК – корінь світового безладу. Мирний вихід з КПК є кращим рішенням як для Китаю, так і для решти світу".

    За словами добровольців центру, вони допомогли багатьом з прибулих моряків написати заяви про вихід, підписавшись вигаданими іменами, побоюючись за свою безпеку й безпеку рідних і близьких.

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# Хуан Юнь. Велика Епоха

  • Відвідування моряками китайських ВМС порту Сан-Дієго стало для них гарним шансом дізнатися правду про вихід з КПК

    Відвідування моряками китайських ВМС порту Сан-Дієго стало для них гарним шансом дізнатися правду про вихід з КПК

    Сан-Дієго. 18 вересня два китайські військово-морські судна, ескадрений міноносець Qingdao і корабель підтримки Hongzehu прибули на морську базу Сан-Дієго для триденної стоянки. Добровольці з відділень Центру допомоги виходу з КПК Лос-Анджелеса й Сан-Дієго прибули туди, щоб розповісти морякам про наростаючу хвилю виходу з КПК і необхідність швидкого виходу з неї. Через тотальну цензуру ЗМІ й інформаційного контролю в Китаї, це був перший раз, коли члени команди дізналися про те, що мільйони їхніх співвітчизників уже опублікували свої заяви про вихід із усіх організацій китайської компартії.

    #img_left#Відтоді, як у листопаді 2004 року вийшли “Дев’ять коментарів про комуністичну партію”, більше 13 мільйонів китайців залишили ряди КПК. Через надзвичайний страх, китайський режим намагається приховувати від усіх цю інформацію. Побачивши таку хорошу можливість, добровольці поспішили до моряків, коли ті можуть вільно отримати інформацію, не боячись зазнати переслідувань.

    18 і 19 вересня, добровольці стояли з банерами біля головних входів морської бази, а також у зоопарку, куди відправилися прибулі моряки. "Офіцери й матроси, виходите з КПК!", "Виходите з КПК заради Вашої власної безпеки!", “Вітаємо й підтримуємо 13 мільйонів китайців, які покинули КПК” – можна було прочитати на цих транспарантах. Коли автобуси, що перевозили моряків, проїжджали повз добровольців, всі вони оберталися, щоб краще розглянути написи.

    #img_center_nostream#

    Пані Ван, один із добровольців центру, мала шанс поговорити з членами екіпажу. “Частина офіцерського складу і матросів бачила наші плакати, коли виїжджали для огляду визначних пам’яток міста. Усі вони поводилися ввічливо. Відчувається, що їм дуже цікавий зовнішній світ, але коли я запропонувала їм “Дев’ять коментарів”, вони не посміли їх прийняти. Швидше за все, такий був наказ”.

    Бесіди між добровольцями і членами екіпажу торкнулися багатьох гострих для китайців тим, таких як побоїще 1989 року на площі Тяньаньмень, порушення прав людини в Китаї, переслідування Фалуньгун і вихід із компартії.

    Голова Усесвітнього центру допомоги виходу з КПК доктор Гао Давей сказав: ”Вихід з КПК ненасильницький рух. Також, це велика подія для всього світу, тому що КПК – корінь світового безладу. Мирний вихід з КПК є кращим рішенням як для Китаю, так і для решти світу".

    За словами добровольців центру, вони допомогли багатьом з прибулих моряків написати заяви про вихід, підписавшись вигаданими іменами, побоюючись за свою безпеку й безпеку рідних і близьких.

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# Хуан Юнь. Велика Епоха