В Киеве из-за ранней жары одновременно зацвели магнолия, сирень, фруктовые деревья, каштаны и другие растения. Такое явление случается не чаще одного раза в сто лет.#img_center_nostream#
Blog
-
Американские учёные изобрели саморазлагающийся пластырь
Группой учёных и студентов из США (университет Пенсильвании) из нановолокон крахмала был разработан способ изготовления пластырей.
#img_right#Такое интересное решение проблемы создания саморазлагающегося перевязочного материала возникло у исследователей в ходе работ по изучению свойств пищевых продуктов.
Саморазлагающиеся пластыри, в отличие от обычных, не требуют отклеивания, они исчезают, превращаясь в глюкозу, которая поглощается организмом.
При изучении свойств крахмала — природного полимера -учёные пытались получить из него нановолокна. Но частичная растворимость крахмала в воде с образованием густой пасты, создавала трудности в этом отношении.
При добавлении в пасту растворителя, растворяющего крахмал в воде и не разрушающего его молекулярную структуру, растворимость крахмала повышалась.
Затем в процессе извлечения ультратонких волокон из жидкой среды под действием электрического поля (электроспининг), из крахмального раствора учёные получили нановолокна. Далее эти волокна были сплетены в материал, на ощупь напоминающий бумагу.
По словам авторов разработок, пластыри, повязки и различные перевязочные средства из этого материала будут иметь широкое применение в медицине.
-
Відкрито пластир, що сам розкладається на шкірі
Групою вчених і студентів з США (університет Пенсільванії) з нановолокон крохмалю був розроблений спосіб виготовлення пластирів.
#img_left#Таке цікаве рішення проблеми створення перев’язувального матеріалу, яке само розкладається на шкірі, виникло у дослідників в ході робіт з вивчення властивостей харчових продуктів.
Пластирі, які самі розкладаються на шкірі, на відміну від звичайних, не вимагають відклеювання, вони зникають, перетворюючись на глюкозу, яка поглинається організмом.
При вивченні властивостей крохмалю — природного полімеру — вчені намагалися отримати з нього нановолокна. Але часткова розчинність крохмалю у воді з утворенням густої пасти, створювала труднощі в цьому відношенні.
При додаванні в пасту розчинника, що розчиняє крохмаль у воді й не руйнує його молекулярну структуру, розчинність крохмалю підвищувалася.
Потім в процесі вилучення ультратонких волокон з рідкого середовища під дією електричного поля (електроспінінг), з крохмального розчину вчені отримали нановолокна. Далі ці волокна були сплетені в матеріал, які на дотик нагадують папір.
За словами авторів розробок, пластирі, пов’язки та різні перев’язувальні засоби з цього матеріалу матимуть широке застосування в медицині.
-
Челсі став володарем Кубка Англії
У фінальному матчі Кубка Англії лондонський «Челсі» перегравши «Ліверпуль» завоював Кубок Англії.
Підопічні Роберто Ді Маттео на 11-й хвилині першими відкрили рахунок у матчі. Хуан Мата знайшов точним пасом Раміреса, який втікши від захисника, потужним ударом пробив Пепе Рейну 1:0.
У дебюті другого тайму «Челсі» вдалося подвоїти перевагу. Френк Лемпард видав точний пас на Дідьє Дрогба, івуарієць в свою чергу вміло розібрався в ситуації, відправивши мяч у дальній кут 2:0.
На 64-й хвилині «Ліверпулю» вдалося відродити інтригу в матчі. Енді Керролл фінтами розгойдав в штрафному майданчику Джона Террі і точно пробив під поперечину воріт 2:1.
У підсумку лондонський «Челсі» сьомий раз в своїй історії став володарем даного трофея.
«Ліверпуль» – «Челсі» – 1:2
Голи: Рамірес (11), Дрогба (51), Керрол (65)
«Ліверпуль»: Рейна, Енріке, Джонсон, Аггер, Джеррард (К), Шкртел, Хендерсон (Керрол, 55), Даунінг (Кюйт, 79), Спірінг, Белламі (Керрол, 55), Суарес.
«Челсі»: Чех, Коул, Іванович, Террі (К), Босінгва (Мейрелеш, 77), Сантос до Насіменто, Лемпард (Малуда, 91), Мата, Мікел, Калу, Дрогба.
Попередження: Мікел (37), Аггер (45), Суарес (83) #img_gallery#
-
Челси стал обладателем Кубка Англии
В финальном матче Кубка Англии лондонский «Челси» переиграв «Ливерпуль» завоевал Кубок Англии.
Подопечные Роберто Ди Маттео на 11-й минуте первыми открыли счет в матче. Хуан Мата нашел точным пасом Рамиреса, который убежав от защитника, мощным ударом пробил Пепе Рейну 1:0.
В дебюте второго тайма «Челси» удалось удвоить преимущество. Фрэнк Лэмпард выдал точный пас на Дидье Дрогба, ивуариец в свою очередь умело разобрался в ситуации, отправив мяч в дальний угол 2:0.
На 64-й минуте «Ливерпулю» удалось возродить интригу в матче. Энди Кэрролл финтами раскачал в штрафной площади Джона Терри и точно пробил под перекладину ворот 2:1.
В итоге лондонский «Челси» седьмой раз в своей истории стал обладателем данного трофея.
«Ливерпуль» — «Челси» — 1:2
Голы: Рамирес (11), Дрогба (51), Кэррол (65)
«Ливерпуль»: Рейна, Энрике, Джонсон, Аггер, Джеррард (К), Шкртел, Хендерсон (Кэррол, 55), Даунинг (Кюйт, 79), Спиринг, Беллами (Кэррол, 55), Суарес.
«Челси»: Чех, Коул, Иванович, Терри (К), Босингва (Мейрелеш, 77), Сантос до Насименто, Лэмпард (Малуда, 91), Мата, Микел, Калу, Дрогба.
Предупреждения: Микел (37), Аггер (45), Суарес (83) #img_gallery#
-
Живопись китайских мастеров удивляет харьковчан
Посетители слушают экскурсовода выставки «Истина, Доброта, Терпение». Фото: Алла Лавриненко/ The Epoch Times
«Потрясает искусство исполнения картин, мастерство художников, глубоко духовное начало», — делится своим впечатлением преподаватель.«Велико влияние на внутренний мир человека, заставляет задуматься о доброте и терпении, которые побеждают зло», — продолжает он.
Это один из многочисленных комментариев, оставленных в книге отзывов на международной выставке «Истина, Доброта, Терпение», которая открылась 27 апреля в харьковском Доме ученых, расположенном в центре городе. Такая выставка впервые проходит в Харькове. До этого она побывала в Киеве, Одессе, Днепропетровске и Симферополе.
Ольга Барская, оперная певица и «Золотой голос» Украины, приветствовала первых посетителей исполнением «Гимна милосердия».
Сама выставка состоит из 28 картин, выполненных в стиле традиционного реализма, которые рассказывают о поисках истинного предназначения человеческой жизни и о переживаниях художников, которые подверглись преследованию за свои убеждения в Китае.
«Эта выставка замечательная. Каждый день мы соприкасаемся и с насилием и со злом — это всё в виде хроники. А через искусство — это совсем другое. Детям это нужно. Слишком много информационного сора кругом», — сказала Голоскокова, преподаватель из Харьковского лицея машиностроения, которая привела на выставку группу своих учеников.
«Мы только знаем, что Китай развивается экономически. Мы знаем, что были времена культурной революции. А, оказывается, и сегодня там не всё в порядке. Мир наш сейчас стал жёсткий и прагматичный. Раньше дети больше получали духовного», — отметила она.
Авторов этой выставки — художников из США, Канады, Японии и Тайваня — объединяет то, что они занимаются духовной практикой Фалуньгун (другое название Фалунь Дафа), которая содержит комплекс энергетических упражнений и философское учение, основанное на принципах истина, доброта и терпение.
Некоторые из китайских художников подверглись преследованию у себя на родине, так как с июля 1999 года эта практика объявлена вне закона бывшим лидером компартии Цзян Цзэминем, который единолично развязал подавление, усмотрев в большой популярности Фалуньгун в конце 90-х угрозу своей власти.
К примеру, картина «Мой сын» отражает типичную ситуацию, в которой оказались тысячи узников совести — последователи Фалуньгун, и их родственники в Китае. Эта женщина держит в руках медицинскую справку, которую выдало ей руководство тюрьмы, где пытали её сына. Поскольку он находился на грани смерти, его отправили домой умирать.
Фото: www.falunart.org
Директор Дома ученых Людмила Матюха, Заслуженный работник культуры Украины, говорит, что так как художники прошли через испытания и гонения, их картины «наполнены глубоким содержанием и несут в себе свет», не оставляя людей равнодушными, на что указывает множество искренних отзывов посетителей.
«Люди искусства не должны подвергаться преследованиям, тем более художники, стремящиеся к духовному совершенствованию, к нравственной чистоте», — добавила Матюха.
Журналист из газеты «Вечерний Харьков», посетивший выставку, написал в своей статье: «Чтобы пробудить чувства человека, художники изобразили борьбу добра и зла, используя реальные сюжеты из жизни».
Алина Полтавцева, ученица из городского лицея, сказала, что ее поразила «жестокость преследования в наше время и решимость людей разных стран помочь остановить преступления».
Одна пожилая женщина написала в книге отзывов о своем впечатлении: «Выставленные художественные работы потрясают своей взрывной обнаженностью теневых механизмов насилия правящего режима над инакомыслящими гражданами. Потрясение, возмущение, протест против изуверства — чувства, рождаемые каждым полотном».
Участник Второй мировой войны пожелал другим посетить эту выставку: «Великолепно, смело, глубоко. Необходимо, чтобы больше людей послушало, почитало это. Глубокая, новая по содержанию выставка».
Международная художественная выставка «Истина, Доброта, Терпение» обошла свыше 40 стран и 200 городов. В Украине она проводится с 2009 года.
Выставка в Доме ученых продлится до 13 мая включительно. Вход свободный.
-
Сьоме чудо України: Скам’янілі Дружківські дерева віком 250 млн років
Захоплюючу подорож можна здійснити в заповідну зону Донецького регіону, де до наших днів збереглися найдавніші скам’янілі вічнозелені дерева, віком 250 млн років. Такі палеонтологічні знахідки дуже рідко зустрічаються на нашій землі.
#img_gallery##img_left#Геологічний пам’ятник природи національного значення є частиною ландшафтного парку «Клебан-Бик» Донецької області. Він знаходиться в селищі с (ст. Кіндратівка), в мальовничому каньйоні, де колись добували вогнетривку глину. Дерева, а також пеньки від них збереглися і біля міста Дружківки, розташованому в 80 км від Донецька.
Деякі з уламків скам’янілих рослин діаметром 1 м в поперечному перерізі, зберегли не тільки форму, а й внутрішню структуру араукарії (так називаються ці дерева). При розгляді тонкого зрізу ствола під мікроскопом, можна ясно побачити його клітинну будову. Та й за зовнішнім виглядом уламки мало чим відрізняються від свіжоспиляного соснового стовбура. Тільки за вагою незвично важкі (як залізо), темного кольору і виблискують кристалами кварцу.
Незважаючи на те, що місце це недостатньо відоме в Україні, скам’янілих дерев тут збереглося небагато, хоча раніше каньйон був усипаний ними. На жаль, майже кожен мандрівник (та й не тільки), який побував тут, намагається забрати з собою «на пам’ять» шматочок найдавнішого зразка ― «живого свідка» епох.
Знайти Дружківський скам’янілі дерева не важко. Недалеко від каньйону зі стрімкими скелями, що озтягнувся на кілометр, з правого боку, знаходяться занедбані сади, ліворуч ― зелена долина, м’які пагорби і ярки, де можна побачити шматки і пеньки араукарій.
У 2008 році дружківські та олексієво-дружківські скам’янілі дерева були занесені в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України», влаштований Верховною Радою України та Державною службою туризму і курортів країни.
Араукарії ― вічнозелені хвойні дерева. В епоху карбонового геологічного періоду, 250 млн років тому, вони виростали в лісі. Потім, в результаті природних катаклізмів потрапили в річку, де знаходилися без контакту з повітрям. Пізніше на місці лісу утворилося море, і останки дерев, що не розклалися, опинилися під товщею осадових порід. Так протягом тисяч років морська вода вимивала з їх стовбурів органічні речовини, а натомість їм накопичилися мінеральні, і останки араукарій скам’яніли.
В даний час цей рідкісний вид рослин росте в Австралії, Південній Америці і на островах Нова Каледонія.
-
Окаменевшие Дружковские деревья возрастом 250 млн лет – «Седьмое чудо Украины»
Увлекательное путешествие можно совершить в заповедную зону Донецкого региона, где до наших дней сохранились древнейшие окаменелые вечнозелёные деревья, возрастом 250 млн лет. Такие палеонтологические находки очень редко встречаются на нашей земле.
#img_gallery##img_left#Геологический памятник природы национального значения является частью ландшафтного парка «Клёбан-Бык» Донецкой области. Он находится в посёлке Алексеево-Дружковка (станция Кондратьевка), в живописном каньоне, где когда-то добывали огнеупорную глину. Деревья, а также пеньки от них сохранились и возле города Дружковки, расположенном в 80 км от Донецка.
Некоторые из обломков окаменевших растений диаметром 1 м в поперечном сечении, сохранили не только форму, но и внутреннюю структуру араукарии (так называются эти деревья). При рассмотрении тонкого среза ствола под микроскопом, можно ясно увидеть его клеточное строение. Да и по внешнему виду обломки мало чем отличаются от свежеспиленного соснового ствола. Только по весу необычно тяжелые (как железо), тёмного цвета и сверкают кристалликами кварца.
Несмотря на то, что место это недостаточно известное в Украине, окаменевших деревьев здесь сохранилось немного, хотя ранее каньон был усыпан ими. К сожалению, почти каждый путешественник (да и не только), побывавший здесь, пытается унести с собой «на память» кусочек древнейшего образца ― «живого свидетеля» эпох.
Найти дружковские окаменелые деревья не трудно. Недалеко от каньона с отвесными скалами, растянувшего на километр, с правой стороны, находятся заброшенные сады, слева ― зелёная долина, мягкие холмы и овражки, где можно увидеть куски и пеньки араукарий.
В 2008 году дружковские и алексеево-дружковские окаменевшие деревья были занесены в Top―100 всеукраинского конкурса «Семь природных чудес Украины», организованный Верховной Радой Украины и Государственной службой туризма и курортов страны.
Араукарии — вечнозеленые хвойные деревья. В эпоху карбонового геологического периода, 250 млн лет назад, они произрастали в лесу. Затем, в результате природных катаклизмов попали в реку, где находились без контакта с воздухом. Позже на месте леса образовалось море, и неразложившиеся останки деревьев оказались под толщей осадочных пород. Так в течение тысяч лет морская вода вымывала из их стволов органические вещества, а взамен им накопились минеральные, и останки араукарий окаменели.
В настоящее время этот редкий вид растений произрастает в Австралии, Южной Америке и на островах Новая Каледония.
-
Подорож до Бірми: подорожні нотатки
Бірма по праву вважається повним таємниць і загадок первозданним райським куточком. Багаторічна громадська та політична ізольованість країни дозволила Бірмі зберегти практично в незмінному вигляді традиційний уклад життя. А якщо до того ж згадати, що в країні проживає понад ста етнічних меншин, то можна з упевненістю сказати, що шукачі неповторного розмаїття культур неодмінно захочуть тут побувати.#img_left#Тим не менш, творці туристичного путівника «Лоунлі Планет» вважають, що кожен, хто бажає відправитися у подорож до Бірми, повинен відповісти самому собі на одне важливе питання: «А чи буде розсудливою така поїздка?» Тому що правляча понад півстоліття в країні військова хунта (одна із самих нещадних в Азії) з 1996 року різко обмежила відвідування країни туристами у зв’язку з перебуванням під домашнім арештом лауреата Нобелівської премії миру і лідера опозиції Аун Сан Су Чжи.
Проте, події останніх років вселяють примарну надію, що такий стан справ усе ж зміниться. Так, головна активістка Аун Сан Су Чжи вже звільнена з-під домашнього арешту, що тривав близько 15 років, і висунула свою кандидатуру на виборах до парламенту Бірми. Уряд також приступив до звільнення близько двох сотень політичних в’язнів, яких у країні налічується понад 2000 чоловік.Саме з цих причин, а також пам’ятаючи про те, що туризм є однією з найпотужніших сил сприяння толерантності і демократії, я не розкривав про себе важливих відомостей під час недавньої подорожі по Бірмі. Якщо при в’їзді в країну комусь заманеться сказати про себе, що він письменник чи журналіст, то йому неодмінно «воздасться по заслугах». І хто знає, до чого ще можуть призвести подібні одкровення. На перший погляд, обстанова в країні спокійна, проте незрима напруга, що витає в повітрі, створює не зовсім затишне відчуття.
Тим мандрівникам, які все ж зважилися відправитися в цю прекрасну країну, варто спочатку ознайомитися з численними особливостями Бірми. Якщо спробувати коротко охарактеризувати Бірму, то навряд чи про неї можна висловитися краще Редьярда Кіплінга: «Ця місцевість зовсім не схожа на всі вже відомі». А для письменника [автор має на увазі себе], який об’їздив понад сотні країн, Бірма — одна з найбільш цікавих і оригінальних країн серед відвіданих. Тут ніби поринаєш в обійми чарівного сну або перетворюєшся на бранця забутих спогадів. Тут відчуваєш себе повністю відключеним від світу, де мешкав раніше.
#img_right#Описуючи враження від подорожі до Бірми, перш за все, відзначимо, що у бірманців відсутні прізвища, а є тільки імена. У громадських місцях заборонений дотик до людей протилежної статі. Бірманці — єдиний народ у Південно-Східній Азії, який досі носить традиційний наряд лонджи: циліндр (або спідницю) з бавовни довжиною до п’ят, яка обертається навколо талії. Лонджи можна побачити і на чоловіках, і на жінках. Штани, крім військових, тут мало хто носить. Також більшість жителів країни, особливо жінки, наносять на обличчя і тіло Танака (перетерту в порошок кору дерева однойменної назви з додаванням води), пасту тілесного кольору, яка захищає шкіру від сонця і до того ж приємно пахне.
Наведені мною вище особливості — всього лише невелика добірка «дивацтв», здатних вразити того, хто вперше прибув до Бірми. Ця країна по справжньому дивує своїми етнічними рисами, культурними і релігійними традиціями, видами місцевості, а також історичними пам’ятками. І якщо у вас знайдуться сили і можливості, ризикніть кинути країні виклик і «завоювати» Бірму в дусі Вільяма Фолкнера — підкоріть країну, потоптавши вздовж і поперек її простори своїми ногами.Повернення в минуле
Соціальна і політична ізоляція країни від світової спільноти, яка протягом багатьох років підтримувалася правлячим режимом у зв’язку з арештом Аун Сан Су Чжи, перетворила Бірму в закриту і дуже консервативну державу. Зовнішні впливи протягом десятиліть були дуже незначними, тому традиційний уклад життя бірманців залишився практично незмінним.
Як приклад, що підтверджує ізольованість країни, можна привести відсутність операторів мобільного зв’язку. Залиште вдома ваші «наворочені» мобільники, тут вони абсолютно марні. Якщо все ж таки знадобиться подзвонити, то можна скористатися телефонним зв’язком у готелі (які, до речі, у своїй більшості належать уряду).
Колишня Бірма (з 1989 року країна називається М’янма) належить до тієї частини Азії, де майже нічого не змінилося з часів британської колоніальної епохи. Ні в одній іншій країні регіону ви не зустрінете так багато саронг, тюрбанів і екзотичних нарядів, за якими, до речі, можна розпізнати представників тієї чи іншої етнічної групи, що населяє територію Бірми. Пахощі ароматів і строкатість фарб тут ідеально доповнюють один одного і в буквальному сенсі слова занурюють вас в інший час й інший світ.
Жвавий Янгон
Якщо дотримуватися класичного маршруту подорожі до Бірми, то варто відвідати, принаймні, чотири найцікавіших міста: Паган, Амарапуру, Мандалай і Янгон.
Янгон, колишня столиця країни до 2006 року, — місто красиве і дуже жваве. Але яким би метушливим і шумним не було місто, воно як магнітом тягне до себе космополітизмом і етнічним розмаїттям.
Над містом височіє найбільша в країні ступа Шведагон («Золота ступа»), яка вважається одним із чудес світу. Її величезний золотий купол майже 100-метрової висоти видно з будь-якого місця в місті. За переказами, в ступі лежать реліквії чотирьох Будд: посох Какусандхі, водяний фільтр Конагамані, частина туніки Кассапи і вісім волосинок Гаутами, історичного Будди. Варто не пошкодувати часу і помилуватися цим вражаючим комплексом 2500-річної давності. Упустити таку можливість — все одно, що відвідати Париж і не побувати в Ейфелевій вежі.
Для буддистів ступа Шведагон — найсвятіше місце. Цікаво, що для них так і залишається загадкою приналежність Будди до чоловічої або жіночої статі. На деяких монументах, наприклад, Будда зображений із жінкоподібною особою.
Прогулюючись Янгоном, варто помилуватися також іншими пам’ятниками буддійської культури. Наприклад, відвідайте пагоду Чаутхачжи-Пайя, де розташована знаменита 65-метрова скульптура лежачого Будди. І, звичайно, не забудьте заглянути на знаменитий ринок Богіок Аун Сан (колишній Скотт-маркет) з його двома тисячами магазинчиків — воістину райське місце для мисливців за знижками.
На ринку потрібно обов’язково поторгуватися (і отримати знижку ціни на товар до 50%), і, крім того, туриста тут обов’язково вмовлять купити капці, необхідні для відвідування визначних пам’яток буддизму. На згадку про подорож до Бірми вам можуть запропонувати на вибір: все ті ж лонджи, дрібнички місцевих ремісників, парасолі, покриті лаком фігурки, ляльки, ювелірні прикраси, вироби з нефриту і дорогоцінних каменів, а також багато іншого. Але найдорожче, звичайно, це враження від Бірми, які ви заберете з собою. А переживання будуть жити з вами ще дуже довго, час від часу відбиваючись у пам’яті дивним відчуттям, ніби вас у недалекому минулому занесло в незвичайний світ, що дивною квіткою розпустився десь на іншій планеті…
Паган — серце Бірми і місто пагод
Наступне місто, де неодмінно варто побувати, — це Паган, одне з найбагатших на археологічні знахідки місць в Азії. Розташоване на сухому плато вздовж західного берега річки Іраваді («найкрасивіша в світі назва для річки», як висловився Пабло Неруда), місто здатне вразити мандрівника наповал видом кількох тисяч (так, саме тисяч) пагод, побудованих між одинадцятим і тринадцятим століттями. Усередині кожної пагоди завжди знайдете безліч скульптур Будди. Деякі скульптури повернені убік від входу з застиглою усмішкою на обличчі — таке ставлення до світу тих, хто перебуває в нірвані.
#img_left#Пагод дуже багато і розташовані вони так близько одна від одної, що здаються ілюзорним баченням, яке пронизує вас до глибини душі. Приголомшливе враження від побаченого немов підкреслює той факт, що в Бірмі немає іншого більш життєво важливого і емоційно значимого аспекту, ніж буддизм (який, як можна здогадатися, є в країні переважною релігією).
У Бірмі все, навіть миска з супом, нагадує про те, що це країна ченців, що живуть милостинею (для бірманців стати монахом, нехай навіть на час — майже обов’язкове явище, рівнозначне «громадській службі»). Бритоголові ченці у червоних шатах і з мисками в руках щодня відправляються на місцеві ринки за милостинею — рисом і іншою їжею. Дивлячись на цілеспрямованих ченців, одночасно відчуваєш до них почуття жалю і захоплення. Часом навіть губишся в здогадках, намагаючись зрозуміти, в чому ж полягає глибинний зміст такого самовідданого способу життя і чи існує він взагалі.Деякі пам’ятки буддійської культури, такі як ступа Швезігон неподалік від Пагана, дійсно здатні вразити мандрівника тим фактом, що в них лежать справжні реліквії Будди. А прикрашені дзвонами золоті куполи настільки зачаровують погляд, що по праву заслужили бути найкрасивішим символом Бірми.
Під завершення подорожі до Бірми можна покататися на величних кораблях вниз по річці Іраваді, покуштувати страви місцевої кухні і заглянути в порівняно малонаселені міста, такі як Таунгу і Намшан, що розкинулися посеред рисових полів і пагод.
#img_gallery#
Франсиско Гавілан — письменник і психолог. Він відвідав понад сотні країн, жив серед кочівників Казахстану, а також серед індіанців мапуче в чилійських Андах. Він опублікував безліч статей і книг на тему самодопомоги, переведених на кілька мов, в тому числі на корейську і російську.Сайт автора: www.franciscogavilan.net.
-
Фотографії космосу — квітень, частина 3
До Вашої уваги пропонується добірка кращих фотографій на тему космосу за версією сайту NASA (квітень, частина 3).
Фотографії космосу. Зоряна хмара.
Фото: ESA/Hubble, NASA, D. A GouliermisНа складеному зображенні, отриманому орбітальним телескопом «Хаббл» в ультрафіолетовому, видимому та інфрачервоному діапазонах, показана частина асоціації молодих зірок NGC 2040 (або LH 88), яка є однією з найбільших регіонів зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі, карликовій галактиці—супутниці Чумацького Шляху.
Асоціація NGC 2040 — дуже розріджене скупчення зірок, що утворилися за одних і тих же умов і дрейфують разом у просторі. Дана асоціація належить до скупчення типу ВВ, в якому, як правило, перебуває від 10 до 100 надмасивних зірок спектральних класів О і В (блакитні гіганти).
Яскраво—блакитні зірки—монстри в скупченні NGC 2040 занурені у величезну туманність частково іонізованого водню, що є частиною гігантського газового міхура під назвою БМО 4. На думку вчених, такі міхури утворюються сильним зоряним вітром і вибухами наднових зірок, де, в результаті, породжується нове покоління зірок.
Читайте по темі: Фотографії космосу — квітень, частина 2.
Фотографії космосу. Відстиковка корабля «Прогрес М—14 М» від МКС.
Фото: nasa.govНа фотографії, зробленій з борту МКС, показаний момент відстиковки транспортного вантажного корабля «Прогрес М—14 М» від МКС (19 квітня 2012 року). Через кілька днів після розстикування вантажівка, заповнена відходами життєдіяльності екіпажу станції, була потоплена у водах Тихого океану.
Читайте по темі: Фотографії космосу — квітень, частина 1.
Фотографії космосу. Останки вибуху наднової зірки «Касіопея А».
Фото: NASA/JPL—Caltech/UCLAНа знімку, отриманому телескопом WISE, показано залишки вибуху наднової зірки в сузір’ї Кассіопеї, що сталося більш 11000 років тому. Світло спалаху вперше досягло Землі в 1667 році, проте письмових свідчень цього явища не залишилося, можливо, через вплив великої кількості міжзоряного пилу, що значно послабило потік світла від вибуху.
Супернова є дуже потужним джерелом радіовипромінювання. Саме завдяки своєму випромінюванню в радіодіапазоні вона була виявлена в 1947 році і занесена до каталогів як «Касіопея А».
Зелені й червоні плями на знімку — рухомі, розігріті разом з вибуховою хвилею хмари пилу. На момент отримання зображення вибухова хвиля «втекла» від джерела на відстань в 21 світловий рік. Блакитним і зелено—блакитним кольорами пофарбоване випромінювання зірок. Помаранчеві проблиски на периферії знімка — світіння міжзоряного пилу, нагрітого радіовипромінюванням наднової зірки.
Читайте по темі: Фотографії космосу: телескоп Хаббл досліджує таємниці Всесвіту.
Фотографії космосу. Туманність Петля Лебедя.
Фото: NASA/JPL—CaltechАпарат GALEX відобразив в ультрафіолетовому діапазоні красиве зображення туманності Петля Лебедя. Пофарбовані всіма відтінками синього нитки — це світяться ультрафіолетом пил і газ, що залишилися після вибуху наднової. Потужний вибух зірки стався від 5000 до 8000 років тому на відстані 1500 світлових років від Землі. За розрахунками астрономів, вибух був настільки потужним, що його, вірогідно, можна було спостерігати на Землі неозброєним оком. Туманність перебуває в сузір’ї Лебедя, прикрита одним з його «крил». Розмір останків наднової в три рази більше розміру повного Місяця.
Фотографії космосу. Вид з модуля МКС «Купол».
Фото: nasa.govЗнімок зроблений одним із членів екіпажу МКС з модуля «Купол» під час тренувальної сесії з маніпулятором Канадарм2 (його видно з ілюмінатора Купола). Під час тренування екіпаж освоював операції з маніпулятором, необхідні для обслуговування корабля SpaceX—Demo Dragon, який повинен прибути на МКС на початку травня.
Фотографії космосу. Хвилі хмар.
Фото: nasa.govЗображення, зняте з борту МКС, ілюструє процес утворення хвиль хмар на підвітряній стороні острова Свиней. Острів знаходиться в південній частині Індійського океану — приблизно в 3000 км на південний схід від південного краю африканського континенту і 2300 км на північний захід від Антарктиди. Острів Свиней, східна частину якого видно на знімку, вулканічного походження. Верхня частина острова тягнеться вгору на 775 метрів. Важке вологе повітря, зустрічаючи на своєму шляху вулканічні піки острова, піднімається вгору, охолоджується, і волога перетворюється на туман. Перевалюючи через острів і спускаючись на підвітряний сторону, потоки туману поперемінно змішуються з областями сухого і вологого повітря. В результаті утворюється красива хвиля хмар.
Фотографії космосу. Крижані «сніжки» в кільці Сатурна.
Фото: NASA/JPL—Caltech/SSI/QMULНа шести зображеннях, надісланих зондом «Кассіні», видно яскраві смуги речовини, вибитої з F кільця Сатурна дивними об’єктами кілометрового діаметру. Довжина смуг на знімках варіюється від 29 до 207 км. Вивчивши колекцію з 20 000 знімків, надісланих зондом за період з 2004 по 2011 роки, дослідники розшукали 500 випадків появи таких крижаних «хвостів».
На думку астрономів, причина походження підсвічених смуг або «міні—викидів» криється в супутнику Сатурна Прометея (його розмір в поперечнику близько 86 км). Обертаючись навколо Сатурна, Прометей притягує дуже легкі частинки кільця і змушує їх збиратися в крижані «сніжки». Деякі «сніжки» розпадаються під впливом приливних сил або при зіткненнях. Іншим же вдається набрати масу і пролетіти крізь F кільце, залишаючи за собою підсвічені крижані «міні—викиди». Швидкість зіткнень сніжків з кільцем дуже невелика — всього 2 м/с.
Фотографії космосу. Туманність Яйце — простір вмираючої зірки.
Фото: ESA/Hubble, NASAПодібні до нашого Сонця зірки в кінці свого життя проходять через коротку, але дуже драматичну стадію передпланетарної або протопланетарної туманності. Під час цієї стадії старіюча зірка, розташована в центрі туманності, розігріває газову хмару, яке світиться кілька тисяч років.
Порівняно недовга тривалість стадії передпланетарної туманності, а також її невисоке свічення значно ускладнюють пошук таких об’єктів. Вперше передпланетарні туманності було виявлено близько 40 років тому, і багато аспектів їх існування досі залишаються загадкою.
Телескопу «Хаббл» вдалося сфотографувати туманність Яйце — найбільш вражаючий вигляд передпланетарної стадії. В центрі туманності за товстим шаром пилу знаходиться зірка, що випускає чотири пучки світла. На думку дослідників, кільцеподібна структура, яку вирізають в коконі пилу ці пучки, створюється джетами зірки. Точний механізм вирізування кільця джетами поки не відомий, але вчені вважають, що кільцева структура може виникнути, якщо в центрі туманності буде знаходитися не одна, а дві зірки.
Шарувата структура навколишнього основного кокону дифузної хмари створюється викидами речовини з надр вмираючої зірки, які трапляються приблизно кожні кілька сотень років.
Фотографії космосу. «Баранці» хмар біля узбережжя Каліфорнії.
Фото: nasa.govЗнімок хмар біля узбережжя Каліфорнії зроблений одним із членів екіпажу МКС. На знімку чітко видно вільну від хмарового покриву Каліфорнійську затоку. Внизу праворуч видно частину Солтон—Сі (солоного озера на півдні штату Каліфорнія).
Фотографії космосу. Журу — права притока Амазонки.
Фото: esa.intСупутник Envisat відобразив зображення річки Журу, правої притоки Амазонки, яка протікає крізь ліси на заході Бразилії. На фото також видно озера—стариці, що утворюються на зламах русла річки.
Фотографії космосу. Галактика Сомбреро.
Фото: NASA/JPL—CaltechНа зображенні телескопа «Спітцер» показана галактика Сомбреро, що отримала свою назву за подібність до крислатого капелюху. Раніше вчені вважали, що Сомбреро є звичайною плоскою дискової галактикою. Однак знімки в інфрачервоному діапазоні показали, що це не так. Сомбреро, відома також як NGC 4594 і М104, насправді є здвоєною. Велика еліптична галактика пофарбована на знімку «Спітцера» зелено—блакитним кольором, а червоним — тонка дискова галактика, вкладена всередину еліптичної.
Плоский галактичний диск складається з двох частин. Внутрішня частина — тільки зірки без пилу. Зовні диска знаходиться зовнішнє кільце з пилу і зірок, відокремлене від диска невеликим зазором (показано на знімку червоним кольором).
Галактика Сомбреро знаходиться в сузір’ї Діва, приблизно в 28 млн світлових років від Землі.
Фотографії космосу. Рея — супутник Сатурна.
Фото: NASA/JPL—Caltech/Space Science InstituteЗонд «Кассіні» сфотографував з відстані приблизно 43 000 км поверхню другого за величиною супутника Сатурна Реї (діаметр 1528 км). Камери зонду зафіксували ділянку поверхні супутника, вкриту кратерами.
Фотографії космосу. Зовнішність Феби — далекого супутника Сатурна.
Фото: NASA/JPL—Caltech/Space Science InstituteЗонд «Кассіні» зобразив Фебу, один з віддалених супутників Сатурна. Як вважають вчені, Феба містить велику кількість льоду, покритого зверху шаром темної речовини. На це вказують порівняно недавно утворені невеликі метеоритні кратери. В момент удару метеорити проламували темну кірку і оголювали світлу речовину (можливо, лід). Тому малі кратери виглядають яскравішими решті поверхні Феби. Ще одне свідчення наявності льоду можна побачити на стінках деяких кратерів. Темний шар, скоріше за все, сповз зі стінок вниз, відкриваючи більш світлий шар речовини.
Фотографії космосу. Зростаюча зірка.
Фото: NASA/ JPL—CaltechАпарат WISE зобразив дуже рідкісне явище — етап скидання старіючим світилом величезної кількості зоряної матерії в навколишній простір (зірка — помаранчева точка зліва вгорі знімку). На сьогодні відома лише одна подібна зірка під ім’ям «об’єкт Сакураі», який вивергає неймовірну кількість пилу. Цей процес є неминучою частиною старіння подібних до Сонця зірок, перш ніж ті перетворюються на червоних гігантів.
Дане зображення — складене. Тут використані знімки апарату WISE та місії 30—річної давності Infrared Astronomical Satellite (IRAS). Зеленим і червоним позначені спостереження WISE, а блакитним — дані IRAS.
На знімку чітко видно, що пилова стадія, яка спостерігається у зірки на сьогоднішній день, 30 років тому була відсутня. Апарат IRAS, що оглядав небо в 1983 році, не зазначив світило на даній ділянці неба (це єдина зірка на знімку, яка не має оболонки блакитного кольору). За даними астрономів, свічення зірки різко зросло в 100 разів, що, очевидно, було викликано раптовим виверженням речовини близько 15 років тому.
Фотографії космосу. Одинокий блазар.
Фото: NASA/JPL—Caltech/KavliІнфрачервоний телескоп WISE зафіксував зображення блазару (показаний стрілкою) — надмасивної чорної діри в центрі галактики, що є потужним джерелом радіовипромінювання. Блазари — дуже рідкісні об’єкти, до того ж їх складно виявити. Однак за допомогою телескопа WISE астрономам вдалося відшукати вже понад 200 блазарів, і це, на їхню думку, не межа.
На знімку синім кольором забарвлене випромінювання короткохвильової частини інфрачервоного діапазону, червоним — довгохвильової частини. Світіння блазару виглядає білим на тлі інших галактик, оскільки від нього надходить світло у всіх 4—х діапазонах інфрачервоного випромінювання, що використовувалися для створення цього знімка. Зазначимо, що інфрачервоне випромінювання блазару доволі своєрідне. Як правило, галактики світяться холодним пилом. У даному випадку основна частина випромінювання, яке називається синхротронним, створюється не самою галактикою, а розігнаними до близькосвітлових швидкостей частками джетів блазару.