Blog

Китайський режим контролює всі сектори промисловості. Як державні, так і приватні компанії, що працюють на міжнародному ринку, повинні підкорятися китайській компартії. Про це заявляють численні звіти американських урядових організацій та свідчення представників компаній, що ведуть бізнес у Китаї.

#img_left#Тим не менш, багато іноземних компаній, які мають партнерські торгові стосунки з КНР, все ще плекають нездійсненну мрію прорватися на потужний китайський ринок і отримати величезні прибутки.

«Впродовж років такі країни, як США, повністю ігнорували цю проблему [що китайський режим контролює всі торгові потоки], в результаті Пекін покарав їх за це», — стверджується у статті на веб-сайті неприбуткової організації Economy in Crisis, де щоденно публікуються статті про американську економіку.

Ніхто не зважає на те, що іноземні компанії прогоріли, виконуючи вимоги китайського режиму: перенести виробництво у Китай, залучити китайських робітників, а також передати свої інтелектуальні та технологічні здобутки. Ці компанії сподівались отримати якісь пільги натомість. Ніхто не усвідомлював, що обіцянки давалися, щоб просто заманити іноземні компанії в КНР, а потім створити копію іноземної компанії — місцевого конкурента, відзначає видання.

«Китай впровадить податкові пільги, а потім виштовхне іноземні компанії, але зробить все, щоб „придбати“ іноземні технології і замінити іноземні компанії своїми», — пишеться у статті Economy in Crisis.

Видання наводить приклад, як два китайських державних підприємства здобули найбільшого зиску від використання технологій зарубіжних компаній. Вони працювали в галузі поновлюваних джерел енергії, в основному в сегменті виробництва панелей сонячних батарей, а також у транспортній галузі — виробляли швидкісні поїзди.

«Близько 10 років тому Китай запропонував контракти іноземним виробникам швидкісних поїздів та панелей сонячних батарей. Потім він почав копіювати (часто викрадаючи) іноземні технології. Далі несподівано припинив дію існуючих пільг. І наостанок побудував свої конкуруючі підприємства», — пише Economy in Crisis.

Протистояння китайському режиму

«Досвідчені бізнесмени та інші зацікавлені особи публічно заявляють про політику Китаю, яка завдає шкоди реалізації американських товарів та послуг, обмежує і підриває наші інвестиції і, в результаті, формує загрозу створенню робочих місць у США», — заявив 25 жовтня Деметріос Дж. Марантіс (Demetrios J. Marantis) перед початком слухань комітету Палати представників США.

Марантіс, який зараз виконує обов’язки заступника торгового представника США, наголосив, що державна політика КНР спрямована на здійснення суцільного контролю над усіма аспектами економіки Китаю. Це поворот у протилежний бік від досягнутих угод, що були підписані КНР у 2001 році після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).

Головні причини конфлікту з владою Китаю — це викрадання інтелектуальної власності, створення перешкод для ведення торгових операцій, інвестиційні обмеження, ігнорування законів, а також відсутність прозорого нормативно-правового середовища у КНР, вважає Марантіс.

«Ми стурбовані з приводу того, що для іноземних автовиробників КНР висуває такі вимоги, що потрібно переносити новітні технології на спільні підприємства і створювати китайські компанії, щоб у майбутньому на цьому перспективному ринку Китай мав свою частку», — відзначив він.

Уряд США через це подав скаргу до СОТ та інших організацій, вказуючи, що КНР порушує існуючі міжнародні торгові домовленості: заборона експорту сировини, надмірні субсидії для своїх підприємств, демпінг на ринку США, а також інші деформовані торгові тактики.

На перший погляд, уряд США вважає, що в переговорах з КНР досягнутий певний прогрес щодо деяких питань, які начебто було вирішено. Але економічні аналітики вказують, що тільки через деякий час можна побачити, чи дійсно відбулися якісь зміни.

«Ми усвідомлюємо серйозність існуючих проблем і знаємо, що попереду нас чекає важка дорога», — зізнається Марантіс.

Сім американських компаній — виробників панелей сонячних батарей у жовтні подали скаргу до Американської комісії з зовнішньої торгівлі та до міністерства торгівлі США. Вони просять впровадити додаткові тарифи, щоб захистити американський ринок сонячних панелей від демпінгової політики китайського режиму.

«З метою зупинити проникнення на американський ринок китайських сонячних панелей за демпінговими цінами, найбільший американський виробник сонячних панелей, компанія SolarWorld Industries America Inc., подала сьогодні прохання до органу місцевої влади», — вказується у прес-релізі компанії SolarWorld від 19 жовтня.

Китайський режим керує усіма компаніями в країні

У звіті американської комісії з нагляду за китайською економікою та безпекою (China Economic and Security Review Commission) від 26 жовтня вказується, що китайські промислові підприємства підпорядковані китайському режиму або місцевій владі провінції, де розташоване підприємство. Хоча з першого погляду справляється враження, що китайські компанії є приватними, але насправді це не так, згідно зі звітом. Китайський режим контролює виробництво, доходи та інші аспекти ведення бізнесу за допомогою контрольного пакету акцій підприємства або державного диктату, стверджується в документі.

Влада Китаю не послабить свій залізний контроль над країною і особливо економікою, що чітко прописано в плані 12-ої п’ятирічки, яка була затверджена 14 березня на Всекитайських зборах народних представників КНР.

«Компартія Китаю не підтримує вільну ринкову економіку… Якщо розглядати КНР як капіталіста, то маємо капіталізм з державним контролем, де напрямок розвитку економіки і навіть приватного сектору визначає політика партії», — пишеться у звіті Комісії США по Китаю.

Державні підприємства становлять більше половини всіх підприємств у Китаї і сьогодні відіграють суттєву роль в економіці КНР. Таку інформацію подає міністерство статистики КНР, але не вказується скільки компаній контролює центральна, міська чи провінціальна влада.

Також відсутня прозора інформація щодо так званих приватних компаній, які китайський режим опосередковано контролює через свої права часткової власності або директивні накази.

«Державні компанії займають значно більшу частку в економіці, ніж вважається… Ні конкретні акціонери, ні продаж акцій іншим особам не можуть жодним чином вплинути на державний контроль над цими підприємствами», — вказується у доповіді Heritage Foundation за 2011 рік.

Дослідження Heritage Foundation за 2010 рік ще більше заплутало розуміння того, як розподіляється власність у Китаї: 38% компаній — державні, 24,3% — компанії з обмеженою відповідальністю і 21,1% — приватні. Всі інші — це іноземні компанії або компанії зі змішаною формою власності.

Проблема не в тому, що китайський режим володіє більшістю компаній у КНР, а в тому, хто контролює їхню діяльність, як офіційно, так і «за лаштунками».

«Провідна роль» китайського режиму в розвиткові економіки КНР протягом 10 років після вступу Китаю до Світової організації торгівлі ставить під сумнів те, що КНР коли-небудь припинить своє втручання в діяльність ринку, — підсумовується у звіті U.S. China Committee.

Хеід Малхотра, The Epoch Times

Джерело англійською:The Epoch Times

В Китае все сектора промышленности контролирует Компартия. Как государственные, так и частные компании, работающие на международном рынке, должны ей подчиняться. Об этом заявляют многочисленные отчеты американских правительственных организаций и свидетельства представителей компаний, ведущих бизнес в Китае.

#img_left#Тем не менее, многие иностранные компании, имеющие партнерские торговые отношения с КНР, все еще лелеют несбывшуюся мечту прорваться на мощный китайский рынок и получить огромные прибыли.

«На протяжении многих лет такие страны, как США, полностью игнорировали эту проблему [что китайский режим контролирует все финансовые потоки], в результате Пекин наказал их за это», — утверждается в статье на сайте некоммерческой организации Economy in Crisis, в которой ежедневно публикуются статьи об американской экономике.

Никто не считается с тем, что выполняя требования китайского режима, иностранные компании прогорели: переносили производство в Китай, привлекали китайских рабочих, а также отдавали свои интеллектуальные и технологические достижения. Эти компании надеялись получить какие-то льготы взамен. Никто не осознавал, что обещания давались, чтобы просто завлечь иностранные компании в КНР, а затем создать копию иностранной компании — местного конкурента, отмечает издание.

«Китай введет налоговые льготы, а затем вытолкнет иностранные компании, но сделает все, чтобы «купить» иностранные технологии и заменить иностранные компании своими», — пишет Economy in Crisis.

Издание приводит пример, как два китайских государственных предприятия получили наибольшые выгоды от использования технологий зарубежных компаний. Они работали в области возобновляемых источников энергии, в основном, в сегменте производства панелей солнечных батарей, а также в транспортной отрасли — производили скоростные поезда.

«Около 10 лет назад Китай предложил контракты иностранным производителям скоростных поездов и панелей солнечных батарей. Затем он начал копировать (часто похищая) иностранные технологии. Далее неожиданно прекратил действие существующих льгот. И напоследок построил свои предприятия-клоны», — пишет Economy in Crisis.

Противостояние китайскому режиму

«Опытные бизнесмены и другие заинтересованные лица публично заявляют о политике Китая, которая наносит ущерб реализации американских товаров и услуг, ограничивает и подрывает наши инвестиции и, в итоге, препятствует созданию рабочих мест в США», — заявил 25 октября Деметриос Дж. Марантис (Demetrios J. Marantis) перед началом слушаний комитета Палаты представителей США.

Марантис, который сейчас исполняет обязанности заместителя торгового представителя США, отметил, что государственная политика КНР направлена на осуществление сплошного контроля над всеми аспектами экономики Китая. Это поворот в противоположную сторону от достигнутых соглашений, которые были подписаны КНР в 2001 году после вступления во Всемирную торговую организацию (ВТО).

Главные причины конфликта с властями Китая — это похищения интеллектуальной собственности, создание препятствий для ведения торговых операций, инвестиционные ограничения, игнорирование законов, а также отсутствие прозрачной нормативно-правовой среды в КНР, считает Марантис.

«Мы обеспокоены тем, что для иностранных автопроизводителей КНР выдвигает такие требования, что нужно переносить новейшие технологии на совместные предприятия и создавать китайские компании, чтобы в будущем на этом перспективном рынке Китай имел свою долю», — отметил он.

Правительство США в связи с этим подало жалобу в ВТО и другие организации, указывая, что КНР нарушает существующие международные торговые соглашения: запрещает экспорт сырья, вводит чрезмерные субсидии для своих предприятий, демпингует на рынке США, а также использует другие деформированные торговые тактики.

На первый взгляд, правительство США считает, что в переговорах с КНР достигнут определенный прогресс по некоторым вопросам, которые якобы были решены. Но экономические аналитики указывают, что только время покажет, действительно ли произошли какие-либо изменения.

«Мы осознаем серьезность существующих проблем и знаем, что впереди нас ждет тяжелая дорога», — признается Марантис.

Семь американских компаний — производителей панелей солнечных батарей в октябре подали жалобу в Американскую комиссию по внешней торговле и в министерство торговли США. Они просят ввести дополнительные тарифы, чтобы защитить американский рынок солнечных панелей от демпинговой политики китайского режима.

«С целью остановить проникновение на американский рынок китайских солнечных панелей по демпинговым ценам, крупнейший американский производитель солнечных панелей, компания SolarWorld Industries America Inc., подал сегодня просьбу в орган местной власти», — указывается в пресс-релизе компании SolarWorld от 19 октября.

Китайский режим управляет всеми компаниями в стране

В отчете американской комиссии по надзору за китайской экономикой и безопасностью (China Economic and Security Review Commission) от 26 октября указывается, что китайские промышленные предприятия подчинены китайскому режиму или местным властям провинции, где расположено предприятие.

Хотя с первого взгляда создается впечатление, что китайские компании являются частными, но в действительности это не так. Китайский режим контролирует производство, доходы и другие аспекты ведения бизнеса с помощью контрольного пакета акций предприятия или государственного диктата, утверждается в отчете.

Власти Китая не ослабят свой железный контроль над страной и, особенно, экономикой, что четко прописано в плане 12-й пятилетки, которая была утверждена 14 марта на Всекитайском собрании народных представителей.

«Компартия Китая не поддерживает свободную рыночную экономику… Если рассматривать государство КНР как капиталиста, то это можно считать капитализмом с государственным контролем, когда направление развития экономики и даже частного сектора определяет политика партии», — пишется в отчете Комиссии США по Китаю.

Государственные предприятия составляют более половины всех предприятий в Китае и сегодня играют существенную роль в экономике КНР. Такую информацию приводит министерство статистики КНР, но не указывает сколько компаний контролирует центральная, провинциальная и городская власть.

Также отсутствует прозрачная информация о так называемых частных компаниях, которые китайский режим косвенно контролирует через свои права долевой собственности или директивные приказы.

«Государственные компании занимают гораздо большую долю в экономике, чем считается… Ни конкретные акционеры, ни продажа акций другим лицам не могут никак повлиять на государственный контроль над этими предприятиями», — указывается в докладе Heritage Foundation за 2011 год.

Исследование Heritage Foundation за 2010 год еще больше запутало понимание того, как распределяется собственность в Китае: 38% компаний — государственные, 24,3% — компании с ограниченной ответственностью и 21,1% — частные. Все остальные — это иностранные компании или компании со смешанной формой собственности.

Проблема не в том, что китайский режим владеет большинством компаний в КНР, а в том, кто контролирует их деятельность, как официально, так и «за кулисами».

«Ведущая роль» китайского режима в развитии экономики КНР в течение 10 лет после вступления Китая в ВТО ставит под сомнение то, что КНР когда-нибудь прекратит своё вмешательство в деятельность рынка, — подытоживается в отчете US China Committee.

Хеид Малхотра, The Epoch Times

Источник на английском: The Epoch Times