antonprima.pro

Blog

  • Свято Середини осені надихає китайських поетів (частина 3)

    Свято Середини осені надихає китайських поетів (частина 3)

    Су Ши поет династії Сун

    Су Ши поет династії Сун. Ілюстрація: Джейн Ку/Велика Епоха

    Китайці всього світу восьмого вересня святкують Чжунцю Цзє (中秋節), або свято Середини осені. Його відзначають на 15-й день 8-го місяця за місячним календарем. У китайців це важливий привід, аби зібратися всією родиною, скуштувати місячних пряників і помилуватися повним місяцем. Протягом багатьох століть день Середини осені надихав китайських поетів складати гарні вірші. Упершій частині ми розповіли про Лі Бо, у другій — про Ду Фу і Бо Цзюйї. Тепер розповімо про знаменитого поета Су Ши.

    Поезія Су Ши

    Су Ши жив у період із 1037 по 1101 рр. Він був великим письменником, поетом, художником, каліграфом і придворним чиновником у часи династії Сун.

    Су Ши народився в сім’ї літераторів — обидва з його батьків мали високу освіту. Су було 19 років, коли він і його молодший брат склали іспит на державну службу, що було необхідною умовою для отримання високої урядової посади. Після цього він займав багато чиновницьких постів, у тому числі глави Колегії обрядів (яка відповідала за церемонії і богослужіння в імперії).

    Своє поетичне і художнє натхнення Су здебільшого отримував із філософії даосизму та буддизму. Він вважається найвидатнішим поетом династії Сун. Його вірші були у формі «фу» — свого роду сатиричних віршів у вільному стилі. Пізніше ця форма була адаптована наступними поколіннями.

    Ці сатиричні вірші, що були в основному спрямовані проти офіційної політики, стали результатом бурхливої політичної кар’єри Су. Після написання сатиричного вірша, в якому засуджувалася політика, що проводилася могутнім в той час прем’єр-міністром Ван Аньши, він був ув’язнений і відправлений у заслання.

    Спочатку Су мав вільний і палкий характер, і його рання поезія була сповнена проникливості та енергії. А під час вигнання Су насолоджувався простим життям, займаючись землеробством і літературою.

    Багато чого переживши і розмірковуючи про сенс життя, він став дивитися на життя мудріше. В цей період він створив багато зі своїх найбільш знаменитих творів.

    У 1101 р. Су помилували і викликали назад до двору, але по дорозі він помер, так і не встигнувши зайняти свою нову посаду.

    Су Ши і його молодший брат були дуже близькі. Як державний чиновник із сім’ї службовців Су часто змушений був перебувати далеко від своїх близьких. У 1078 році його молодший брат зміг приїхати до нього, щоб разом відзначити свято Середини осені. Натхненний візитом брата, Су написав вірш «Середньоосінній місяць», де розмірковував про цінність часу, проведеного із сім’єю.

    Луна середины осени

    (переклад російською І. ГОЛУБЄВА)

    I

    Как славно старалась

    в прошлом году луна.

    Как над старой стеною

    была кругла и ясна.

    Каким измождённым

    казался я тою порой:

    Хворый лежал

    на сквозняке у окна.

    А луна всё плыла

    и мой отыскала след:

    Сквозь решётку окна

    просочился неверный свет.

    О болезни моей

    откуда ей было знать?

    В Башню Песен зашла —

    никого-то в той Башне нет.

    Подушку поправил,

    трижды вздохнул тяжело.

    С посохом вышел,

    к луне обратил чело.

    Воля Небес

    не сжалилась надо мной:

    В Лунный Дворец

    ветром меня занесло.

    Белыми росами

    я проморожен так,

    Что осенней цикадой

    плачу, глядя во мрак.

    Вот и свершилось:

    поэт, воспевший луну,

    На Поле Восточном

    ныне — последний бедняк.

    Скоро ль умру —

    смею ли знать наперёд?

    Лунам счастливым

    в жизни велик ли счёт?

    Рыба в пруду

    зябнет и тоже не спит:

    Плещется и сопит

    всю ночь напролёт.

    II

    Полных шесть лет

    светит мне эта луна.

    Полных пять лет

    озаряет разлуку она.

    Стихи, что прислал ты,

    произношу нараспев.

    Слёзы в глазах —

    это твоя вина.

    Знаю, Люду

    красотою тебя привлёк.

    Легко ли расстаться

    с ним даже на краткий срок?

    Серебром расстилается

    озеро пред тобой.

    Зеркалом в небе —

    над тобою Лунный Чертог.

    Лишь к третьей страже

    смолкает шум торжества.

    Тенями сливаются

    люди и дерева.

    В Северные Покои

    вернёшься в предутренний час.

    Светом луны

    и росою блещет листва.

    Пошлёшь за вином,

    с женою встретишь рассвет.

    Молодость вспомнишь —

    сколько минуло лет.

    Кто бы поверил,

    что немощи скоро придут,

    Что в чарках под грушами

    больше ни капли нет?

    Теперь — на восток

    от древней реки погляди:

    Гречиха, как снег,

    цветёт далеко впереди.

    Вторить хочу

    твоим прошлогодним стихам,

    Но сердце, боюсь,

    разорвётся на части в груди.

    Місяць поета

    День Середини осені, коли на небі повний місяць, завжди був для китайських поетів часом для того, щоб висловити свої глибокі почуття і думки. Через ці поетичні роздуми ми можемо прочитати їхні думки і пережити їхні емоції.

    Поети часто мандрували і були далеко від дому. Вони тужили за домівкою і сумували за своїми близькими, особливо ввечері в день Середини осені, коли дивилися на повний місяць осіннього рівнодення або в самоті пили при місячному світлі.

    Вони могли забути про всі турботи і тяготи своїх поневірянь, але під яскравим місячним світлом не могли не згадати свій дім, сім’ю та друзів.

    Доюй Чжун, Велика Епоха

    Читайте також:

    Чарівне свято Китаю — День середини осені

    Місячні пряники — символ Свята середини осені

    Китайські поети: Бо Цзюйі — батько реалістичної поезії

  • На Львовщине прошли военные учения «Светлая лавина – 2014»

    На Львовщине прошли военные учения «Светлая лавина – 2014»

    Во Львовской области состоялась первая фаза учений с участием военнослужащих Вооружённых сил Украины, Венгрии, Румынии и Словакии.



    #img_right#В ходе первой фазы учений, которая состоялась на Львовщине в бассейне реки Тиса, военнослужащие должны были оценить обстановку, принять решение для применения подразделений многонационального инженерного батальона во время ликвидации последствий стихийного бедствия, а также организовать перемещение подразделений батальона в определённые районы.

    Первая серия учений длилась три дня и закончилась 4 сентября. Проходила она на базе Международного центра миротворчества и безопасности при Академии сухопутных войск им. гетмана Петра Сагайдачного, сообщает пресс-служба Минобороны.

    Со стороны Украины в выполнении своих задач участвовали специалисты 270 отдела имитационного моделирования боевых действий Сухопутных войск ВСУ и курсанты Академии сухопутных войск.

    Следующая фаза учений «Светлая лавина ― 2014» также состоится на реке Тиса в Закарпатской области.

    Как сообщает пресс-служба Минобороны, необходимость в этом мероприятии возникла по результатам опыта ликвидации наводнений в районе бассейна реки Тиса, которая протекает на границе Украины, Румынии, Венгрии и Словакии.

    Читайте также:

    Россия развернула масштабные военные учения

  • На Львівщині пройшли військові навчання

    На Львівщині пройшли військові навчання

    У Львівській області відбулася перша фаза навчань за участю військовослужбовців Збройних сил України, Угорщини, Румунії та Словаччини.



    #img_right#В ході першої фази навчань, яка відбулася на Львівщині у басейні річки Тиса, військовослужбовці повинні були оцінити обстановку, прийняти рішення для застосування підрозділів багатонаціонального інженерного батальйону під час ліквідації наслідків стихійного лиха, а також організувати переміщення підрозділів батальйону в певні райони.

    Перша серія навчань тривала три дні і закінчилася 4 вересня. Проходила вона на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки при Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, повідомляє прес-служба Міноборони.

    З боку України у виконанні своїх завдань брали участь фахівці 270 відділу імітаційного моделювання бойових дій Сухопутних військ ЗСУ та курсанти Академії сухопутних військ.

    Наступна фаза навчань «Світла лавина ― 2014» теж відбудеться в районі річки Тиса в Закарпатській області.

    Як повідомляє прес-служба Міноборони, необхідність у цьому заході виникла за результатами досвіду ліквідації повеней в районі басейну річки Тиса, яка протікає на кордоні України, Румунії, Угорщини та Словаччини.

    Читайте також:

    Україна в НАТО: чи підтримують це українці?

  • Чжан Чжунцзин — «святой мудрец китайской медицины»

    Чжан Чжунцзин — «святой мудрец китайской медицины»

    Чжан Чжунцзин — один из самых известных врачей не только времён восточной династии Хань, но и за всю историю Китая. Чжан Чжунцзин — автор классических медицинских трактатов, особенностью которых стало объединение теории и клинической практики врачевания.

    #img_right#Чжан Чжунцзин родился в городе Неян провинции Наньцзюнь, ныне — территория современной провинции Хэнань. С самого детства Чжунцзин проявлял интерес к медицине, а в молодые годы его учителем стал Чжан Боцзу, который научил его основам врачевания. Среди народа Чжунцзин стал известен не только как искусный целитель, но и как врач с высоким уровнем медицинской этики: он лечил как бедных, так и богатых, и спас много жизней.

    Спустя годы, когда Чжан Чжунцзин был удостоен государственного звания «преданный родителям и честный» и получил особые привилегии и права на должность чиновника, он стал правителем области Чанша.

    После получения должности чиновника Чжан Чжунцзин хотел продолжать помогать больным, но для этого нужно было каким-то образом обойти приказ императора, существовавший в те времена. Согласно этому приказу, государственным служащим запрещалось посещать дома простых людей и лечить больных. Чжан Чжунцзин нашёл выход: каждого месяца 1-го и 15-го числа он открывал приёмный зал, и люди, нуждающиеся в лечении, могли обратиться к нему за помощью.

    В конце правления Восточной династии Хань кроме многочисленных восстаний и жестоких подавлений, в стране началась эпидемия, которая привела к гибели значительной части населения. За это время более половины родственников Чжан Чжунцзина умерли от брюшного тифа, и он, осознав, что его род приходит в упадок, решил оставить должность чиновника. Полностью посвятив себя медицине, Чжунцзин надеялся найти лекарства от как можно большего числа болезней.

    Чжан Чжунцзин погрузился в исследование древних медицинских книг, стараясь обобщить клинический опыт врачей древности. Кроме изучения теории, Чжунцзин продолжал медицинскую практику: он лечил больных, внимательно изучал действие каждого предписанного лекарства, наблюдал за симптомами заболеваний и протеканием болезней.

    Как результат его трудов, на свет появилась книга «Шанхань цзабинлунь» (Рассуждения о повреждении холодом и разнообразных болезнях [из-за внутренних нарушений]), в первоначальном варианте состоявшая из 16 томов. В книге были описаны все клинические случаи, которые наблюдались Чжан Чжунцзином в течение нескольких десятков лет, а также подробно рассмотрены причины заболеваний, методы и принципы лечения множества заболеваний.

    Также в книге был предложен метод анализа и дифференциации синдромов 6 пар каналов, принцип дифференциации синдромов по 8 принципам (Инь и Ян, наружный и внутренний, холод и жар, избыток и недостаток), заложены основы определения принципов лечения на основе комплексной диагностики, составлены множество рецептов лекарственных препаратов, многие из которых применяются и до наших дней. В лечении Чжан Чжунцзин выступал за сочетание лекарственной терапии с иглоукалыванием и прижиганием, рекомендовал применять иглоукалывание при синдроме жара, и прижигание — при синдроме холода. При лечении жара и лихорадки Чжан Чжунцзин рекомендовал принимать холодные ванны: в западной медицинской практике это стало применяться только в ХIХ веке.

    Книга «Шанхань цзабинлунь» стала прочной основой для дальнейшего изучения клинической медицины. Этот труд Чжунцзина называли «Библией медицины» и изучали все врачи традиционной китайской медицины.

    #img_left#Со временем, в ходе войн, книга была разделена на части. Впоследствии Ван Шухэ удалось найти, соединить и систематизировать записи Чжан Чжунцзина. Таким образом, им были составлены две книги: «Шан хань лунь» («Рассуждения о повреждении холодом») и «Цзинь куй яо люэ» («Краткий очерк из золотого ларца»). Книга «Шан хань лунь» посвящена болезням от «повреждения холодом», а «Цзинь куй яо люэ» — различным болезням из-за внутренних нарушений.

    Чжан Чжунцзин и его труд оказали огромное влияние на дальнейшее развитие китайской медицины: со времени систематизации книги Ван Шухэ и до наших дней в Китае, наряду с «Су вэнь» и «Лин шу», книга Чжан Чжунцзина является одним из основных канонов при подготовке врачей. Потомки называют Чжан Чжунцзина «святым мудрецом медицины».

    Читайте также:

    Ли Шичжэнь — выдающийся китайский врач и фармаколог

    Китайская медицина: зубная боль не болезнь

  • Чжан Чжунцзін — «святий лікар-мудрець», автор «Біблії медицини»

    Чжан Чжунцзін — «святий лікар-мудрець», автор «Біблії медицини»

    Чжан Чжунцзін — один з найвідоміших лікарів не тільки часів династії Східна Хань, а й за всю історію Китаю. Чжан Чжунцзін — автор класичних медичних трактатів, особливістю яких стало об’єднання теорії та клінічної практики лікування.

    #img_right#Чжан Чжунцзін народився в місті Неян провінції Наньцзюнь, нині — територія сучасної провінції Хенань. З самого дитинства Чжунцзін виявляв інтерес до медицини, а в молоді роки його учителем став Чжан Боцзу, який навчив його основам лікування. Серед народу Чжунцзін став відомий не тільки як вправний цілитель, але й як лікар з високим рівнем медичної етики: він лікував як бідних, так і багатих, і врятував багато життів.

    Через роки, коли Чжан Чжунцзін був удостоєний державного звання «відданий батькам і чесний» і отримав особливі привілеї та права на посаду чиновника, він став правителем області Чанша.

    Після отримання посади чиновника Чжан Чжунцзін хотів і далі допомагати хворим, але для цього потрібно було якимось чином обійти наказ імператора, що існував в ті часи. Згідно з цим наказом, державним службовцям заборонялося відвідувати будинки простих людей і лікувати хворих. Чжан Чжунцзін знайшов вихід: кожного місяця 1-го та 15-го числа він відкривав приймальний зал, і люди, що потребували лікування, могли звернутися до нього за допомогою.

    Наприкінці правління династії Східна Хань, крім численних повстань і жорстоких придушень, в країні почалася епідемія, яка призвела до загибелі значної частини населення. За цей час більше половини родичів Чжан Чжунцзіна померли від черевного тифу і він, усвідомивши, що його рід занепадає, вирішив залишити посаду чиновника. Повністю присвятивши себе медицині, Чжунцзін сподівався знайти ліки від якомога більшої кількості хвороб.

    Чжан Чжунцзін занурився у дослідження стародавніх медичних книг, намагаючись узагальнити клінічний досвід лікарів стародавності. Окрім вивчення теорії, Чжунцзін продовжував медичну практику: він лікував хворих, уважно вивчав дію кожних приписаних ліків, спостерігав за симптомами захворювань і протіканням хвороб.

    Як результат праць Чжан Чжунцзіна, на світ з’явилася книга «Шанхань цзабінлунь» (Міркування про пошкодження холодом і різноманітні хвороби [через внутрішні порушення]), що у початковому варіанті складалася з 16 томів. У книзі були описані всі клінічні випадки, які спостерігалися Чжан Чжунцзіном протягом кількох десятків років, а також детально розглянуті причини захворювань, методи лікування безлічі захворювань.

    Також у книзі був запропонований метод аналізу та диференціації синдромів 6 пар каналів, метод диференціації синдромів за 8 принципами (Інь і Ян, зовнішній та внутрішній, холод і жар, надлишок і нестача), закладено основи визначення принципів лікування на основі комплексної діагностики, складено безліч рецептів лікарських препаратів, багато з яких застосовуються й до наших днів. У лікуванні Чжан Чжунцзін виступав за поєднання лікарської терапії з голковколюванням і припіканням, рекомендував застосовувати голковколювання при синдромі спеки, і припікання — при синдромі холоду. При лікуванні спеки та лихоманки Чжан Чжунцзін рекомендував приймати холодні ванни: в західній медичній практиці це стало застосовуватися тільки в ХIХ столітті.

    Книга «Шанхань цзабінлунь» стала основою для подальшого вивчення клінічної медицини. Цю працю Чжунцзіна називали «Біблією медицини» і вивчали всі лікарі традиційної китайської медицини.

    #img_left#З часом, в ході воєн, книга була розділена. Згодом Ван Шухе вдалося знайти з’єднати і систематизувати записи Чжан Чжунцзіна. Таким чином їм були складені дві книги: «Шан хань лунь» («Розмірковування про пошкодження холодом») і «Цзінь куй яо люе» («Короткий нарис з золотої скриньки»). Книга «Шан хань лунь» присвячена хворобам від «ушкодження холодом», а «Цзінь куй яо люе» — різним хворобам через внутрішні порушення.

    Чжан Чжунцзін і його праця зробили величезний вплив на подальший розвиток китайської медицини: з часу систематизації книги Ван Шухе і до наших днів в Китаї, поряд з «Су вень» і «Лін шу», книга Чжан Чжунцзіна є одним з основних канонів у підготовці лікарів. Нащадки називають Чжан Чжунцзіна «святим мудрецем медицини».

    Читайте також:
    Лі Шичжень — видатний китайський лікар і талановитий фармаколог
    Китайська медицина: зубний біль — не хвороба

  • Луна Середины осени в классической китайской поэзии (часть 3)

    Луна Середины осени в классической китайской поэзии (часть 3)

    Китайцы всего мира восьмого сентября празднуют Чжунцю Цзе (中秋節), или праздник Середины осени. Его отмечают на 15-й день 8-го месяца по лунному календарю. У китайцев это важный повод, чтобы собраться всей семьёй, вкушать лунные пряники и любоваться полной луной. В течение многих веков день Середины осени вдохновлял китайских поэтов слагать красивые стихи. В первой части мы рассказали о Ли Бо, во второй — о Ду Фу и Бо Цзюйи. Теперь расскажем о знаменитом поэте Су Ши.
    Культура Китая, праздники Китая, день середины осени, китайская поэзия, су ши, китайские поэты

    «Да будут люди одарены долголетием! Хоть меж ними и тысячи ли, каждый может наслаждаться красотой луны» — строки из стихов Су Ши (Су Дунпо), поэта династии Сун, широко используемые во время праздника Середины осени. Иллюстрация: Джейн Ку/Великая Эпоха

    Поэзия Су Ши
    Су Ши жил в период с 1037 по 1101 год. Он был великим писателем, поэтом, художником, каллиграфом и придворным чиновником во времена династии Сун.
    Су Ши родился в семье литераторов — оба его родителя имели высокое образование. Су было 19 лет, когда он и его младший брат сдали экзамен на государственную службу, что являлось необходимым условием для получения высокой правительственной должности. После этого он занимал много чиновничьих постов, в том числе главы Коллегии обрядов (которая отвечала за церемонии и богослужения в империи).
    Своё поэтическое и художественное вдохновение Су большей частью получал из философии даосизма и буддизма. Он считается величайшим поэтом династии Сун. Его стихи были в форме «фу» — своего рода сатирических стихотворений в свободном стиле. Позже они были адаптированы последующими поколениями.
    Эти сатирические стихи, в основном направленные против официальной политики, стали результатом бурной политической карьеры Су. После написания сатирического стихотворения, в котором осуждалась политика, проводимая могущественным в то время премьер-министром Ван Аньши, он был заключён в тюрьму и сослан.
    Изначально Су имел свободный и пылкий характер, и его ранняя поэзия была полна проникновенности и энергии. Во время изгнания Су наслаждался простой жизнью, занимаясь земледелием и литературой.
    Пережив многое и размышляя о смысле жизни, он стал смотреть на жизнь более мудро. В этот период он создал многие из своих самых знаменитых произведений.
    В 1101 году Су помиловали и призвали назад ко двору, но по дороге он умер, так и не успев занять свою новую должность.
    Су Ши и его младший брат были очень близки. Как государственный чиновник из семьи служащих Су часто вынужден был находиться вдали от своих близких. В 1078 году его младший брат смог приехать к нему, чтобы вместе отметить праздник Середины осени. Вдохновлённый визитом брата, Су написал стихотворение «Луна середины осени», где размышлял о ценности времени, проведённого с семьёй.
    Луна середины осени
    (переводы И. ГОЛУБЕВА)
    I
    Как славно старалась
    в прошлом году луна.
    Как над старой стеною
    была кругла и ясна.
    Каким измождённым
    казался я тою порой:
    Хворый лежал
    на сквозняке у окна.
    А луна всё плыла
    и мой отыскала след:
    Сквозь решётку окна
    просочился неверный свет.
    О болезни моей
    откуда ей было знать?
    В Башню Песен зашла —
    никого-то в той Башне нет.
    Подушку поправил,
    трижды вздохнул тяжело.
    С посохом вышел,
    к луне обратил чело.
    Воля Небес
    не сжалилась надо мной:
    В Лунный Дворец
    ветром меня занесло.
    Белыми росами
    я проморожен так,
    Что осенней цикадой
    плачу, глядя во мрак.
    Вот и свершилось:
    поэт, воспевший луну,
    На Поле Восточном
    ныне — последний бедняк.
    Скоро ль умру —
    смею ли знать наперёд?
    Лунам счастливым
    в жизни велик ли счёт?
    Рыба в пруду
    зябнет и тоже не спит:
    Плещется и сопит
    всю ночь напролёт.
    II
    Полных шесть лет
    светит мне эта луна.
    Полных пять лет
    озаряет разлуку она.
    Стихи, что прислал ты,
    произношу нараспев.
    Слёзы в глазах —
    это твоя вина.
    Знаю, Люду
    красотою тебя привлёк.
    Легко ли расстаться
    с ним даже на краткий срок?
    Серебром расстилается
    озеро пред тобой.
    Зеркалом в небе —
    над тобою Лунный Чертог.
    Лишь к третьей страже
    смолкает шум торжества.
    Тенями сливаются
    люди и дерева.
    В Северные Покои
    вернёшься в предутренний час.
    Светом луны
    и росою блещет листва.
    Пошлёшь за вином,
    с женою встретишь рассвет.
    Молодость вспомнишь —
    сколько минуло лет.
    Кто бы поверил,
    что немощи скоро придут,
    Что в чарках под грушами
    больше ни капли нет?
    Теперь — на восток
    от древней реки погляди:
    Гречиха, как снег,
    цветёт далеко впереди.
    Вторить хочу
    твоим прошлогодним стихам,
    Но сердце, боюсь,
    разорвётся на части в груди.

    Луна поэта

    День Середины осени, когда на небе полная луна, всегда был для китайских поэтов временем для того, чтобы выразить свои глубокие чувства и мысли. Через эти поэтические размышления мы можем почти прочесть их мысли и пережить их эмоции.
    Поэты часто странствовали и находились вдали от дома. Они тосковали по дому и скучали по своим близким, особенно вечером в день Середины осени, когда смотрели на полную луну осеннего равноденствия или в одиночестве пили при лунном свете.
    Они могли забыть обо всех заботах и тяготах своих скитаний, но при ярком лунном свете не могли не вспомнить свой дом, семью и друзей.
    Доюй Чжун, Великая Эпоха
    Читайте также:
  • Мультфильм «Любимчики в поисках радуги» для самых маленьких зрителей

    Мультфильм «Любимчики в поисках радуги» для самых маленьких зрителей

    Кинотеатры ждут самых маленьких зрителей — премьера анимационного фильма «Любимчики в поисках радуги» запланирована на 4 сентября.


    Кадр из мультфильма: Кінотеатр КіноБум/youtube.com

    Испания решила порадовать своим новым продуктом — мультфильмом о приключениях забавных зверушек: собачки Альфреда, телёнка Момо, свинки Ольги, медвежонка Тало, жирафа Риты и птички Талала, которые весело живут на одной ферме. Однажды друзья нашли в радужном лесу волшебную Радугу с маленькими яркими цветастиками. Все вместе они отправятся в захватывающее приключение, полное ярких красок, незабываемых эмоций, и узнают, что такое настоящая дружба.

    Читайте также:
    «Самолёты: Огонь и вода». Новые приключения самолётика Дасти

  • Мультфільм «Пестунчики у пошуках веселки» для наймолодших глядачів

    Мультфільм «Пестунчики у пошуках веселки» для наймолодших глядачів

    #img_left#Кінотеатри чекають наймолодших глядачів — прем’єра анімаційного фільму «Пестунчики у пошуках веселки» запланована на 4 вересня.

    Іспанія вирішила порадувати дітлахів своїм новим продуктом — мультфільмом про пригоди кумедних звіряток: собачки Альфреда, теля Момо, свинки Ольги, ведмежати Тало, жирафа Рити і пташки Талала, які весело живуть на одній фермі. Одного разу друзі знайшли в райдужному лісі чарівну Райдугу з маленькими яскравими кольоровими створіннями. Всі разом вони вирушать у захоплюючу подорож до країни Фантазій, сповнену яскравих фарб, незабутніх емоцій, і дізнаються, що таке справжня дружба.

    Читайте також:

    «Літачки: Рятувальний загін»: Як літачок Дасті стає пожежником

  • Середньоосінній місяць у класичній китайській поезії (частина 2)

    Середньоосінній місяць у класичній китайській поезії (частина 2)

    «Роса за ніч замерзне. Місячне світло в моїх рідних місцях здається яскравішим» — із вірша Ду Фу, видатного китайського поета династії Тан. Ілюстрація: СМ Ян/Велика Епоха

    «Роса за ніч замерзне. Місячне світло в моїх рідних місцях здається яскравішим» — із вірша Ду Фу, видатного китайського поета династії Тан. Ілюстрація: СМ Ян/Велика Епоха

    Китайці всього світу 8 вересня в цьому році відзначатимуть Чжунцю Цзє (中秋節), або свято Середини осені. Воно випадає на 15-й день 8-го місяця за місячним календарем. Це важливий привід, аби зібратися всією родиною, скуштувати місячних пряників і помилуватися повним місяцем. Це свято протягом багатьох століть надихало китайських поетів складати гарні вірші. У першій частині ми розповіли про Лі Бо. Тепер розповімо про Дуфу і Бо Цзюйї.

    Поезія Ду Фу

    Разом із Лі Бо, видним китайським поетом династії Тан був і Ду Фу (712—770). Багато літературних критиків вважають його найвидатнішим китайським поетом усіх часів.

    Народившись в інтелігентній родині, Ду Фу проявив талант до поезії, коли був ще зовсім молодим. Уже в сім років він не лише читав багато відомих віршів того часу, а й міг писати вірші сам. Він отримав традиційну конфуціанську освіту.

    Коли в 735 році Ду Фу не зміг скласти імператорський іспит, то став мандрувати країною. Зрештою він прославився як поет. Під час своїх подорожей країною він зустрівся з іншими поетами того часу. В 744 році він познайомився із Лі Бо.

    Після короткого інтересу до даосизму, викликаного подорожами із Лі Бо, Ду Фу повернувся до столиці Чан’ань і знову зосередився на конфуціанстві.

    Протягом кількох років, хоча ніякої офіційної посади він не мав, до Ду Фу добре ставилися високопоставлені чиновники. Його статус був досить високим навіть попри те, що ні гроша за душею в нього не було і він провалив і другу спробу скласти імператорський іспит.

    Приблизно в 752 році Ду Фу одружився. У нього було п’ятеро дітей — троє синів і дві дочки. Проблеми з легенями, що з’явилися в 754 році, спричиняли його страждання всю решту життя. Хвороби переслідували його одна за одною.

    Ду Фу із сім’єю жив у бідності, і грошову підтримку йому надавали друзі. Починаючи з 765—766 років, вони з сім’єю часто переїжджали, подорожуючи повільно через слабкий стан його здоров’я. Зрештою вони оселилися біля входу в Три ущелини.

    Ду Фу найняв неофіційним секретарем його друг і покровитель Бо Маолінь, що став у 766 році губернатором області. Саме в цей період Ду Фу написав близько 400 віршів, останній творчий сплеск, коли були створені його найкращі роботи. Але два роки по тому Бо помер, і Ду Фу з сім’єю знову вирушив у подорож.

    Ду Фу помер у 58 років на південному сході Китаю. Коментарі про його життя свідчать про те, що він був ласкавим, щедрим, богобоязким, відданим і патріотичним.

    Про життя Ду Фу офіційно відомо дуже мало і про нього ми знаємо в основному з його віршів. Із двох віршів нижче можна побачити його палке прагнення до миру і любов до його сім’ї.

    Місячна ніч

    (переклад Євгена Любарського)

    Сьогодні вночі над Фучжоу зійшов місяць,

    Дружина у спальні глядить на нього лиш сама.

    Сумую, що діти маленькі далеко,

    Ніяк не викину геть мої думки про Чан’ань.

    Волога від пахощів зачіска жінки висока,

    Сліпуче, мов яшма, сяють її ніжні руки.

    Коли ж ми, схилившись до штори прозорої,

    У світлі місяця один одному утремо сльози?

    При місяці згадую брата

    Тривожно гримлять барабани — вже люди не ходять;

    Це осінь, і чується втомлена пісня гусей…

    А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;

    А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.

    І брат мій далеко, розлучені ми — чи навіки?

    Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;

    Я довго не маю листів, а послав їх без ліку, —

    Пожежі війни все палають вві сні й наяву…

    Поезія Бо Цзюйї

    Одним із відомих поетів незабаром після піку розквіту династії Тан був Бо Цзюйї. Він жив із 772 по 846 роки.

    «Нікому немає діла до вітру, що дув вчора; ясний місяць так само прекрасний, як завжди», — з популярного вірша Бо Цзюйі, відомого поета династії Тан

    «Нікому немає діла до вітру, що дув вчора; ясний місяць так само прекрасний, як завжди», — з популярного вірша Бо Цзюйі, відомого поета династії Тан. Ілюстрація: Б. Сяо/Велика Епоха

    Народився він у бідній, але освіченій сім’ї. Через війни його родині часто доводилося переїжджати. Бо склав іспит на громадянську службу у 28 років і у 807—815 рр. працював ученим Ханьліньської академії та дрібним палацовим чиновником.

    У той час, коли Бо Цзюйї був чиновником, його твори викликали в деяких людей невдоволення, і він нажив собі ворогів при дворі і серед інших важливих чиновників. Він написав дві довгих заяви, що закликали покласти край війнам, і низку віршів, де піддавав осуду дії чиновників і підкреслював заподіяні війною страждання народу. За це він був позбавлений служби при дворі.

    Хоча у 819 році його заново викликав до двору новий імператор, він й далі дотримувався свого прямого стилю, який використовував у серії доповідних записок, висловлюючи свій протест проти корупції. У 822 році Бо знову вислали зі столиці.

    Тим не менш, на найближчі 10 років йому надали важливий пост губернатора кількох територій. Після виходу у відставку він написав багато відомих віршів й останні роки життя присвятив буддизму.

    Бо помер у 746 році у віці 72 років, залишивши заповіт, щоб йому влаштували скромні похорони і скромне поховання в Лоянському монастирі. Він також попросив, аби його не вшановували посмертним титулом.

    Вірші Бо Цзюйї здобули популярність завдяки їхній прямоті і простоті сприйняття. Його витончений і простий поетичний стиль став у китайській літературі новою літературною формою.

    Спостерігаючи за місяцем в день Середини осені з павільйону Пеньпу

    Торік на 15-й день 8-го місяця,

    Я був в абрикосовому саду біля басейну Цюйцзян.

    Цього року на 15-й день 8-го місяця,

    Я перед павільйоном Пеньпу.

    Обличчям на північний захід, аби подивитися в бік свого дому;

    Кілька разів на південному сході бачив повний місяць.

    Нікому немає діла до вітру, який дув учора;

    Благодать ясного місяця така ж, як завжди.

    Почуття від спостереження за місяцем

    Тяжкі часи: рік голоду спустошив поля,

    Мої брати живуть далеко — розкидані хто на захід, хто на схід.

    Тепер, після битв, рідко де побачиш поля й сади,

    Члени сім’ї бродять розкидані по дорозі.

    Прикуті до тіней, немов гуси, між кожним з яких по десять тисяч лі,

    Чи коріння, що піднялося до вересневого осіннього повітря.

    Подивимося разом на яскравий місяць, і потечуть сльози,

    У цю ніч наше бажання бути вдома може зробити з п’яти місць одне.

    Доюй Чжун, Велика Епоха

    Читайте також:

    Чарівне свято Китаю — День середини осені

    Місячні пряники — символ Свята середини осені

    Китайські поети: Бай Цзюйі — батько реалістичної поезії

  • Серена Вільямс впевнено наближається до фіналу US Open

    Серена Вільямс впевнено наближається до фіналу US Open

    #img_left#Американка Серена Вільямс, посіяна під першим номером на відкритому чемпіонаті США, стала останньою півфіналісткою турніру. У чвертьфіналі вона з легкістю обіграла італійку Флавію Пеннетту (11) — 6: 3, 6:2, повідомляє «Сегодня».

    За вихід у фінал Вільямс побореться з росіянкою Катериною Макаровою (17). У другому ж півфіналі зустрінуться Шуай Пен з Китаю і Каролін Возняцкі з Данії.

    Відзначимо, у двох останніх турнірах US Open перемогла Серена.

    Читайте також:

    Рафаель Надаль — переможець US Open-2013

    Тенісистка Леся Цуренко знову стала другою ракеткою України