Blog

10 июля правоохранительные органы штата Алабама заявили, что им ничего не известно о смертельных случаях, связанных с заданием TikTok, в котором людям предлагается прыгнуть с заднего борта лодки на большой скорости. Несмотря на это, в новостях один из чиновников утверждал обратное.

Как написали правоохранительные органы в Twitter, недавние сообщения о том, что сотрудники служб быстрого реагирования предостерегают от прыжков с лодки в TikTok, в результате которых погибли четыре человека, являются “неверными”.

On Monday, July 3, a news story was shared regarding “first responders warning against a deadly boating TikTok trend after recent drownings” in Alabama. However, please be advised the information released to the news outlet was incorrect.

— Alabama Law Enforcement Agency (@ALEAprotects) July 10, 2023

“Отдел морского патрулирования Агентства по охране правопорядка Алабамы (ALEA) не располагает какими-либо данными о смертельных случаях, связанных с катанием на лодках или морскими судами в Алабаме, которые можно было бы напрямую связать с TikTok или трендом на TikTok”, — заявили в агентстве.

“Один человек получил смертельную травму, прыгнув с движущегося судна в 2020 г., и аналогичный смертельный случай на море произошел в 2021 г., однако оба смертельных случая не связаны с TikTok”, — добавили в ведомстве.

Заявление агентства было сделано вскоре после того, как Джим Деннис, капитан спасательного отряда Childersburg, в интервью программе NBC News “Today”, опубликованном 10 июля, сообщил, что четыре человека погибли при попытке “бросить вызов”.

“Те четверо, на которых мы отреагировали, после того как они выпрыгнули из лодки, буквально сломали себе шею и, как вы понимаете, умерли мгновенно”, — сказал Деннис.

В другом интервью, показанном 3 июля в эфире телеканала ABC 33/40, Деннис сообщил, что все четыре жертвы были мужчинами разного возраста.

“За последние шесть месяцев у нас было четыре случая утопления, которых легко можно было избежать”, — сказал г-н Деннис. “Они участвовали в конкурсе TikTok. Это когда вы на лодке, движущейся на большой скорости, и прыгаете с борта: не ныряете, а прыгаете вперед ногами и просто как бы наклоняетесь в воду”.

Деннис рассказал телеканалу ABC33/40, что один из инцидентов произошел в феврале. Пострадавший, муж средних лет и отец троих детей, катался на лодке в Алабаме вместе со своей семьей, и прыгнул с заднего борта набирающего скорость катера.

“К сожалению, она [его жена] зафиксировала его смерть”, — цитирует Денниса новостное издание.

По данным издания, последний случай произошел в мае и также был связан с мужчиной средних лет.

“Не делайте этого. Это не стоит вашей жизни”, — сказал Деннис и попросил людей убедить своих близких защитить друзей и родных, порекомендовав им не участвовать в этом.

В заявлении NBC News компания TikTok сообщила, что в ответ на спорные инциденты она добавила надписи на некоторые свои видеоролики, предупреждающие пользователей социальных сетей о том, что “участие в этом действии может привести к травме вас или других людей”.

Тем временем власти США назвали TikTok угрозой национальной безопасности в связи с тем, что приложение принадлежит китайской компании и связано с Коммунистической партией Китая. Эксперты предупреждают, что приложение может использоваться для шпионажа и сбора персональных данных.

По материалам NTD

10 липня правоохоронні органи штату Алабама заявили, що їм нічого не відомо про смертельні випадки, пов’язані із завданням TikTok, у якому людям пропонується стрибнути із заднього борту човна на великій швидкості. Попри це, в новинах один із чиновників стверджував протилежне.

Як написали правоохоронні органи у Twitter, нещодавні повідомлення про те, що співробітники служб швидкого реагування застерігають від стрибків із човна в TikTok, внаслідок яких загинуло четверо людей, є “невірними”.

On Monday, July 3, a news story was shared regarding “first responders warning against a deadly boating TikTok trend after recent drownings” in Alabama. However, please be advised the information released to the news outlet was incorrect.

— Alabama Law Enforcement Agency (@ALEAprotects) July 10, 2023

“Відділ морського патрулювання Агентства з охорони правопорядку Алабами (ALEA) не має у своєму розпорядженні жодних даних щодо смертельних випадків, пов’язаних із катанням на човнах або морськими суднами в Алабамі, які можна було б безпосередньо пов’язати з TikTok або трендом на TikTok”, — заявили в агентстві.

“Одна людина отримала смертельну травму, стрибнувши з судна, що рухається, 2020 року, і аналогічний смертельний випадок на морі стався 2021 року, проте обидва смертельні випадки не пов’язані з TikTok”, — додали у відомстві.

Заяву агентства було зроблено незабаром після того, як Джим Денніс, капітан рятувального загону Childersburg, в інтерв’ю програмі NBC News “Today”, опублікованому 10 липня, повідомив, що четверо людей загинули під час спроби “кинути виклик”.

“Ті четверо, на яких ми відреагували, після того як вони вистрибнули з човна, буквально зламали собі шию і, як ви розумієте, померли миттєво”, — сказав Денніс.

В іншому інтерв’ю, показаному 3 липня в ефірі телеканала ABC 33/40, Денніс повідомив, що всі чотири жертви були чоловіками різного віку.

“За останні шість місяців у нас було чотири випадки утоплення, яких легко можна було уникнути”, — сказав пан Денніс. “Вони брали участь у конкурсі TikTok. Це коли ви на човні, що рухається на великій швидкості, і стрибаєте з борту: не пірнаєте, а стрибаєте вперед ногами і просто ніби нахиляєтесь у воду”.

Денніс розповів телеканалу ABC33/40, що один з інцидентів стався в лютому. Потерпілий, чоловік середніх років і батько трьох дітей, катався на човні в Алабамі разом зі своєю сім’єю, і стрибнув із заднього борту катера, що набирав швидкість.

“На жаль, вона [його дружина] зафіксувала його смерть”, — цитує Денніса новинне видання.

За даними видання, останній випадок стався у травні і також був пов’язаний із чоловіком середніх років.

“Не робіть цього. Це не варте вашого життя”, — сказав Денніс і попросив людей переконати своїх близьких захистити друзів і рідних, порекомендувавши їм не брати участь у цьому.

У заяві NBC News компанія TikTok повідомила, що у відповідь на спірні інциденти вона додала написи на деякі свої відеоролики, які попереджають користувачів соціальних мереж про те, що “участь у цій дії може призвести до травми вас або інших людей”.

Тим часом влада США назвала TikTok загрозою національній безпеці у зв’язку з тим, що застосунок належить китайській компанії і пов’язаний із Комуністичною партією Китаю. Експерти попереджають, що застосунок може використовуватися для шпигунства і збору персональних даних. 

За матеріалами NTD

Иск, в котором калифорнийский технологический гигант Cisco обвиняется в содействии китайскому режиму в насильственном преследовании Фалуньгун, может быть передан в суд, постановил 9-й окружной апелляционный суд США 7 июля.

Приверженцы Фалуньгун, религиозной группы, которая с 1999 г. подвергается жестоким преследованиям в Китае, в 2011 году подали иск против компании Cisco, а также двух ее бывших руководителей — генерального директора Джона Чемберса и Фреди Чунга, занимавшего в то время пост вице-президента по Китаю. В иске утверждается, что компания поставляла технологии, которые помогали китайским коммунистическим властям создавать обширную сеть слежки для выявления и отслеживания последователей Фалуньгун, а также способствовала их последующим арестам и пыткам.

Отменив решение окружного суда низшей инстанции от 2014 года о прекращении дела, федеральный апелляционный суд счел утверждения истцов достаточными для возобновления рассмотрения дела.

“Мы пришли к выводу, что утверждения истцов, принятые за истинные, достаточны для того, чтобы обоснованно заявить, что Cisco оказывала существенную техническую помощь “дучжэну” Фалуньгун, осознавая, что нарушения международного права в виде пыток, произвольных задержаний, исчезновений и внесудебных казней с большой вероятностью будут иметь место”, — написала судья окружного суда США Марша Берзон в своем решении, восстановившем иск. Термин китайской коммунистической партии “дучжэн” относится к жестоким политическим кампаниям, которые режим развязывает против предполагаемых врагов.

Г-жа Берзон заявила, что действия компании, многие из которых имели место на территории США, представляют собой “пособничество и подстрекательство” к нарушениям со стороны китайского режима.

Терри Марш, исполнительный директор Правозащитного юридического фонда и главный адвокат истцов, назвал это решение позитивным шагом на пути к прекращению кампании преследования.

Истцы, ссылаясь на маркетинговые материалы Cisco, найденные на китайских сайтах и в других местах, утверждают, что Cisco действовала не просто как невольный коммерческий субъект, продающий виджеты в Китай. В своем стремлении завоевать многомиллиардный китайский технологический рынок, утверждается в жалобе, компания нацелилась на диссидентов и стала пособником режима в насильственном подавлении веры, проектируя и разрабатывая комплексный аппарат с использованием американских технологий в обмен на доступ к рынку.

Система, о которой говорят истцы, — это “Золотой щит”, платформа наблюдения китайской службы безопасности, охватившая всю территорию Китая. По их словам, Cisco разработала, создала и оказала решающую помощь в реализации и последующей доработке проекта “Золотой щит” в то время, когда режим был не в состоянии разработать его самостоятельно.

По мнению истцов, помимо разработки специализированного программного обеспечения, Cisco также проводила тестирование системы и обучение китайских агентов, которым было поручено преследовать Фалуньгун.

“Cisco намеренно включала сигнатуры, специфичные для Фалуньгун, в обновления программного обеспечения через регулярные промежутки времени, чтобы идентифициовать, блокировать, отслеживать и подавлять деятельность Фалуньгун и отдельных лиц”, — говорится в судебном заявлении.

В результате была создана система наблюдения, способная в режиме реального времени отслеживать интернет-активность последователей Фалуньгун, выявлять, выслеживать и пытать членов этой религиозной группы. Она также создает подробные и постоянно обновляемые профили последователей Фалуньгун, которые сотрудники китайских спецслужб могут получить в любой точке страны, включая их местоположение, сведения о семье и контактную информацию, что помогает режиму проводить облавы и принуждать их к отказу от веры, утверждают истцы.

Все 13 истцов, включая гражданина США, заявили, что с помощью технологии “Золотой щит” они были идентифицированы как участники деятельности Фалуньгун в интернете и подвергались задержанию на срок от нескольких месяцев до нескольких лет, во время которого их подвергали пыткам.

“Физические пытки, которым истцы подвергались в заключении и в лагерях принудительного труда, включали в себя избиение стальными прутьями и электрошоковыми дубинками, лишение сна, принуждение сидеть или стоять в течение длительного времени в болезненных позах, насильственное кормление”, — написала г-жа Берзон.

Она отметила, что власти якобы использовали информацию, хранящуюся в системе “Золотой щит”, в качестве инструмента для оказания психического давления во время пыток.

Представители Cisco не ответили на запрос The Epoch Times о комментарии.

По материалам The Epoch Times USA

Позов, у якому каліфорнійський технологічний гігант Cisco звинувачують у сприянні китайському режиму в насильницькому переслідуванні Фалуньгун, можуть передати до суду, постановив 9-й окружний апеляційний суд США 7 липня.

Прихильники Фалуньгун, релігійної групи, яка з 1999 р. зазнає жорстоких переслідувань у Китаї, у 2011 році подали позов проти компанії Cisco, а також двох її колишніх керівників — генерального директора Джона Чемберса та Фреді Чунга, який обіймав на той час посаду віцепрезидента з Китаю. У позові стверджується, що компанія постачала технології, які допомагали китайській комуністичній владі створювати велику мережу стеження для виявлення та відстеження послідовників Фалуньгун, а також сприяла їхнім подальшим арештам і тортурам.

Скасувавши рішення окружного суду нижчої інстанції від 2014 року про припинення справи, федеральний апеляційний суд визнав твердження позивачів достатніми для відновлення розгляду справи.

“Ми дійшли висновку, що твердження позивачів, прийняті за істинні, достатні для того, щоб обґрунтовано заявити, що Cisco надавала істотну технічну допомогу “дучжену” Фалуньгун, усвідомлюючи, що порушення міжнародного права у вигляді тортур, довільних затримань, зникнень і позасудових страт із великою ймовірністю матимуть місце”, — написала суддя окружного суду США Марша Берзон у своєму рішенні, яке поновило позов. Термін китайської комуністичної партії “дучжен” відноситься до жорстоких політичних кампаній, які режим розв’язує проти передбачуваних ворогів.

Пані Берзон заявила, що дії компанії, багато з яких відбувалися на території США, є “пособництвом і підбурюванням” до порушень з боку китайського режиму.

Террі Марш, виконавчий директор Правозахисного юридичного фонду та головний адвокат позивачів, назвав це рішення позитивним кроком на шляху до припинення кампанії переслідування.

Позивачі, посилаючись на маркетингові матеріали Cisco, знайдені на китайських сайтах і в інших місцях, стверджують, що Cisco діяла не просто як мимовільний комерційний суб’єкт, що продає віджети в Китай. У своєму прагненні завоювати багатомільярдний китайський технологічний ринок, стверджується у скарзі, компанія націлилася на дисидентів і стала пособником режиму в насильницькому придушенні віри, проєктуючи та розробляючи комплексний апарат із використанням американських технологій в обмін на доступ до ринку.

Система, про яку говорять позивачі, — це “Золотий щит”, платформа спостереження китайської служби безпеки, що охопила всю територію Китаю. За їхніми словами, Cisco розробила, створила й надала вирішальну допомогу в реалізації та подальшому доопрацюванні проєкту “Золотий щит” у той час, коли режим був не в змозі розробити його самостійно.

На думку позивачів, крім розробки спеціалізованого програмного забезпечення, Cisco також проводила тестування системи й навчання китайських агентів, яким було доручено переслідувати Фалуньгун.

“Cisco навмисно включала сигнатури, специфічні для Фалуньгун, в оновлення програмного забезпечення через регулярні проміжки часу, щоб ідентифікувати, блокувати, відстежували й придушувати діяльність Фалуньгун і окремих осіб”, — йдеться в судовій заяві.

У результаті було створено систему спостереження, здатну в режимі реального часу відстежувати інтернет-активність послідовників Фалуньгун, виявляти, вистежувати й катувати членів цієї релігійної групи. Вона також створює докладні й постійно оновлювані профілі послідовників Фалуньгун, які співробітники китайських спецслужб можуть отримати в будь-якій точці країни, включно з їхнім місцеперебуванням, інформацією про сім’ю та контактною інформацією, що допомагає режиму проводити облави й примушувати їх до відмови від віри, стверджують позивачі.

Усі 13 позивачів, включно з громадянином США, заявили, що за допомогою технології “Золотий щит” їх ідентифікували як учасників діяльності Фалуньгун в інтернеті, а також затримували на строк від кількох місяців до кількох років, під час якого їх піддавали тортурам.

“Фізичні тортури, яким позивачі піддавалися в ув’язненні та в таборах примусової праці, містили побиття сталевими прутами та електрошоковими кийками, позбавлення сну, примус сидіти або стояти протягом тривалого часу в хворобливих позах, насильницьке годування”, — написала пані Берзон.

Вона зазначила, що влада нібито використовувала інформацію, що зберігається в системі “Золотий щит”, як інструмент для чинення психічного тиску під час тортур.

Представники Cisco не відповіли на запит The Epoch Times про коментар.

За матеріалами The Epoch Times USA

Многомиллиардные закупки Индией американского оружия направлены не столько на снижение зависимости от российского оборонного оборудования и продвижение на Запад, сколько на развитие собственной оружейной промышленности, считают представители служб безопасности и аналитики.

Индия является крупнейшим в мире импортером оружия, но почти все ее крупные закупки вооружений теперь включают положения о совместном производстве или передаче технологий, независимо от того, с какой страной она имеет дело.

Кроме того, война России в Украине нарушила некоторые военные поставки в Индию, что усиливает долгосрочное стремление Нью-Дели диверсифицировать импорт или заменить его отечественной техникой, говорят представители индийских оборонных ведомств.

По данным Стокгольмского международного института исследования проблем мира, за последние 20 лет Индия закупила оружия на сумму более 60 млрд долларов, из которых 65%, или почти 39 млрд долларов пришлось на Россию, пишет Reuters.

Министр обороны Раджнат Сингх заявил, что в ближайшее десятилетие Индия намерена заказать у отечественной оружейной промышленности оружия на сумму более 100 млрд долл.

“Такова реальность, что мы должны уменьшить зависимость от России”, — сказал один из высокопоставленных офицеров индийской оборонной промышленности, занимающийся вопросами будущего потенциала индийских вооруженных сил, который отказался назвать свою фамилию. “Но это ее второстепенная часть. Первостепенная часть — это попытка выйти из импортного бизнеса”.

Во время государственного визита премьер-министра Нарендры Моди в Вашингтон в прошлом месяце Индия объявила о значительных закупках американского оборонного оборудования, включая заказ на поставку двигателей для истребителей компании GE (GE.N) на сумму более 1 миллиарда долларов. Обсуждается также возможная сделка на 3 млрд долл. по беспилотным летательным аппаратам MQ-9B SeaGuardian.

В соответствии со стремлением Нью-Дели к самодостаточности в сфере обороны и флагманской политикой Моди “Make in India”, сделка по реактивным двигателям предусматривает совместное производство в будущем, а сборка и обслуживание беспилотников SeaGuardian, скорее всего, будет осуществляться в Индии.

Эрик Гарсетти, посол США в Индии, заявил, что Вашингтон теперь облегчает доступ Индии к военным технологиям.

Однако предпринятых шагов будет недостаточно, чтобы положить конец зависимости Нью-Дели от России, а жесткие правила США, регулирующие обмен военными технологиями, пока ограничивают будущие возможности.

“Никто не дает вам все. Они держат вас, по крайней мере, на расстоянии отвертки от полного обладания”, — сказал второй высокопоставленный чиновник из министерства обороны Индии, также говоривший на условиях анонимности.

Арзан Тарапоре, эксперт по индийской безопасности из Стэнфордского университета, считает, что сделки, о которых было объявлено во время визита Моди, “сами по себе не означают отхода Индии от России”.

“Фундаментальный отход от России займет несколько десятилетий”, — сказал он.

Индия по-прежнему использует в основном российские технологии для производства традиционных вооружений. Тарапоре считает, что наибольший потенциал для американо-индийского сотрудничества должен заключаться в создании новых систем, которых у Индии еще нет.

Главная цель Индии — сократить технологический разрыв с хорошо вооруженным соперником — Китаем, с которым у нее напряженные отношения и который также тесно связан с традиционным противником — Пакистаном.

Одной из проблем для Индии является то, что война России в Украине сильно подорвала возможности Москвы по доставке оружия и техники.

Недавно ВВС Индии сообщили парламентской комиссии, что Россия задержит поставки запчастей для истребителей Су-30 МКИ и МиГ-29. Задерживается также поставка двух из пяти российских зенитно-ракетных комплексов С-400, которые Индия приобрела в 2018 году за почти 5,5 млрд долл.

Индия также рассчитывала получить от России в ближайшие несколько лет две атомные ударные подводные лодки, но их поставка также может быть отложена, сообщили представители оборонного ведомства.

Такие проблемы укрепили решимость Индии стать менее зависимой от России, но она не хочет полагаться на какую-либо одну страну в закупках вооружений.

Она закупает французские истребители, израильские беспилотники, американские реактивные двигатели и, возможно, немецкие подводные лодки. Со временем эти закупки приведут к сокращению доли российских военных технологий, используемых Индией, но на это потребуется не менее двух десятилетий, считают индийские чиновники.

Билл Гринуолт, бывший старший сотрудник Пентагона по вопросам промышленной политики, считает, что времена, когда США и Россия доминировали на мировом оборонном рынке и могли контролировать оборонные технологии, подходят к концу, но что придет им на смену, “еще только предстоит выяснить”.

По его словам, Индия может быть разочарована строгой системой экспортного контроля США в отношении вооружений и ограничениями, которые они накладывают как на обмен технологиями, так и на способность развивать приобретенные системы.

Несмотря на это, визит Моди в США был воспринят обеими сторонами как выход отношений на новый уровень. Помимо оборонных сделок, обе страны также подписали соглашения по чипам, космосу, искусственному интеллекту и важнейшим полезным ископаемым.

Индия также является членом альянса QUAD с США, Японией и Австралией, что углубляет ее связи с Западом, но не заменяет отношений с Россией, длившихся десятилетиями.

Дерек Гроссман, оборонный аналитик Rand Corporation, считает, что из-за этого США всегда будут осторожны в выборе военной техники и технологий, которыми они будут делиться с Индией.

Даже если в ближайшие несколько десятилетий Индия сможет отойти от Москвы, сказал Гроссман, “у США все равно останутся подозрения относительно того, как используются их системы и как это может помочь русским в каком-то смысле, из-за тесного партнерства Индии и России”.

“Индия в этой ситуации будет действовать оппортунистически и примет все, что США готовы предложить. Но я не думаю, что они готовы отказаться от того, что у них есть в отношениях с Россией”.

Британський чоловік перетворив занедбану водонапірну вежу 1940-х років на унікальний розкішний будинок вартістю в мільйони доларів, провівши масштабну реконструкцію.

Бетонна водонапірна вежа, побудована в 1940-х роках, розташована в Кловеллі Кросс, приблизно за 15 хвилин їзди від портового міста Байдфорд на південному заході Англії. Вона була виведена з експлуатації у 2009 році, повідомляє HGTV, і протягом десятиліття перебувала в аварійному стані, доки у 2019 році не з’явився Роб Хант, який продав свій будинок і позичив гроші у своїх батьків на придбання цього “маєтку”.

Хант, який раніше працював на заводі з виробництва фільтрів, знайшов цю будівлю на сайті з оголошеннями з продажу нерухомості. Два роки він жив у будинку на колесах і весь вільний час займався ремонтом вежі. Хант працював за будь-якої погоди разом з архітекторами та інженерами-будівельниками, щоб втілити свою мрію про великий сімейний будинок.

“Я нічого подібного раніше не робив, ─ сказав Хант. ─ До цього в мене було кілька квартир, які я здавав в оренду, і я робив там дрібний ремонт… Але мені завжди хотілося чогось іншого. Пощастило, що вежа знаходилася всього за 32 км від того місця, де я жив. Мені випала можливість, яка буває раз у житті, зробити щось дійсно особливе”.

Вежа, зроблена із залізобетонних плит завтовшки 25 см, колись вміщувала близько одного мільйона літрів питної води. Вікна були тільки на першому поверсі. Під час реконструкції Хант пробив 16 отворів для вікон з балконами на двох верхніх поверхах, забезпечивши чудовий панорамний краєвид на навколишню сільську місцевість.

Він утеплив дах і модернізував фасад вежі, обшивши її чорними панелями. Вигнуті дубові сходи з’єднали поверхи всередині круглої будівлі.

“Чорне облицювання зовні, біла штукатурка внизу, планування всередині, вікна та інші речі — все це були на 90-95% мої ідеї, — сказав Хант. — У роботі брав участь архітектор, але він лише замалював те, що я придумав”.

На першому поверсі розташований передпокій, на другому ─ ванна кімната і три спальні. На верхньому поверсі розташовані вітальня і кухня відкритого планування зі світильниками, підігнаними до вигнутих стін.

Верхня частина порожнистої бетонної шахти водонапірної вежі була використана як унікальна основа для обіднього столу. Крім того, порожниста шахта пропускає світло зверху у ванну кімнату на першому поверсі.

У просторому мінімалістичному інтер’єрі вежі кахельна підлога, голий бетон, малогабаритні меблі та монохроматична колірна гамма з додаванням акцентів.

“Як ви вже зрозуміли, тема ─ чорний колір, ─ сказав Хант, описуючи ванну кімнату з подвійним душем і приголомшливим видом. ─ Де ще можна зробити ванну чорною, як не в приміщенні з такими вікнами і видами?”

(Courtesy of Rob Hunt)

Хант доручив оцінити готовий будинок трьом окремим агентам з нерухомості, які оцінили його приблизно в 2 мільйони фунтів стерлінгів (приблизно 2,47 мільйона доларів). Він розповів The Epoch Times: “Насправді він буде виставлений на продаж пізніше цього літа, як тільки всі роботи будуть завершені”.

Багатомільярдні закупівлі Індією американської зброї спрямовані не стільки на зниження залежності від російського оборонного устаткування і просування на Захід, скільки на розвиток власної збройової промисловості, вважають представники служб безпеки та аналітики.

Індія є найбільшим у світі імпортером зброї, але майже всі її великі закупівлі озброєнь тепер включають положення про спільне виробництво або передачу технологій, незалежно від того, з якою країною вона має справу.

Крім того, війна Росії в Україні порушила деякі військові поставки в Індію, що посилює довгострокове прагнення Нью-Делі диверсифікувати імпорт або замінити його вітчизняною технікою, кажуть представники індійських оборонних відомств.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, за останні 20 років Індія закупила зброї на суму понад 60 млрд доларів, з яких 65% або майже 39 млрд доларів припало на Росію, пише Reuters.

Міністр оборони Раджнат Сінгх заявив, що в найближче десятиліття Індія має намір замовити у вітчизняної збройової промисловості зброї на суму понад 100 млрд дол.

“Реальність така, що ми повинні зменшити залежність від Росії”, — сказав один із високопоставлених офіцерів індійської оборонної промисловості, що займається питаннями майбутнього потенціалу індійських збройних сил, який відмовився назвати своє прізвище. “Але це її другорядна частина. Першорядна частина — це спроба вийти з імпортного бізнесу”.

Під час державного візиту прем’єр-міністра Нарендри Моді до Вашингтона минулого місяця Індія оголосила про значні закупівлі американського оборонного устаткування, включно із замовленням на поставку двигунів для винищувачів компанії GE (GE.N) на суму понад 1 мільярд доларів. Обговорюється також можлива угода на 3 млрд дол. щодо безпілотних літальних апаратів MQ-9B SeaGuardian.

Відповідно до прагнення Нью-Делі до самодостатності у сфері оборони та флагманської політики Моді “Make in India”, угода щодо реактивних двигунів передбачає спільне виробництво в майбутньому, а збирання й обслуговування безпілотників SeaGuardian, найімовірніше, здійснюватиметься в Індії.

Ерік Гарсетті, посол США в Індії, заявив, що Вашингтон тепер полегшує доступ Індії до військових технологій.

Однак зроблених кроків буде недостатньо, щоб покласти край залежності Нью-Делі від Росії, а жорсткі правила США, що регулюють обмін військовими технологіями, поки що обмежують майбутні можливості.

“Ніхто не дає вам усе. Вони тримають вас, принаймні, на відстані викрутки від повного володіння”, — сказав другий високопоставлений чиновник із міністерства оборони Індії, який також говорив на умовах анонімності.

Арзан Тарапоре, експерт з індійської безпеки зі Стенфордського університету, вважає, що угоди, про які було оголошено під час візиту Моді, “самі по собі не означають відходу Індії від Росії”.

“Фундаментальний відхід від Росії займе кілька десятиліть”, — сказав він.

Індія, як і раніше, використовує в основному російські технології для виробництва традиційних озброєнь. Тарапоре вважає, що найбільший потенціал для американо-індійського співробітництва має полягати у створенні нових систем, яких в Індії ще немає.

Головна мета Індії — скоротити технологічний розрив із добре озброєним суперником — Китаєм, з яким у неї напружені стосунки і який також тісно пов’язаний із традиційним противником — Пакистаном.

Однією з проблем для Індії є те, що війна Росії в Україні сильно підірвала можливості Москви з доставки зброї та техніки.

Нещодавно ВПС Індії повідомили парламентській комісії, що Росія затримає постачання запчастин для винищувачів Су-30 МКІ та МіГ-29. Затримується також постачання двох із п’яти російських зенітно-ракетних комплексів С-400, які Індія придбала 2018 року за майже 5,5 млрд дол.

Індія також розраховувала отримати від Росії в найближчі кілька років два атомні ударні підводні човни, але їхнє постачання також може бути відкладено, повідомили представники оборонного відомства.

Такі проблеми зміцнили рішучість Індії стати менш залежною від Росії, але вона не хоче покладатися на будь-яку одну країну в закупівлях озброєнь.

Вона закуповує французькі винищувачі, ізраїльські безпілотники, американські реактивні двигуни і, можливо, німецькі підводні човни. Згодом ці закупівлі призведуть до скорочення частки російських військових технологій, використовуваних Індією, але на це знадобиться не менше двох десятиліть, вважають індійські чиновники.

Білл Грінуолт, колишній старший співробітник Пентагону з питань промислової політики, вважає, що часи, коли США і Росія домінували на світовому оборонному ринку і могли контролювати оборонні технології, добігають кінця, але що прийде їм на зміну, “ще тільки належить з’ясувати”.

За його словами, Індія може бути розчарована суворою системою експортного контролю США щодо озброєнь і обмеженнями, які вони накладають як на обмін технологіями, так і на здатність розвивати придбані системи.

Попри це, візит Моді до США був сприйнятий обома сторонами як вихід відносин на новий рівень. Крім оборонних угод, обидві країни також підписали угоди щодо чипів, космосу, штучного інтелекту і найважливіших корисних копалин.

Індія також є членом альянсу QUAD зі США, Японією та Австралією, що поглиблює її зв’язки із Заходом, але не замінює стосунків із Росією, які тривали десятиліттями.

Дерек Гроссман, оборонний аналітик Rand Corporation, вважає, що через це США завжди будуть обережними у виборі військової техніки і технологій, якими вони ділитимуться з Індією.

Навіть якщо в найближчі кілька десятиліть Індія зможе відійти від Москви, сказав Гроссман, “у США однаково залишаться підозри щодо того, як використовуються їхні системи і як це може допомогти росіянам у якомусь сенсі, через тісне партнерство Індії та Росії”.

“Індія в цій ситуації діятиме опортуністично і прийме все, що США готові запропонувати. Але я не думаю, що вони готові відмовитися від того, що у них є у відносинах з Росією”.