Blog

Еще одна китайская компания судится с Пентагоном, чтобы он исключил ее из своего черного списка. Один из ведущих китайских производителей оборудования для микрочипов AMEC подал иск против Министерства обороны. Он утверждает, что на него повесили ярлык «китайской военной компании».

В январе этого года Минобороны США заявило, что AMEC сотрудничает с китайскими военными, и добавило компанию в черный список.

AMEC обвинения отвергает. На наш запрос Пентагон ответил, что не может предоставлять информацию о незавершенных судебных разбирательствах.

AMEC подала иск после того, как стало известно, что Пентагон якобы рассматривает возможность исключения из черного списка китайской компании Hesai, которая также судится с военным ведомством.

Hesai производит лидарные датчики, которые используют в «умных» автомобилях. Лидар создает трехмерное изображение среды вокруг автомобиля.

Некоторые американские законодатели выразили обеспокоенность тем, что эта технология может собирать и передавать данные об американских водителях в Пекин.

Запрет Пентагона не позволит американским военным и подрядчикам использовать лидарную продукцию Hesai, начиная с 2026 года.

Financial Times сообщила, что Министерство обороны США рассматривает возможность исключения Hesai из своего черного списка, поскольку компания якобы не соответствует юридическим критериям включения в него.

В сообщении приводятся ссылки на неназванные источники. Мы обратились в Пентагон за разъяснениями, но там ответили, что не могут предоставить дополнительной информации.

Реагируя на эту новость, конгрессмен Джон Муленар написал на сайте X: «Если США позволят фирмам вроде Hesai, связанным с китайской компартией, доминировать на нашем рынке, мы позволим КПК следить за нашими автомобилями, заводами, портами и другими важнейшими объектами инфраструктуры, а также ими манипулировать». Муленар возглавляет специальный комитет Палаты представителей по вопросам Китая.

Сенаторы Рик Скотт и Марко Рубио также призвали Пентагон отменить это решение.

Стивен Йейтс, бывший заместитель советника Белого дома по национальной безопасности, высказался по этому вопросу.

Возвращаясь к AMEC, следует отметить, что она сыграла ключевую роль в стремлении Китая развивать свою внутреннюю промышленность микрочипов. Полупроводники находятся в центре американо-китайской конкуренции.

Ще одна китайська компанія судиться з Пентагоном, щоб він виключив її зі свого чорного списку. Один з провідних китайських виробників обладнання для мікрочипів AMEC подав позов проти Міністерства оборони. Він стверджує, що на нього повісили ярлик «китайської військової компанії».

У січні цього року Міноборони США заявило, що AMEC співпрацює з китайськими військовиками, й додало компанію до чорного списку.

AMEC звинувачення відкидає. На наш запит Пентагон відповів, що не може надавати інформацію щодо незавершених судових розглядів.

AMEC подала позов після того, як стало відомо, що Пентагон нібито розглядає можливість виключення з чорного списку китайської компанії Hesai, яка також судиться з військовим відомством.

Hesai виробляє лідарні датчики, які використовують у «розумних» автомобілях. Лідар створює тривимірне зображення середовища навколо автомобіля.

Деякі американські законодавці висловили стурбованість тим, що ця технологія може збирати та передавати дані про американських водіїв до Пекіна.

Заборона Пентагону не дасть змоги американським військовикам та підрядникам використовувати лідарну продукцію Hesai, починаючи з 2026 року.

Financial Times повідомила, що Міністерство оборони США розглядає можливість виключення Hesai зі свого чорного списку, оскільки компанія нібито не відповідає юридичним критеріям включення до нього.

У повідомленні наводяться посилання на неназвані джерела. Ми звернулися до Пентагону за роз’ясненнями, але там відповіли, що не можуть надати додаткової інформації.

Реагуючи на цю новину, конгресмен Джон Муленар написав на сайті X: «Якщо США дозволять фірмам на кшталт Hesai, пов’язаним з китайською компартією, домінувати на нашому ринку, ми дозволимо КПК стежити за нашими автомобілями, заводами, портами та іншими найважливішими об’єктами інфраструктури, а також ними маніпулювати». Муленар очолює спеціальний комітет Палати представників з питань Китаю.

Сенатори Рік Скотт та Марко Рубіо також закликали Пентагон скасувати це рішення.

Стівен Єйтс, колишній заступник радника Білого дому з національної безпеки, висловився з цього питання.

Повертаючись до AMEC, слід зазначити, що вона відіграла ключову роль у прагненні Китаю розвивати свою внутрішню промисловість мікрочипів. Напівпровідники перебувають у центрі американо-китайської конкуренції.

По словам командира двух немецких военных кораблей, они ожидают приказа из Берлина, чтобы определить, станут ли они в следующем месяце первыми за последние десятилетия немецкими военными судами, которые пройдут через Тайваньский пролив, вызвав упреки со стороны Пекина, пишет Reuters.

В то время как США и другие страны, включая Канаду, в последние недели направили военные корабли через узкий пролив, для немецкого флота это будет первый проход через пролив с 2002 года.

Китай заявляет о своем суверенитете над Тайванем, находящимся под демократическим правлением, и утверждает, что ему принадлежит юрисдикция над водным путем шириной почти 180 км, разделяющим две стороны и являющимся частью Южно-Китайского моря. Тайвань решительно возражает против претензий Китая на суверенитет и утверждает, что только народ острова может решать свое будущее.

Тайваньский пролив – это крупный торговый маршрут, через который проходит около половины всех мировых контейнеровозов, и США и Тайвань утверждают, что это международный водный путь.

«Решение еще не принято», – сказал в телефонном интервью агентству Reuters командующий оперативной группой ВМС контр-адмирал Аксель Шульц, добавив, что погода сыграет свою роль.

«Мы выставляем здесь свой флаг, чтобы продемонстрировать, что мы поддерживаем наших партнеров и друзей, нашу приверженность порядку, основанному на правилах, мирному решению территориальных конфликтов и свободным и безопасным судоходным путям».

Отвечая на вопрос о возможном проходе немецких кораблей, министерство иностранных дел Китая заявило, что Тайвань – это внутреннее дело Китая, и ключом к стабильности является противодействие независимости Тайваня.

«Китай всегда выступал против подрыва территориального суверенитета и безопасности Китая под прикрытием свободы судоходства», – заявил журналистам в Пекине официальный представитель министерства Мао Нин.

Перед возможным проходом через пролив в следующем месяце фрегат «Баден-Вюртемберг» и корабль пополнения «Франкфурт-на-Майне» планируют зайти в Токио во вторник. Они также сделают остановки в Южной Корее и на Филиппинах.

Они примут участие в учениях в регионе вместе с Францией, Индонезией, Италией, Японией, Малайзией, Сингапуром, Филиппинами и Соединенными Штатами.

За последние четыре года военные Пекина активизировали свою деятельность в проливе.

За словами командира двох німецьких військових кораблів, вони очікують наказу з Берліна, щоб визначити, чи стануть вони наступного місяця першими за останні десятиліття німецькими військовими суднами, які пройдуть через Тайванську протоку, викликавши закиди з боку Пекіна, пише Reuters.

Тоді як США та інші країни, включно з Канадою, останніми тижнями направили військові кораблі через вузьку протоку, для німецького флоту це буде перший прохід через протоку з 2002 року.

Китай заявляє про свій суверенітет над Тайванем, що перебуває під демократичним правлінням, і стверджує, що йому належить юрисдикція над водним шляхом завширшки майже 180 км, що розділяє дві сторони і є частиною Південнокитайського моря. Тайвань рішуче заперечує проти претензій Китаю на суверенітет і стверджує, що тільки народ острова може вирішувати своє майбутнє.

Тайванська протока – це великий торговий маршрут, через який проходить близько половини всіх світових контейнеровозів, і США і Тайвань стверджують, що це міжнародний водний шлях.

«Рішення ще не ухвалено», – сказав у телефонному інтерв’ю агентству Reuters командувач оперативною групою ВМС контрадмірал Аксель Шульц, додавши, що погода зіграє свою роль.

«Ми виставляємо тут свій прапор, щоб продемонструвати, що ми підтримуємо наших партнерів і друзів, нашу прихильність порядку, заснованому на правилах, мирному вирішенню територіальних конфліктів і вільним і безпечним судноплавним шляхам».

Відповідаючи на запитання про можливий прохід німецьких кораблів, міністерство закордонних справ Китаю заявило, що Тайвань – це внутрішня справа Китаю, і ключем до стабільності є протидія незалежності Тайваню.

«Китай завжди виступав проти підриву територіального суверенітету і безпеки Китаю під прикриттям свободи судноплавства», – заявив журналістам у Пекіні офіційний представник міністерства Мао Нін.

Перед можливим проходом через протоку наступного місяця фрегат «Баден-Вюртемберг» і корабель поповнення «Франкфурт-на-Майні» планують зайти в Токіо у вівторок. Вони також зроблять зупинки в Південній Кореї і на Філіппінах.

Вони візьмуть участь у навчаннях у регіоні разом із Францією, Індонезією, Італією, Японією, Малайзією, Сінгапуром, Філіппінами та Сполученими Штатами.

За останні чотири роки військові Пекіна активізували свою діяльність у протоці.

Министр иностранных дел подчеркивает, что наступление Украины на Россию является исключительно самообороной, пишет DR.

Стратегия Украины в войне против России изменилась в последние недели после того, как в начале месяца она начала наступление в Курской области России.

Только за последнюю неделю Украина утверждает, что уничтожила два «стратегически важных» моста в российском регионе.

Как страна, которая оказывает Украине наибольшую поддержку на душу населения, не удивительно, что датские танки и оружие сейчас находятся на российском поле боя.

Однако это не вызывает колебаний поддержки дома, в Кристиансборге. Совсем наоборот.

Это было подчеркнуто сегодня, когда после заседания Комитета по внешней политике правительство SVM объявило о новом пакете пожертвований Украине в размере 783 миллионов датских крон.

По словам министра иностранных дел Ларса Лёкке Расмуссена, поддержка Данией Украины остается неизменной, несмотря на недавнее наступление Украины.

Самооборона вполне может включать в себя проникновение на территорию агрессора», – говорит он.

 Если при этом вы наносите удары по инфраструктуре или военным объектам нападающей стороны, то это полностью соответствует правилам войны», – говорит министр иностранных дел и подчеркивает, что применение датского оружия на российской территории также соответствует правилам.

Нельзя устанавливать ограничение, что оружие может быть использовано только на украинской территории.

Лёкке поддерживает новую стратегию Украины

Вчера президент Украины Владимир Зеленский впервые рассказал о том, что стоит за новой наступательной стратегией Украины, объяснив, что ее целью является создание буферной зоны на российской территории.

«Теперь наша главная задача в оборонительных операциях общая: уничтожить как можно больше российского военного потенциала и провести максимум контрнаступательных действий», – сказал Зеленский в своем ежедневном выступлении.

Тот факт, что Украина теперь проникла в Россию, не вызывает у министра иностранных дел беспокойства. Он подчеркивает, что Россия изначально оккупировала значительную часть украинской территории.

«Вы не можете позволить себе использовать подход, при котором Украина не должна заходить с другой стороны от российской армии и перекрывать цепочки поставок», – говорит Ларс Лёкке и подчеркивает, что украинское наступление – это часть оборонительной операции:

«Это оборонительная операция, цель которой – перекрыть российские каналы снабжения российских военных подразделений на оккупированной украинской территории».

Датское оружие в России?

Хотя Ларс Лёкке Расмуссен и министр обороны Троэльс Лунд Поульсен на сегодняшнем брифинге дали понять, что датское оружие может быть использовано на территории России, отношение последнего министра обороны страны было иным.

Еще в августе 2023 года Якоб Эллеманн-Йенсен заявил, что «оружие, которое мы предоставляем, должно использоваться для того, чтобы вытеснить врага с территории Украины. И не более того».

Однако еще в мае несколько европейских союзников, включая Данию, решили разрешить Украине использовать подаренное оружие за пределами украинской территории.

И эта позиция явно пользуется широкой поддержкой в датском парламенте.

На прошлой неделе издание DR сообщило, что все партии в датском парламенте продолжают поддерживать Украину, несмотря на новое наступление страны.

Міністр закордонних справ наголошує, що наступ України на Росію є виключно самообороною, пише DR.

Стратегія України у війні проти Росії змінилася в останні тижні після того, як на початку місяця вона почала наступ у Курській області Росії.

Тільки за останній тиждень Україна стверджує, що знищила два «стратегічно важливих» мости в російському регіоні.

Як країна, яка надає Україні найбільшу підтримку на душу населення, не дивно, що данські танки та зброя зараз перебувають на російському полі бою.

Про підтримку було підкреслено вчора, коли після засідання Комітету з питань зовнішньої політики уряд SVM Данії оголосив про новий пакет пожертвувань Україні в розмірі 783 мільйонів данських крон.

За словами міністра закордонних справ Ларса Льокке Расмуссена, підтримка Данією України залишається незмінною, незважаючи на нещодавній наступ України.

«Самооборона цілком може включати в себе проникнення на територію агресора», – говорить він.

«Якщо при цьому ви завдаєте ударів по інфраструктурі або військових об’єктах сторони, що нападає, то це повністю відповідає правилам війни», — каже міністр закордонних справ і підкреслює, що застосування данської зброї на російській території також відповідає правилам.

Не можна встановлювати обмеження, що зброя може бути використана тільки на українській території.

Льокке підтримує нову стратегію України

Учора президент України Володимир Зеленський уперше розповів про те, що стоїть за новою наступальною стратегією України, пояснивши, що її метою є створення буферної зони на російській території.

«Тепер наше головне завдання в оборонних операціях спільне: знищити якомога більше російського військового потенціалу і провести максимум контрнаступальних дій», – сказав Зеленський у своєму щоденному виступі.

Той факт, що Україна тепер проникла в Росію, не викликає у міністра закордонних справ занепокоєння. Він підкреслює, що Росія спочатку окупувала значну частину української території.

 «Ви не можете дозволити собі використовувати підхід, за якого Україна не повинна заходити з іншого боку від російської армії та перекривати ланцюжки поставок», – каже Ларс Льокке і підкреслює, що український наступ – це частина оборонної операції:

 «Це оборонна операція, мета якої – перекрити російські канали постачання російських військових підрозділів на окупованій українській території».

Данська зброя в Росії?

Хоча Ларс Льокке Расмуссен і міністр оборони Троельс Лунд Поульсен на сьогоднішньому брифінгу дали зрозуміти, що данська зброя може бути використана на території Росії, ставлення останнього міністра оборони країни було іншим.

Ще в серпні 2023 року Якоб Еллеманн-Єнсен заявив, що «зброя, яку ми надаємо, має використовуватися для того, щоб витіснити ворога з території України. І не більше того».

Однак ще в травні кілька європейських союзників, включно з Данією, вирішили дозволити Україні використовувати подаровану зброю за межами української території.

І ця позиція явно користується широкою підтримкою в данському парламенті.

Минулого тижня видання DR повідомило, що всі партії в данському парламенті продовжують підтримувати Україну, незважаючи на новий наступ країни.

В понедельник Литва начала строительство военной базы, на которой к концу 2027 года будет размещено до 4000 боеспособных немецких военнослужащих, что станет первой постоянной зарубежной дислокацией немецких военных со времен Второй мировой войны.

Германия обязалась разместить войска в приграничном с Россией государстве (члене НАТО и Европейского союза) в прошлом году. Министр обороны Германии Борис Писториус сравнил это решение с размещением союзных войск в Западной Германии во время холодной войны для защиты Западной Европы в случае советского нападения.

По оценкам главы оборонного ведомства Литвы Раймундаса Вайкснораса, в ближайшие три года страна потратит более 1 миллиарда евро (1,10 миллиарда долларов) на развитие базы, что является одним из крупнейших строительных проектов в ее истории.

Это «огромные инвестиции» для страны с населением 2,9 миллиона человек и экономикой, составляющей десятую часть от немецкой, сказал Вайкснорас в кулуарах церемонии запуска.

«Бригада будет работать как средство успокоения нашего населения и сдерживания, чтобы вытеснить русских», – добавил он.

ЖИЛЬЕ, ТАНКИ И ХРАНИЛИЩА

На базе в Руднинкае, расположенной недалеко от столицы Вильнюса и всего в 20 км от союзной России Белоруссии, разместятся до 4 000 военнослужащих, хранилища для танков и другой техники, а также стрельбища всех размеров. Еще около тысячи немецких военных и гражданских подрядчиков будут размещены на других объектах в Литве.

Однако на строительство только пятой части зданий комплекса в Руднинкае были заключены контракты, что вызывает опасения, что он не будет готов вовремя.

Министр обороны Лауринас Кащюнас заявил журналистам, что его министерство заключит контракты на остальные работы до конца этого года, когда истечет срок полномочий его правительства.

Правительство Германии запросило у парламента 2,93 миллиарда евро на заказ 105 танков Leopard 2 A8, частично для оснащения литовской базы, согласно конфиденциальному проекту бюджета, с которым Reuters ознакомилось в июне.

Однако бюджетные распри внутри раздробленной коалиции Германии ставят под угрозу обещание Берлина модернизировать свои вооруженные силы.

В этом году Литва увеличила расходы на оборону до 3% от валового внутреннего продукта (ВВП), а правительство премьер-министра Ингриды Симоните повысило налоги, чтобы в течение следующих нескольких лет поддерживать оборонные нужды, такие как база.

«Если мы не будем в безопасности, то не будет безопасности и для них», – сказала Симоните журналистам на церемонии, имея в виду Германию.

У понеділок Литва почала будівництво військової бази, на якій до кінця 2027 року буде розміщено до 4000 боєздатних німецьких військовослужбовців, що стане першою постійною зарубіжною дислокацією німецьких військових з часів Другої світової війни.

Німеччина взяла на себе зобов’язання розмістити війська в прикордонній із Росією державі (члену НАТО і Європейського союзу) минулого року. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус порівняв це рішення з розміщенням союзних військ у Західній Німеччині під час холодної війни для захисту Західної Європи в разі радянського нападу.

За оцінками глави оборонного відомства Литви Раймундаса Вайкснораса, у найближчі три роки країна витратить понад 1 мільярд євро (1,10 мільярда доларів) на розвиток бази, що є одним із найбільших будівельних проєктів у її історії.

Це «величезні інвестиції» для країни з населенням 2,9 мільйона осіб і економікою, що становить десяту частину від німецької, сказав Вайкснорас у кулуарах церемонії запуску.

«Бригада працюватиме як засіб заспокоєння нашого населення і стримування, щоб витіснити росіян», – додав він.

ЖИТЛО, ТАНКИ І СХОВИЩА

На базі в Руднинкаї, розташованій недалеко від столиці Вільнюса і всього за 20 км від союзної Росії Білорусії, розмістяться до 4 000 військовослужбовців, сховища для танків та іншої техніки, а також стрільбища всіх розмірів. Ще близько тисячі німецьких військових і цивільних підрядників будуть розміщені на інших об’єктах у Литві.

Однак на будівництво тільки п’ятої частини будівель комплексу в Руднинкаї було укладено контракти, що викликає побоювання, що він не буде готовий вчасно.

Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив журналістам, що його міністерство укладе контракти на інші роботи до кінця цього року, коли спливе термін повноважень його уряду.

Уряд Німеччини запросив у парламенту 2,93 мільярда євро на замовлення 105 танків Leopard 2 A8, частково для оснащення литовської бази, згідно з конфіденційним проєктом бюджету, з яким Reuters ознайомилося в червні.

Однак бюджетні чвари всередині роздробленої коаліції Німеччини ставлять під загрозу обіцянку Берліна модернізувати свої збройні сили.

Цього року Литва збільшила витрати на оборону до 3% від валового внутрішнього продукту (ВВП), а уряд прем’єр-міністерки Інгріди Сімоніте підвищив податки, щоб протягом наступних кількох років підтримувати оборонні потреби, такі як база.

«Якщо ми не будемо в безпеці, то не буде безпеки і для них», – сказала Сімоніте журналістам на церемонії, маючи на увазі Німеччину.