Blog

Загрози китайського комуністичного режиму анексувати Тайвань цьогоріч посилилися, що проявлялося в частіших вторгненнях у водні та повітряні зони контролю Тайваню. Тим часом антивоєнний пост, що засуджує агресивні дії режиму, став вірусним у китайських соціальних мережах і знайшов відгук у багатьох громадян Китаю.

Пост свідчив: “Якщо почнеться війна, я не поїду, і не відпущу своїх дітей. Я людина, яка живе на дні суспільства. Ніхто не згадує про нас у мирний час. Тільки у важкі часи про нас починають згадувати. Вони кажуть, що, коли країна в біді, кожен має виконувати свій обов’язок. Але вони не ставляться до нас так само, коли отримують пільги чи користуються національними привілеями. Хто хоче йти на війну — йдіть. У будь-якому разі, я не піду, й не дозволю своїм дітям піти туди”.

Антивоєнний пост було повторно розміщено на різних онлайн-платформах у материковому Китаї, і багато користувачів мережі поділилися схожими думками у своїх коментарях.

Одна людина запитала: “Діти й дружини високопоставлених чиновників переїхали до США. Чому ми, прості люди, повинні ризикувати своїм життям [йти на війну за них]?”.

Інший написав: “Дайте мені зброю та подивіться, у кого я буду стріляти. Я обов’язково стрілятиму в тих, хто змушує мене йти на поле бою. Я не тримаю зла ні на кого іншого”.

Деякі користувачі мережі запропонували відправити на війну корумпованих чиновників: “Нехай першими підуть працівники міського управління та управління сільським господарством!”.

В іншому пості на Zhihu користувач мережі під ніком “Той, хто повільно думає про світ” поділився своєю думкою щодо причин, через які “небажання боротися за країну” знайшло відгук у багатьох китайців.

“По-перше, зловживання владою і погане поводження з людьми з боку керівництва сільського господарства, міського управління і навіть дорожньої поліції викликали значні негативні наслідки. Особливо співробітники управління сільського господарства, які образили щонайменше 60 відсотків населення”.

Друга причина — величезна нерівність між багатими та бідними в китайському суспільстві. “Наприклад, компанії, що виробляють продукти для ПЛР-тестів COVID-19, використовують пандемію, щоб заробити десятки мільярдів доларів”.

Третя причина — масова корупція комуністичних чиновників, ідеться в повідомленні. “Вони використовують владу в інтересах своїх наближених, що огидно. Ось чому деякі користувачі мережі запитують: “Кого ми будемо захищати? Захищати “молодого пана” Чжоу чи захищати “арктичного сома” з дев’ятизначними заощадженнями?”.

Під прізвищем Чжоу мається на увазі Чжоу Цзе, син чиновника Комуністичної партії Китаю (КПК) у провінції Цзянсі, який одного разу заявив, що чай, який він п’є, коштує 200 000 юанів за 0,5 кг (близько 22 000 доларів).

“Арктичний сом” — так китайці в соціальних мережах називають онуку відставного чиновника з міста Шеньчжень, яка зараз навчається в Австралії. Вона хвалилася в соціальних мережах, що її сім’я має дев’ятизначні заощадження, отримані завдяки простому китайському народу, що спричинило суспільний гнів.

Це не перший випадок, коли китайська громадськість висловлює антивоєнні настрої щодо зусиль КПК з мобілізації на війну та військової пропаганди.

У лютому ЗМІ материкового Китаю опублікували в Інтернеті статтю, яка свідчила: “Якщо у Батьківщини буде потреба, чи підеш ти на передову?”. У статті стверджувалося, що 94 відсотки опитаних “готові виступити”.

Однак повідомлення в розділі коментарів до статті показали в переважній більшості випадків протилежну реакцію. Китайські користувачі мережі один за одним писали: “Нехай спочатку підуть чиновники”.

З 1 березня КПК ввела в дію новий закон про резервні кадри збройних сил, який підняв верхню вікову межу до 60 років.

24 лютого китайський режим ухвалив резолюцію про коригування застосування деяких положень Кримінально-процесуального закону для військових у воєнний час, яка набула чинності 25 лютого. Нові поправки спрямовані на “злочини військового характеру”, які можуть становити загрозу для КПК, такі як “дезертирство”.

У резолюції також викладено правову основу, що дозволяє КПК оголошувати воєнний стан, якщо це необхідно для контролю над ситуацією всередині країни.

За матеріалами The Epoch Times USA

Соединенные Штаты в субботу призвали Китай прекратить преследование филиппинских судов в Южно-Китайском море. Заявление прозвучало после напряженной стычки между китайским кораблем береговой охраны и филиппинским патрульным кораблем в спорных водах.

Представитель Госдепартамента Мэтью Миллер заявил, что инцидент на отмели Аюнгин стал “ярким напоминанием” о “преследовании и запугивании филиппинских судов” со стороны Китая в спорных водах.

Он подтвердил приверженность США поддержке Филиппин в Южно-Китайском море и заявил, что любое вооруженное нападение на филиппинские вооруженные силы, государственные суда или самолеты повлечет за собой действие договора о взаимной обороне.

Обе страны являются союзниками по Договору о взаимной обороне 1951 года, согласно которому США и Филиппины будут защищать друг друга в случае нападения на одну из стран.

Береговая охрана Филиппин (PCG) заявила на прошлой неделе, что 23 апреля два китайских корабля береговой охраны заблокировали корабли BRP Malapascua и BRP Malabrigo, патрулировавшие в районе отмели Аюнгин.

Один из китайских кораблей “совершал опасные маневры” на расстоянии 50 ярдов от BRP Malapascua, представляя “значительную угрозу” для безопасности членов экипажа судна, заявила PCG.

Второе судно береговой охраны Китая следило за BRP Malabrigo на расстоянии 700 ярдов.

PCG заявила, что с 18 по 24 апреля в нескольких районах, контролируемых Филиппинами, было замечено более 100 судов китайской морской милиции, корвет класса ВМС Народно-освободительной армии и два судна китайской береговой охраны.

В феврале PCG сообщила, что китайское судно береговой охраны использовало “лазер военного класса” против её корабля на отмели Аюнгин, временно ослепив экипаж.

Помимо Филиппин и Китая, Вьетнам, Малайзия, Тайвань и Бруней выдвинули свои претензии в Южно-Китайском море, которое является транзитным маршрутом для перевозки товаров на 5 триллионов долларов в год. Также считается, что в регионе имеются богатые месторождения газа и нефти.

По материалам The Epoch Times USA

Сполучені Штати в суботу закликали Китай припинити переслідування філіппінських суден у Південнокитайському морі. Заява прозвучала після напруженої сутички між китайським кораблем берегової охорони і філіппінським патрульним кораблем у спірних водах.

Представник Держдепартаменту Метью Міллер заявив, що інцидент на мілині Аюнгін став “яскравим нагадуванням” про “переслідування і залякування філіппінських суден” з боку Китаю в спірних водах.

Він підтвердив прихильність США підтримці Філіппін у Південнокитайському морі й заявив, що будь-який збройний напад на філіппінські збройні сили, державні судна або літаки спричинить дію договору про взаємну оборону.

Обидві країни є союзниками за Договором про взаємну оборону 1951 року, згідно з яким США та Філіппіни захищатимуть одна одну в разі нападу на одну з країн.

Берегова охорона Філіппін (PCG) заявила минулого тижня, що 23 квітня два китайські кораблі берегової охорони заблокували кораблі BRP Malapascua і BRP Malabrigo, які патрулювали в районі мілини Аюнгін.

Один із китайських кораблів “здійснював небезпечні маневри” на відстані 50 ярдів від BRP Malapascua, представляючи “значну загрозу” для безпеки членів екіпажу судна, заявила PCG.

Друге судно берегової охорони Китаю стежило за BRP Malabrigo на відстані 700 ярдів.

PCG заявила, що з 18 по 24 квітня в кількох районах, контрольованих Філіппінами, було помічено понад 100 суден китайської морської міліції, корвет класу ВМС Народно-визвольної армії і два судна китайської берегової охорони.

У лютому PCG повідомила, що китайське судно берегової охорони використовувало “лазер військового класу” проти її корабля, тимчасово засліпивши екіпаж.

Крім Філіппін і Китаю, В’єтнам, Малайзія, Тайвань і Бруней висунули свої претензії в Південнокитайському морі, яке є транзитним маршрутом для перевезення товарів на 5 трильйонів доларів на рік. Також вважається, що в регіоні є багаті родовища газу та нафти.

За матеріалами The Epoch Times USA

Германия подтвердила поставку Украине второго ЗРК IRIS-T.

Согласно воскресному обновлению списка военной помощи, Берлин также предоставил Украине восемь внедорожников Zetros и два грузовых автомобиля с восемью контейнерами.

Между тем, украинское государственное информационное агентство “Укринформ” заявило, что ожидается передача еще двух систем IRIS-T, как только они будут произведены.

Германия поставила первую систему IRIS-T в Украину в октябре 2022 года.

Ранее она также объявила о поставке Киеву системы противоракетной обороны Patriot.

С начала российской войны в Украине Берлин предоставил Киеву более 14,2 миллиарда евро в качестве поддержки, согласно данным Министерства иностранных дел.

В прошлом месяце правительство Германии согласилось направить Украине дополнительную военную поддержку на сумму 12 миллиардов евро.

Дополнительное финансирование включает 3,2 млрд евро, которые будут выделены в 2023 году, и кредитные линии на период с 2024 по 2032 год на сумму около 8,8 млрд евро.

Німеччина підтвердила постачання Україні другого ЗРК IRIS-T.

Згідно з недільним оновленням списку військової допомоги, Берлін також надав Україні вісім позашляховиків Zetros і два вантажні автомобілі з вісьмома контейнерами.

Тим часом українське державне інформаційне агентство “Укрінформ” заявило, що очікується передача ще двох систем IRIS-T, щойно їх буде вироблено.

Німеччина поставила першу систему IRIS-T в Україну в жовтні 2022 року.

Раніше вона також оголосила про постачання Києву системи протиракетної оборони Patriot.

Від початку російської війни в Україні Берлін надав Києву понад 14,2 мільярда євро як підтримку, згідно з даними Міністерства закордонних справ.

Минулого місяця уряд Німеччини погодився направити Україні додаткову військову підтримку на суму 12 мільярдів євро.

Додаткове фінансування охоплює 3,2 млрд євро, які буде виділено 2023 року, і кредитні лінії на період із 2024 до 2032 року на суму близько 8,8 млрд євро.

Ватикан участвует в миротворческой миссии, чтобы попытаться положить конец войне между Россией и Украиной, сказал Папа Франциск в воскресенье, добавив, что он также готов помочь репатриации украинских детей, вывезенных в Россию или на оккупированные Россией территории.

“Сейчас идет выполнение миссии, но она еще не обнародована. Когда она будет обнародована, я ее раскрою”, — сказал Папа журналистам во время полета домой после трехдневного визита в Венгрию.

“Я думаю, что мир всегда достигается путем открытия каналов. Вы никогда не сможете достичь мира путем закрытия каналов. … Это нелегко”.

Папа добавил, что он говорил о ситуации в Украине с премьер-министром Венгрии Виктором Орбаном и с митрополитом (епископом) Иларионом, представителем Русской православной церкви в Будапеште.

“На этих встречах мы говорили не только о Красной Шапочке. Мы говорили обо всех этих вещах. Всех интересует путь к миру”, — сказал он.

С тех пор как Россия вторглась в Украину в феврале 2022 года, Франциск практически еженедельно призывает к миру и неоднократно выражал желание выступить в качестве посредника между Киевом и Москвой. До сих пор его предложение не привело ни к какому прорыву.

86-летний Папа Франциск ранее говорил, что хочет посетить Киев, а также Москву с миротворческой миссией.

Премьер-министр Украины Денис Шмыгаль встретился с Папой в Ватикане в четверг и сказал, что обсудил “формулу мира”, выдвинутую президентом Украины Владимиром Зеленским.

Шмыгаль также попросил помощи в репатриации детей. По оценкам Киева, почти 19 500 детей были вывезены в Россию или оккупированный Россией Крым с момента вторжения Москвы в феврале прошлого года, что он осуждает как незаконную депортацию.

“Святой Престол готов сделать это (помочь репатриации детей), потому что это правильно”, — сказал Франциск в самолете. “Все человеческие жесты помогают, но жесты жестокости не помогают. Мы должны сделать все, что в человеческих силах”.

Ватикан бере участь у миротворчій місії, щоб спробувати покласти край війні між Росією та Україною, сказав Папа Франциск у неділю, додавши, що він також готовий допомогти репатріації українських дітей, вивезених до Росії або на окуповані Росією території.

“Зараз триває виконання місії, але вона ще не оприлюднена. Коли вона буде оприлюднена, я її розкрию”, — сказав Папа журналістам під час польоту додому після триденного візиту до Угорщини.

“Я думаю, що мир завжди досягається шляхом відкриття каналів. Ви ніколи не зможете досягти миру шляхом закриття каналів. … Це нелегко”.

Папа додав, що він говорив про ситуацію в Україні з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і з митрополитом (єпископом) Іларіоном, представником Російської православної церкви в Будапешті.

“На цих зустрічах ми говорили не тільки про Червону Шапочку. Ми говорили про всі ці речі. Усіх цікавить шлях до миру”, — сказав він.

Відтоді як Росія вдерлася в Україну в лютому 2022 року, Франциск практично щотижня закликає до миру і неодноразово висловлював бажання виступити як посередник між Києвом і Москвою. Досі його пропозиція не призвела до жодного прориву.

86-річний Папа Франциск раніше говорив, що хоче відвідати Київ, а також Москву з миротворчою місією.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з Папою у Ватикані в четвер і сказав, що обговорив “формулу миру”, висунуту президентом України Володимиром Зеленським.

Шмигаль також попросив допомоги в репатріації дітей. За оцінками Києва, майже 19 500 дітей було вивезено в Росію або окупований Росією Крим з моменту вторгнення Москви в лютому минулого року, що він засуджує як незаконну депортацію.

“Святий Престол готовий зробити це (допомогти репатріації дітей), тому що це правильно”, — сказав Франциск у літаку. “Усі людські жести допомагають, але жести жорстокості не допомагають. Ми повинні зробити все, що в людських силах”.