Щонайменше вісім людей загинули і ще приблизно 55 не знайдено внаслідок потужного зсуву 30 червня у віддаленому районі північно-східного індійського штату Маніпур, повідомила місцева влада в четвер.
Рятувальники боролися з проливними дощами та негодою, щоб витягнути дев’ятнадцять тих, хто вижив з-під завалів у четвер вранці після того, як на місці будівництва залізниці зійшов зсув.
«Усього було близько 80 осіб. Шанси на виживання імовірно 55 людей дуже малі, враховуючи той факт, що зсув ґрунту зійшов близько другої години ночі», — сказав агентству Reuters телефоном Хауліанлал Гіте, окружний суддя району Ноней у Маніпурі.
Цього місяця безпрецедентні зливи обрушилися на північно-східні штати Індії та сусідній Бангладеш, вбивши понад 150 людей.
Мільйони людей були змушені залишити свої будинки через катастрофічні повені.
«Армійські вертольоти перебувають у стані готовності. Погода дуже несприятлива, і нові зсуви заважають нашим рятувальним операціям», — йдеться у заяві індійської армії.
Президент США Джо Байден у четвер заявив, що американським автомобілістам слід очікувати підвищених цін на бензин доти, доки не закінчиться війна між Росією та Україною.
На пресконференції після саміту НАТО в Мадриді Байдену було поставлено питання, як довго люди повинні платити підвищені ціни на бензин.
“Стільки, скільки потрібно, — сказав у відповідь Байден, — щоб Росія не змогла фактично перемогти Україну і вийти за межі України”.
“Це критична, критична позиція для світу”, — додав він, знову поклавши провину за підвищення цін на газ на російсько-український конфлікт.
Байден та його колеги-демократи стверджують, що у високих цінах винна Росія, хоча вони рідко згадують про санкції США проти Москви або про його добре задокументовані політичні зусилля щодо обмеження видобутку нафти та газу в США. Ціни на газ почали зростати невдовзі після вступу Байдена на посаду в січні 2021 року і продовжували зростати задовго до вторгнення Росії до України наприкінці лютого 2022 року.
Також під час пресконференції президент заявив, що він не проситиме Саудівську Аравію збільшити видобуток нафти під час свого візиту до королівства у липні. Раніше цього року повідомлялося, що він попросить Саудівську Аравію та інші провідні країни-виробники нафти збільшити обсяги постачання, щоб розв’язати проблеми з постачанням.
По меньшей мере восемь человек погибли и еще предположительно 55 не найдены в результате мощного оползня 30 июня в отдаленном районе северо-восточного индийского штата Манипур, сообщили местные власти в четверг.
Спасатели боролись с проливными дождями и непогодой, чтобы вытащить девятнадцать выживших из-под завалов в четверг утром после того, как на месте строительства железной дороги сошел оползень.
«Всего было около 80 человек. Шансы на выживание предположительно 55 человек очень малы, учитывая тот факт, что оползень сошел около двух часов ночи», — сказал агентству Reuters по телефону Хаулианлал Гите, окружной судья района Ноней в Манипуре.
В этом месяце беспрецедентные ливни обрушились на северо-восточные штаты Индии и соседний Бангладеш, убив более 150 человек.
Миллионы людей были вынуждены покинуть свои дома из-за катастрофических наводнений.
«Армейские вертолеты находятся в состоянии готовности. Погода очень неблагоприятная, и новые оползни мешают нашим спасательным операциям», — говорится в заявлении индийской армии.
Після того, як у Мадриді НАТО ухвалила рішення про нову модель швидкого реагування на атаки на східному фланзі, військові планувальники в Німеччині наклали свої концепції.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг хоче, щоб вже наступного року більша частина із запланованих 300 000 солдатів була готова до розгортання сил швидкого реагування Альянсу. Столтенберг неодноразово наводив як приклад німецьку концепцію бойової бригади у Литві.
Німеччина очолює бойову групу НАТО в цій країні з 2017 року, спочатку надавши 600 солдатів на ротаційній основі. Після початку війни в Україні бундесвер направив ще 350 солдатів, оснащених самохідними гаубицями Panzerhaubitze 2000 та системою ППО Ozelot.
Наразі будуються плани зовсім іншого масштабу. «Ми вже оголосили, що готові надати дивізію, тобто 15 000 солдатів, і, звісно, відповідну техніку. Йдеться приблизно про 65 літаків та 20 кораблів», — сказала міністр оборони Крістіна Ламбрехт. «НАТО має бути сильною, і це також має виражатися у кількості солдатів». Якщо говорити про терміни, то Німеччина трохи обережніша за Столтенберга і називає як мету 2024 рік.
На сьогодні НАТО сформувала чотири бойові групи. Вони існують у Литві, Латвії, Естонії та Польщі. Обмін солдатами відбувається кожні шість місяців, частково тому, що Основний акт НАТО-Росія не допускає постійного розміщення військ союзників у Східній Європі.
Тим часом президент Росії Володимир Путін звинуватив НАТО в «імперських амбіціях». Військовий альянс намагається утвердити свою «перевагу» через український конфлікт, заявив Путін у середу журналістам у туркменській столиці Ашхабаді. «Україна та добробут українського народу — не мета колективного Заходу та НАТО, а засіб відстоювання власних інтересів».
Путін заявив, що у Росії «немає проблем» із запланованим вступом до НАТО Фінляндії та Швеції. «У нас немає таких проблем зі Швецією та Фінляндією, як з Україною».
Однак, якщо в цих країнах будуть розміщені «військові контингенти та військова інфраструктура», Росія буде змушена відповісти тим самим, додав Путін.
После того, как в Мадриде НАТО приняла решение о новой модели быстрого реагирования на атаки на восточном фланге, военные планировщики в Германии наложили свои концепции.
Генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг хочет, чтобы уже в следующем году большая часть из запланированных 300 000 солдат была готова к развертыванию в качестве сил быстрого реагирования Альянса. Столтенберг неоднократно приводил в качестве примера немецкую концепцию боевой бригады в Литве.
Германия возглавляет боевую группу НАТО в этой стране с 2017 года, первоначально предоставив 600 солдат на ротационной основе. После начала войны в Украине бундесвер направил еще 350 солдат, оснащенных самоходными гаубицами Panzerhaubitze 2000 и системой ПВО Ozelot.
Сейчас строятся планы совершенно иного масштаба. «Мы уже объявили, что готовы предоставить дивизию, то есть 15 000 солдат, и, конечно, соответствующую технику. Речь идет примерно о 65 самолетах и 20 кораблях», — сказала министр обороны Кристина Ламбрехт. «НАТО должна быть сильной, и это также должно выражаться в количестве солдат». Если говорить о сроках, то Германия немного осторожнее Столтенберга и называет в качестве цели 2024 год.
К настоящему времени НАТО сформировала четыре боевые группы. Они существуют в Литве, Латвии, Эстонии и Польше. Обмен солдатами происходит каждые шесть месяцев, отчасти потому, что Основополагающий акт НАТО-Россия не допускает постоянного размещения войск союзников в Восточной Европе.
Тем временем президент России Владимир Путин обвинил НАТО в «имперских амбициях». Военный альянс пытается утвердить свое «превосходство» посредством украинского конфликта, заявил Путин в среду журналистам в туркменской столице Ашхабаде. «Украина и благополучие украинского народа — не цель коллективного Запада и НАТО, а средство отстаивания собственных интересов».
Путин заявил, что у России «нет проблем» с планируемым вступлением в НАТО Финляндии и Швеции. «У нас нет таких проблем со Швецией и Финляндией, как с Украиной».
Однако, если в этих странах будут размещены «военные контингенты и военная инфраструктура», Россия будет вынуждена ответить тем же, добавил Путин.
Несприятливе ставлення до Китаю поділяє більшість із 19 країн, опитаних Pew Research Center. Питання прав людини є головною причиною негативного ставлення до комуністичного режиму.
У глобальному опитуванні Pew Research Center 2022 року, 29 червня, негативне ставлення до Китаю залишається на історичному максимумі або близько до нього у багатьох із 19 опитаних країн. У середньому 68% респондентів стверджують, що вони негативно ставляться до Китаю.
Респонденти висловили занепокоєння з приводу чотирьох питань, що стосуються Китаю: політика Китаю щодо прав людини, військова міць Китаю, економічна конкуренція з Китаєм та участь Китаю у політиці їхньої країни.
Серед 19 країн США, Японія, Південна Корея, Австралія та Швеція мають найгірше відношення до Китаю, понад 80 відсотків респондентів у кожній країні мають дуже несприятливу думку про Китай.
Найбільше турбує громадськість політика Китаю у сфері прав людини. У середньому 79 відсотків респондентів із різних країн вважають цю політику «серйозною» проблемою, а 47 відсотків вважають її «дуже серйозною» проблемою.
Військова міць Китаю сприймається як «серйозна» проблема в середньому 72 відсотками респондентів. Вона вважається великою проблемою в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. У Японії та Австралії, зокрема, більшість респондентів дуже стурбовані військовою могутністю Китаю.
Країни, які переживають погіршення двосторонніх відносин, схильні підозрювати Китай у втручанні у їхню внутрішню політику. Цю думку особливо поділяють у таких країнах, як Південна Корея, Австралія, США та Японія.
Майже у всіх країнах, де проводилося опитування, ті, хто вважає політику Китаю в галузі прав людини дуже серйозною проблемою, виступають за просування прав людини незалежно від економічних наслідків.
Лютневе опитування Pew показало аналогічні результати серед американських респондентів: 70 відсотків як республіканців, так і демократів кажуть, що Сполучені Штати мають намагатися просувати права людини в Китаї, навіть якщо це шкодить економічним відносинам між двома країнами.
На питання про те, що першим спадає на думку про Китай, «кожен п’ятий американець згадав права людини, а 3 відсотки опитаних назвали регіон Сіньцзян і уйгурів, що проживають там, геноцид або концентраційні табори», — йдеться у дослідженні Pew.
Неблагоприятное отношение к Китаю разделяет большинство из 19 стран, опрошенных Pew Research Center. Вопросы прав человека являются главной причиной негативного отношения к коммунистическому режиму.
В глобальном опросе Pew Research Center 2022 года, 29 июня, отрицательное отношение к Китаю остается на историческом максимуме или близко к нему во многих из 19 опрошенных стран. В среднем 68% респондентов говорят, что они негативно относятся к Китаю.
Респонденты выразили озабоченность по поводу четырех вопросов, касающихся Китая: политика Китая в отношении прав человека, военная мощь Китая, экономическая конкуренция с Китаем и участие Китая в политике их страны.
Среди 19 стран США, Япония, Южная Корея, Австралия и Швеция имеют худшее отношение к Китаю, более 80 процентов респондентов в каждой стране придерживаются очень неблагоприятного мнения о Китае.
Больше всего беспокоит общественность политика Китая в области прав человека. В среднем 79 процентов респондентов из разных стран считают эту политику «серьезной» проблемой, а 47 процентов считают ее «очень серьезной» проблемой.
Военная мощь Китая рассматривается как «серьезная» проблема в среднем 72 процентами респондентов. Она считается относительно более важной проблемой в Азиатско-Тихоокеанском регионе. В Японии и Австралии, в частности, большинство респондентов очень обеспокоены военной мощью Китая.
Страны, которые переживают ухудшение двусторонних отношений, склонны подозревать Китай во вмешательстве в их внутреннюю политику. Это мнение особенно разделяют в таких странах, как Южная Корея, Австралия, США и Япония.
Почти во всех странах, где проводился опрос, те, кто считает политику Китая в области прав человека очень серьезной проблемой, выступают за продвижение прав человека независимо от экономических последствий.
Февральский опрос Pew показал аналогичные результаты среди американских респондентов: 70 процентов, как республиканцев, так и демократов, говорят, что Соединенные Штаты должны пытаться продвигать права человека в Китае, даже если это вредит экономическим отношениям между двумя странами.
На вопрос о том, что первым приходит на ум о Китае, «каждый пятый американец упомянул права человека, а 3 процента опрошенных назвали регион Синьцзян и проживающих там уйгуров, геноцид или концентрационные лагеря», — говорится в исследовании Pew.
Нове дослідження, опубліковане 17 червня в журналі , підтверджує ще одну похмуру підозру щодо вакцин проти Covid-19: вони шкодять чоловічій фертильності. Зокрема, дослідники виявили зниження кількості сперматозоїдів терміном до п’яти місяців після другої дози мРНК-вакцини Pfizer.
Раніше будь-яке законне питання про вплив вакцинації проти Covid-19 на фертильність ігнорувалося збоченою риторикою про «відсутність доказів». Потім було опубліковано , яке спростовувало побоювання з приводу чоловічої фертильності.
«Тепер у нас є докази, які повинні переконати вас у тому, що ризик вакцинації, що ставить під загрозу кількість сперматозоїдів, є надзвичайно низьким», — сказав CNN фахівець з репродуктивної медицини доктор Девід Коен.
«Оскільки вакцини містять мРНК, а не живий вірус, малоймовірно, що вакцина вплине на параметри сперми», — сказав автор дослідження доктор Ранджит Рамасамі, директор програми навчання репродуктивної урології в університеті Майамі.
Після публікації дослідження та позитивної підтримки наукової спільноти всі побоювання з приводу чоловічої фертильності було знято. Будь-хто, хто наважувався ставити під сумнів дані дослідження чи довгострокові наслідки, зараховувався до прихильників теорії змови.
Дослідження мало важливе обмеження: рівень сперми перевіряли лише двічі. Вперше до першої дози, а вдруге через 70 днів після другої дози. Що станеться за два місяці, залишиться таємницею, але таємницею, як нам сказали, про яку нам не варто турбуватися.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Andrology, вийшли за рамки 70 днів і розглянули кількість сперматозоїдів чоловіків, які здали свою сперму в три клініки лікування безпліддя в Ізраїлі. Дослідження складалося з чотирьох фаз: вихідний контроль перед вакцинацією та короткострокове (15-45 днів), проміжне (75-120 днів) та тривале (>150 днів) тестування.
Протягом першої фази (15-45 днів) суттєвих змін концентрації чи рухливості сперматозоїдів не спостерігалося.
Однак проміжна оцінка (75-120 днів) показала тимчасове зниження концентрації сперматозоїдів на 15,4%, що призвело до зниження загальної кількості рухомих сперматозоїдів (TMC) на 22,1% у порівнянні з вихідним рівнем до вакцинації. Автори дослідження дійшли висновку, що імунна відповідь, викликана вакциною Pfizer, є розумною причиною тимчасового зниження концентрації сперматозоїдів і ТМС.
Це дослідження не позбавлене обмежень. Не було контрольної групи нещеплених донорів сперми для порівняння. Крім того, замість абсолютної кількості сперматозоїдів було зазначено лише відносні показники скорочення.
Найбільше питання, що залишилося без відповіді, у цьому дослідженні стосується репродуктивних побічних ефектів, пов’язаних з бустерним щепленням. Учасники дослідження отримали третю дозу, але збирання даних закінчилося після другої ін’єкції. Крім того, ці дані стосуються лише вакцини компанії Pfizer. Як ми бачили у випадку з міокардитом, вакцина Moderna має в кілька разів вищі показники захворюваності на міокардит (приблизно в 3-5 разів), ніж вакцина Pfizer. Якщо диференціальний показник вакцинального пошкодження при міокардиті якось відповідає зміненій кількості сперматозоїдів, це буде медичною катастрофою.
Наука — це не релігійне писання, а процес, що постійно розвивається. Враховуючи нові дані, відповідальні вчені повинні визнати цей ризик та зіставити його з потенційними перевагами вакцинації (для запобігання серйозним захворюванням та смерті). Тому необхідно відмовитися від пропагандистської кампанії про те, що «всі, починаючи з 5 років, мають бути щеплені», на користь індивідуального ухвалення рішень залежно від віку.
30-річний чоловік, який бажає створити сім’ю, може розумно утриматися від вакцинації з огляду на нові дані. Навпаки, слабкий 75-річний чоловік із множинними супутніми захворюваннями хотів би бути захищеним від небезпечних для життя наслідків Covid-19.
Питання в тому, чи органи громадської охорони здоров’я та провідні епідеміологи переглядатимуть свої універсальні рекомендації щодо вакцинації та чесно обговорюватимуть ризики.
Якщо ні, то можна з ніцшеанським прагненням заявити, що «наука мертва».
Думки, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.
Новое исследование, опубликованное 17 июня в журнале , подтверждает еще одно мрачное подозрение в отношении вакцин против Covid-19: они вредят мужской фертильности. В частности, исследователи обнаружили снижение количества сперматозоидов на срок до пяти месяцев после второй дозы мРНК-вакцины Pfizer.
Ранее любой законный вопрос о влиянии вакцинации против Covid-19 на фертильность игнорировался извращенной риторикой об «отсутствии доказательств». Затем было опубликовано , которое опровергало опасения по поводу мужской фертильности.
«Теперь у нас есть доказательства, которые должны убедить вас в том, что риск вакцинации, ставящей под угрозу количество сперматозоидов, чрезвычайно низок», — сказал CNN специалист по репродуктивной медицине доктор Дэвид Коэн.
«Поскольку вакцины содержат мРНК, а не живой вирус, маловероятно, что вакцина повлияет на параметры спермы», — сказал автор исследования доктор Ранджит Рамасами, директор программы обучения репродуктивной урологии в университете Майами.
После публикации исследования и положительной поддержки научного сообщества все опасения по поводу мужской фертильности были сняты. Любой, кто осмеливался подвергать сомнению данные исследования или долгосрочные последствия, причислялся к сторонникам теории заговора.
Исследование имело важное ограничение: уровень спермы проверяли только дважды. Первый раз до первой дозы, а второй раз через 70 дней после второй дозы. Что произойдет через два месяца, останется тайной, но тайной, как нам сказали, о которой нам не стоит беспокоиться.
В новом исследовании, опубликованном в журнале Andrology, вышли за рамки 70 дней и рассмотрели количество сперматозоидов мужчин, сдавших свою сперму в три клиники по лечению бесплодия в Израиле. Исследование состояло из четырех фаз: исходный контроль перед вакцинацией и краткосрочное (15-45 дней), промежуточное (75-120 дней) и длительное (>150 дней) тестирование.
В течение первой фазы (15-45 дней) существенных изменений концентрации или подвижности сперматозоидов не наблюдалось.
Однако промежуточная оценка (75-120 дней) показала временное снижение концентрации сперматозоидов на 15,4%, что привело к снижению общего количества подвижных сперматозоидов (TMC) на 22,1% по сравнению с исходным уровнем до вакцинации. Авторы исследования пришли к выводу, что иммунный ответ, вызванный вакциной Pfizer, «является разумной причиной временного снижения концентрации сперматозоидов и ТМС».
Это исследование не лишено ограничений. Не было контрольной группы непривитых доноров спермы для сравнения. Кроме того, вместо абсолютного количества сперматозоидов были указаны только относительные показатели сокращения.
Самый большой оставшийся без ответа вопрос в этом исследовании касается репродуктивных побочных эффектов, связанных с бустерной прививкой. Участники исследования получили третью дозу, но сбор данных закончился после второй инъекции. Кроме того, эти данные относятся только к вакцине компании Pfizer. Как мы видели в случае с миокардитом, вакцина Moderna имеет в несколько раз более высокие показатели заболеваемости миокардитом (примерно в 3-5 раз), чем вакцина Pfizer. Если дифференциальный показатель вакцинального повреждения при миокардите каким-то образом соответствует измененному количеству сперматозоидов, это будет медицинской катастрофой.
Наука — это не религиозное писание, а постоянно развивающийся процесс. Учитывая новые данные, ответственные ученые должны признать этот риск и сопоставить его с потенциальными преимуществами вакцинации (для предотвращения серьезных заболеваний и смерти). Поэтому необходимо отказаться от пропагандистской кампании о том, что «все, начиная с 5 лет, должны быть привиты», в пользу индивидуального принятия решений в зависимости от возраста.
30-летний мужчина, желающий создать семью, может разумно воздержаться от вакцинации, учитывая новые данные. Напротив, слабый 75-летний мужчина с множественными сопутствующими заболеваниями предпочел бы быть защищенным от опасных для жизни последствий Covid-19.
Вопрос в том, будут ли органы общественного здравоохранения и ведущие эпидемиологи пересматривать свои универсальные рекомендации по вакцинации и честно обсуждать риски.
Если нет, то можно с ницшеанским рвением заявить, что «наука мертва».
Мнения, выраженные в этой статье, принадлежат автору и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.
Натхненні тим, що литовці, а потім і українці зібрали гроші на купівлю безпілотників Bayraktar для української армії, поляки організують аналогічний захід.
Польський журналіст Славомір Сераковський, який запустив кампанію зі збору коштів, сказав, що його надихнули литовці, які за короткий час (3,5 дні) пожертвували 5 мільйонів євро на покупку турецького ударного безпілотника для України.
“Литовці миттєво зібрали кошти, і компанія, яка виробляє Bayraktar, вирішила подарувати один із них Україні та використати зібрані гроші для допомоги населенню. Згодом те саме повторилося з українцями. Тепер наша черга”, — сказав він.
Сераковський закликав поляків не дивитися пасивно на те, як росіяни вбивають українських дітей та руйнують мирні міста.
“Візьмімо участь у цій битві. Киньмо нашу найефективнішу зброю!” — йдеться в описі акції.
Журналіст хоче зібрати 4,5 мільйони злотих. Збір коштів триватиме 30 днів.
