Шаховий гросмейстер Гаррі Каспаров, один із найзапекліших критиків Путіна, висміяв рішення путінських військових нанести літеру “Z” на бойову техніку, яку вони використовують при вторгненні в Україну.
У своєму повідомленні в Twitter знаменитий чемпіон із шахів нагадав, що “Z” також є останньою літерою алфавіту, і це означає “кінець для Путіна”.
“Правда. Але, як кажуть жартома, Z — це остання буква, і тому вона означає кінець для Путіна”, — написав Каспаров.
Шахматный гроссмейстер Гарри Каспаров, один из самых ярых критиков Путина, высмеял решение путинских военных нанести букву “Z” на боевую технику, которую они используют при вторжении в Украину.
В своем сообщении в Twitter знаменитый чемпион по шахматам напомнил, что “Z” также является последней буквой алфавита, и это означает “конец для Путина”.
“Правда. Но, как говорят в шутку, Z — это последняя буква, и поэтому она означает конец для Путина”, — написал Каспаров.
Президента України Володимира Зеленського запрошено на саміт G20 у листопаді, в якому візьме участь і Путін, за словами лідера приймаючої країни, Індонезії.
“Ми запросили президента Зеленського взяти участь у саміті G20”, — заявив президент Індонезії Джоко Відодо, припустивши, що компромісу було досягнуто після тиску Заходу, який вимагає заборонити Росії брати участь у заході у відповідь на її вторгнення в Україну.
Путін підтвердив у телефонній розмові з Відодо, що він візьме участь у саміті, що пройде на острові Балі, повідомив президент Індонезії у прямому ефірі.
Тим часом прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що, хоча Росія готується до саміту G20 цього року в Індонезії, ще не вирішено, чи братиме Путін особисто чи віртуально.
Росія є членом G20, а Україна — ні.
З початку війни в Україні, яка триває вже дев’ятий тиждень, Індонезія зіткнулася із запеклим тиском із боку західних країн на чолі зі США, які вимагають виключити Росію з-поміж учасників саміту.
Але уряд Індонезії наполягає на тому, що як сторона, що приймає, він повинен залишатися неупередженим.
Зеленський повідомив у своєму Твіттері, що в середу після розмови з Відодо його запросили на саміт в Індонезії.
Президент Украины Владимир Зеленский приглашен на саммит G20 в ноябре, в котором примет участие и Путин, по словам лидера принимающей страны, Индонезии.
“Мы пригласили президента Зеленского принять участие в саммите G20”, — заявил президент Индонезии Джоко Видодо, предположив, что компромисс был достигнут после давления Запада, требующего запретить России участвовать в мероприятии в ответ на ее вторжение в Украину.
Путин подтвердил в телефонном разговоре с Видодо, что он примет участие в саммите, который пройдет на острове Бали, сообщил президент Индонезии в прямом эфире.
Между тем, пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков заявил, что, хотя Россия готовится к саммиту G20 в этом году в Индонезии, еще не решено, будет ли Путин участвовать лично или виртуально.
Россия является членом G20, а Украина — нет.
С начала войны в Украине, которая длится уже девятую неделю, Индонезия столкнулась с ожесточенным давлением со стороны западных стран во главе с США, требующих исключить Россию из числа участников саммита.
Но правительство Индонезии настаивает на том, что, как принимающая сторона, оно должно оставаться беспристрастным.
Зеленский сообщил в своем Твиттере, что в среду после разговора с Видодо он был приглашен на саммит в Индонезии.
Майкл Карпентер, посол США в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), заявив, що Росія готує нову конституцію для України. За словами американського чиновника, плани Москви передбачають капітуляцію демократично обраного уряду країни.
“Ми маємо інформацію, що плани Росії щодо вторгнення в Україну включають насильницьку капітуляцію демократично обраного уряду України, зокрема розпуск усіх місцевих органів влади в Україні.
На “звільнених” територіях під контролем Росії мали бути створені нові державні структури.
Плани щодо створення нового уряду та нової конституції розробляються російськими чиновниками та так званими “сепаратистами”.
Цей проєкт включає мораторій, який забороняє легітимним українським лідерам та прихильникам легітимного українського уряду обіймати будь-які керівні посади”, — сказав Майкл Карпентер.
Майкл Карпентер, посол США в Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ), заявил, что Россия готовит новую конституцию для Украины. По словам американского чиновника, планы Москвы предполагают капитуляцию демократически избранного правительства страны.
“У нас есть информация, что планы России по вторжению в Украину включают насильственную капитуляцию демократически избранного правительства Украины, включая роспуск всех местных органов власти в Украине.
На “освобожденных” территориях под контролем России должны были быть созданы новые государственные структуры.
Планы по созданию нового правительства и новой конституции разрабатываются российскими чиновниками и так называемыми “сепаратистами”.
Этот проект включает мораторий, запрещающий легитимным украинским лидерам и сторонникам легитимного украинского правительства занимать любые руководящие должности”, — сказал Майкл Карпентер.
Студентов в Донецкой и Луганской областях заставляют сдавать кровь для раненых российских солдат, заявила украинский омбудсмен Людмила Денисова.
По ее словам, известно 700 случаев принудительной сдачи крови в таких учебных заведениях, как Донецкий национальный университет, Донецкий национальный технический университет, Донбасская национальная академия строительства и архитектуры, Донбасская юридическая академия, Донецкий национальный медицинский университет имени М. Горького, Луганский медицинский университет, Луганский аграрный университет, Луганский педагогический университет, Луганская академия внутренних дел.
Денисова подчеркнула, что действия России нарушают статью 11 Дополнительного протокола к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, которая касается защиты жертв международных вооруженных конфликтов.
“Я призываю Комиссию ООН по расследованию нарушений прав человека во время военного вторжения России в Украину принять во внимание эти факты”, — сказала омбудсмен.
Ранее сообщалось, что в украинских городах, оккупированных российской армией, проходят принудительные мобилизации.
Студентів у Донецькій та Луганській областях змушують здавати кров для поранених російських солдатів, заявила український омбудсмен Людмила Денісова.
За її словами, відомо 700 випадків примусової здачі крові у таких навчальних закладах, як Донецький національний університет, Донецький національний технічний університет, Донбаська національна академія будівництва та архітектури, Донбаська юридична академія, Донецький національний медичний університет імені М. Горького, Луганський медичний університет, Луганський аграрний університет, Луганський педагогічний університет, Луганська академія внутрішніх справ.
Денісова наголосила, що дії Росії порушують статтю 11 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних конфліктів.
“Я закликаю Комісію ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення Росії в Україну взяти до уваги ці факти”, — сказала омбудсмен.
Раніше повідомлялося, що в українських містах, окупованих російською армією, відбуваються примусові мобілізації.
Проводимая Пекином политика «нулевой терпимости» в отношении вируса COVID-19 привела экономику Китая в полупарализованное состояние.
Такое мнение высказал Шань Вейцзянь, генеральный директор крупнейшего в Азии фонда прямых инвестиций Hong Kong Pacific Alliance Group (PAG) и независимый директор компании Alibaba, сообщает британская газета Financial Times.
В сообщении говорится, что Вэйцзянь назвал текущую ситуацию в экономике Китая, как «самую худшую за 30 лет», а доверие глобального рынка к фондовому рынку Китая «самым низким за 30 лет».
Шань Вэйцзянь сказал, что большая часть экономики Китая, включая финансовый центр Шанхай, наполовину парализована политикой «нулевой терпимости», влияние которой на экономику будет иметь далеко идущие последствия. Активы PAG составляют около 50 миллиардов долларов США. По словам Вэйцзяня, его компания сейчас крайне осторожно инвестирует в Китай.
Инсайдер рассказал журналисту Financial Times, что это своё мнение Шань Вэйцзянь озвучил во время встречи с брокерами в рамках продвижения первичного публичного размещения акций Pacific Alliance в Гонконге.
До прихода в PAG Шан Вэйцзянь был старшим партнёром компании прямых инвестиций TPG Capital и главным представителем банка JP Morgan в Китае. В марте этого года он также был назначен независимым директором совета директоров Alibaba и членом комитета по аудиту.
Мнение Вэйцзяня привлекло внимание широкой общественности. Политический комментатор Хэн Хэ сказал, что речь Вэйцзяня была необычной, так как обычно руководители крупных компаний, ведущих бизнес с Китаем, избегают критики в адрес Пекина.
По мнению Хэ, неизвестно, намеренно ли Вэйцзянь сделал акцент на «политике нулевой терпимости», и не упомянул другой крупный человеческий фактор, а именно подавление частной экономики в Китае. Ведь именно частная экономика является самой мощной движущей силой развития КНР с момента начала реформ и открытости.
Хэ отметил, что в настоящее время Си Цзиньпин снова продвигает строительство инфраструктуры. Но вряд ли это сможет, как и раньше, стать локомотивом экономического развития Китая. Во время финансового кризиса 2008 года власти Китая влили в экономику четыре триллиона юаней. Значительная часть этих средств пошла на строительство недвижимости и инфраструктуры. По мнению некоторых наблюдателей, это вызвало дисбаланс в структуре промышленности, и китайская экономика упустила возможность для трансформации. Последствия достаточно серьёзные.
В Китае были три главных двигателя экономического развития: экспорт, инвестиции и внутреннее потребление. После того, как экспорт и инвестиции перестали работать, власти стали стимулировать внутреннее потребление. По мнению Хэ, в последнее время трудно сказать, какие остались эффективные факторы роста экономики страны.
По материалам Epoch Times
Політика «нульової терпимості» щодо вірусу COVID-19, яку здійснює Пекін, привела економіку Китаю в напівпаралізований стан.
Таку думку висловив Шань Вейцзянь, генеральний директор найбільшого в Азії фонду прямих інвестицій Hong Kong Pacific Alliance Group (PAG) та незалежний директор компанії Alibaba, повідомляє британська газета Financial Times.
У повідомленні йдеться, що Вейцзянь назвав поточну ситуацію в економіці Китаю як «найгіршу за 30 років», а довіра глобального ринку до фондового ринку Китаю «найнижча за 30 років».
Шань Вейцзянь сказав, що більша частина економіки Китаю, включаючи фінансовий центр Шанхай, наполовину паралізована політикою «нульової терпимості», вплив якої на економіку матиме далекосяжні наслідки. Активи PAG становлять близько 50 мільярдів доларів. За словами Вейцзяня, його компанія зараз дуже обережно інвестує в Китай.
Інсайдер розповів журналісту Financial Times, що цю думку Шань Вейцзянь озвучив під час зустрічі з брокерами в рамках просування первинного публічного розміщення акцій Pacific Alliance в Гонконзі.
До приходу в PAG Шан Вейцзянь був старшим партнером компанії прямих інвестицій TPG Capital та головним представником банку JP Morgan у Китаї. У березні цього року він також був призначений незалежним директором ради директорів Alibaba та членом комітету з аудиту.
Думка Вейцзяня привернула увагу широкого загалу. Політичний коментатор Хен Хе сказав, що промова Вейцзяня була незвичайною, оскільки зазвичай керівники великих компаній, що ведуть бізнес із Китаєм, уникають критики на адресу Пекіна.
На думку Хе, невідомо, чи навмисно Вейцзянь наголосив на «політиці нульової терпимості», і не згадав інший великий людський фактор, а саме придушення приватної економіки в Китаї. Адже саме приватна економіка є найпотужнішою рушійною силою розвитку КНР з початку реформ і відкритості.
Хе зазначив, що зараз Сі Цзіньпін знову просуває будівництво інфраструктури. Але навряд це зможе, як і раніше, стати локомотивом економічного розвитку Китаю. Під час фінансової кризи 2008 року влада Китаю влила в економіку чотири трильйони юанів. Значна частина цих коштів пішла на будівництво нерухомості та інфраструктури. На думку деяких спостерігачів, це викликало дисбаланс у структурі промисловості, і китайська економіка втратила можливість трансформації. Наслідки є досить серйозними.
У Китаї були три головні двигуни економічного розвитку: експорт, інвестиції та внутрішнє споживання. Після того, як експорт та інвестиції перестали працювати, влада стала стимулювати внутрішнє споживання. На думку Хе, останнім часом важко сказати які залишилися ефективні фактори зростання економіки країни.
За матеріалами Epoch Times