17 вересня в японському місті Йокогама відбувся показовий виступ спортсменів синхронного плавання з Японії під час змагання за Кубок світу із синхронного плавання. Змагання відбувалося з 14 до 17 вересня впродовж чотирьох днів.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
17 вересня в японському місті Йокогама відбувся показовий виступ спортсменів синхронного плавання з Японії під час змагання за Кубок світу із синхронного плавання. Змагання відбувалося з 14 до 17 вересня впродовж чотирьох днів.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
19 вересня в місті Японії, Токіо, президент автомобільної корпорації Катсуакі Ватанабе відвідав прес-конференцію, присвячену запускові у виробництво нової моделі Lexus LS460.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
19 вересня в місті Японії, Токіо, президент автомобільної корпорації Катсуакі Ватанабе відвідав прес-конференцію, присвячену запускові у виробництво нової моделі Lexus LS460.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
З першим кроком тлінної плоті по грішній землі до цього світу ввійшло щось. Щось маленьке, вертке, неспокійне, таке, що нагадує малокаліберного гризуна, і ім’я було йому – суєта.
#img_left#Саме суєтою, не беручи до уваги дерев, чорнозем і нафту, відрізняється земля від неба. Саме нею унікальна наша цивілізація і позначена наявність людини в тій або іншій точці Всесвіту.
Завдяки горезвісній суєті здійснюються найбільші у світі романтичні дурощі та фатальні помилки, купуються паперові сертифікати на неймовірно далекі зірки і розв’язуються світові війни…
Саме такою відмінною рисою як суєта, можна охарактеризувати відносини між Північною Кореєю та іншими країнами світу. А почалося все, не беручи до уваги приналежність Пхеньяну до комуністичного табору, з активної розробки корейцями атомних технологій. Це призвело до бурхливої реакції США, звичайно, негативної.
Тоді Пхеньян попросив у Штатів фінансової допомоги на будівництво АЕС на території Північної Кореї, а в обмін пообіцяв закрити свою ядерну програму. Отримавши категоричну відмову, КНДР зробила рішучий крок… і розірвала Міжнародний договір про нерозповсюдження ядерної зброї. І з тієї пори управляє своїми ядерними розробками, як хоче.
Проте за свою самостійність їй доводиться платити: терпіти незліченні звинувачення в підробці американської національної валюти для підтримки світового тероризму, носити клеймо “осі зла”, через яке їй перекрили фінансовий кисень, і щорічно сперечатися з південним сусідом через те, що він проводить сумісні навчання зі Сполученими Штатами.
Терпіла, терпіла, та і вирішила відповісти – узяла й запустила в липні цього року в повітря дві балістичні ракети. Проте на цьо.му справа не закінчилася: через місяць після ефектного військового випробування телеканал АВС почав бити на сполох, повідомляючи про те, що американська розвідка помітила пересування підозрілих автомобілів у районі північнокорейського полігона.
Такі дані стали причиною чуток про підготовлення підземних ядерних випробувань, що викликало достатньо неоднозначну реакцію в урядових колах США. Так, представником Білого дому було висловлено думку, що випробування в Північній Кореї хоча небажані, проте цілком можливі.
А американські дипломати, які перебувають на цей момент в Пхеньяні, ознайомившись з його ядерною програмою, повідомляють, що ні про які випробування в ній не мовиться. У відповідь на це американські органи влади висловили довіру, але все-таки попереджають, що у разі підтвердження їхніх побоювань стосовно Північної Кореї будуть уведені ще суворіші фінансові санкції та ін., та ін., та ін.
Скільки триватиме це протистояння – визначити складно. Якщо ж дуже постаратися, то можна дійти висновку, що трапиться це дуже нескоро, оскільки для заданого результату потрібно, щоб хто-небудь із барикад, які стоять по різні сторони, зважився піти на поступки, що вельми проблематично, адже в цій ситуації діє принцип “хто кого дожме”. А “дожимати” одне одного такі “міцні горішки” можуть ще досить довго.
Надія Соколова. Спеціально для Великої Епохи
З першим кроком тлінної плоті по грішній землі до цього світу ввійшло щось. Щось маленьке, вертке, неспокійне, таке, що нагадує малокаліберного гризуна, і ім’я було йому – суєта.
#img_left#Саме суєтою, не беручи до уваги дерев, чорнозем і нафту, відрізняється земля від неба. Саме нею унікальна наша цивілізація і позначена наявність людини в тій або іншій точці Всесвіту.
Завдяки горезвісній суєті здійснюються найбільші у світі романтичні дурощі та фатальні помилки, купуються паперові сертифікати на неймовірно далекі зірки і розв’язуються світові війни…
Саме такою відмінною рисою як суєта, можна охарактеризувати відносини між Північною Кореєю та іншими країнами світу. А почалося все, не беручи до уваги приналежність Пхеньяну до комуністичного табору, з активної розробки корейцями атомних технологій. Це призвело до бурхливої реакції США, звичайно, негативної.
Тоді Пхеньян попросив у Штатів фінансової допомоги на будівництво АЕС на території Північної Кореї, а в обмін пообіцяв закрити свою ядерну програму. Отримавши категоричну відмову, КНДР зробила рішучий крок… і розірвала Міжнародний договір про нерозповсюдження ядерної зброї. І з тієї пори управляє своїми ядерними розробками, як хоче.
Проте за свою самостійність їй доводиться платити: терпіти незліченні звинувачення в підробці американської національної валюти для підтримки світового тероризму, носити клеймо “осі зла”, через яке їй перекрили фінансовий кисень, і щорічно сперечатися з південним сусідом через те, що він проводить сумісні навчання зі Сполученими Штатами.
Терпіла, терпіла, та і вирішила відповісти – узяла й запустила в липні цього року в повітря дві балістичні ракети. Проте на цьо.му справа не закінчилася: через місяць після ефектного військового випробування телеканал АВС почав бити на сполох, повідомляючи про те, що американська розвідка помітила пересування підозрілих автомобілів у районі північнокорейського полігона.
Такі дані стали причиною чуток про підготовлення підземних ядерних випробувань, що викликало достатньо неоднозначну реакцію в урядових колах США. Так, представником Білого дому було висловлено думку, що випробування в Північній Кореї хоча небажані, проте цілком можливі.
А американські дипломати, які перебувають на цей момент в Пхеньяні, ознайомившись з його ядерною програмою, повідомляють, що ні про які випробування в ній не мовиться. У відповідь на це американські органи влади висловили довіру, але все-таки попереджають, що у разі підтвердження їхніх побоювань стосовно Північної Кореї будуть уведені ще суворіші фінансові санкції та ін., та ін., та ін.
Скільки триватиме це протистояння – визначити складно. Якщо ж дуже постаратися, то можна дійти висновку, що трапиться це дуже нескоро, оскільки для заданого результату потрібно, щоб хто-небудь із барикад, які стоять по різні сторони, зважився піти на поступки, що вельми проблематично, адже в цій ситуації діє принцип “хто кого дожме”. А “дожимати” одне одного такі “міцні горішки” можуть ще досить довго.
Надія Соколова. Спеціально для Великої Епохи
#img_right_nostream#Представники Комуністичної партії Китаю намагаються сформувати громадську думку перед тим, як Північна Корея, можливо, проведе випробування ядерних бомб і нові запуски ракет.
Партійні пропагандисти й аналітики поширюють інформацію про те, що США не зацікавлені в проведенні переговорів, мета яких – покласти край розбіжностям, пов’язаним із ядерними маневрами Північної Кореї, а натомість мають намір повалити владу “дорогого вождя” Кім Чен Іра.
Чжан Ліаньгуей, впливовий аналітик, якого в Пекіні вважають провідним експертом із питань Північної Кореї, говорить представникам зарубіжної інтелігенції та преси про те, що, якби адміністрація Буша була серйозно настроєна мирно вирішити конфлікт із Північною Кореєю, то вона повинна була наслідувати приклад адміністрації Клінтона.
Разом із Джіммі Картером, що виступав у ролі провідної сторони в переговорах 1994 р., Білл Клінтон прийняв систему міжнародних поступок, відповідно до якої Пхеньян погодився припинити розвиток своєї ядерної програми в обмін на паливо, продовольство і ядерний реактор на легкій воді. Ця схема надала Північній Кореї великі можливості подальшого розвитку своєї програми озброєння, зокрема, створення ракет дальньої дії, які здатні досягти США, а також арсеналу ядерних бомб.
У минулому Чжан доводив, що кінець влади Кім Чен Іра буде лихом для Пекіна – це призведе до масового напливу біженців із Північної Кореї, припинення потоку інвестицій з Південної Кореї до Китаю й ліквідації буферної зони між Китаєм і Південною Кореєю, де дислокуються близько 30 тисяч солдатів американської армії.
Припускають, що Чжан має тісні зв’язки з китайськими військовими стратегами. Народна визвольна армія, яка втратила більше мільйона солдатів у битвах на стороні Північної Кореї під час Корейської війни, тісно пов’язана зі збройними силами КНДР.
Двосторонні відносини зазвичай асоціюються з “губами й зубами” – сторони так само близькі одна до одної. Китай фактично забезпечує закритий сталінський режим Північної Кореї всім необхідним йому паливом і продовольством.
Авторське право належить Андре Паште. Опубліковано з дозволу автора. Блог Андре Паште China Confidential, присвячений Китаю, знаходиться на http://chinaconfidential.blogspot.com/
The Epoch Times (Велика Епоха)
#img_left_nostream#Після арешту відомого китайського адвоката-правозахисника Гао Чжишена китайська поліція заборонила двом його братам приїжджати до Пекіна.
Поліція заявила братам, що вони не можуть виїхати зі свого рідного міста в окрузі Цзя (Jia) провінції Північна Шаньсі без особливого дозволу. Поліція також попередила старшого брата Гао, щоб він не дозволяв своїм синам знов утручатися в справу Гао.
У Гао шестеро братів і сестер; після арешту Гао за його братами, сестрами і всією його сім’єю було встановлено спостереження.
5 вересня четвертий брат Гао, Гао Чжені розмовляв із репортером.
Гао Чжені розповів таке: "Вони [поліція] повідомили нас, що нікому не дозволяється нікуди виїжджати, якщо поліція не дає на те дозвіл. Поїхати до Пекіна абсолютно неможливо. Ми зі старшим братом із самого початку [як тільки заарештували Гао] говорили про поїздку до Пекіна, але поліція не дозволила нам виїхати. Вони погрожували нам, що якщо ми поїдемо, то за наслідки відповідатимемо самі".
До сьогодні не вдається встановити контакт із трьома синами Гао Чжиї, старшого брата Гао. 5 вересня виконалося 5 днів із дня викрадення поліцією Гао Хуань (Gao Huan) і Гао Хуаньлун (Gao Huanlong) – синів Гао Чжиї. Гао Сіань, другий син, який намагався доставити для Гао довіреність, вважається зниклим без вісті з тієї пори, як приїхав у Юйлін, провінції Шаньсі.
Пекінський активіст-правозахисник Ху Цзя (Hu Jia) розповів репортерові, що він двічі розмовляв із Гао Сіань телефоном перед тим, як той пропав. Ху Цзя сказав: "Гао Сіань двічі висилав мені телеграми: вперше в неділю вранці, коли він був у Тайюань, удруге вчора вранці, коли він тільки прибув у Юйлін".
У вівторок удень близько 13 годин репортер зателефонував батьку Гао Сіаня, старшому братові Гао Чжишеня, Гао Чжиї. Нижче наведений запис цієї телефонної розмови:
Репортер: "Це пан Гао Чжиї?"
Гао Чжиї: "Так".
Репортер: "Здрастуйте, я репортер радіо “Вільна Азія”, який телефонував Вам учора".
Гао Чжиї: "Даруйте, вони тут. Зателефонуйте пізніше".
Репортер: "Це група з Відділу державної безпеки округу Цзя?"
Гао Чжиї: "Схоже, що вони. Я повинен припинити розмову".
Минуло трохи більше години й репортер знов зателефонував Гао Чжиї, і він знову відмовився дати інтерв’ю.
Гао Чжиї: "Не телефонуйте мені більше, і більше нічого не говоріть. Прошу Вас. Не телефонуйте мені."
Пізніше Гао Чженї, четвертий брат Гао, сказав репортерові, що троє співробітників із Відділу державної безпеки залякували Гао Чжиї.
Гао Чжені: "Троє з них прийшли й сказали моєму найстаршому братові (Гао Чжиї) викликати назад додому своїх синів, щоб вони не залишалися в Пекіні".
Репортер: "Де перебуває Гао Сіань?"
Гао Чжени: "Ми теж не знаємо точно. Мій найстарший брат питав їх, вони сказали, що не знають".
Репортер: "А як щодо Гао Хуаньхе й Гао Хуаньлун?"
Гао Чжені: "Теж не знаю. Правда, що їх тоді заарештували, але зараз ми точно не знаємо, де вони".
Репортер: "А Ваш найстарший брат хвилюється за трьох своїх синів?"
Гао Чжені: "Так, на нього чинять тиск. Місцезнаходження його трьох синів невідоме до цього часу, б’юся об заклад, що (влада) має намір примусити їх повернутися додому і не залишатися в Пекіні. Його [Гао Чжиї] сьогодні викликали у Відділ безпеки".
В цей час репортер зателефонував у Відділ громадської безпеки округу Цзя, щоб отримати додаткову інформацію:
Репортер: "Я з приводу Гао Сіань. Ви знайшли його?"
Поліцейський: "Ми не знаємо такого".
Репортер: "Гао Чжиї перебуває під наглядом?"
Поліцейський: "Точно не можу сказати".
Репортер: "Ви не знаєте точно або ви не здійснюєте спостереження за Гао Чжиї?
Поліцейський: "Нічого не можу сказати".
Репортер зателефонував в офіс відділу охорони Відділу державної безпеки і на стільниковий телефон капітана відділу, але ніхто не відповів.
Незважаючи не це, зусилля людей з-за кордону з порятунку Гао не припиняються. 26 серпня Американське видавництво Broad Press Inc. випустило дві книги – “Процеси із захисту основних прав приватних підприємців у Китаї” (Principal Rights Protection Cases of Private Enterprises in China) і “Бог із нами в нашій боротьбі” (God is With Us in This Battle), кошти від продажу яких підуть на надання допомоги адвокатові Гао.
Книга “Процеси із захисту основних прав приватних підприємців у Китаї” – це збірка, в якій представлені кілька відомих випадків, де Гао виступає адвокатом, включаючи "Приватна здобич нафти в Північній Шаньсі" (North Shanxi Private Petroleum), "Насильницьке руйнування університету Гуанчжоу" (Guangzhou University Forced Demolition), "Насильницька конфіскація земель для проведення Олімпійських ігор 2008" ( Land Acquisition for 2008 Olympics) та інші.
Книга “Бог із нами в нашій боротьбі” є якнайповнішим зібранням літературних творів, що описують діяльність Гао Чжишена із захисту прав людини, свободи віри, його ідеали і політичну позицію.
Поза сумнівом, шлях, яким йде Гао Чжишен, небезпечний і повний труднощів. Його четвертий брат Гао Чжені сказав: "Я говорив про це братові, проте він вважає, що вибраний ним шлях правильний. Хочу сказати зараз наступне: поки я можу врятувати його, будь-яка жертва, яка від мене буде потрібна, варта цього".
The Epoch Times (Велика Епоха)