Blog

  • Фотоогляд: Чекаємо Різдва

    Фотоогляд: Чекаємо Різдва

    18 листопада. Японія. У Йокогамі в акваріумі Hakkeijima Sea Paradise  відбувається атракціон за участю дресированих білих китів. Атракціони приурочено до наближення Різдва, і триватимуть до 25 грудня.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

     

  • Поведінка милосердного імператора: мати широту поглядів і велику витримку

    Поведінка милосердного імператора: мати широту поглядів і велику витримку

    #img_left_nostream#Прислів’я свідчить: "Людині властиво помилятися". Чому при імператорських дворах стародавнього Китаю був необхідний радник, який мав владу вказувати на помилки і застерігати імператора?

    Він повинен був щиро вказувати на помилки монарха, щоб можна було їх виправити. Важливо було бути більш терпимим, приймати пропозиції і критику інших, тому що таким чином кожен міг би постійно покращувати себе і, використовуючи думку іншої людини, не потрапляти в пастку невміння розглянути власні проступки, що може призвести до великих втрат.

    От чому люди кажуть: "Чесна порада, хоч і неприємна для вуха, але вигідна для поведінки". Імператор Сун Женьцзун (1022-1063) із північної династії Сун (960-1126) був  дуже радий, коли йому вказували на його помилки.

    Одного разу радник Ван Су порадив імператорові Сун Женьцзуну не дуже захоплюватися жінками, але імператор відповів: "Дійсно, Ван Деюн нещодавно прислав мені кількох красивих молодих персон, і всі вони тепер при дворі. Мені вони дуже подобаються, так дозвольте мені не відправляти їх". Ван Су  наполягав: "Я Ваш міністр, і приїхав, щоб дати пораду саме сьогодні, тому що боюся, що Ваша Величність стане розважатися з цими молодими персонами".

    Почувши це, імператор, хоч і неохоче, видав негайний указ відправити цих жінок з імператорського двору після того, як кожній з них було видано 300 зв’язок грошей. Ван Су знав, як імператорові не хотілося відпускати цих жінок, тому він сказав: "Ваша Величність розуміє, що я був правий, отже, немає ніякої необхідності діяти так поспішно. Оскільки ці дівчата вже тут, буде не надто пізно відправити їх пізніше".

    Імператор Сун відповів: "Я боюся, що якщо протримаю їх тут дуже довго, я ще більше полюблю їх, і мені буде дуже важко їх відправити". Через деякий час, закінчивши із справами імператорського двору, імператор Сун Женьцзун пішов до своєї спальні. Один із євнухів став розчісувати йому волосся. Євнух бачив, що імператор був засмучений, і запитав його, в чому справа. Імператор сказав йому, що причиною цього був його радник, який порадив йому зменшити кількість слуг і служниць при дворі.

    Євнух сказав: "Навіть у будинках міністрів є дівчата, щоб співати й танцювати, і коли міністри здобувають підвищення, вони наймають ще більше дівчат. У Вашої Величності й так небагато слуг і служниць, а він, проте, запропонував подальше зменшення. Це вже занадто".

    Імператор Женьцзун сидів, нічого не відповідаючи. Євнух заговорив знову: "Чи прийме пораду Ваша Величність?" Імператор відповів: "Це порада мого наставника, звичайно, я прийму його пораду". Користуючись тим, що він був улюбленим слугою імператора, євнух сказав: "У такому разі  дозвольте спочатку мені покинути Ваш двір". Імператор піднявся і наказав звільнити з імператорського двору 29 слуг і служниць, а разом із ними і цього євнуха, що стежив за його волоссям.

    Пізніше королева запитала імператора, чому було необхідно звільняти євнуха, який розчісував волосся, який багато років був близький імператорові і мав його довіру. Імператор відповів: "Він попросив, щоб я відхилив пораду мого радника. Як я можу тримати таку людину?!" Інспектор та інший радник при імператорському дворі Бао Чжен часто відвідував імператора Сун Женьцзуня і прямо казав йому те, що думав. Іноді він гаряче сперечався з імператором.

    Як відомо, імператор Сун Женьцзун навіть дуже гнівався, але зрештою завжди приймав пораду Бао. Бували навіть моменти, коли слина Бао, який обстоював свою думку, у палкій розмові потрапляла на обличчя імператора, але імператор терпляче слухав, витерши лице власним рукавом.

    Сінь Янь. Велика Епоха

  • Поведінка милосердного імператора: мати широту поглядів і велику витримку

    Поведінка милосердного імператора: мати широту поглядів і велику витримку

    #img_left_nostream#Прислів’я свідчить: "Людині властиво помилятися". Чому при імператорських дворах стародавнього Китаю був необхідний радник, який мав владу вказувати на помилки і застерігати імператора?

    Він повинен був щиро вказувати на помилки монарха, щоб можна було їх виправити. Важливо було бути більш терпимим, приймати пропозиції і критику інших, тому що таким чином кожен міг би постійно покращувати себе і, використовуючи думку іншої людини, не потрапляти в пастку невміння розглянути власні проступки, що може призвести до великих втрат.

    От чому люди кажуть: "Чесна порада, хоч і неприємна для вуха, але вигідна для поведінки". Імператор Сун Женьцзун (1022-1063) із північної династії Сун (960-1126) був  дуже радий, коли йому вказували на його помилки.

    Одного разу радник Ван Су порадив імператорові Сун Женьцзуну не дуже захоплюватися жінками, але імператор відповів: "Дійсно, Ван Деюн нещодавно прислав мені кількох красивих молодих персон, і всі вони тепер при дворі. Мені вони дуже подобаються, так дозвольте мені не відправляти їх". Ван Су  наполягав: "Я Ваш міністр, і приїхав, щоб дати пораду саме сьогодні, тому що боюся, що Ваша Величність стане розважатися з цими молодими персонами".

    Почувши це, імператор, хоч і неохоче, видав негайний указ відправити цих жінок з імператорського двору після того, як кожній з них було видано 300 зв’язок грошей. Ван Су знав, як імператорові не хотілося відпускати цих жінок, тому він сказав: "Ваша Величність розуміє, що я був правий, отже, немає ніякої необхідності діяти так поспішно. Оскільки ці дівчата вже тут, буде не надто пізно відправити їх пізніше".

    Імператор Сун відповів: "Я боюся, що якщо протримаю їх тут дуже довго, я ще більше полюблю їх, і мені буде дуже важко їх відправити". Через деякий час, закінчивши із справами імператорського двору, імператор Сун Женьцзун пішов до своєї спальні. Один із євнухів став розчісувати йому волосся. Євнух бачив, що імператор був засмучений, і запитав його, в чому справа. Імператор сказав йому, що причиною цього був його радник, який порадив йому зменшити кількість слуг і служниць при дворі.

    Євнух сказав: "Навіть у будинках міністрів є дівчата, щоб співати й танцювати, і коли міністри здобувають підвищення, вони наймають ще більше дівчат. У Вашої Величності й так небагато слуг і служниць, а він, проте, запропонував подальше зменшення. Це вже занадто".

    Імператор Женьцзун сидів, нічого не відповідаючи. Євнух заговорив знову: "Чи прийме пораду Ваша Величність?" Імператор відповів: "Це порада мого наставника, звичайно, я прийму його пораду". Користуючись тим, що він був улюбленим слугою імператора, євнух сказав: "У такому разі  дозвольте спочатку мені покинути Ваш двір". Імператор піднявся і наказав звільнити з імператорського двору 29 слуг і служниць, а разом із ними і цього євнуха, що стежив за його волоссям.

    Пізніше королева запитала імператора, чому було необхідно звільняти євнуха, який розчісував волосся, який багато років був близький імператорові і мав його довіру. Імператор відповів: "Він попросив, щоб я відхилив пораду мого радника. Як я можу тримати таку людину?!" Інспектор та інший радник при імператорському дворі Бао Чжен часто відвідував імператора Сун Женьцзуня і прямо казав йому те, що думав. Іноді він гаряче сперечався з імператором.

    Як відомо, імператор Сун Женьцзун навіть дуже гнівався, але зрештою завжди приймав пораду Бао. Бували навіть моменти, коли слина Бао, який обстоював свою думку, у палкій розмові потрапляла на обличчя імператора, але імператор терпляче слухав, витерши лице власним рукавом.

    Сінь Янь. Велика Епоха

  • У містечку Браччано під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс

    У містечку Браччано під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс

    #img_left#18 листопада, у суботу, у містечку Браччано (Bracciano) під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс.

    Церемонія в замку Одеськальки (castello Odescalchi)  пройшла відносно скромно – на неї було запрошено всього 250 чоловік (серед них – співачка Дженніфер Лопес, актор Джон Траволта, режисер Стівен Спілберг) і акредитовано 200 журналістів. Решті охочих – їх було близько 50 тисяч – довелося спостерігати за церемонією з вікон сусідніх будинків. Це їм коштувало до 2500 євро.

    Участь у торжестві виявилася дещо скандальною для півзахисника мадридського "Реала" Девіда Бекхема. Як повідомляє AP, у п’ятницю, замість того щоб тренуватися з командою, англійський футболіст відправився разом зі своєю дружиною Вікторією на весілля Тома Круза і Кеті Холмс. "Так, він (Бекхем) зараз травмований і не грає, але він мусить тренуватися", – сказав головний тренер "Реала" Фабіо Капелло.

    Том Круз і Кеті Холмс познайомилися в 2005 році, проте дата весілля була призначена тільки восени цього року. Сімнадцятого квітня в них народилася донька Сурі, яка була присутня на весіллі разом із Белою й Конором, – дітьми, яких Круз усиновив, коли ще був одружений на Ніколь Кідман.

    Кеті Холмс стала для 44-річного Круза вже третьою дружиною. 20 років тому він одружувався на американці Мімі Роджерс, яка перетворила його на адепта сайентологічного культу. Через декілька днів після розлучення в 1990 році Круз поєднувався браком з австралійською зіркою Ніколь Кідман, їхній брак протривав до 2001 року.

    Том Круз є переконаним послідовником руху Рона Хаббарда, і не може одружуватися з жінкою, яка не бажає приймати його віри. Своїх дітей актор  має намір виховувати в дусі цієї релігії.

    За кілька місяців до весілля Кеті Холмс вивчала основи сайентології. З одного боку, вона бажає бути дружиною Тома Круза, а з іншої – не вважає за необхідне ставати послідовником руху Хаббарда й не поспішає відрікатися від своєї віри. Батьки також не в захваті від можливого переходу доньки в іншу віру.

    Саме це рішення може стати вирішальним моментом у долі подальших відносин між Томом і Кеті. Одна з версій розриву відносин між Крузом і його колишньою дружиною Ніколь Кідман указувала  на те, що Ніколь вирішила знов звернутися до католицизму.

    Версія цікава, але більш вірогідна причина розпаду їхнього браку полягає в тому, що під час зйомок фільму Стенлі Кубрика "Із широко закритими очима" вони дуже добре пізнали один одного.

    Том Круз навчає своїх приймальних дітей основному принципові сайєнтології – допомозі іншим людям. Він учить дітей, що не потрібно бути впливовими й забезпеченими, щоб надавати людям допомогу. Діти користуються системою складних діаграм, у яких вони відзначають добрі справи, винагороди за них і спілкування з батьком.

     

     

  • У містечку Браччано під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс

    У містечку Браччано під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс

    #img_left#18 листопада, у суботу, у містечку Браччано (Bracciano) під Римом відбулася церемонія одруження двох голлівудських знаменитостей – Тома Круза і Кеті Холмс.

    Церемонія в замку Одеськальки (castello Odescalchi)  пройшла відносно скромно – на неї було запрошено всього 250 чоловік (серед них – співачка Дженніфер Лопес, актор Джон Траволта, режисер Стівен Спілберг) і акредитовано 200 журналістів. Решті охочих – їх було близько 50 тисяч – довелося спостерігати за церемонією з вікон сусідніх будинків. Це їм коштувало до 2500 євро.

    Участь у торжестві виявилася дещо скандальною для півзахисника мадридського "Реала" Девіда Бекхема. Як повідомляє AP, у п’ятницю, замість того щоб тренуватися з командою, англійський футболіст відправився разом зі своєю дружиною Вікторією на весілля Тома Круза і Кеті Холмс. "Так, він (Бекхем) зараз травмований і не грає, але він мусить тренуватися", – сказав головний тренер "Реала" Фабіо Капелло.

    Том Круз і Кеті Холмс познайомилися в 2005 році, проте дата весілля була призначена тільки восени цього року. Сімнадцятого квітня в них народилася донька Сурі, яка була присутня на весіллі разом із Белою й Конором, – дітьми, яких Круз усиновив, коли ще був одружений на Ніколь Кідман.

    Кеті Холмс стала для 44-річного Круза вже третьою дружиною. 20 років тому він одружувався на американці Мімі Роджерс, яка перетворила його на адепта сайентологічного культу. Через декілька днів після розлучення в 1990 році Круз поєднувався браком з австралійською зіркою Ніколь Кідман, їхній брак протривав до 2001 року.

    Том Круз є переконаним послідовником руху Рона Хаббарда, і не може одружуватися з жінкою, яка не бажає приймати його віри. Своїх дітей актор  має намір виховувати в дусі цієї релігії.

    За кілька місяців до весілля Кеті Холмс вивчала основи сайентології. З одного боку, вона бажає бути дружиною Тома Круза, а з іншої – не вважає за необхідне ставати послідовником руху Хаббарда й не поспішає відрікатися від своєї віри. Батьки також не в захваті від можливого переходу доньки в іншу віру.

    Саме це рішення може стати вирішальним моментом у долі подальших відносин між Томом і Кеті. Одна з версій розриву відносин між Крузом і його колишньою дружиною Ніколь Кідман указувала  на те, що Ніколь вирішила знов звернутися до католицизму.

    Версія цікава, але більш вірогідна причина розпаду їхнього браку полягає в тому, що під час зйомок фільму Стенлі Кубрика "Із широко закритими очима" вони дуже добре пізнали один одного.

    Том Круз навчає своїх приймальних дітей основному принципові сайєнтології – допомозі іншим людям. Він учить дітей, що не потрібно бути впливовими й забезпеченими, щоб надавати людям допомогу. Діти користуються системою складних діаграм, у яких вони відзначають добрі справи, винагороди за них і спілкування з батьком.

     

     

  • ‘Флеш-мобери – хто вони?’

    ‘Флеш-мобери – хто вони?’

    От здивували!
    Дивина, та й годі!
    Дивина серед білого дня!
    Не очікували? А на це й розраховано.
    Вони не диваки, вони – моббери!

    #img_right_nostream#Кілька сотень молодих людей повільно йдуть вулицею. За спинами несуть „вузлики з пожитками”: у кого маленькі, обережно зав’язані, у кого трохи більші, зі звисаючими чоботами та шкарпетками. Був сонячний день. Досить тепло. Натовп людей із сумно опущеними головами і стурбованими виразами облич  продовжував просуватися вулицею. Тиша, і лише іноді чутно перешіптування серед завмерлих перехожих.  „Ви куди?”, – хтось запитав хлопця із вузликом у руках, – „Мігруємо! … Всі йдуть, і я іду!”, –  сказавши це, він пішов далі.  Та вже за 10 хвилин ці диваки зникли: прийшовши нізвідки, повернувся туди ж! „Спочатку нерозуміння, потім здивування, і, нарешті. якийсь переляк”, – розповідає Тетяна, випадковий свідок того дійства. „Не маю ні найменшого уявлення хто ті люди і куди вони йшли, але виглядало це щонайменше ефектно!”

    Такі скупчення людей, які приходять нізвідки, виконують якісь дії і за кілька хвилин просто розчиняються, можна час від часу побачити на людних вулицях найбільших міст різних країн світу. „Ми флеш-мобери – учасники невеличкого шоу для перехожих”, – розповідає один з організаторів дійства. „Ми не любимо афішуватися. Весь інтерес у тому, щоб нічого незнаючі перехожі просто зупинялися і стояли з широко відкритими очима, не розуміючи, що відбувається.  А потім ще якийсь час всім розповідали, як вони бачили дві сотні людей, які просто посеред вулиці, замотані в біле простирадло, читали щось латиною, чи як в магазині натовп молодих людей фотографував манекени – і все. Ми урізноманітнюємо життя”.

    Таке дійство називається флеш-мобом. У дослівному перекладі  – „спалах натовпу”, акції, організовані через Інтернет, чи інші сучасні засоби зв’язку, в яких велика група людей раптово збирається у визначеному місці, протягом кількох хвилин виконує наперед визначені дії і потім швидко розходиться. Не існує єдиної думки щодо того, яка основна мета проведення флеш-мобу. Учасники по-різному відповідають на запитання: «Для чого ви брали участь?»  «Розважитися, отримати нові враження, відчути себе частинкою натовпу, порушити буденність…» Були й такі: „Не раз була свідком, звичайним глядачем акцій і стало цікаво, як це  прожити п’ять хвилин за гаслом „ Роблю що хочу, а до інших не маю справи … ваших поглядів я не соромлюсь”, – розповідає одна з учасниць.
     
    Зазвичай дії моберів абсолютно ординарні та навіть банальні: посміхатися, аплодувати, щось шукати, пити  …  Але ефект подиву виникає за рахунок того, що ми не звикли бачити абсурдну дію натовпу. Коли одна людина підпирає стіну – це не смішно, а от коли сотня чи більше – ефект інший.

    Флеш-моб не є чимось абсолютно новим. Перша акція пройшла 17 червня 2003 року в Нью-Йорку, США. Коли дві сотні людей зібралися біля великого килиму в одному з універмагів міста і почали розповідати продавцям, що всі вони живуть разом на одному складі і прийшли купити „Килимок кохання”. Тоді ця подія викликала своєрідний фурор, сьогодні ж майже щодня в Інтернеті з’являються повідомлення про те, де і коли пройде чергова акція. Дуже активно рух моберів набирає обертів у Бразилії, Канаді, Франції, Росії, Великобританії та Сполучених Штатах Америки, а інші країни їх намагаються наздогнати, але ефект фурору й досі зберігається.  Звичайно, чим більший натовп учасників, чим більший натовп глядачів, тим більше емоцій всі отримують.

     
    Тому організатори наголошують, що „актором” може стати будь-хто,  дізнавшись від друзів чи з Інтернету час і місце проведення, отримавши необхідні вказівки і ознайомившись з певними правилами – можна „іти на справу”. „ Але ми таки акцентуємо увагу на тому, щоб учасники дотримувалися головних правил: з’являтися і зникати вчасно, не сміятися, не спілкуватися з іншими мобберами, не створювати маленьких групок, ніякої самодіяльності”, – говорить один з організаторів. За таких умов результат, навіть не надто креативного шоу, успішний. Хоча фантазії у організаторів, здається, вистачить надовго. Їх акції у різних куточках Землі щодня змушують сотні глядачів роззявляти роти від подиву.
     
    Починаючи від „Матриці” в Японії  (коли несподівано на вулиці з’явився натовп людей, які вдало зображували клонів Агента Смітта з однойменого фільму) і  до „Посмішок” в Україні (учасники одночасно дістали картинки з посмішками і рушили вулицею, посміхаючись всім навколо)  – кожен флеш-моб  змушує глядачів зупинитися на хвилинку, і переконатися, що в світі існує ще багато речей, які й сьогодні можуть змусити приємно дивуватись.  

  • ‘Флеш-мобери – хто вони?’

    ‘Флеш-мобери – хто вони?’

    От здивували!
    Дивина, та й годі!
    Дивина серед білого дня!
    Не очікували? А на це й розраховано.
    Вони не диваки, вони – моббери!

    #img_right_nostream#Кілька сотень молодих людей повільно йдуть вулицею. За спинами несуть „вузлики з пожитками”: у кого маленькі, обережно зав’язані, у кого трохи більші, зі звисаючими чоботами та шкарпетками. Був сонячний день. Досить тепло. Натовп людей із сумно опущеними головами і стурбованими виразами облич  продовжував просуватися вулицею. Тиша, і лише іноді чутно перешіптування серед завмерлих перехожих.  „Ви куди?”, – хтось запитав хлопця із вузликом у руках, – „Мігруємо! … Всі йдуть, і я іду!”, –  сказавши це, він пішов далі.  Та вже за 10 хвилин ці диваки зникли: прийшовши нізвідки, повернувся туди ж! „Спочатку нерозуміння, потім здивування, і, нарешті. якийсь переляк”, – розповідає Тетяна, випадковий свідок того дійства. „Не маю ні найменшого уявлення хто ті люди і куди вони йшли, але виглядало це щонайменше ефектно!”

    Такі скупчення людей, які приходять нізвідки, виконують якісь дії і за кілька хвилин просто розчиняються, можна час від часу побачити на людних вулицях найбільших міст різних країн світу. „Ми флеш-мобери – учасники невеличкого шоу для перехожих”, – розповідає один з організаторів дійства. „Ми не любимо афішуватися. Весь інтерес у тому, щоб нічого незнаючі перехожі просто зупинялися і стояли з широко відкритими очима, не розуміючи, що відбувається.  А потім ще якийсь час всім розповідали, як вони бачили дві сотні людей, які просто посеред вулиці, замотані в біле простирадло, читали щось латиною, чи як в магазині натовп молодих людей фотографував манекени – і все. Ми урізноманітнюємо життя”.

    Таке дійство називається флеш-мобом. У дослівному перекладі  – „спалах натовпу”, акції, організовані через Інтернет, чи інші сучасні засоби зв’язку, в яких велика група людей раптово збирається у визначеному місці, протягом кількох хвилин виконує наперед визначені дії і потім швидко розходиться. Не існує єдиної думки щодо того, яка основна мета проведення флеш-мобу. Учасники по-різному відповідають на запитання: «Для чого ви брали участь?»  «Розважитися, отримати нові враження, відчути себе частинкою натовпу, порушити буденність…» Були й такі: „Не раз була свідком, звичайним глядачем акцій і стало цікаво, як це  прожити п’ять хвилин за гаслом „ Роблю що хочу, а до інших не маю справи … ваших поглядів я не соромлюсь”, – розповідає одна з учасниць.
     
    Зазвичай дії моберів абсолютно ординарні та навіть банальні: посміхатися, аплодувати, щось шукати, пити  …  Але ефект подиву виникає за рахунок того, що ми не звикли бачити абсурдну дію натовпу. Коли одна людина підпирає стіну – це не смішно, а от коли сотня чи більше – ефект інший.

    Флеш-моб не є чимось абсолютно новим. Перша акція пройшла 17 червня 2003 року в Нью-Йорку, США. Коли дві сотні людей зібралися біля великого килиму в одному з універмагів міста і почали розповідати продавцям, що всі вони живуть разом на одному складі і прийшли купити „Килимок кохання”. Тоді ця подія викликала своєрідний фурор, сьогодні ж майже щодня в Інтернеті з’являються повідомлення про те, де і коли пройде чергова акція. Дуже активно рух моберів набирає обертів у Бразилії, Канаді, Франції, Росії, Великобританії та Сполучених Штатах Америки, а інші країни їх намагаються наздогнати, але ефект фурору й досі зберігається.  Звичайно, чим більший натовп учасників, чим більший натовп глядачів, тим більше емоцій всі отримують.

     
    Тому організатори наголошують, що „актором” може стати будь-хто,  дізнавшись від друзів чи з Інтернету час і місце проведення, отримавши необхідні вказівки і ознайомившись з певними правилами – можна „іти на справу”. „ Але ми таки акцентуємо увагу на тому, щоб учасники дотримувалися головних правил: з’являтися і зникати вчасно, не сміятися, не спілкуватися з іншими мобберами, не створювати маленьких групок, ніякої самодіяльності”, – говорить один з організаторів. За таких умов результат, навіть не надто креативного шоу, успішний. Хоча фантазії у організаторів, здається, вистачить надовго. Їх акції у різних куточках Землі щодня змушують сотні глядачів роззявляти роти від подиву.
     
    Починаючи від „Матриці” в Японії  (коли несподівано на вулиці з’явився натовп людей, які вдало зображували клонів Агента Смітта з однойменого фільму) і  до „Посмішок” в Україні (учасники одночасно дістали картинки з посмішками і рушили вулицею, посміхаючись всім навколо)  – кожен флеш-моб  змушує глядачів зупинитися на хвилинку, і переконатися, що в світі існує ще багато речей, які й сьогодні можуть змусити приємно дивуватись.  

  • Вчені прогнозують, що більшість видів риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть повністю

    Вчені прогнозують, що більшість видів риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть повністю

    «До 2048 року ми залишимося без риби», – заявляють учені-океанографи й економісти Північної Америки в журналі Science. «За нашими аналізами, якщо не відбудуться зміни, то, виходячи з нинішньої ситуації, прогнозується виникнення серйозної загрози забезпеченню всього світу їжею, якості прибережних вод та стабільності екосистеми, що вплине на нинішнє і майбутнє покоління». Порушення стану морів насправді виснажує екосистему океанів, піддаючи небезпеці забезпечення продовольством жителів нашої планети. Якщо нічого не буде зроблено, то види, які населяють море, за 20 років зникнуть», – стверджують учені. Таке прискорене зниження чисельності – наслідок рибного лову та забруднення морів, які перетворилися на величезний смітник.

    Тріску знищено до безповоротного ступеня

    Борис Ворм, біолог з Університету Галіфакса (Канада), співавтор доповіді підкреслює: «Якщо ми поглянемо на результати лабораторних дослідів або дослідження цілісності океанів, то дійдемо тієї ж самої констатації: продуктивність та стабільність усієї морської екосистеми знижується». Він додав: «29% видів риб та ракоподібних перебуває на межі зникнення, – та уточнив, – улов риби цих видів зменшився на 90%».

    Наприклад, за останні десять років у районі Північної Атлантики запаси мерлузи, пікші та камбали зменшилися на 95%, а тріска, схоже, знищена до безповоротного ступеня, на цей час вона вважається зниклою. «Я був шокований результатами узагальнення цього процесу, про масштаби якого ми навіть не підозрювали, і який останнім часом прискорився», – додав Борис Ворм. Це дослідження, яке проводилося впродовж 4 років, також показує, що зникнення одного єдиного виду прискорює порушення цілої екосистеми. Учений з Університету Галіфакса «приголомшений» цими даними: «Ми й уявити собі такого не могли». Ці дослідження – сукупний результат обробки даних, зібраних за 1000 років морської історії, 32 наукових дослідів, а також досліджень, проведених у 48 морських зонах, які охороняються, та статистики рибного лову ООН із 1950 по 2003 рр.

    Океани не можуть протистояти розвитку паразитів

    Більшість риболовецьких запасів вичерпаються за кілька десятків років: «29% видів риб і ракоподібних не витримало, тобто їхній улов упав на 90%. Це дуже чітка тенденція, яка прискорюється», – продовжує Борис Ворм, висновки якого безперечні, – «відповідно до прогнозів, якщо така тенденція триватиме довго, то всі види риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть». Ці вчені пояснюють, що втрата біорізноманітності значно зменшує здатність океанів виробляти рибу і ракоподібних, протистояти розвитку паразитів, таких як деякі види водоростей, а також виробляти кисень і відціджувати забруднюючі речовини. Стів Паламбі, біолог із Стенфордського університету (США), підкреслює: «Океан – це величезний очищувач, який поглинає нечистоти та перетворює їх на поживні речовини, він забирає з води токсини, виробляє корм і перетворює вуглекислий газ на поживні речовини та кисень».

    Чи можна надати існуючім тенденціям зворотного напрямку?

    Зворотний ефект теж цілком реальний, оскільки будь-який вид, що відновив нормальний рівень розмноження, зміцнює здоров’я і стабільність океанів, а також підсилює їхню здатність витримувати такі удари, як забруднення і глобальне потеплення. «Усі ці дані також показують, що, поки не стало надто пізно, нинішні тенденції ще можливо зупинити, – оцінюють ситуацію вчені та додають, – на цей час морські зони, які охороняються, становлять менше 1% морів і океанів планети». Ед Барб’є, економіст з Університету штату Вісконсин, стверджує, що «навіть якщо збереження морської біорізноманітності і несе в собі економічні витрати, у довгостроковій перспективі ці захисні заходи сприятимуть економічному росту».

  • Вчені прогнозують, що більшість видів риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть повністю

    Вчені прогнозують, що більшість видів риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть повністю

    «До 2048 року ми залишимося без риби», – заявляють учені-океанографи й економісти Північної Америки в журналі Science. «За нашими аналізами, якщо не відбудуться зміни, то, виходячи з нинішньої ситуації, прогнозується виникнення серйозної загрози забезпеченню всього світу їжею, якості прибережних вод та стабільності екосистеми, що вплине на нинішнє і майбутнє покоління». Порушення стану морів насправді виснажує екосистему океанів, піддаючи небезпеці забезпечення продовольством жителів нашої планети. Якщо нічого не буде зроблено, то види, які населяють море, за 20 років зникнуть», – стверджують учені. Таке прискорене зниження чисельності – наслідок рибного лову та забруднення морів, які перетворилися на величезний смітник.

    Тріску знищено до безповоротного ступеня

    Борис Ворм, біолог з Університету Галіфакса (Канада), співавтор доповіді підкреслює: «Якщо ми поглянемо на результати лабораторних дослідів або дослідження цілісності океанів, то дійдемо тієї ж самої констатації: продуктивність та стабільність усієї морської екосистеми знижується». Він додав: «29% видів риб та ракоподібних перебуває на межі зникнення, – та уточнив, – улов риби цих видів зменшився на 90%».

    Наприклад, за останні десять років у районі Північної Атлантики запаси мерлузи, пікші та камбали зменшилися на 95%, а тріска, схоже, знищена до безповоротного ступеня, на цей час вона вважається зниклою. «Я був шокований результатами узагальнення цього процесу, про масштаби якого ми навіть не підозрювали, і який останнім часом прискорився», – додав Борис Ворм. Це дослідження, яке проводилося впродовж 4 років, також показує, що зникнення одного єдиного виду прискорює порушення цілої екосистеми. Учений з Університету Галіфакса «приголомшений» цими даними: «Ми й уявити собі такого не могли». Ці дослідження – сукупний результат обробки даних, зібраних за 1000 років морської історії, 32 наукових дослідів, а також досліджень, проведених у 48 морських зонах, які охороняються, та статистики рибного лову ООН із 1950 по 2003 рр.

    Океани не можуть протистояти розвитку паразитів

    Більшість риболовецьких запасів вичерпаються за кілька десятків років: «29% видів риб і ракоподібних не витримало, тобто їхній улов упав на 90%. Це дуже чітка тенденція, яка прискорюється», – продовжує Борис Ворм, висновки якого безперечні, – «відповідно до прогнозів, якщо така тенденція триватиме довго, то всі види риб і ракоподібних до 2048 року зникнуть». Ці вчені пояснюють, що втрата біорізноманітності значно зменшує здатність океанів виробляти рибу і ракоподібних, протистояти розвитку паразитів, таких як деякі види водоростей, а також виробляти кисень і відціджувати забруднюючі речовини. Стів Паламбі, біолог із Стенфордського університету (США), підкреслює: «Океан – це величезний очищувач, який поглинає нечистоти та перетворює їх на поживні речовини, він забирає з води токсини, виробляє корм і перетворює вуглекислий газ на поживні речовини та кисень».

    Чи можна надати існуючім тенденціям зворотного напрямку?

    Зворотний ефект теж цілком реальний, оскільки будь-який вид, що відновив нормальний рівень розмноження, зміцнює здоров’я і стабільність океанів, а також підсилює їхню здатність витримувати такі удари, як забруднення і глобальне потеплення. «Усі ці дані також показують, що, поки не стало надто пізно, нинішні тенденції ще можливо зупинити, – оцінюють ситуацію вчені та додають, – на цей час морські зони, які охороняються, становлять менше 1% морів і океанів планети». Ед Барб’є, економіст з Університету штату Вісконсин, стверджує, що «навіть якщо збереження морської біорізноманітності і несе в собі економічні витрати, у довгостроковій перспективі ці захисні заходи сприятимуть економічному росту».

  • Фотоогляд: Танець сніжинок

    Фотоогляд: Танець сніжинок

    Нью-Йорк. Напередодні різдва студентська балетна студія "Nutcracker" від школи Жаклін Кеннеді танцює балет сніжинок на П’ятій авеню. Також відбуваються яскраві розважальні виступи.

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#

     

    #img_center_nostream#