Побудований у 1907 році, пором під назвою Янкі пережив понад століття сміливих пригод.
Харизматичний 150-футовий корабель з чотирма палубами почав своє життя, здійснюючи перевезення заможних пасажирів уздовж узбережжя штату Массачусетс, а потім відіграв життєво важливу роль в обох світових війнах. У перервах між конфліктами він перевозив іммігрантів з гавані Нью-Йорка до перевантажувальної станції на Елліс-Айленді, а через два десятиліття став обслуговувати туристів з Род-Айленду.
Зараз, придбаний художниками Вікторією та Річардом Маккензі-Чайлдз у 2001 році, останній вцілілий пором з Елліс-Айленду, відомий під назвою «Янкі», насолоджується своїм останнім втіленням як загадкове житлове приміщення.
Після значної реконструкції судно тепер має не менше 5 000 квадратних футів фантастично оформленого житлового простору з 11 унікальними спальнями. Навіть в машинному відділенні є ліжко.
Сьогодні пором пришвартовано на Стейтен-Айленді, Нью-Йорк.
«Для мене велика честь бути стюардом цього судна», — сказала пані Маккензі-Чайлдс в інтерв’ю The Epoch Times. «Це історична пам’ятка та орієнтир для розвитку західного світу».
Певний час подружжя, яке мешкало у нью-йоркському Верхньому Іст-Сайді, мало процвітаючий дизайнерський бізнес, що спеціалізувався на декоративних арт-об’єктах. Але коли їхній бізнес занепав, вони несподівано залишилися ні з чим.
«Нам нікуди було йти», — сказала пані Маккензі-Чайлдс в інтерв’ю 2022 року для Floating Orb Productions. «Одного дня я подумала, що, можливо, якби ми знайшли якесь судно, то змогли б опинитися на Мангеттені та продовжити свою роботу».
Подружжя обговорило свою ідею з другом, який розповів їм, що знає людину, яка продає «великий старий пором». Вони, не гаючи часу, поїхали до нього і майже одразу вирішили купити його, маючи намір зробити його своєю арт-студією.
З того часу, як його використовували як човен для вечірок, «Янкі» був у значному занепаді. Однак, оскільки майстри звикли працювати з найрізноманітнішими матеріалами, проєкт був просто ідеальним для творчої пари.
Незабаром пані Маккензі-Чайлдс та її чоловік почали працювати над величезним завданням — повернути старий пором до життя.
Пані Маккензі-Чайлдс описує, як крок за кроком «Янкі» почав повертатися з мертвих.
Насолоджуючись кожним оригінальним елементом судна, вони зосередилися на відновленні та збереженні його історії. По всьому чудово відреставрованому судну можна побачити приклади веселощів, грайливого артистизму та винахідливості подружжя.
Головна палуба — це какофонія практичних інструментів і пристроїв, що використовувалися на борту, а штабелі старих шкіряних скринь додають відчуття старого світу.
На довгій пасажирській палубі знаходиться вишуканий обідній стіл, підвішений на мотузках, і оригінальна дров’яна піч для обігріву. Палуба перетворена на вишукану зону відпочинку, з піаніно, що є однією з кількох визначних пам’яток.
В оригінальній каюті екіпажу під палубою все ще висить на ланцюгах, підвішених до даху, автентичне двоярусне ліжко. Там також є гамаки, традиційні двоярусні ліжка і зручне двоспальне ліжко. Під палубою знаходяться невеликі затишні каюти-спальні.
Власниця вишуканого, барвистого гардеробу, пані Маккензі-Чайлдс має власну гардеробну кімнату, в якій вона вішає одяг і прикраси на відкриті сталеві труби судна. Поруч знаходиться невелика швейна кімната, спочатку призначена для ремонту прапорів та інших завдань. У спеціально відведеному приміщенні стоїть традиційна прасувальна дошка.
Спальні обшиті дерев’яними панелями, мають білу постільну білизну та круглі ілюмінатори. Чавунна ванна додає розкоші суміжній ванній кімнаті. У великих спальнях «кают-компанії» стоять плюшеві ліжка з балдахінами та висять чарівні картини, написані олією.
Найрозкішніший пором, що існував на початку 20-го століття, «Янкі» перевозив заможних людей з Портленда, штат Мен, на Календареві острови, а пізніше — з Бостона на Пайн-Айленд.
Спочатку човен працював на вугіллі, але згодом був переобладнаний на дизельне пальне. Подружжя в минулому вже заводило свій човен і каже, що чути, як звучать усі свистки й реве двигун — це щось особливе.
У диспетчерській все ще працюють всі оригінальні елементи. Гості отримують унікальну можливість зазирнути у внутрішній устрій судна завдяки системі дзвінків і гонгів та порожнистій сталевій трубі, що використовується для передачі екстрених повідомлень капітану.
Стіни вантажної палуби вкриті чорно-білими фотографіями, що демонструють горде минуле судна.
Затишний салон є соціальним центром; великий, комфортний простір, наповнений еклектичним поєднанням антикварних меблів, канделябрів і глобусів землі. Приготування їжі відбувається на головному камбузі по сусідству, де все ще зберігається плита 1944 року, яка була на місці, коли подружжя придбало судно.
Містер і пані Маккензі-Чайлдс, які присвятили своє життя порятунку та відновленню масивного порома, вважають, що термін «художник» не підходить до їхньої професії. Пані Маккензі-Чайлдс вважає, що уява притаманна кожній людині, але прикро, що в сучасному суспільстві мистецтво може здаватися ексклюзивним, а художників ставлять на п’єдестал.
Вона каже, що робота над «Янкі» ніколи не припинялася, і пором «постійно змінюється і розвивається».
