Згідно з внутрішніми урядовими документами, нещодавно отриманими The Epoch Times, китайський лідер Сі Цзіньпін доручив уряду посилити контроль над глобальною мережею інтернету. Головна мета: витіснити США і зайняти їхнє місце.
У січневій промові 2017 року Сі заявив:
«Контроль інтернету став новим фокусом національного стратегічного курсу [Китаю]».
Сполучені Штати він виділив як «конкурентною силою», що стоїть на шляху.
Кінцева мета компартії Китаю (КПК) ─ взяти під контроль всіх користувачів мережі інтернет. Таким чином партія зможе маніпулювати та контролювати спілкування і дискусії або, як про це висловився Сі, володіти «дискурсивною владою» на світовій арені.
Сі сформулював концепцію «управління інтернетом за допомогою технологій»: досягти повного контролю над додатками, контентом, їх даними, капіталом і кадрами.
Свої зауваження він озвучив на четвертому засіданні керівництва головного інтернет-регулятора — Центральної комісії у справах кіберпростору, який відбувся в Пекіні 4 січня 2017 року. Всі пропозиції детально записані у внутрішніх документах уряду провінції Ляонін.
Просування Пекіном в останні кілька років свого лідерства в інтернет-просторі підтверджують вищезазначені заяви Сі.
У квітні 2016 року він висловив іншу промову, яка в деталях відображена у внутрішньому документі уряду міста Аньшань в провінції Ляонін. Лідер КПК відкрито заявив, що в «боротьбі» за контроль над інтернетом партія перейшла від «пасивної оборони» в «атаку й оборону».
Успішно побудувавши розгалужений і витончений апарат онлайн-цензури і спостереження, відомий як «», при Сі Цзіньпін КПК повернулася спиною до супротивника, відстоюючи китайський інтернет, цінності якого суперечать відкритій моделі Заходу. Замість того, щоб виступати за вільний обмін інформацією, КПК зосереджується на цензурі, шпигунстві та контролі даних в інтернеті за допомогою «Золотого щита».
Суперництво з США
Китайський лідер визнав, що режим відстає від свого суперника ─ США, домінуючого гравця в галузі онлайн-технології, інвестицій та фахівців.
Для реалізації амбіцій КПК, Сі закликав діяти у двох напрямках: з одного боку, «налагоджувати інтернет-відносини зі Сполученими Штатами», а з іншого ─ «готуватися до жорсткої війни» в цій галузі.
Для досягнення цих цілей Сі велів використовувати американські компанії, не вдаючись у подробиці того, як це буде зроблено.
Щоб сформувати «стратегічну противагу» Сполученим Штатам, він наказав розширити співпрацю з Європою, країнами, що розвиваються і державами-членами Пекінської ініціативи «один пояс — один шлях».
Ініціатива «Один пояс — один шлях» (BRI) — це масштабний інвестиційний проєкт в інфраструктуру, запущений Пекіном для з’єднання Європи, Азії, Африки і Близького Сходу через мережу залізничних, морських і автомобільних сполучень. США і низка західних країн розкритикували цей план. На їхню думку, BRI затягнув партнерські держави в борговий тягар, дозволивши Пекіну нав’язувати їм свої політичні і комерційні інтереси.
Програма BRI також підштовхнула країни до участі в проєктах «цифрового шовкового шляху», пов’язаних з інфраструктурою інформаційних і комунікаційних технологій. Принаймні 16 країн меморандуми про співпрацю та взаєморозуміння з Китаєм в цій галузі.
Тристороння стратегія
Щоб взяти під контроль глобальний інтернет, Сі наказав апарату зосередитися на виконанні трьох «критично важливих» кроків.
Перший ─ Пекін повинен «встановити правила» управління міжнародною системою.
Другий ─ просунути на важливі пости в міжнародних інтернет-організаціях своїх людей. Третій ─ КПК повинна взяти під контроль головну інфраструктуру інтернету — кореневі сервери управління, заявив Сі.
Кореневі сервери системи доменних імен (DNS) є ключовими для інтернет-комунікацій по всьому світу. Вони спрямовують користувачів на вебсайти, які ті хочуть відвідати. За даними вебсайту , у світі налічується понад 1300 кореневих серверів, 20 з яких розташовані в Китаї, в той час, як в США їх в 10 разів більше.
Якщо китайський режим отримає контроль над більшістю серверів, то він зможе вільно розпоряджатися трафіком, перенаправляючи користувачів туди, куди йому потрібно, прокоментував The Epoch Times Гері Міліевскі, експерт з кібербезпеки, видавець журналу Cyber Defense.
Наприклад, якщо користувач захоче подивитися новинну статтю на чутливу для Пекіна тему, то китайський DNS-сервер видасть користувачу помилкову відповідь, що такої сторінки не існує.
«Як тільки ви отримаєте контроль над кореневими серверами, то зможете обвести навколо пальця будь-кого або підробити що завгодно, ─ зазначив Міліевскі. ─ Ви зможете повністю управляти контентом, блокуючи ту чи іншу інформацію, фільтруючи те, що можна дати бачити людям, а що приховати».
В останні роки режим домігся прогресу в просуванні стратегії Сі.
У 2019 китайський телекомунікаційний гігант Huawei запропонував ідею абсолютно нового інтернету під назвою New IP (новий інтернет-протокол), щоб замінити піввікову інфраструктуру, що лежить в основі інтернету. рекламується як більш швидкий, ефективний, гнучкий і безпечний, ніж нинішній інтернет, і буде побудований китайцями.
Хоча новий IP дійсно може удосконалити інтернет, але, як сказав Міліевскі, «ціною цього буде свобода».
«Не буде ніякої свободи слова. Вас будуть підслуховувати в режимі реального часу завжди. Кожного, хто приєднається до цього сервера, буде підслуховувати єдиновладний уряд», ─ додав він.
Пропозиція по створенню нового IP була внесена на зустрічі Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) у вересні 2019 року, організованому агентством ООН. Останнє відповідальне за встановлення стандартів в галузі обчислювальної техніки і зв’язку. Нині його очолює громадянин Китаю Чжао Хоулін. Офіційне обговорення нового IP пройде на Всесвітній асамблеї зі стандартизації електрозв’язку МСЕ в березні 2022 року.
На думку Міліевскі, цей план навряд чи отримає широку підтримку серед вільних країн. Але може бути прийнятий авторитарними державами-однодумцями, наприклад, Північною Кореєю і країнами, які підписали стратегію «Один пояс ─ один шлях» і з того часу будь-якими засобами розплачуються за китайські кредити.
Новий IP прискорить поділ інтернету. Аналітики, в тому числі колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт, охрестили цей поділ «сплінтернетом», зазначив Міліевскі: «Комуністична мережа і решта світу».
Редакція The Epoch Times попросила Huawei прокоментувати це.
Імпорт талантів
Для розвитку основних інтернет-технологій Сі наказав створити «три екосистеми» ─ технологію, промисловість і політику. У реалізації цього плану ключову роль, за приписом Сі, повинні грати кваліфіковані працівники.
Згідно з документом, таланти наймаються з усього світу через китайські компанії.
Лідер КПК закликав китайські фірми «активно» запрошувати іноземних «висококваліфікованих фахівців». Створювати дослідні центри за кордоном, куди наймати провідних китайських та іноземних інженерів, вчених, програмістів. Організувати систему професійної підготовки таких кадрів в Китаї і систематично в довгостроковій перспективі розвивати.
Сі також зобов’язав посадових осіб всіх рівнів уряду стимулювати китайські компанії на розробку бізнес-планів відповідно до стратегічних цілей партії, заохочувати прибуткові підприємства на розробку новітніх інноваційних технологій.
Водночас заохочувати їх слідувати партійній лінії, «усвідомлювати національну приналежність і захищати національні інтереси». Тільки при виконанні всіх цих умов Сі пообіцяв допомагати їх розвитку.
Оскільки всі фахівці і критично важливі технології зосереджені за кордоном, китайський лідер доручив уряду підтримувати розвиток транснаціональних інтернет-компаній, що мають міжнародний вплив.
Зробити інтернет «червоним»
У 2016 році Сі поділив всю онлайн-платформу на три зони: червону, чорну і сіру.
Наповнення сайтів «червоної зони» відповідає вимогам пропаганди КПК, а контент «чорної зони» ─ немає. Вміст же «сірої зони» знаходиться посередині.
«Ми повинні консолідувати і розширити червону зону, популяризувати її в суспільстві, ─ в серпні 2013 року. ─ Потрібно сміливо увійти в чорну зону і [наполегливо боротися] до тих пір, поки вона не змінить свій колір. Широкомасштабно впливати на сіру зону, щоб якомога швидше перетворити її на червону і не допустити її перетворення в чорну».
Усередині Китаю КПК суворо стежить за наповненням сайтів і обговорюваних тем за допомогою Великого брандмауера. Ця масивна система інтернет-цензури обмежує доступ до неприйнятного для партії контенту.
Для управління онлайн-дискусіями компартія Китаю (КПК) створила величезну армію онлайн-тролів, які отримала назву «50-центова армія». Згідно з недавнім звітом, для онлайн-тролінгу залучено 2 млн оплачуваних інтернет-коментаторів і 20 млн добровольців, які працюють неповний робочий день.
Freedom House в щорічному про свободу інтернету за 2020 рік вже шостий рік поспіль називає Китай найсерйознішим порушником свободи інтернету. Громадян Китаю заарештовують і за використання програм по обходу Великого брандмауера або за коментарі в мережі, несприятливі для політики КПК.
Наприклад, всім відомий сумний інцидент про лікаря , який помер від коронавірусу. Коли пандемія тільки почалася, він отримав догану від поліції за «поширення чуток» в чаті медиків. Офтальмолог всього лише попередив колег про появу нового вірусу в місті Ухані, схожого на атипову пневмонію.
У виступі 2017 року Сі закликав членів Політбюро організувати численну групу «червоних» впливових осіб в інтернеті для формування у користувачів позитивного образу компартії. У тому числі розширити 50-центову армію для роботи як всередині, так і за межами китайського інтернету.
З початком пандемії КПК різко активізувала свій вплив в інтернеті на громадську думку за кордоном. Використовуючи масштабну мережу в «Твіттері» і «Фейсбуці», вона через них успішно поширює свою пропаганду і дезінформацію на теми, як пандемія, расова напруженість в США, утиск уйгурських мусульман в Сіньцзяні.
Джерело:
