Після скандально-нечесних парламентських виборів вулиці найбільших російських міст повняться голосами протесту, пише в статті для британської The Times лідер ОГФ Гарі Каспаров. «Джин вирвався з пляшки, і відтепер питання не в тому, чи скинуть Путіна, а в тому, коли це станеться», — зауважує він.
#img_left#Після 10 років боягузтва Європа і США отримали ще один шанс підтримати історичний процес на боці сил, за якими правда, вважає Каспаров. «Якщо тільки нафту і природний газ не остаточно витіснили моральні принципи, Європа тепер зобов’язана зайняти рішучу позицію», — пише він. «Російська зима» — ідеальний шанс для Заходу підтримати російський народ, а не корумпованих правителів.
Люди часто не помічають того факту, що почуття власної гідності — один із факторів, що змінює хід історії. Потреба в самоповазі буває не менш сильна, ніж такі причини революцій, як страх, обурення, голод. «Навіть диктатор, який найкращим чином себе убезпечив, повинен намагатися не занадто часто загострювати увагу підданих на їхньому підневільному стані. Путін після майже 12 років при владі переступив межу дозволеного», — пише Каспаров.
На думку гросмейстера, фатальний перший крок зробив Медведєв 24 вересня, оголосивши, що поступиться дорогою Путіну. Цей недбалий прояв зарозумілості образив навіть москвичів і петербуржців — жителів відносно щасливих міст. «Я відчуваю сильне полегшення: нарешті я перестану вислуховувати міркування про передбачувану популярність Путіна, — пише Каспаров. — Тепер цей міф розвіявся, поряд із байкою, ніби деякі народи не здатні до демократії». Арабська весна «безсумнівно довела, що тяга до свободи не зумовлена генетично».
На думку Каспарова, на виборах «Єдина Росія» вдалася до підтасовок у колосальному масштабі — їх ледве-ледве вдавалося приховати. «Це посилило образу, — вважає він, перераховуючи різні порушення. — Проте Захід багато в чому реагує стримано, він готовий і навіть бажає дати Путіну ще один шанс».
Автор вважає, що Захід здатний вжити заходи: партнери та пішаки Путіна уразливі, оскільки тримають свої нетрудові доходи за кордоном. «Заходи щодо їхніх інвестицій та віз продемонструють їм, що конституцію не можна порушувати безкарно і що Путін не завжди зможе їх захистити», — пише автор, нагадуючи про проект «Закону імені Магнітського» у Конгресі США.
«Не випадково, що багато імен у списку Магнітського — це імена чиновників, які ведуть справи заарештованих на акціях протесту цього тижня», — стверджує автор. Він радить Європі заборонити цим чиновникам «насолоджуватися плодами їхньої корупції на Заході». «Це похитне опору влади Путіна», — пояснює Каспаров.
Лідери «вільного світу» реагували на повстання в арабських країнах надто обережно, боячись, що на виборах переможуть «не ті», вважає автор. «Можете назвати мене наївним, але вільні і справедливі вибори — єдиний шлях уперед. Можливо, результати вам не сподобаються, але чекати кривавого перевороту — це набагато гірше», — пише Каспаров.
На думку автора, якщо Путін розчавить ліберальну опозицію, то на момент його скидання залишаться лише дві організовані сили — ультраправі і ультранаціоналісти. Ці сили реально небезпечні. Тому «будь-який тиск, який тільки можна чинити на Путіна, слід чинити негайно. Якщо нинішня хвиля мирних акцій протесту його не усуне, подальші події стануть воістину похмурими для Росії та решти світу», — укладає Каспаров.
За матеріалами
