9 березня Христина Благоєва, 32-річна мешканка столиці Болгарії, звернулася до асоціації “Анімус”, неурядової організації, що надає консультації та підтримку жертвам домашнього насильства. Вона розповіла, що напередодні чоловік, з яким у неї були стосунки, погрожував їй убивством.
Менш ніж через місяць її тіло було знайдено в багажнику автомобіля з двома кулями в грудях. 7 квітня її партнеру, Калояну Каймакчійскі, було висунуто обвинувачення у вбивстві. Прокуратура заявила, що найімовірнішим мотивом було те, що Благоєва розірвала стосунки, пише .
Ця справа знову викликала дискусію про закон про домашнє насильство, який, на думку правозахисників та експертів у галузі права, призвів до загибелі десятків жінок. Консервативні фракції в парламенті блокують будь-які спроби внесення змін до закону, посилаючись на “гендерну ідеологію” і “традиційні християнські цінності”.
Юлія Андонова з болгарського фонду PULSE, що надає підтримку жертвам домашнього насильства, каже, що чинний закон про домашнє насильство “не працює” і являє собою “застаріле” розуміння людських відносин, що не відповідає сучасним реаліям.
Чинний закон розглядає домашнє насильство як “будь-який акт фізичного, сексуального, психічного, емоційного або економічного насильства… вчинений щодо осіб, які перебувають у родинних стосунках, перебувають або перебували в сімейних відносинах чи у фактичному шлюбному партнерстві”.
Це визначення не є достатньо широким, кажуть ті, хто закликає законодавців внести поправки до закону. “Подумайте про те, скільки людей перебувають у подібній ситуації. У них є бойфренди, але вони не живуть разом, бо молоді й живуть із батьками, або розлучені, мають дітей і ведуть незалежний спосіб життя, або просто живуть окремо, багато працюють і проводять разом лише вихідні”, — каже Андонова.
Хоча в Болгарії немає офіційної, узгодженої статистики щодо кількості жертв домашнього насильства, міністр внутрішніх справ Іван Демерджиєв заявив цього місяця, що кількість таких випадків зростає.
Після вбивства Благоєвої громадськість і ЗМІ ставили запитання про те, чому Асоціація “Анімус” не повідомила про те, що трапилося, в поліцію. І Асоціація “Анімус”, і Фонд PULSE заявили, що, якби вони повідомили про цей випадок у МВС, Благоєва, ймовірно, не отримала б необхідного їй захисту.
“Якби Христина [Благоєва] подала таку заяву [про судову заборону], навряд чи будь-який суд взагалі допустив би її до розгляду”, — сказала Катя Крастанова з Асоціації “Анімус” в інтерв’ю РСЕ/РС. Враховуючи, що Благоєва не жила зі своїм партнером, її випадок не вважається домашнім насильством за болгарським законодавством.
Не маючи можливості отримати заборонний судовий наказ, єдиним способом захисту для таких людей, як Благєєва, є звернення до поліції із заявою про погрози вбивством і переслідування. Але і Крастанова, і Андонова кажуть, що в більшості випадків це неефективно. На відміну від заборонного ордера в разі домашнього насильства, прокуратура повинна зібрати докази для порушення справи, перш ніж пред’явити обвинувачення, а цей процес може зайняти місяці, надто довгі для тих, хто, як Благоєва, гостро потребує захисту.
Відео за темою:
