Китай у найближчі десятиліття залишиться найбільш значущим стратегічним конкурентом США. Забезпечення стабільних відносин на тлі зростання загроз – один з пріоритетів адміністрації Байдена. Журналіст Арлін Річардс аналізує підходи кандидатів у президенти до торгівлі та виробництва з погляду відносин між Пекіном та Вашингтоном.
Китай, як і раніше, залишається найбільшою загрозою для США. Завдяки швидкому зростанню збройних сил, Китай здатний перекроїти міжнародний порядок на свій смак.
Пріоритетом зовнішньої політики останніх американських адміністрацій були відносини з могутнім суперником. Але якою є позиція нинішніх кандидатів у президенти з таких питань, як торгівля та виробництво?
Колишній президент Трамп займає стабільно жорстку позицію щодо Китаю. Його адміністрація видала вісім указів, що насамперед стосуються Пекіна. Вони торкалися різних аспектів: від порушень прав людини до заборон фінансувати військові компаній КПК. Водночас сім указів торкалися провідних галузей відносин з КНР, таких як торгівля, виробництво та загрози для внутрішніх ланцюжків постачань.
Згідно з указами, Трамп намагався «розширити торгівлю таким чином, щоб зробити її більш вільною та справедливою». Із самого початку свого президентства Трамп також закликав до жорстких заходів. У результаті він розв’язав торговельну війну з Китаєм.
Він запровадив мита від 10 до 25 відсотків на китайські товари обсягом понад 300 мільярдів доларів.
Ці заходи мали не дати Китаю використовувати нечесну тактику: змушувати іноземні компанії ділитися з ним своєю інтелектуальною власністю. Трамп обіцяє і далі вести цю політику, якщо його переоберуть.
Він запропонував запровадити 10% мита на весь американський імпорт, а також 60-відсоткові мита на імпорт із Китаю.
Згідно з інформацією Білого дому, політика Трампа створила понад мільйон 200 тисяч робочих місць в обробній промисловості та будівництві.
Попри ці досягнення, профспілка United Auto Workers підтримала Камалу Гарріс.
Під час своєї передвиборчої кампанії 2020 року Гарріс брала участь у пікетах разом з працівниками автопрому.
Її обіцянки профспілці не стосувалися торгових угод з Китаєм.
Скоріше, вона виступала проти угоди між США, Мексикою та Канадою, яка замінила NAFTA – попередню угоду про скасування мит на імпорт.
Переглянута угода поклала край вільній торгівлі та цитата, «Створила більш збалансовану взаємну торгівлю, яка підтримує високооплачувані робочі місця для американців».
Бувши сенатором, Гарріс виступила проти перегляду угоди, заявивши, що та провалилася через кліматичну кризу.
Під час недавніх передвиборчих виступів Гарріс не висловлювалася про торгівлю з Китаєм. Водночас вона виступала проти мит Трампа під час дебатів з Майком Пенсом у 2020 році.
За її словами, торговельна війна спричинила рецесію у виробництві.
Однак, згідно зі звітом Бюро статистики праці США за квітень 2020 року, рівень безробіття у 2019 році впав до найнижчого за останні 50 років і становить 3,5%.
Бувши віцепрезидентом, Гарріс підтримувала політику Байдена щодо Китаю.
Так, під час президентських перегонів 2020 Байден критикував мита Трампа.
У своєму дописі на сайті X він писав, що Трамп не знає основ економіки й що мита оплачує американський народ.
Але після свого обрання він все ж таки залишив чинними ці мита. А в травні цього року Байден оголосив про нові мита на імпорт з Китаю обсягом 18 мільярдів доларів. Їх запровадили для боротьби з нечесною конкуренцією щодо американських робітників.
Поки незрозуміло, чи буде Гарріс і далі вводити мита. Але 2019 року, перед тим як стати віцепрезидентом, вона виступила проти широкомасштабних мит.
Про це дивіться в нашому випуску новин на Youtube:
Підписуйтесь на наш канал на
