У середу Франція оголосила надзвичайний стан на тихоокеанському острові Нова Каледонія після того, як трьох молодих представників корінного народу канак і поліцейського було вбито під час заворушень, пов’язаних із реформою виборчої системи.
Надзвичайний стан, який набув чинності о 5 годині ранку за місцевим часом (1800 GMT), надає владі додаткові повноваження забороняти збори та обмежити пересування людей островом, що перебуває під управлінням Франції.
Після того як учасники заворушень підпалили автомобілі та підприємства і розграбували магазини, на острів було направлено поліцейські підкріплення (ще плюс 500 співробітників до 1800, зазвичай присутніх на острові).
Заворушення спалахнули через новий законопроєкт, ухвалений законодавцями в Парижі у вівторок, який дасть змогу французам, які прожили в Новій Каледонії 10 років, голосувати на провінційних виборах — деякі місцеві лідери побоюються, що цей крок призведе до «розмивання» голосів канаків.
Прем’єр-міністр Габріель Атталь підписав указ про введення надзвичайного стану, який триватиме 12 днів.
Влада також вирішила заборонити відеододаток TikTok, який, на думку уряду, під час заворушень на материковій частині Франції минулого літа допомагав бунтівникам організовувати заворушення.
Раніше того ж дня представник президента Нової Каледонії Луї Мапу заявив, що під час заворушень загинули троє молодих корінних жителів Канака. Пізніше французький уряд повідомив, що 24-річний співробітник поліції помер від вогнепального поранення.
«Він зняв шолом (щоб поговорити з жителями) і отримав кулю прямо в голову», — сказав міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен.
Житель Нумеа Йоан Флерот назвав учасників заворушень «терористами». Він сказав в інтерв’ю агентству Reuters, що він залишався вдома з поваги до нічної комендантської години і дуже боявся за свою сім’ю.
За словами місцевих жителів, поліція була в меншості порівняно з протестувальниками, повідомляє .
Реформа виборчої системи — це останній спалах у суперечці, яка триває вже кілька десятиліть, щодо ролі Франції на багатому мінералами острові, який розташований у південно-західній частині Тихого океану, приблизно за 1500 км на схід від Австралії.
Франція приєднала острів 1853 року, а 1946 року надала колонії статус заморської території. Протягом довгого часу на острові відбуваються рухи за незалежність.
Нова Каледонія посідає третє місце у світі за видобутком нікелю, але жителі острова потерпають від кризи в цьому секторі, і кожен п’ятий живе за межею бідності.
«Політики несуть величезну частку відповідальності», — каже 30-річний Анрі, який працює в готелі в Нумеа. «Політики-лоялісти, нащадки колонізаторів, кажуть, що колонізація закінчилася, але канакські політики з цим не згодні. Існує величезна економічна нерівність».
Французький уряд заявив, що зміна правил голосування необхідна для того, щоб вибори були демократичними.
Однак додав, що не поспішатиме зі скликанням спеціального з’їзду обох палат парламенту для затвердження законопроєкту, та запросив представників таборів за та проти незалежності на переговори в Парижі щодо майбутнього острова, що відкриває можливість для призупинення ухвалення законопроєкту.
Основна політична група, яка виступає за незалежність, Національний канакський і соціалістичний фронт визволення (FLNKS), яка засудила насильство, заявила, що прийме пропозицію про діалог і готова працювати над угодою, «яка дасть змогу Новій Каледонії йти своїм шляхом до емансипації».
Мешканка Каледонії Гаррідо Наварро Херачі сказала, що переїхала до Нової Каледонії, коли їй було вісім років, і ніколи не поверталася до Франції. Хоча за новими правилами вона має право голосувати, вона каже, що не буде цього робити «з поваги до народу канаків».
«Я не відчуваю, що знаю достатньо про історію Каледонії та боротьбу канакського народу, щоб дозволити собі голосувати», — сказала вона.
