В 132 році нашої ери у Китаї вчений-винахідник Чжан Хен створив перший сейсмоскоп, який, як вважається, був здатний передбачати землетруси з точністю сучасних інструментів.
#img_right#В історичних записах зберігся точний опис його зовнішнього вигляду і те, як він функціонував, а ось його внутрішня конструкція досі залишається загадкою. Вчені неодноразово намагались відтворити модель такого приладу, висуваючи різні теорії щодо принципів його роботи.
Найбільш поширена з них свідчить, що маятник всередині мідної колби приходить в рух під час підземних поштовхів, навіть якщо епіцентр землетрусу перебував за сотні кілометрів. У свою чергу маятник вдаряв по системі важелів, за допомогою якої відкривалася паща одного з восьми драконів, що розміщені зовні.
У пащі кожної тварини тримався бронзовий м’яч, який падав у залізну жабу, від чого лунав гучний дзвін. В історичних нарисах пишеться, що вироблений звук був настільки гучним, що міг розбудити всіх жителів імператорського двору.
Дракон, паща якого розкривалася, вказував, у якій стороні стався землетрус.
Дракон, паща якого розкривалася, вказував, у якій стороні стався землетрус.
Кожній з восьми тварин належав один із напрямків: схід, захід, північ, південь, північний схід, північний захід, південний схід і південний захід відповідно.
Винахід спочатку зустріли зі скепсисом, незважаючи на те, що Чжан вже на той час був відомим ученим, якого імператорський двір призначив на посаду головного астронома. Але приблизно у 138 році нашої ери, бронзовий м’яч видав перший сигнал тривоги, вказавши, що землетрус стався на захід від столиці в Лояні.
Винахід спочатку зустріли зі скепсисом, незважаючи на те, що Чжан вже на той час був відомим ученим, якого імператорський двір призначив на посаду головного астронома. Але приблизно у 138 році нашої ери, бронзовий м’яч видав перший сигнал тривоги, вказавши, що землетрус стався на захід від столиці в Лояні.
Сигнал проігнорували, оскільки ніхто в місті не відчув поштовхів землетрусу. За кілька днів до Лояну прибув гонець з новиною про сильні руйнування: місто, що розташоване за 300 км, в результаті стихійного лиха лежало у руїнах.
Вчений з Інституту геофізики в Китаї визначив, що перший землетрус, виявлений таким сейсмоскопом, стався 13 грудня 134 року і мав силу 7 балів.
Вчений з Інституту геофізики в Китаї визначив, що перший землетрус, виявлений таким сейсмоскопом, стався 13 грудня 134 року і мав силу 7 балів.
Таким чином, апарат був створений з метою виявлення землетрусів у віддалених регіонах, але він функціонував тільки за життя свого винахідника. Можливо, будова першого сейсмоскопу була настільки складною, що тільки сам учений міг підтримувати його у працездатному стані.
Сучасні спроби відтворення винаходу увінчувалися перемінним успіхом, і всі вони були створені на основі використання інерції — принципу, який використовується і в сучасних сейсмографах.
У 1939 році японський вчений створив модель подібного сейсмоскопа, але не у всіх випадках м’яч падав точно за напрямком епіцентру землетрусу.
Більш вдалу реконструкцію винаходу вдалося спільно створити науковцям з Китайської академії наук, Національного музею та Китайського Сейсмологічного Бюро у 2005 році.
Більш вдалу реконструкцію винаходу вдалося спільно створити науковцям з Китайської академії наук, Національного музею та Китайського Сейсмологічного Бюро у 2005 році.
Як повідомляють китайські ЗМІ, апарат відреагував точно на відтворені хвилі п’яти землетрусів, які сталися в Таньшані, Юньнані, Цінхай-Тібетському нагір’ї і В’єтнамі. У порівнянні з сучасними приладами, сейсмоскоп показав дивовижну точність, а його форма повторювала ту, яку описано в історичних текстах.
Тим не менш, не всі схильні вірити в ефективність роботи першого сейсмоскопа. Роберт Райтерман, виконавчий директор Консорціуму університетів з досліджень в області сейсмостійкого будівництва, висловив скептицизм щодо точності апарату, описаного в історичних записах.
«У разі, якщо епіцентр землетрусу перебував на близькій відстані, вcя конструкція так сильно хиталася, що кулі одночасно випадали б з усіх драконів. На далекій же відстані рухи землі не залишають чіткого сліду, щоб ідентифікувати, з якого саме боку йдуть вібрації. Оскільки до того моменту, коли коливання земної поверхні досягають сейсмоскопа, вони відбуваються в різних напрямках і скоріше за все хаотично», — пише він у своїй книзі «Інженери і землетруси: міжнародна історія».
Якщо сейсмоскоп дійсно так точно працював, як це було описано в історичних записах, на що також натякає функціонування сучасних копій, то геній Чжана досі залишається недосяжним.
Чжан Хен (78 — 139) — китайський філософ, мислитель-енциклопедист, літератор, поет, державний діяч і вчений, якому належать світові відкриття та винаходи у математиці, астрономії, механіці, сейсмології та географії.
Читайте також:
Величезні кам’яні споруди Великобританії епохи неоліту: пам’ятки-загадки
Стародавні споруди, знайдені на дні морів: Топ-7
Загадкові письмена давнього Криту: які вони
