Новий президент Франції Ніколя Саркозі звернувся з посланням до французького народу невдовзі після закриття пунктів для голосування.
#img_right#Його промова, що носила явне соціальне забарвлення, була прямою протилежністю його передвиборчої кампанії, яка була сфокусована на політичних і технічних питаннях. В очах багатьох людей він виглядає холодним у порівнянні з жіночною гуманісткою Сеголен Руаяль.
Президент Саркозі почав свою промову, завіривши, що «всі нужденні люди, від яких відвернулося життя, не будуть покинуті».
Потім він закликав «увесь французький народ незалежно від партійної, релігійної й етнічної приналежності об’єднатися й дозволити Франції рухатися вперед». Він продовжував: «Я закликаю кожного бути терпимим і відкритим до людей, які мають інші думки й ідеї».
Потім Саркозі торкнувся питань міжнародної арени.
Він завірив «європейських партнерів», що він «зберігає глибоку віру у формування Європи» і що цієї ночі «Франція повернеться в Європу».
Потім він звернувся до «наших американських друзів», сказавши, що вони можуть розраховувати на дружбу Франції, згадавши, що «це означає, ви допускаєте, що ваші друзі можуть думати по-іншому».
Він також згадав «народи Середземномор’я», вказавши, що «у Середземномор’ї на карту поставлено все». Новий президент згадав «середземноморський союз», який він розглядає як міст між Європою й Африкою, настоюючи «на подоланні ненависті, замінивши її великою мрією про мир та цивілізацію».
Далі він звернувся до африканських народів, сказавши, що бажає «допомогти їм перебороти епідемії, голод, подолати бідність і жити в мирі». Він згадав «про спільне (з Африкою) рішення» стосовно політики контролю еміграційних процесів і амбіційного плану розвитку.
Саркозі закликав «усіх людей світу, що вірять у цінність толерантності, свободи, демократії й гуманізму», докласти зусиль і підкреслив своє занепокоєння із приводу «тих, хто зазнає переслідувань через тиранію й диктатуру».
Саркозі закінчив свою промову тим, що Франція стане на сторону «тих, кого пригноблюють», і це є «посланням Франції, її сутності та історії».
Дехто розглядає це як відмову від зовнішньої політики адміністрації попереднього президента Ширака.
Уряд Ширака піддавався критиці за тісні зв’язки з китайським комуністичним режимом, названим «репортерами без кордонів» «головним порушником прав людини».
Уряд Ширака підтримував ріст продажу зброї в Китай, і віддав наказ французькій поліції заарештовувати продемократичних активістів, які вийшли із протестами під час візиту китайського лідера Ху Цзіньтао у Францію.
