Антарктика — суворе місце, де серед затишшя і льоду постійно відбуваються якісь величні природні процеси. Один з них не так давно змусив британських полярників піти зі станції Halley VI. На станції нікого немає, але, кажуть, вона все ще ?..
У наш час станція Halley (Галлей або, як її ще іноді називають, Халлі) на вигляд схожа на величезну гусеницю. А ще у неї довга історія. Її було відкрито у 1956 році, і тоді вона виглядала зовсім інакше. Дерев’яна будівля мала назву Галлей I, потім станцію все розширювали і вдосконалювали, і ось від 2013 року станція Галлей VI складається з восьми блоків.
Це перша у світі пересувна полярна станція. Її назвали на честь астронома Едмонда Галлея (так, це «його» комету дехто з нас спостерігав у 1986-му, а дехто, ймовірно, буде спостерігати у 2061 році).
Пересуватися блоки станції можуть завдяки спеціально розробленим опорам, які закінчуються свого роду «лижами». Це не означає, що вся станція може роз’їжджати Антарктидою наче потяг, але в разі потреби на таких опорах-лижах цілком можливо транспортувати її окремий модуль.
Проблема, однак, полягає в тому, що вся станція і так рухається — разом із льодовиком. Місце, у якому розташовано Halley VI, надзвичайно вигідне з наукової точки зору (до речі, саме проведені на ній розрахунки дозволили вченим відкрити озонову діру). Але водночас не так-то безпечно жити на льодовику Бранта.
Це шельфовий льодовик, який невблаганно сповзає в океан. Окрім того, його поверхню розсікають все нові й нові тріщини. Одна з них підійшла до станції Галлей приблизно на 6 км (після чого станцію було вирішено пересунути), а пізніше з іншого боку утворилася , яка тепер погрожує відрізати станцію від континенту.
Полярники розмістили біля тріщини датчики, щоб спостерігати за її розширенням. Поступово закінчили інші важливі й термінові наукові справи і розпочали евакуацію. Рішення про це було прийнято у 2017 році, і ось у лютому 2019 Halley VI залишив останній її мешканець.
Станція продовжує працювати — тепер вже не за присутності людини. Як показують останні декілька місяців, інженери добре підготували її до повної автоматизації. Щоб техніка продовжувала діяти автономно навіть посеред антарктичної зими, було розроблено потужну мікротурбіну та систему самоопалення.
Галлей VI самостійно обробляє дані про клімат і атмосферу, а енергії на це тепер їй потрібно набагато менше. Як повідомляють вчені, коли на станції жили люди, вона споживала в 10 разів більше енергії, ніж зараз, у період (тимчасового?) знелюднення.
Читайте далі:
Насіння в норвезькому бункері «Судного дня». Інтерв’ю
Під прикриттям захисту навколишнього середовища великі екологічні організації просувають соціалізм та «кінець світу»
Танучий льодовик породив мегахвилю масою 6,7 гігатонн, яка деформувала земну кору
