Деякі люди відмовляються від переливань крові внаслідок своєї віри, проте багато хто з них успішно переносять операції, включаючи операції на серці. На думку деяких лікарів і анестезіологів, більшість операцій повинна проводитися таким методом.
Вищі показники смертності
Небезпечними є не інфекції на зразок ВІЛ, а безпосередньо сама кров. Багато досліджень за останніх 10 років показали, що вищий показник смертності пацієнтів, які перенесли серцевий напад або яким робили операції на серці, пов’язаний із переливанням крові, особливо коли залучаються червоні кров’яні тільця.
Незважаючи на те, що точні причини такого зв’язку незрозумілі, схоже, що ключову роль відіграють хімічні зміни в донорській крові, їх вплив на імунну систему і здатність крові постачати кисень. «Ймовірно, від 40 % до 60 % переливань не дають хорошого ефекту для пацієнтів», – заявив у інтерв’ю журналу New Scientist Брюс Спіс, анестезіолог при медичному університеті Вірджинії у Річмонді.
Переливання крові стали частиною медичних операцій під час Першої світової війни, коли вони застосовувалися як останній засіб для солдатів, що втратили багато крові. На сьогодні сфера його застосування не обмежується пацієнтами, які зазнали великих крововтрат, а стала звичайною процедурою під час хірургії або інтенсивної терапії.
Обгрунтування, яке підтримує переливання крові, полягає в тому, що постачання еритроцитів пацієнтові збільшує збагачення киснем, таким чином, підвищуючи шанси на виживання. В одному літрі крові здорової людини міститься 120-170 гр. гемоглобіну – білка в червоних тільцях, які постачає кисень. Червоні тільця зазвичай займають 35-50 % від усього об’єму крові. Як правило, медики проводять переливання, якщо рівень гемоглобіну у пацієнта складає 70-100 гр. на 1 літр.
Кров, яка не приносить користі
Дослідження, проведене у Канаді в 1999 р. серед 838 пацієнтів, показало, що значно менша кількість пацієнтів (22 % проти 28 %) померли в лікарнях, де переливання проводилося тільки в осіб з рівнем гемоглобіну нижче за 70 гр. на літр. У 2004 р. в журналі американської медичної асоціації було опубліковано дослідження, згідно з яким пацієнти з рівнем еритроцитів понад 25 % мали втричі вищий ризик смерті або серцевого нападу протягом місяця після проведеного переливання.
У Великобританії між 1996 р. і 2003 р. було проведено дослідження серед 9000 пацієнтів, які перенесли операцію на серці, що підтвердило ці припущення і виявило збільшення ризику смерті в шість разів протягом місяця і втричі протягом року. Переливання також пов’язані з ризиком великої кількості інфекцій, серцевих нападів і порушенням роботи нирок. Ці ускладнення зазвичай виникають внаслідок дефіциту кисню в тканинах.
«Фактично, в хірургії немає серйозних досліджень, які доводили б, що переливання крові корисне (за винятком випадків із великою крововтратою). Зате є багато досліджень, які свідчать про те, що це погано для вас», – говорить Гевін Мерфі, кардіохірург у Брістольському кардіологічному інституті та керівник досліджень у Великобританії.
Ігнорування рекомендаціями
Багато експертів стурбовані тим, що ці рекомендації не беруться до уваги. Вони пропонують переливання крові проводити лише у крайніх випадках, звернути більше уваги на запобігання втраті крові у пацієнтів і перевірку перед операцією – чи не страждає пацієнт недокрів’ям.
«Зазвичай, якщо є будь-яка невпевненість щодо методу лікування, ви не застосовуєте його, але у випадку з переливанням крові це відбувається», – говорить Джеймс Ісбістер з королівського північного берегового госпіталю у Сіднеї, який є радником при австралійському Червоному Хресті. Проте він все ж таки закликає людей ставати донорами, оскільки кров використовуються у випадках великої крововтрати.
Конкретні причини того, чому переливання крові шкідливе для деяких пацієнтів ще не повністю зрозумілі, й асоціації охорони здоров’я, включаючи Американський національний інститут охорони здоров’я, підтримують подальші дослідження.
Джерело: New Scientist, 25 квітня 2008 р.
