Наші сучасники здебільшого не вірять у «дива», в просвітлених мудреців. Важко знайти людину, яка не чула б про те, що коли Мойсей виводив дітей ізраїлевих з Єгипту, Бог зробив так, що розступилися води Червоного моря [Чермне, по Біблії] і пропустили втікачів, але зімкнулися над військом фараона. Проте таких, які дійсно вірять в це диво зараз можна порахувати на пальцях. Більшість приймає це та інші чудеса за вигадки, забобони і «бабусині казки». З цієї статті читач дізнається про археологічні знахідки, пов’язані з цією історією.
Єгипет – земля наскрізь проникнута історією, сповнена слідів древніх наук, винаходів і унікальних споруд.
У книзі «Вихід» (Друга книга Мойсеєва) говориться, що Мойсей вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, вони блукали по пустелі 40 років, і за цей час сталося дуже багато чудес. Для початку, чи існував взагалі Мойсей і чи жив він у Єгипті?
#img_center_nostream#
Коли Мойсей був немовлям, його прийомну матір [Батья, донька фараона] звали Хетчапсут, і Мойсею було дано ім’я Сенмут. Змій на його голові на статуї означає про його приналежність двору. Коли Мойсей виріс, його єгипетське ім’я було Тат Мозес II. В Єгипті є давні статуї, які мають яскраво виражений єврейський профіль. Вважається, що це саме образи Мойсея.
#img_center_nostream#
Коли Мойсей убив єгиптянина-наглядача, який знущався над іудеєм, він повинен був тікати з Єгипту, щоб уникнути смерті. Фараон дізнався про це і послав своїх людей затримати Мойсея, але Мойсей зміг сховатися в землі Мідіяну (Мідьян). Мойсей був одружений і у нього народився син, якого він назвав Герш, що означає «незнайомий на незнайомій землі». Це вказує на те, що в той час Мойсей був на землі, не керованою єгиптянами. Зі Святого Письма відомо, що Мойсей вів стадо овець священика Мідіяну. Мідіян – не та область, яку ми сьогодні називаємо Синайським півостровом. Вона знаходиться в Саудівській Аравії, і знайти її можна на більшості карт саме в цьому місці. Мойсей повів це плем’я по інший бік пустелі та вийшов до гори Хореб. Там до нього з’явився Ангел Господній у неопалимій купині. Бог наказав Мойсею вивести народ Ізраїлю з Єгипту і привести його до цієї гори. Після Десяти страт єгипетських (у вигляді води, яка перетворилася на кров, жаб, вошей, диких тварин, чуму тварин, болячки на шкірі, град, сарану, темряву, умертвіння первістків), насланих на Єгипет, фараон, нарешті, дозволив Мойсеєві вивести його людей з Єгипту.
Згідно з дослідженням археолога Рона Уайетта, в часи Виходу фараоном був Аменхотеп III. Більшість археологів не вірять в маршрут Виходу. Згідно з Біблією, Мойсей вивів ізраїльський народ до півострова Синай. Але археологічних доказів того, що ці люди жили там протягом 40 років, знайдено не було. Проте це можливо, 40 років – не такий вже великий термін, тим більше вони кочували і не будували ніяких споруд.
На початку Виходу ізраїлеві сини жили в районі дельти Нілу або на землі Рамзеса і спочатку закладали табори в північній частині Суецької затоки або Суккот.
Це було початком кочового способу життя. Потім вони мандрували по пустелі біля Червоного моря, або що ми сьогодні називаємо Синайським півостровом, і вийшли до затоки Акаба.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Традиційно вважається, що діти ізраїлеві перетнули Червоне море в місці, яке не відповідає Біблійним сказаням. Чи можуть «Гіркі Озера» (Мерру) бути місцем, згаданим в Біблії? Чи могли тисячі солдат на колісницях потонути в таких дрібних водах?
Під час переходу через пустелю біля Червоного моря, рятуючись від армії фараона, Бог наказав Мойсеєві повернути на південь, тому вони попрямували через вади або каньйон, званий Ваді Ватір, і вийшли до моря. У Біблії говориться, що вони заблукали в землі, і пустеля стала їм пасткою.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Берег, де відбувся перехід
Після прибуття на берег, сини ізраїлеві відчули, що вони в пастці і не мають можливості повернути ні назад, ні на північ, бо в північній частині берега знаходилася триповерхова, єгипетська військова фортеця, яка, перебуваючи в реставрації, стоїть і сьогодні.
#img_center_nostream#
Крім того, втечі їх перешкоджали гори. На півдні гори спустилися до самого моря, про що говорив Йосип Флавій (древній історик): “Бо [з кожного боку] стояли гори, які входили в море, і були непрохідні через їх шорсткості, і перешкоджали їх втечі». «Іудейські старовини , кн. 2, 15-3 ». Ці гори можна побачити і сьогодні. Якщо подивитися на карту узбережжя, воно досить велике і може розмістити пару мільйонів чоловік. Тобто, залишається тільки Нувейба, Єгипет.
Гранітна колона Соломона
Колона відповідає аналогічній колоні на іншій стороні затоки в Саудівській Аравії. На колоні вигравірувані незаймані часом слова на івриті: смерть, вода, фараон, Едома, Господь (Ягве) і Соломон. Цим колонам 3000 років, проте на тій, що в Саудівській Аравії, слова написів були знищені через ідейну боротьбу між цими двома народами.
Ці колони були споруджені царем Соломоном через 400 років після чуда переходу Червоного моря. Морський порт Соломона знаходився в північній частині затоки Акаба в Ейлаті, царю було відомо місце переходу Червоного моря. У Біблії також згадується ця колона. Повна назва цього місця на карті – Nuwayba ‘al Muzayyinah (Нувейба аль Музайіна), що означає: «розступилися води Мойсея».
У Священному писанні говориться, що Бог зробив так, щоб піднявся сильний східний вітер, і розступилися води, і сини Ізраїлеві змогли перетнути Червоне море по сухому до Аравії.
Шлях переходу становить від чверті до півмилі завширшки і поступово спускається до дна Червоного моря, а потім піднімається до берега в Саудівській Аравії. З обох боків від місця переходу знаходяться глибини Червоного моря, це западини Ейлата і Араго глибиною 915 метрів та 1,5 кілометри відповідно.
Археологом Роном Уайеттом були знайдені деякі колеса колісниці. Вчений використовував генератор молекулярної частоти – обладнання, призначене для пошуку золота. У Біблії говориться, що всі колісниці фараона і більше 600 золочених колісниць були використані для погоні за Божим народом. Є припущення, що в той день було знищено 20 000 колісниць. Колеса з чотирма спицями було знайдено в єгипетській гробниці того часу. Колеса з чотирма, шістьма і вісьма спицями, знайдені в затоці, використовувалися тільки в цей час, тобто, при 18-ої династії або 1446 до н.е., коли Вихід мав місце.
На місці переходу було знайдено численні колеса колісниць, а також людські та кінські кістки, покриті коралами. Такі ж колеса від возів були також знайдені по інший бік Червоного моря (у місці переходу). Було знайдено також висохле копито коня, тоді як на сьогоднішній день на Синайському півострові коней немає.
