Зростаючий ядерний арсенал китайського режиму ризикує «дестабілізувати статус-кво протягом наступного десятиліття», попереджає розвідувальне управління Пентагону
Згідно з новою оцінкою, опублікованою розвідувальним агентством Пентагону 23 жовтня, чиновники комуністичного Китаю, ймовірно, будуть більш впевнено протистояти Заходу протягом наступного десятиліття, оскільки режим здійснює «найшвидше розширення» свого ядерного арсеналу за всю історію.
У своїй доповіді «Ядерні виклики 2024» Агентство оборонної розвідки (DIA) заявило, що Китай наразі має понад 500 діючих ядерних боєголовок, а до 2030 року матиме щонайменше 1 000 боєголовок. Ці цифри відповідають попереднім оцінкам Пентагону.
«Китай переживає найшвидше в історії розширення й амбітну модернізацію своїх ядерних сил, що, безумовно, мотивовано метою витримати стратегічну конкуренцію зі Сполученими Штатами», — йдеться в доповіді.
«Китай, ймовірно, запровадить нові можливості, які можуть дестабілізувати статус-кво протягом наступного десятиліття, оскільки він розробляє концепції використання нових систем і інтегрує їх у свою загальну доктрину війни та стримування».
Більша частина зростаючої кількості ядерних боєголовок буде здатна завдати удару по США, вважає DIA, зазначаючи, що Китай «також, ймовірно, буде прагнути до створення ядерних боєголовок меншої потужності» для цілей регіонального попередження і стримування. Наприклад, Китай збільшує свої запаси «систем ураження бойової дальності», таких як балістична ракета середньої дальності DF-26, йдеться в доповіді.
Згідно з військовою доповіддю Пентагону про Китай, датованою 2023 роком, DF-26 має приблизну дальність польоту від 3000 до 4000 км і може досягти американської острівної території Гуам в Мікронезії.
«Пекін, ймовірно, розгляне можливість застосування своїх ядерних сил, якщо військова поразка звичайними засобами на Тайвані серйозно загрожуватиме виживанню режиму», — йдеться в доповіді з посиланням на звіт Пентагону від 2023 року.
У документі Пентагону 2023 року розглядається, як китайський режим відреагує на втручання США, якщо вони почнуть напад на Тайвань. Спочатку Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) спробує «затримати й розгромити інтервенцію в обмеженій, короткочасній війні».
«У разі затяжного конфлікту НВАК може активізувати свою кібернетичну, космічну або ядерну діяльність, намагаючись покласти край конфлікту, або ж вона може вирішити боротися доти, доки не зайде в глухий кут, і шукати політичного компромісу», — йдеться в доповіді.
Минулого місяця Китай провів випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети в Тихому океані, що викликало занепокоєння серед країн регіону, в тому числі дипломатичного союзника Китаю — Кірібаті.
Міністр ВПС США Френк Кендалл говорив про загрози, пов’язані з ядерним арсеналом Китаю, у своїй промові на з’їзді Асоціації повітряно-космічних сил у вересні.
«Розширення ядерного арсеналу Китаю посилило важливість стратегічної тріади, — сказав пан Кендалл. Б-21 і програма „Сентинел“ є важливими елементами нашого стратегічного стримування».
Програма МБР «Сентинел» має на меті замінити застарілі ядерні ракети «Мінітмен ІІІ» новими МБР.
Старший сержант ВПС США Девід Флосі назвав Китай «систематичною загрозою» для США і їхніх союзників у своєму вступному слові на з’їзді Асоціації повітряно-космічних сил.
«Мета КНР — замінити світовий порядок, заснований на законах, очолюваний Сполученими Штатами, на порядок, очолюваний і продиктований Комуністичною партією Китаю», — сказав Флосі, використовуючи абревіатуру офіційної назви Китаю — Китайська Народна Республіка.
Флосі підкреслив, що китайська армія та армія США фундаментально відрізняються.
Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) є збройним крилом Комуністичної партії Китаю. «В той час, як ми присягнули захищати Конституцію США, НВАК присягнула захищати Комуністичну партію Китаю. Не китайський народ, не країну».
