За два дні до свого дня народження китайський лідер Сі Цзіньпін зробив два важливі кроки. Аналітики вважають, що метою цих кроків є посилення впливу Сі Цзіньпіна, оскільки він претендує на третій термін на 20-му з’їзді партії.
У комуністичних країнах дні народження найвищих керівників є важливими датами для всієї нації. Сі народився 15 червня 1953 року.
Як повідомляється, 13 червня Сі підписав “План дій китайської армії у невоєнний період”. У той же день Міністерство закордонних справ Китаю раптово змінило свою риторику і публічно заявило про суверенітет над Тайванською протокою, що викликало негайну реакцію Білого дому, яка звинуватила Комуністичну партію Китаю (КПК) у підриві миру та стабільності в Тайванській протоці.
План, деталі якого приховані від громадськості, був офіційно введений у дію 15 червня, у день народження Сі. Китайські державні ЗМІ стверджують, що він спрямований на захист національного суверенітету та безпеки та забезпечує правову основу Народно-визвольної армії (НОА) для “проведення не бойових військових операцій”.
Також 15 червня Сі провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій підтвердив, що лідери двох країн продовжать поглиблювати китайсько-російські відносини та висловили взаємну підтримку основних планів один одного.
Два дні тому міністр оборони Китаю Вей Фенхе публічно заявив на Азіатському форумі з безпеки, що китайські військові “без вагань боротимуться” за так зване “об’єднання” Тайваню.
“Не бойові” або “ті що виключають війну” військові операції
Виходячи з формулювання “Плану”, аналітики вважають, що можливі військові дії КПК проти Тайваню можуть бути проведені за сценарієм, “ті що виключають війну”.
“З огляду на те, що президент Росії Володимир Путін вдерся в Україну під назвою “спеціальна військова операція”, Сі Цзіньпін може напасти на Тайвань під приводом боротьби з тероризмом і злочинністю”, — сказав Яїта Акіо, директор тайбейського відділення Sankei Shimbun, у своєму посту у Facebook 14 червня. “Якщо це не акт війни, він може оминути відповідні положення міжнародного права, а також може оминути певні економічні санкції”.
Лі Яньмін, відомий оглядач поточних подій, сказав виданню The Epoch Times, що серія останніх дій КПК показує, що Китай та Росія об’єднують зусилля для досягнення спільної мети — змінити існуючий міжнародний порядок, який очолює США. Чи то вторгнення Росії в Україну, чи постійні військові загрози КПК у Тайванській протоці, Східній Азії та Південнокитайському морі, всі вони спрямовані проти світового порядку та США, оскільки Сполучені Штати відіграють роль представника та гаранта міжнародного порядку. Одночасно Сі намагається надати додаткової ваги своєму переобранню на 20-му з’їзді партії.
Китайсько-російські переговори на найвищому рівні обіцяють продовжувати “взаємну підтримку”
Хоча Китай і Росія по-різному відгукнулися про телефонну розмову Сі та Путіна, обидві сторони висловили підтримку один одному в російсько-українській війні та стратегії КПК щодо Тайваню.
“Китай готовий продовжувати взаємодопомогу з Росією з питань, що стосуються основних інтересів та головних проблем, таких як суверенітет та безпека”, — сказав Сі під час розмови, згідно з пресрелізом державного інформаційного агентства Сіньхуа від 15 червня.
Російська сторона заявила, що Сі “визнає легітимність дій Росії щодо захисту фундаментальних інтересів країни перед викликами безпеки, створюваними зовнішніми силами”.
Сі сказав, що Китай виноситиме незалежні судження про російсько-українську війну, ґрунтуючись на широкій історичній перспективі і на тому, що правильно, а що ні. Путін у відповідь заявив, що Росія підтримує дії КПК з питань Сіньцзяну, Гонконгу та Тайваню, і що Росія виступає проти іноземного втручання у внутрішні справи Китаю.
Хен Хе, відомий оглядач поточних подій, вважає, що ця телефонна розмова стала ще одним знаковим дзвінком після розмови Сі та Путіна 25 лютого, у перший день російського вторгнення, і слугувала метою подальшого поглиблення відносин між двома країнами.
Ши Іньхун, професор міжнародних відносин в китайському Університеті Ренмін, заявив Центральному інформаційному агентству Тайваню, що Китай тепер з великим оптимізмом дивиться на результат війни Росії на сході України, що зробило Китай ще більш проросійським та антиамериканським.
КПК раптово заявляє про суверенітет над Тайванською протокою
Міністерство закордонних справ Китаю заявило 13 червня, що води Тайванської протоки є “внутрішніми водами” і що це “хибне твердження, коли деякі країни називають Тайванську протоку міжнародними водами”.
У відповідь на це офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив в електронному листі агентству Reuters: “Тайванська протока є міжнародним водним шляхом, а це означає, що Тайванська протока — це район, де свобода відкритого моря, включаючи свободу судноплавства та прольоту, гарантується міжнародним правом”.
Прайс нагадав, що Сполучені Штати глибоко стурбовані “агресивною риторикою та примусовою діяльністю Китаю щодо Тайваню”, заявивши, що Сполучені Штати “продовжуватимуть літати, плавати і діяти скрізь, де це дозволяє міжнародне право, включаючи транзит через Тайванську протоку”.
Світова спільнота “незмінно зацікавлена у мирі та стабільності у Тайванській протоці, і ми розглядаємо її як центральний елемент безпеки та процвітання для всього Індо-Тихоокеанського регіону”, — додав Прайс.
Тайвань різко відреагував на дії КПК. Головне агентство Тайваню у відносинах з обох боків протоки, Рада у справах материка, 14 червня опублікувало заяву, в якій йдеться про те, що висловлювання Китаю підривають статус-кво в Тайванській протоці і посилюють регіональну напруженість.
Прем’єр-міністр Тайваню Су Ценг-Чанг 14 червня заявив, що Тайванська протока “у жодному разі не є внутрішнім морем Китаю”, додавши, що “Китай (КПК) ніколи не зупинявся і не приховував своїх амбіцій анексувати Тайвань”.
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда також попередив на Діалозі Шангрі-Ла, який проходив з 10 по 12 червня, що “сьогоднішня Україна — це завтрашня Східна Азія”. Він чітко зазначив, що постійні військові загрози КПК у Тайванській протоці, як і військові дії Росії проти України, спрямовані на те, щоб “похитнути засади міжнародного порядку”.
Яїта Акіо на своїй сторінці у Facebook заявив, що претензії КПК на “внутрішні води” — це “кричущий виклик Міжнародній конвенції з морського права та насильницька зміна існуючих правил міжнародної спільноти”.
За матеріалами The Epoch Times USA
===
