Інформаційний аналіз
Пекін 10 березня заявив, якщо США спробують ввести санкції проти китайських підприємців у зв’язку з конфліктом між Росією і Україною, він вживе відповідних заходів.
«В процесі врегулювання стосунків з Росією США не мають права вводити санкції проти китайських компаній і приватних осіб», — заявив у четвер офіційний представник МЗС КНР Чжао Ліцзянь.
«Інакше Китай дасть рішучу і жорстку відсіч».
Застереження Чжао, ймовірно, стали відповіддю на заяву, яку за день до цього зробила міністр торгівлі США Джина Раймондо. У промові перед The New York Times, Раймондо попередила Пекін про серйозні наслідки, з якими зіткнуться китайські компанії, якщо вони спробують допомогти Росії.
Сполучені Штати раніше заявили, що будь-яка спроба допомогти Росії уникнути економічних санкцій зустріне відповідні заходи. Іншими словами, якщо Пекін підірве зусилля США покарати Росію за Україну, то тим самим відкриє Китай для економічних санкцій.
Яка мета Чжао? Він намагається виглядати сильним перед світовою спільнотою і прагне показати, що вибір політичного курсу Пекіна не диктуватиметься Вашингтоном і не опиниться під його впливом?
Або ж Китай насправді готовий вдатися до кроків, які Сполучені Штати визнають ворожими своїй політиці відносно Росії?
Малоймовірно, що Китай готовий пожертвувати своїми міцними економічними зв’язками зі Сполученими Штатами і Європейським союзом на користь Росії, рівень економічного розвитку якої стоїть на 11 місці (виходячи з ВВП). Як вже раніше відзначалося, широкі торгові стосунки і взаємозв’язана фінансова система складають основу стосунків між Китаєм і Заходом.
Виражена словесно непокора волі Вашингтону заради створення відповідного іміджу може бути однією з причин, проте, швидше за все, є і інше: намір розколоти антиросійський західний фронт що підтримує застосування санкцій. Якщо Пекін зможе ослабити рішучість політичного і економічного альянсу, який зараз спрямований проти Росії, то зможе зберегти свої вигідні стосунки із західним світом і водночас зменшити вірогідність введення санкцій за розширення бізнесу з Росією.
Закінчуючи виступ Чжао сказав, що дії Вашингтону не вигідні нікому і насправді «негативно впливають на процес політичного врегулювання».
Можливо, Китай не хоче жертвувати своїми стосунками зі Сполученими Штатами, але розширюючи зв’язки з країнами Європи, він може отримати можливість розколоти Захід. Зокрема, є сфера, за допомогою якої Пекін намагається зіпсувати взаємини між Вашингтоном і Брюсселем : енергетика.
У нещодавній статті державного ЗМІ Китаю Global Times говориться про те, що рішення США припинити імпорт енергоносіїв з Росії негативно вплинуло на їх європейських союзників. Назва статті «Егоїстична тактика Вашингтону підриває автономію ЄС», в ній США викриваються в спробі створити з континенту васальну державу, зробивши її повністю залежною від американських енергоносіїв.
Проте, китайський прогноз відносно потенційного розколу в західній політиці не є повністю помилковим. У статті звертається увага на те, що Німеччина не погодилася відмовитися від імпорту російської нафти і газу, як це зробили Сполучені Штати. Також представлена інфографіка, яка демонструє, що дія американських санкцій носить егоїстичний характер і матиме згубні наслідки для ЄС.
«Крах російської торгівлі енергоресурсами може привести до скорочення енергоспоживання в деяких районах Європи, що, у свою чергу, спричинить розрив торгівельних ланцюжків», — висновок з аналізу інфографіки.
«Розрив торгівельного ланцюга» — фраза, яка придбала останнім часом нищівну силу і використовується Китаєм в міжнародних перемовинах. Високий (надмірно) вплив Китаю на світову торгівлю став до болю очевидним за останні кілька років, після поширення пандемії, наслідки якої відчуваються досі.
Таким чином, Пекін нагадує західному світу про те, що посилення санкцій проти Китаю, у тому числі і посилення односторонніх санкцій, введених проти Росії, позначаться на світовому ринку і торгових зв’язках в цілому.
Китайські посадовці заявляють, що санкції також можуть ускладнити роботу транспортної мережі Китай-Європа. А це поставить під загрозу усю систему міжконтинентальної торгівлі.
Фэн Сюбінь, заступник голови Координаційного комітету з залізничних торгівельних перевезень Китай-Європа повідомив Global Times, що багато експортерів припинили постачання в Європу через економічну невизначеність. Особливо це стосується компаній, які працюють за системою «післяплати». Іншими словами, оплата здійснюється не авансом, а після доставки товару.
Розширення Заходом санкцій може становити ризик для процесу торгівлі в цілому.»Якщо Захід заблокує фінансові канали з Росією, яка є проміжною країною в міжнародній фінансовій системі, це означатиме, що система розрахунків за вантажоперевезення між Китаєм і Росією не зможе нормально функціонувати», — сказав Фэн.
Для Сполучених Штатів це вигідний крок, спрямований на послаблення стосунків між Китаєм і Росією, проте для Європи він матиме відчутні негативні наслідки.
Одночасно зі спробами посіяти сумніви в Європі відносно наслідків введених Вашингтоном санкцій, КПК робить активні кроки по посиленню свого впливу на континенті за допомогою дипломатичної взаємодії і економічного захоплення.
8 березня лідер КПК Сі Цзиньпін провів відеосаміт з президентом Франції Эммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Вони обговорили традиційний перелік ключових моментів «розвитку співпраці» і «підтримання миру». Під час саміту традиційно було зроблено заклик до розширення «зеленої» співпраці для скорочення викидів вуглекислого газу і боротьби зі зміною клімату.
Пекін вже довгий час використовує стратегію завоювання визнання серед західного населення, наголошуючи в перемовинах увагу на кліматичній політиці, тонко просуваючи стратегію низьких темпів зростання в інших країнах, проте в Китаї як і раніше пріоритет віддається економічному зростанню і промисловому розвитку.
Таким чином, Сі з одного боку є захисником клімату за кордоном і водночас продовжує збільшувати темпи економічного зростання усередині країни, використовуючи, як лазівку, той факт, що Китай все ще вважається країною, що «розвивається», а це звільняє його від деяких суворіших заходів, прийнятих міжнародними організаціями, що займаються питаннями захисту екології.
Коли такі країни, як Німеччина, борються за те, щоб природний газ вважався одним із видів «зеленої» енергії, Китай заключає з Росією угоди по видобутку нафти і газу на загальну суму в 117,5 мільярда доларів. Він також продовжує будувати вугільні електростанції з високим рівнем викидів вуглекислого газу усередині країни. В той же час, в Європі він будує менш ефективні з економічної точки зору, але без шкідливих викидів підприємства з виробництва енергії, наприклад, нещодавно побудована повітряна електростанція в Хорватії.
Ще одна перемога Пекіну: проведення показної фотосесії у Брюсселі для відірваних від реальності політиків, схиблених на «зеленій» енергії і збільшення китайського боргу в одній з європейських країн, — в той же час введення в експлуатацію заводів по виробництву екологічно шкідливої енергії у себе вдома.
Проте КПК лукавить не в усіх питаннях. Наприклад, вона щиро прагне досягти нещодавно встановлених 5,5% темпів зростання в майбутньому році. Враховуючи економічний прогноз, згідно з яким західним компаніям рекомендовано перейти зі сфери виробництва в сферу послуг, ринок нерухомості скорочується, інвестиційне середовище ненадійне, а китайське населення схильне економити, Китаю необхідно використати усі економічні можливості.
Краще спробувати підірвати рішучість Заходу ввести більш суворі санкції, нагадавши йому, що він економічно пов’язаний з Китаєм. Це дозволить зберегти санкції проти Москви і одночасно (хоча б частково) дозволить Пекіну стати економічним порятунком для Росії.
Китай, поводиться як країна, що прагне отримати максимальну вигоду зі своєї геополітичної ситуації, не дотримуючись при цьому ніяких моральних принципів або цінностей. Сполучені Штати повинні усвідомлювати це.
Думки, виражені в цій статті є авторськими і не обов’язково відбивають точку зору The Epoch Times.
За матеріалами The Epoch Times USA
