Корінний народ гуна з крихітного острова Гарді Сугдуб — перша з 63 громад на Карибському і Тихоокеанському узбережжях Панами, яка переселяється через підвищення рівня моря.
Близько 300 сімей збирають свої речі, готуючись до кардинальних змін. Покоління, які присвятили свої життя морю і туризму, наступного тижня поміняють її на тверду землю материка.
«Нам трохи сумно, бо ми залишимо домівки, які знали все життя, зв’язок із морем, де ми ловимо рибу, де купаємося і куди приїжджають туристи, але море мало-помалу топить острів», — каже 24-річна Надін Моралес, яка готується до переїзду разом зі своєю матір’ю, дядьком і хлопцем.
Співробітник міністерства житлового будівництва Панами повідомив, що деякі люди вирішили залишитися на острові доти, доки це буде безпечним, не назвавши при цьому конкретного числа. Влада не змушуватиме їх їхати, сказав чиновник на умовах анонімності.
Гарді Сугдуб — один із 50 населених островів в архіпелазі Гуна Яла. Його довжина становить лише 366 метрів, а ширина — 137 метрів. Зверху він являє собою овал, оточений десятками коротких доків, де жителі прив’язують свої човни.
Щороку, особливо в листопаді та грудні, коли дме сильний вітер, вода заливає вулиці та проникає в будинки. Зміна клімату призводить не тільки до підвищення рівня моря, а й до потепління океанів, що сприяє посиленню штормів.
Гуни намагалися зміцнити край острова камінням, палями і коралами, але морська вода продовжує прибувати.
«Останнім часом я бачу, що зміна клімату справила великий вплив», — каже Моралес. «Тепер приплив досягає такого рівня, якого не було раніше, і спека стає нестерпною».
Перенаселення і клімат
Автономний уряд гуна два десятиліття тому вирішив, що їм потрібно подумати про те, щоб залишити острів, але тоді це було пов’язано з тим, що острів ставав занадто перенаселеним. Наслідки зміни клімату прискорили цей процес, каже Евеліо Лопес, 61-річний вчитель з острова.
Він планує переїхати до родичів в один із нових будинків на материку, які уряд побудував за 12 мільйонів доларів. Бетонні будинки розташовані на сітці брукованих вулиць біля пишних тропічних джунглів за 2 км від порту, звідки за вісім хвилин човном можна дістатися до Гарді Сугдуб.
Покинути острів — «це великий виклик, тому що понад 200 років наша культура була пов’язана з морем, тому відхід з острова означає дуже багато чого», — каже Лопес. «Покинути море, економічну діяльність, якою ми займалися на острові, і тепер ми опинимося на твердій землі, в лісі. Подивимося, яким буде результат у довгостроковій перспективі».
На острові Гарді Сугдуб жінки, які виготовляють майстерно вишиті мола, що носять жінки племені гуна, після завершення роботи вивішують їх біля своїх будинків, намагаючись привернути увагу приїжджих туристів. Цей острів та інші, розташовані вздовж узбережжя, вже багато років отримують вигоду від цілорічного туризму.
Браусіліо де ла Осса, заступник секретаря Карті, порту, розташованого навпроти Гарді Сугдуб, сказав, що він планує переїхати разом із дружиною, донькою, невісткою і тещею. Деякі родичі його дружини залишаться на острові.
За його словами, найбільшою проблемою для тих, хто переїжджає, буде зміна способу життя, пов’язана з переїздом з моря вглиб острова, хоча відстань відносно невелика.
«Тепер, коли вони опиняться в лісі, їхній спосіб життя буде іншим», — сказав він.
Дослідження
У нещодавньому дослідженні, проведеному управлінням з питань зміни клімату Міністерства охорони навколишнього середовища Панами за підтримки університетів Панами та Іспанії, підраховано, що до 2050 року Панама втратить близько 2,01% своєї прибережної території через підвищення рівня моря.
За словами Лігії Кастро, директора з питань зміни клімату Міністерства охорони довкілля, переселення 38 000 жителів, які зіткнуться з підвищенням рівня моря в короткостроковій і середньостроковій перспективі, обійдеться Панамі приблизно в 1,2 мільярда доларів.
Усі узбережжя світу
Стівен Патон, директор програми фізичного моніторингу Смітсонівського інституту в Панамі, сказав, що майбутнє переміщення «є прямим наслідком зміни клімату внаслідок підвищення рівня моря».
«Острови в середньому перебувають лише на півметра вище рівня моря, і в міру підвищення цього рівня рано чи пізно гунам доведеться покинути всі острови, майже напевно до кінця століття або раніше».
«Усі світові узбережжя зазнають цього впливу з різною швидкістю», — каже Патон.
Жителі невеликого прибережного селища в Мексиці минулого року перебралися вглиб країни після того, як шторми продовжили зносити їхні будинки. Уряди змушені вживати заходів — від італійської Венеції до прибережних громад Нової Зеландії.
