Палац княгині Гагаріної.
Фото: crimea-media.ru
Мабуть, кожен у дитинстві мріяв жити в палаці чи бути власником розкішного маєтку. Пити каву у власному саду і милуватися відблисками вранішнього сонця на неозорій гладі моря.
Прекрасна архітектура, величні гори і мінливе море Великої Ялти ваблять поринути у казковий світ. Чудові палацово-паркові ансамблі цього регіону донині зберегли і лицарське благородство, і романтичні нотки мелодії історії.
Ми пропонуємо продовжити мандрівку дивовижними палацами та маєтками Ялти. Поринути в інші епохи, культурні традиції, архітектурні замальовки італійського ренесансу, мавританського стилю, у пишність світського життя знатних і коронованих осіб.
Палац княгині Гагаріної
Казковий палац височіє на мисі Плака поряд з Партенітом. Побудувала його княгиня Гагаріна, втілюючи в життя давню мрію свого загиблого чоловіка про прекрасний лицарський замок біля моря.
Грузинська княжна Тассо Орбеліані та князь Олександр Гагарін побралися у Грузії, де князь ніс службу. Їх шлюб був нерівним: юна Тассо та сивочолий Олександр, проте щасливим. На жаль, щастя не затрималось: через три роки князя вбили. Тассо в скорботі усамітнилась, а через пів року переїхала до Криму в маєток чоловіка Кучук-Ламбат. На схилі літ (у 70 років) княгиня розпочала будівництво палацу, а по завершенні будівництва померла.
Зводився палац п’ять років (1902—1907) під керівництвом відомого архітектора Миколи Краснова.
Кутові вежі, примхлива форма даху, імітація фортечних стін і готична цегляна кладка палацу — елементи німецької готичної замкової архітектури. Сама будівля побудована з місцевого сірого вапняку, поверхня якого, залежно від задуманого архітектором декоративного ефекту, є то гладкою, то грубо обробленою під «дикий камінь». Фасад будівлі облицьований керамічною плиткою золотистого кольору, замовленою в Італії, вікна прикрашає «венеціанське» скло з Франції, а дах вкриває німецька черепиця. Передню частину будівлі обвив плющ. Над головним входом розміщений родовий герб князів Гагаріних та надпис латинню: «У давнині — сила». Внутрішня оздоба палацу, яка збереглася, це позолочена ліпнина та різьблені дубові панелі.
Прекрасний ландшафтний парк з кипарисовими алеями та фонтанами закладено у 1813 році, ще до будівництва палацу. На 20-х гектарах парку зібрані рослини з усіх куточків світу.
Поряд з палацом розташована церква, архітектура якої відтворює візантійський стиль. А на краю мису Плака в Кипарисовому гаю причаївся родинний склеп князів Гагаріних.
Уже у наші дні перед палацом встановлено бронзову скульптуру «Пам’ять любові» — молода жінка з трояндою в руці.
Садиба княгині Гагаріної.
Фото: crimea-media.ru
Палац графині Паніної, неподалік від Ялти.
Фото: tasha-kr5/ukrainaincognita.com
Гаспринський замок (Палац Голіцина, Палац графині Паніної)
1830 рік. У невеликому татарському селищі Гаспра* розпочалося зведення палацу для князя О. М. Голіцина. Обер-прокурор священного синоду і міністр освіти, він мріяв провести останні дні свої у сонячному Криму. Але через зайнятість на будівництво князь жодного разу не з’явився. А всі турботи доручив княгині Голіциній, яка жила у сусідньому маєтку Кореїз.
* Гаспра (від грецького «аспро» — білий).
Над палацом працювало три архітектори: спочатку Огюст Монферран, потім Філіпп Єльсон, і закінчував Вільям Гунт. Третій спроектував невеликий храм святої трійці.
Палац збудовано у готичному стилі з двома триярусними гранчастими вежами з зубчатими карнизами. На одній вежі розміщувався годинник — символ часу, а в іншій — молитовний храм — символ вічності. Чавунні кручені сходи вежі вели до кімнати-ліхтаря, в якій через золотисте і фіолетове дзеркальне скло розкривався чудовий краєвид на мальовничі околиці. Два поверхи південного фасаду займали веранди. Всього у палаці було 12 кімнат: хол, зимовий сад, кабінет, бібліотека…
Садівник Людвіг Кремер біля палацу заклав чудовий англійський парк, до якого потім додались альтанки та павільйони.
«Олександрія» — таку назву в честь Імператора дав своєму маєткові князь О. М. Голіцин, а гості, додали до назви епітет «романтична».
Фото: geocaching.su
Після смерті князя новою власницею палацу стала графиня Софія Паніна. За нової господині палац зазнав змін: стіни прикрасила мозаїка, вікна — кольорове скло, фрамуги — готичне плетіння; з’явилися нові споруди: будинок для гостей, будинок управляючого, житло для садівника, оранжереї, теплиці. Графиня також купила нові землі, збільшивши тим самим територію маєтку. Був закладений фруктовий сад, виноградник та город.
Вілла-палац Харакс (Гаспра), неподалік від Ялти.
Фото: ukrainaincognita.com
Вілла-палац Харакс (Гаспра)
Маєток Харакс* розташований у найтеплішому місці Ялти — у Гаспрі. Належав він князю Георгію Михайловичу Романову.
За три роки (1904—1907) славетний архітектор М. Краснов звів прекрасний маєток та заклав чудовий парк. Маєток складається з вілли-палацу та церкви. Палац виконаний у шотландському стилі, прикрашений висіченими орнаментами та вкритий червоною англійською черепицею. З боку гір палац має один поверх, а з боку моря — два. Довжелезні сходи ведуть від палацу до моря.
* Харакс — це назва римської фортеці, яка більше двох тисяч років тому стояла на цьому місці. Грецькою назва означає «зміцнення».
На пагорбі над палацом на бажання князя Краснов звів і церкву у грузино-візантійському стилі, яку пізніше освятили як церкву святої Ніни. Прикрасили її орнаментами, різьбленнями із каменя та мозаїками з майстерень знаменитого Антоніо Сальватті.
Перлиною парку є антична альтанка, яку складають фонтан та 12 мармурових колон.
Фото: malenkov78/u-inkognita.livejournal.com
На схилі гори розташований вічнозелений парк з численними оглядовими майданчиками та альтанками, які ніби запрошують долучитися до споглядання казкових краєвидів на море та узбережжя.
Переповідають, що самому імператору Миколі II, який одного разу завітав на гостину до Георгія Михайловича, так сподобався новозбудований маєток, що він, розпитавши, хто архітектор, пізніше запросив Краснова на будівництво своєї літньої резиденції в Криму — Лівадійського палацу.
Юсуповський палац розташований у Кореїзі, селі міського типу неподалік від Ялти.
Фото: ukrainaincognita.com
Палаци Ялти: Юсуповський (Палац Голіцина, Кореїз)
Першою власницею великого маєтку в Кореїзі була донька казково багатого генерала княгиня Ганна Сергіївна Голіцина (Всеволожська), пізніше дружина князя Івана Голіцина. З плином часу новим власником маєтку стає Фелікс Юсупов-старший, який і зайнявся будівництвом великого палацу та закладанням розкішного парку.
З 1909 по1914 роки триває перебудова колишнього маєтку у величезний палац у неороманському стилі з елементами італійського Відродження. Головним архітектором було призначено славнозвісного Краснова, автора численних палаців та маєтків Великої Ялти. З боку моря Юсуповський палац має три поверхи, а з боку гір — один і два. Величезна сіра будівля не сподобалася батькові Фелікса Юсупова-старшого, вона, на його думку, більше підходить для міста, а не моря. Проте палац має багато оригінальних прикрас і доповнень, наприклад, численні мармурові леви і скульптури героїв давньогрецької міфології, привезені з Венеції, прикрашають парк та оглядові майданчики.
Восени 1912 року в палаці відбулися заручини Фелікса Юсупова-молодшого з племінницею імператора Миколи II великою княжною Іриною Олександрівною.
На 16,5 га розкинувся парк палацу, над яким невтомно працював талановитий німецький садівник Карл Кебах. Росте в парку близько 7-ми тисяч рослин, деяким деревам уже 500 років.
Щоліта родина Юсупових приїздила до Криму відпочивати. Приїздили на свою дачу в Коккоз (Соколине) та в Кореїз. У палаці влаштовували гучні банкети, які неодноразово відвідували і члени царської сім’ї.
