Верхня палата британського парламенту закликала уряд консерваторів не ратифікувати міграційний договір з Руандою. Цей значною мірою символічний крок свідчить про протидію суперечливому плану депортації деяких прохачів притулку до африканської країни, AP News.
Увечері в понеділок Палата лордів проголосувала 214 голосами проти 171 за відтермінування договору, що відкриває шлях до реалізації плану депортації. Договір і супутній законопроєкт є основою спроби прем’єр-міністра Ріші Сунака подолати блокування депортації Верховним судом Великої Британії.
Члени лордів, яких призначають, а не обирають, підтримали пропозицію про те, що парламент не повинен ратифікувати договір, поки міністри не доведуть, що в Руанді люди будуть у безпеці.
Джон Керр, колишній дипломат, який входить до складу лордів, заявив, що план щодо Руанди “несумісний з нашими обов’язками” за міжнародним правом прав людини.
“Міркування міжнародного права і національної репутації… переконують мене в тому, що ратифікувати цей договір у будь-який час було б неправильно”, — сказав він.
Голосування не має великого практичного значення, оскільки Палата лордів не може заблокувати міжнародний договір, а уряд заявляє, що не зволікатиме. Однак ігнорування вимоги може бути згодом використане проти уряду в судовому спорі.
Законодавці в Палаті громад схвалили законопроєкт минулого тижня, але тільки після того, як 60 членів правлячої партії консерваторів Сунака збунтувалися, намагаючись зробити законодавство більш жорстким.
Голосування в понеділок свідчить про силу опозиції в Палаті лордів. Багато хто хоче пом’якшити законопроєкт — і, на відміну від Палати громад, правлячі консерватори не мають більшості місць.
Лорди розпочнуть обговорення законопроєкту наступного тижня. Зрештою верхня палата може відкладати і змінювати законодавство, але не може скасувати рішення обраної громади.
Політика щодо Руанди є ключовою для обіцянки Сунака “зупинити човни”, що доправляють нелегальних мігрантів до Великої Британії через Ла-Манш із Франції. Сунак стверджує, що депортація несанкціонованих прохачів притулку утримає людей від ризикованих подорожей через Ла-Манш і зламає бізнес-модель банд, що займаються незаконним ввезенням людей.
Майже два роки тому Лондон і Кігалі уклали угоду, згідно з якою мігрантів, які потрапили до Британії через Ла-Манш, буде відправлено до Руанди, де вони залишаться на постійне проживання. Британія виплатила Руанді щонайменше 240 мільйонів фунтів стерлінгів (305 мільйонів доларів) за цією угодою, але нікого ще не було відправлено до східноафриканської країни.
Правозахисні групи критикують цей план як нелюдський і нездійсненний. Після того як він був оскаржений у британських судах, Верховний суд Великої Британії в листопаді постановив, що ця політика є незаконною, оскільки Руанда не є безпечною країною для біженців.
У відповідь на рішення суду Велика Британія і Руанда підписали договір, що зобов’язується посилити захист мігрантів. Уряд Сунака стверджує, що договір дає йому змогу ухвалити закон, який оголошує Руанду безпечною країною.
Якщо цей закон схвалить парламент, він дасть змогу уряду “не застосовувати” розділи британського законодавства про права людини під час розгляду заяв про надання притулку, пов’язаних із Руандою, і ускладнить оскарження депортацій у суді.
