Крим приваблює мандрівника в будь-який час року. Осінні маршрути в кримські гори вибирають філософи, художники, споглядальники. За кожним поворотом стежки осінь готує сюрпризи.
Рукотворне озеро біля підніжжя Мангупа відображає скелясті вершини гірської гряди і різнокольорові схили, вкриті осіннім лісом. Мальовничі картини на водній гладі ніби випереджають те захоплення, яке чекає на вас при сходженні на Мангуп.
Стежка на вершину Мангупа зручна і досить полога, трохи кам’яниста. Але в листопаді вона ще й м’яка: як килим темного золота для дорогого гостя, вся вистелена опалим листям. Температура повітря біля підніжжя і на вершині різниться в кілька градусів. Тому, піднявшись на плато Мангупа, ви можете несподівано зустрітися із зимою. Покриті кристалами інею та підсвічені скупими сонячними променями трави та чагарники набувають казкових дивовижних форм. На кожній голці кримської сосни формується щітка сніжного інею. Вся ця пишнота із сосен, шишок у зимовому вбранні красується до перших прогалин на небі. Варто сонцю показатися з-за хмар, як починає плакати кришталева казка і краплі, як алмази, одягають гілки в новий наряд.
На плато в будь-який сезон можна зустріти намети. У печерах старого міста іноді знаходять свій притулок і самотність шукачі істини. Мангуп кличе і любителів пригод та історій. Передаються перекази про блукаючих душ загиблих тут князів, про тимчасові тунелі, про древні піраміди в надрах гори. На плато збереглися джерела води, в достатку приносять урожай лісові горіхи, шипшина, барбарис, груші та яблуні.
З вершини відкривається захоплюючий вид на гірську кримську гряду. Мангуп зберіг на своїй вершині залишки середньовічного міста-фортеці Мангуп-кале. Колись він називався Феодоро і був столицею Готії, резиденцією гото-грецьких князів. У стародавніх печерних храмах збереглися фрески та прикраси у вигляді різьбленого орнаменту. Існує думка, що перші поселення датуються 1 століттям до н.е. Мангуп-Кале є об’єктом культурної спадщини Криму.
#img_gallery#
