Китайський режим стверджує, що джерело органів для трансплантації у цій країні — страчені в’язні, але цифри не збігаються. Згідно з даними, зібраними у 2006 році авторами звіту «Кривавий урожай» Девідом Мейтасом і Девідом Кілгуром, в 2000—2005 роках у 41500 органів, узятих для трансплантації, найбільш імовірним джерелом були послідовники Фалуньгун. Китайський режим почав переслідувати і заарештовувати прихильників Фалуньгун у 1999 році.
Фото: Brendan Smialowski/AFP/Getty Images
«Кривавий урожай» — це звіт про розслідування санкціонованої урядом Китаю практики торгівлі органами, у процесі якої донора органів убивають. Багаті китайці або люди з інших країн, які здійснюють поїздку в Китай для трансплантації, отримують ці органи від осіб, які утримуються у величезній мережі в’язниць і трудових таборів.
Документи звіту «Кривавий урожай» свідчать про те, що в рекламі на китайських вебсайтах обіцяють підібрати нирки протягом одного тижня — клієнтові навіть гарантують заміну органу на випадок того, якщо перша спроба пересадки не вдасться. У більшості інших країн із жорсткими законами, що регулюють трансплантацію, час очікування, як правило, становить більше року.
Військові лікарі в Китаї мають доступ до величезних банків живих органів, розміщених в широких системах трудових таборів і в’язниць країни, і вони вигадали, як отримувати із цього вигоду, стверджується у звіті «Кривавий урожай».
Згідно з випадками, задокументованими авторами звіту, послідовники Фалуньгун, які вижили в тюрмах або трудових таборах, повідомили про те, що під час їхнього перебування в ув’язненні у них брали аналізи крові та проводили медогляди. Аналізи крові були потрібні для того, аби знайти такі органи, які підходитимуть людині, яка потребує пересадки, повідомляється у звіті.
Один із реципієнтів, що зустрічався з розслідувачами Мейтасом і Кілгуром, розповів про дві поїздки у китайський військовий госпіталь у Шанхаї, де йому надали вісім нирок для того, аби знайти нирку, яка б підійшла йому. Людина розповіла, що у військового лікаря, пана Таня, був список, із яким він звірявся, перш ніж повернутися із новими нирками за дві-три години.
Органи цінні тим, що на них дефіцит, і це робить незаконне вилучення органів надзвичайно прибутковим. Не рідкість, коли одержувач платить за нирку $200 000. У 2005 році на сайті Центру сприяння Китайської міжнародної мережі трансплантації були наведені ціни: на нирки $62 000, на печінку $98 000—130 000 і на легеню $150 000—170 000. Велика кількість інформації про ціни і час очікування була видалена із китайських сайтів центру трансплантації після заяв у 2006 році про те, що в Китаї відбувається масове незаконне вилучення органів.
Згідно з оцінками, щорічно торгівці органами в усьому світі отримують 50 мільярдів доларів, відзначає Ашок Васіштха, директор Інституту зближення перспективних наук США. Ця цифра базується на сукупності даних, добутих із різних джерел, таких як телефонні дзвінки та спілкування електронною поштою. Оскільки злочини скоюються потайки, то збір даних виявляється складним, але, тим не менш, необхідним завданням, пояснив Васіштха.
«Мотивом для цього є гроші, а грошові відносини сприяють торгівлі», — сказав Васіштха, який виступив одним із доповідачів на заході «Злочини 21 століття: незаконна торгівля органами, всесвітня охорона здоров’я і безпека», який пройшов у Нью-Йорку 14 лютого. Дискусію експертів із цього питання організувала громадська організація «Всесвітня ініціатива з біоетики», що працює над поліпшенням якості життя вразливих груп населення в усьому світі.
Артур Каплан, професор, голова Відділу біоетики у Медичному центрі Langone при Нью-Йоркському університеті, сказав, що частковим вирішенням проблеми у Китаї може стати здійснення тиску на китайців, аби ті дотримувалися міжнародних етичних норм із пересадки органів. Він додав, що Держдепартамент США міг би докладати і більше зусиль, оскільки Китай чутливий до тиску, адже хоче стати повноправним членом міжнародного співтовариства.
Китайці мають зрозуміти, що «вони повинні досягти, принаймні, мінімальних стандартів», — зазначив він.
Читайте також:
Китайські лікарні причетні до видалення органів у живих людей
Трансплантація і торгівля органами: новий вид злочину 21 сторіччя
