Вчені Стенфордського університету провели ряд досліджень щодо волі людини і з’ясували, що сила волі людини може бути необмеженою, і що людина не відчуватиме виснаження так гостро, доки не занепаде духом.
Раніше інші вчені, такі як психолог Рой Баумейстер, доводили, що сила волі ― це обмежений ресурс і залежить від кількості запасених калорій. Скажімо, якщо людина робить якісь зусилля або намагається уникнути сильної спокуси, то витрачає на це не тільки силу волі, а й енергію.
У ході спостережень автори дослідження виявили, що люди, які вважають, що у них бракує сили волі, мають більш низьку здатність контролювати себе, ніж ті, хто вважають свою волю необмеженою. Вчені вважають, що все залежить від думок людини.
«Наприклад, Ви пишете дипломну роботу на своєму ноутбуці, але паралельно переглядаєте Facebook… Ви обіцяєте собі, що будете дотримуватися здорового харчування і займатися спортом, але в кінці кінців лізете в коробку з цукерками або дивитеся фільм… Все це ― відсутність самоконтролю», ― пишуть дослідники Стенфордського університету Керол Двек (Carol Dweck) і Грег Валтон (Greg Walton).
Як запевнили автори, результат їхніх досліджень не обмежиться лише звичайними спостереженнями. Відкриття допоможе переглянути підхід в терапії для реабілітації наркоманів, діабетиків, відношення до здорового харчування і фізичних вправ.
«Коли люди працюють над вирішенням напружених завдань, будь то навчання, робота чи прибирання, вони використовують свій психологічний та біологічний ресурс. Коли їхня сила волі виснажується і у них немає більше сил виконувати роботу, вони повинні „зробити паузу“ (відпочити), поки ці ресурси не поповняться. Так думають більшість психологів, але цю теорію слід переглянути», ― каже Стенфорд.
«Популярна і впливова в народі теорія про те, що сила волі має межу, ― дуже обмежена. Ми виявили, що сила волі виснажується тільки тоді, коли ви самі так вважаєте. Думки людини впливають на її вчинки і поведінку. Різниця ― в концепції народної волі. Вона полягає в тому, як людина інтерпретує своє почуття втоми, яке неминуче приходить після деякої кількості напруженої роботи. Коли вимоги до самоконтролю дуже високі, це впливає на схильність людей відкладати завдання на потім», ― продовжив учений.
Отже, в результаті серії експериментів зі студентами двох груп протягом чверті, дослідники Керол Двек і Грег Валтон протестували молодих людей на теорію, в яку ті вірили, тобто обмежена його сила волі чи необмежена.
Спочатку і в середині чверті ці групи не дуже відрізнялися одна від одної. Але в кінці чверті, коли був потрібен високий самоконтроль і концентрація, студенти, які вірили в обмеженість своєї сили волі, почали здавати. Вони відкладали виконання завдань або відволікалися, заходячи на Facebook замість того, щоб продовжувати вчитися. Але для тих, хто вірив, що сила волі необмежена, втома нічого не значила. Вони не говорили собі «досить вчитися». Втома для них була не важлива, як казали вони, бо знали, що їм обов’язково потрібно це зробити, зазначено в доповіді.
Коментуючи висновки вчених про те, що «перерви не потрібні», заступник директора з академічної підтримки в Центрі викладання і навчання Адіна Глікман зазначила: «Перерва ― це нагорода ― це система винагороди, але я думаю, що було б розумно розказати студентам про наукову думку, що перерви не потрібні і що всі люди володіють необмеженою силою волі, якщо тільки можуть або дуже сильно хочуть контролювати себе».
У той же час Двек підкреслив: «Ми не говоримо про людей, що працюють по 10 годин. Так, вам дійсно потрібна перерва, ви не можете працювати день і ніч. Люди, які вважають, що їхня сила волі не обмежена, звичайно ж, можуть зробити перерву і відпочити. Але ті, хто вважають, що у нього слабка сила волі, демонстрували брак самоконтролю вже після 10-хвилинного завдання».
