Blog

#img_center_nostream#

Останнім часом в редакцію «Великої Епохи» часто присилають фотографії банкнот юанів, на яких написані різні заклики:

«Виходьте з КПК»

«Більше 10 000 000 чоловік написали заяви про вихід з КПК»

«Читайте, вибирайте для себе краще майбутнє» та багато інших.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Останнім часом в редакцію «Великої Епохи» часто присилають фотографії банкнот юанів, на яких написані різні заклики:

«Виходьте з КПК»

«Більше 10 000 000 чоловік написали заяви про вихід з КПК»

«Читайте, вибирайте для себе краще майбутнє» та багато інших.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_right#Відомий канадський адвокат Клайв Анслі недавно висловив бажання приєднатися до Коаліції з розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (КРПФ).

Пан Анслі приєднався до КРПФ через тиждень після приєднання пана Девіда Кілгура, колишнього глави Азіатсько-тихоокеанського відділення Міністерства Закордонних справ Канади і адвоката пана Девіда Матаса, який заявив про намір зібрати в Канаді незалежну групу з розслідування злочинів з пересадки органів, витягнутих у живих послідовників Фалуньгун.

Пан Анслі є відомим фахівцем з Китаю, що вивчав відносини між Канадою і Китаєм впродовж 40 років. Він працював і викладав в Китаї як фахівець з юриспруденції впродовж 14-ти років. У 1985 році відкрив першу іноземну адвокатську фірму в Китаї.

Крім роботи консультантом з іноземного бізнесу в Китаї він ще брав участь у 300 судових процесах і викладав Міжнародне економічне право в Шанхайському університеті Фудань та університеті Тунцзі.

Пан Анслі розповідав в своїй заяві під назвою "Суд Китаю – це не справжній суд" про те, що КПК управляє всіма судовими процесами в Китаї, і що ще жоден суд не наважився відмовити КПК у виконанні її наказів. Це цілком звичайна ситуація, коли "ті, хто прослуховують справу, не ухвалюють рішення, а ті, хто ухвалюють рішення, не прослуховують справу".

У інтерв’ю 2004 року пан Анслі сказав, що «Міжнародна Амністія» провела розслідування і виявила, що існує залежність між запитами у великій кількості на такі органи як печінку, нирки та інші, і числом страт за останні роки. Тепер ми знаємо, що лікарні і суди в Китаї формують цілу систему або комітет. Незадовго до страти ув’язненого лікарням посилають повідомлення. Іноді страти проводяться прямо в моргах лікарень.

Пан Анслі розповів про адвоката, яка шукала роботу в його фірмі. Вона сказала, що в її практиці було 20 справ із смертними вироками. Вона була співробітником в місцевому суді і розповіла про те, як поліція ходила до суду для того, щоб дізнатися, чи погодиться суддя засудити ув’язненого до страти. Якщо суддя погоджувався, вони відразу дзвонили цій жінці, яка влаштовувалася на роботу до пана Анслі, і просили її знайти яку-небудь кримінальну справу, якою можна було скористатися для винесення ув’язненому смертного вироку.

Розповіла, як вони супроводжували ув’язненого від в’язниці до місця страти, і про те, як машина швидкої допомоги, яка чекала на вулиці не глушила двигун для того, щоб в будь-яку секунду помчати з органами для трансплантації. Пан Анслі був дуже радий тому, що пан Девід Кілгур і пан Девід Матас проведуть незалежне розслідування, підтверджуюче прихильне відношення і підтримку з боку уряду Канади. Він сказав, що хотів би приєднатися до КРПФ тому, що його знання режиму КПК може допомогти розслідуванню і припинити ці лиходійства.

#img_right#Відомий канадський адвокат Клайв Анслі недавно висловив бажання приєднатися до Коаліції з розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (КРПФ).

Пан Анслі приєднався до КРПФ через тиждень після приєднання пана Девіда Кілгура, колишнього глави Азіатсько-тихоокеанського відділення Міністерства Закордонних справ Канади і адвоката пана Девіда Матаса, який заявив про намір зібрати в Канаді незалежну групу з розслідування злочинів з пересадки органів, витягнутих у живих послідовників Фалуньгун.

Пан Анслі є відомим фахівцем з Китаю, що вивчав відносини між Канадою і Китаєм впродовж 40 років. Він працював і викладав в Китаї як фахівець з юриспруденції впродовж 14-ти років. У 1985 році відкрив першу іноземну адвокатську фірму в Китаї.

Крім роботи консультантом з іноземного бізнесу в Китаї він ще брав участь у 300 судових процесах і викладав Міжнародне економічне право в Шанхайському університеті Фудань та університеті Тунцзі.

Пан Анслі розповідав в своїй заяві під назвою "Суд Китаю – це не справжній суд" про те, що КПК управляє всіма судовими процесами в Китаї, і що ще жоден суд не наважився відмовити КПК у виконанні її наказів. Це цілком звичайна ситуація, коли "ті, хто прослуховують справу, не ухвалюють рішення, а ті, хто ухвалюють рішення, не прослуховують справу".

У інтерв’ю 2004 року пан Анслі сказав, що «Міжнародна Амністія» провела розслідування і виявила, що існує залежність між запитами у великій кількості на такі органи як печінку, нирки та інші, і числом страт за останні роки. Тепер ми знаємо, що лікарні і суди в Китаї формують цілу систему або комітет. Незадовго до страти ув’язненого лікарням посилають повідомлення. Іноді страти проводяться прямо в моргах лікарень.

Пан Анслі розповів про адвоката, яка шукала роботу в його фірмі. Вона сказала, що в її практиці було 20 справ із смертними вироками. Вона була співробітником в місцевому суді і розповіла про те, як поліція ходила до суду для того, щоб дізнатися, чи погодиться суддя засудити ув’язненого до страти. Якщо суддя погоджувався, вони відразу дзвонили цій жінці, яка влаштовувалася на роботу до пана Анслі, і просили її знайти яку-небудь кримінальну справу, якою можна було скористатися для винесення ув’язненому смертного вироку.

Розповіла, як вони супроводжували ув’язненого від в’язниці до місця страти, і про те, як машина швидкої допомоги, яка чекала на вулиці не глушила двигун для того, щоб в будь-яку секунду помчати з органами для трансплантації. Пан Анслі був дуже радий тому, що пан Девід Кілгур і пан Девід Матас проведуть незалежне розслідування, підтверджуюче прихильне відношення і підтримку з боку уряду Канади. Він сказав, що хотів би приєднатися до КРПФ тому, що його знання режиму КПК може допомогти розслідуванню і припинити ці лиходійства.

#img_left_nostream#18 травня 2006 року Банк Китаю вніс до гонконгської фондової біржі US$9.9 мільярдів Initial Public Offering (IPO) [початкова відкрита пропозиція (перший продаж акцій компанії широкій публіці; оскільки на перший продаж зазвичай пропонуються акції невеликих, молодих компаній, ризик по цих акціях досить великий)].

Проте, за словами економічних експертів, це вказує на наступаючий крах фінансової системи Китаю. Банк сподівається подолати кризу, збільшивши капіталовкладення за кордоном.

Bank of China (Банк Китаю) планує продати приблизно 25.5 мільярдів акцій по всьому світу за ціною 2.5-3 гонконгських доларів (біля US$ 0.32-0.39). Тільки 5% з 25.5 мільярдів акцій (1.278 мільярдів акцій) будуть продані Гонконгу.

Банк Китаю є найбільшим банком серед чотирьох китайських банків, що належать державі . Після China Construction Bank і Bank of Communication Банк Китаю є третім банком, що належить державі, який збільшує гроші у фондах на готових ринках Гонконгу. Протягом останніх декількох років в Банку Китаю сталося багато скандалів, включаючи звільнення його президентів, Ван Сюебінь і Лю Цзіньбао, за величезні хабарі.

Банк Китаю також має величезну кількість непогашених боргів, і втрати державного майна. Експерти підозрюють, що банк наближається до банкрутства. Китайський експерт і головний редактор гонконгського журналу «Open Magazine» пані Цай Юнмей заявила, що китайські банки, які належать державі, бажають подолати кризу за допомогою підвищення фондів на ринках за кордоном. Вона сказала: «Ці банки вже банкроти, оскільки китайський уряд не допомагає їм.

У Китаї багато економічних операцій диктуються урядом, і ці банки можуть триматися, маючи при собі гроші, зароблені народом. Хоча ці банки все ще діють в Китаї, але вкладення в них грошей є дуже ризикованим. Мета IPO на фондовій біржі Гонконгу є бажанням звалити ризик на ринки за кордоном».

Пані Цай сказала: «Я вважаю, що криза китайського уряду почнеться із сфери фінансів». Проте голова Банку Китаю Сяо Ган стверджує, що банк добре працює, досягає успіху в фінансуванні і має хороше майбутнє. Пані Цай не згодна з Сяо. Вона стверджує, що деяким членам КПК не можна довіряти. КПК взагалі не гарантує інвесторам якої-небудь безпеки від розорення. «Всі ми знаємо, що КПК здатна створювати помилкові цифри. Її статистика настільки приголомшуюча, що ніхто вже не вірить цим цифрам.

Дані банку про IPO є ненадійними; володіння такими акціями, насамкінець, може привести до небезпеки». Пані Цай нагадує інвесторам, що вони можуть отримувати прибуток тільки короткий час, але якщо це затягується на довгий час, то ризик розорення дуже високий. Вона сказала: «Багато китайських підприємств, що належать державі, які займалися на ринку Гонконгу; всі вони мають проблеми. Їх фінансові звіти сфабриковані і не передають достовірну картину ревізії. Оскільки вони належать державі, люди, які купили їх акції, вважають, що китайський уряд підтримає їх. Проте фактично, багато хто з моїх друзів втратив свої гроші, інвестуючи в китайські компанії, що належать державі».

Пані Цай вказала, що через змову між банками і комуністичним режимом Китаю, навколо китайських банків продовжуються скандали, включаючи і Банк Китаю. Явним прикладом може послужити випадок з Ван Сюебінь, колишнім президентом Банку Китаю. Ван привласнив велику кількість майна, що належить державі. Коли вибухнув скандал, його просто перевели в Construction Bank of China без всяких звинувачень у злочині. Багато замішаних в скандалі з Ван Сюебінем, також привласнили державні мільйони, включаючи тайваньську кінозірку Лю Цзясин, і вони досі продовжують вести бізнес в Китаї.

Пані Цай сказала: «Ці люди перетворили державне майно на свою власність. Але ніхто не був за це звинувачений. Це є проблемою управління і контролю». Пані Цай згадала інший класичний випадок. Лю Цзіньбао, президент гонконгського відділення Банку Китаю, «нелегально брав у борг великі суми з фонду державних підприємств. Проте гроші до фонду ніколи не поверталися».

The Epoch Times (Великая Эпоха)

#img_left_nostream#За повідомленням кореспондентів Epoch Тimes (Велика Епоха) Джао Зіфа і Ді Дян, з 19 по 23 травня Генеральний секретар ООН Кофі Аннан знаходився з візитом в Китаї. Під час його візиту багато китайських громадян, стосовно яких уряд компартії Китаю вчинив несправедливо, були вимушені «скаржитися», намагаючись донести до Кофі Аннана інформацію про незаконні дії влади.

Відчуваючи на собі сильний контроль з боку уряду, «скаржники» все ж таки змогли провести ходу в Пекіні. Ці громадяни наперед знали про те, що неодмінно будуть арештовані, але все одно намагалися організувати ходу і звернути на себе увагу ООН, щоб вона втрутилася у внутрішні справи Китаю, звернувши увагу на порушення урядом компартії Китаю прав людини щодо своїх громадян.

Але ні хода, ні відкриті листи, ні голоси «китайських скаржників» – ніяка інформація не дійшла до Кофі Аннана, який в цей час перебував на курортній зоні Китаю «Гора Хуаньшань».

http://pkg.dajiyuan.com/pkg/2006-06-03/20060520a.avi
Відеозапис 20 травня в Китаї (10M)

http://pkg.dajiyuan.com/pkg/2006-06-03/20060521.avi
Відеозапис 21 травня в Китаї (4.2M)

#img_left_nostream#За повідомленням кореспондентів Epoch Тimes (Велика Епоха) Джао Зіфа і Ді Дян, з 19 по 23 травня Генеральний секретар ООН Кофі Аннан знаходився з візитом в Китаї. Під час його візиту багато китайських громадян, стосовно яких уряд компартії Китаю вчинив несправедливо, були вимушені «скаржитися», намагаючись донести до Кофі Аннана інформацію про незаконні дії влади.

Відчуваючи на собі сильний контроль з боку уряду, «скаржники» все ж таки змогли провести ходу в Пекіні. Ці громадяни наперед знали про те, що неодмінно будуть арештовані, але все одно намагалися організувати ходу і звернути на себе увагу ООН, щоб вона втрутилася у внутрішні справи Китаю, звернувши увагу на порушення урядом компартії Китаю прав людини щодо своїх громадян.

Але ні хода, ні відкриті листи, ні голоси «китайських скаржників» – ніяка інформація не дійшла до Кофі Аннана, який в цей час перебував на курортній зоні Китаю «Гора Хуаньшань».

http://pkg.dajiyuan.com/pkg/2006-06-03/20060520a.avi
Відеозапис 20 травня в Китаї (10M)

http://pkg.dajiyuan.com/pkg/2006-06-03/20060521.avi
Відеозапис 21 травня в Китаї (4.2M)