Blog

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Велика Епоха

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Велика Епоха

З Тель-Авіва на чотирьох автобусах ми їхали в дощовий день біля трьох годин. І незважаючи на погоду, понад 600 чоловік приїхали до Музею Фотографії у Тель-Хай на відкриття виставки Доротеї Ланг – американського фотографа, знаменитої, насамперед, своєю серією фотографій “Великої депресії” 1930-х років, і Лео Канна – “Подорож по Ерец-Ізраель” в 1912 році.

#img_center_nostream#

Не знаю, чи хотіли того засновники, чи ні, але дві ці виставки взаємодіють і виглядають антиподами: “Велика депресія” Доротеї Ланг і “Велике відродження” Лео Канна – трагічна катастрофа життя, розчарування в ідеалах «американської мрії» і повні райдужних надій сіоністські будівельники «Ерец-Ізраель». Це не просто образи людей і пейзажі, це образи країн на певному витку свого часу, це прикрощі й надії всієї країни.

#img_center_nostream#

Економічна криза 1929-33 рр. була найглибшою кризою перевиробництва за всю історію. Немов потужний тайфун налетів і розметав промислове виробництво, сільське господарство, фінансову, банківську системи й кинув країну в тривалу депресію. Мільйони людей (майже чверть населення країни) виявилися без роботи, без засобів для існування, без даху, без надії.

#img_center_nostream#

Тільки в Нью-Йорку в 1931 році близько 2 тисяч чоловік померло від голоду! До влади прийшов новий уряд, і для підтримки (населенням) нових соціальних програм вирішили використати пресу. Адміністрація захисту фермерів (FSA) створила Історичний відділ. Очолив його економіст і соціолог професор Рой Стейкер. Він запросив чудових фотографів і відбитий ними образ “Великої Депресії” став одним із шедеврів світової фотожурналістики.

#img_center_nostream#

Завдяки цим фотографіям, які були замовлені урядом, Америка й увесь світ побачили трагедію мільйонів людей. От імена фотографів: Доротея Ланг, Уолкер Еванс, Артур Ротштейн, Бен Шан та інші. На виставці представлені 150 фотографій Доротеї Ланг із колекції берлінської Galerie Bilderwelt.

#img_center_nostream#

Доротея Ланг (1895-1965 р.) в 24 роки відкрила свою портретну студію в Сан-Франциско. В 1932 р. вона увійшла до неформального об’єднання каліфорнійських фотографів «Група F-64», створене Анселем Адамсом і Віллардом Ван Дейком. У групу ввійшли також Едвард Вестон і Імоджен Кеннінгем. Вони виступали проти модної тоді мальовничо-імпресіоністської манери й м’якомалюючої оптики. F-64 – це гранично закрита діафрагма об’єктива, при якій зображення має максимальну різкість (і глибину різкості).

#img_center_nostream#

Одержавши запрошення Роя Стейкера, Д. Ланг залишила блискуче портретне ательє й поринула в безодню горя знедолених нещасних людей. Її фотографії мають особливу магію достовірності й глибини почуттів, передають щиросердний стан людей. Документальна фотографія піднялася на рівень художніх творів мистецтва, а фотограф став Художником або, якщо хочете, Фотохудожником. У чому ж секрет? Справа в тому, що фотограф не може бути, а повинен бути об’єктивним! Хоча фотозображення створює механічний прилад – фотоапарат, він виражає почуття й думки людини, у руках якого перебуває.

І якщо ця людина глибоко співчуває, не байдужа до навколишнього світу, її переживання виразить фотографія! У цьому головна відмінність художника від аматора. Звичайно, має значення й майстерність, але це – вторинна. Той, хто володіє майстерністю, може бути гарним ремісником, але художник – це людина, що бачить не тільки очами, це людина, яка «бачить серцем»!

Саме тому нас так хвилюють фотографії Доротеї Ланг. Найбільш знаменита її фотографія (01) має довгу назву (адже це не просто, фотографії – це фотодокументи епохи) – “Сезонна робітниця, складальниця врожаю в Каліфорнії, 32-літня мати сімох дітей. (Мати-“переселенка”). Ніпото, Каліфорнія. 1936”.

Вона тільки що продала колеса своєї машини, щоб прокормити дітей. Доротея Ланг писала, що ця жінка охоче допомагала зйомкам у надії, що фотографії якось їм допоможуть… У той самий час її фотографії не песимістичні: “Так, нам важко, але ми не зламалися, ми зберігаємо людську гідність, здолаємо сьогоднішні негаразди й знайдемо вихід із ситуації, що склалася… (Фото 3 і 5) Випалена сонцем, поорана земля із самотнім покинутим будинком – нікому буде забирати врожай; повні куряви міста із самотніми бездомними, жінки з дітьми, які жебракують – усі разом ці фотографії створюють монументальний образ страждання й віри в силу й мужність людини.

З Тель-Авіва на чотирьох автобусах ми їхали в дощовий день біля трьох годин. І незважаючи на погоду, понад 600 чоловік приїхали до Музею Фотографії у Тель-Хай на відкриття виставки Доротеї Ланг – американського фотографа, знаменитої, насамперед, своєю серією фотографій “Великої депресії” 1930-х років, і Лео Канна – “Подорож по Ерец-Ізраель” в 1912 році.

#img_center_nostream#

Не знаю, чи хотіли того засновники, чи ні, але дві ці виставки взаємодіють і виглядають антиподами: “Велика депресія” Доротеї Ланг і “Велике відродження” Лео Канна – трагічна катастрофа життя, розчарування в ідеалах «американської мрії» і повні райдужних надій сіоністські будівельники «Ерец-Ізраель». Це не просто образи людей і пейзажі, це образи країн на певному витку свого часу, це прикрощі й надії всієї країни.

#img_center_nostream#

Економічна криза 1929-33 рр. була найглибшою кризою перевиробництва за всю історію. Немов потужний тайфун налетів і розметав промислове виробництво, сільське господарство, фінансову, банківську системи й кинув країну в тривалу депресію. Мільйони людей (майже чверть населення країни) виявилися без роботи, без засобів для існування, без даху, без надії.

#img_center_nostream#

Тільки в Нью-Йорку в 1931 році близько 2 тисяч чоловік померло від голоду! До влади прийшов новий уряд, і для підтримки (населенням) нових соціальних програм вирішили використати пресу. Адміністрація захисту фермерів (FSA) створила Історичний відділ. Очолив його економіст і соціолог професор Рой Стейкер. Він запросив чудових фотографів і відбитий ними образ “Великої Депресії” став одним із шедеврів світової фотожурналістики.

#img_center_nostream#

Завдяки цим фотографіям, які були замовлені урядом, Америка й увесь світ побачили трагедію мільйонів людей. От імена фотографів: Доротея Ланг, Уолкер Еванс, Артур Ротштейн, Бен Шан та інші. На виставці представлені 150 фотографій Доротеї Ланг із колекції берлінської Galerie Bilderwelt.

#img_center_nostream#

Доротея Ланг (1895-1965 р.) в 24 роки відкрила свою портретну студію в Сан-Франциско. В 1932 р. вона увійшла до неформального об’єднання каліфорнійських фотографів «Група F-64», створене Анселем Адамсом і Віллардом Ван Дейком. У групу ввійшли також Едвард Вестон і Імоджен Кеннінгем. Вони виступали проти модної тоді мальовничо-імпресіоністської манери й м’якомалюючої оптики. F-64 – це гранично закрита діафрагма об’єктива, при якій зображення має максимальну різкість (і глибину різкості).

#img_center_nostream#

Одержавши запрошення Роя Стейкера, Д. Ланг залишила блискуче портретне ательє й поринула в безодню горя знедолених нещасних людей. Її фотографії мають особливу магію достовірності й глибини почуттів, передають щиросердний стан людей. Документальна фотографія піднялася на рівень художніх творів мистецтва, а фотограф став Художником або, якщо хочете, Фотохудожником. У чому ж секрет? Справа в тому, що фотограф не може бути, а повинен бути об’єктивним! Хоча фотозображення створює механічний прилад – фотоапарат, він виражає почуття й думки людини, у руках якого перебуває.

І якщо ця людина глибоко співчуває, не байдужа до навколишнього світу, її переживання виразить фотографія! У цьому головна відмінність художника від аматора. Звичайно, має значення й майстерність, але це – вторинна. Той, хто володіє майстерністю, може бути гарним ремісником, але художник – це людина, що бачить не тільки очами, це людина, яка «бачить серцем»!

Саме тому нас так хвилюють фотографії Доротеї Ланг. Найбільш знаменита її фотографія (01) має довгу назву (адже це не просто, фотографії – це фотодокументи епохи) – “Сезонна робітниця, складальниця врожаю в Каліфорнії, 32-літня мати сімох дітей. (Мати-“переселенка”). Ніпото, Каліфорнія. 1936”.

Вона тільки що продала колеса своєї машини, щоб прокормити дітей. Доротея Ланг писала, що ця жінка охоче допомагала зйомкам у надії, що фотографії якось їм допоможуть… У той самий час її фотографії не песимістичні: “Так, нам важко, але ми не зламалися, ми зберігаємо людську гідність, здолаємо сьогоднішні негаразди й знайдемо вихід із ситуації, що склалася… (Фото 3 і 5) Випалена сонцем, поорана земля із самотнім покинутим будинком – нікому буде забирати врожай; повні куряви міста із самотніми бездомними, жінки з дітьми, які жебракують – усі разом ці фотографії створюють монументальний образ страждання й віри в силу й мужність людини.

#img_left_nostream#9 липня відомий китайський адвокат-правозахисник Гао Чжішен більше тридцяти хвилин зазнавав фізичних і усних образ шпигунів, коли намагався залишити свою домівку. Це вже другий випадок за цей місяць, коли шпигуни КПК привселюдно нападають на Гао Чжішена.

Влада також має агентів, які поширюють брехню про Гао Чжішена серед жителів Пекіна. Поширені чутки звинувачують Гао в тому, що він підбурює людей іти на площу Тяньаньмень і виступати проти відділів уряду. КПК постійно створює неправдиві докази, щоб звинуватити Гао і засадити його у в’язницю.

Шпигун нападає на Гао

9 липня через те, що адвокат Гао почав спускатися сходинками свого будинку, агент міцної статури зупинив Гао, наступивши на його черевики, і сказав: „Ти божевільний злидар! Про кого ти збираєшся сьогодні писати і кого лаяти у своїй статті?”

Оскільки Гао проігнорував цей напад, шпигун почав давати Гао ляпасів і викрикувати прокльони.

Після того як Гао відштовхнув руку шпигуна, агент схопив Гао за шию. Гао відповів йому тим самим. Це тривало приблизно півгодини на внутрішньому дворі. Пізніше Гао сказав: „Я не міг залишити домівку. Як тільки я намагався зробити це, вони перешкоджали мені”.

Гао сказав: „Я навіть не можу повторити ті слова, які шпигуни використовували”. Він сказав: „Якщо вас назвали божевільним злидарем, то це ще дуже ввічливо, тому що в комуністичному світі люди подібні до вас можуть бути тільки (брутальне слово опущене)”.

Під час конфлікту агент кинув у Гао цеглину, і Гао відповів йому тим самим. За цією сценою зі своїх вікон спостерігало більше сотні людей. Гао підозрює, що інші шпигуни знімали на плівку цю сцену. Врешті-решт, Гао відступив.

„Якби я не відступив, він би міг мучити мене протягом усього дня, так чи інакше, це його робота”.

Під час конфлікту ні Гао ні шпигун не отримали пошкоджень.

Шпигуни нападали на Гао менш ніж місяць тому

21 червня Гао почув новини про те, що шпигуни КПК переслідують матір і сина сліпого активіста-правозахисника Чень Гуанчена. Коли Гао викликав із власної оселі таксі, щоб відвідати їх, на нього напали декілька шпигунів.

Того дня мати і син Ченя були викрадені й вислані з Пекіна. 22 червня Гао та інші дізналися про ситуацію Ченя на вулицях Пекіна. Агенти, що йшли слідом за ними, здавалися стурбованими і викликали міліцію. Тоді як міліція й агенти стояли на вулиці, чекаючи інших, Гао і його друзі отримали на вулиці п’ять-шість листівок.

Обидва напади пов’язані із випадком Чень Гуанчена

Зазвичай, коли шпигуни йдуть слідом за Гао під час його ранкової пробіжки або щоденних дій, вони ніколи не розмовляють із Гао, окрім як при порушенні певних меж. Гао сказав кореспондентові: „Очевидно, що цим шпигунам було наказано не розмовляти зі мною. З цього я побачив, що б не робили зі мною ці агенти, наказ надійшов від вищих рівнів влади. Тому шпигуни, що беруть участь у цій справі, можуть тільки стояти осторонь і спостерігати за нашими розмовами, оскільки вони не сміють вирішувати, що робити зі мною”.

Після того, як 9 липня на Гао напали шпигуни, він сказав: „Коли мати Чень Гуанчена була викрадена, я сказав моєму другові по телефону, що хотів би поїхати туди і зупинити це. Коли я спускався, шпигуни почали на мене кричати й зупинили мене. Вчора я обговорював із моїми друзями по телефону, що міг би поїхати в провінцію Шаньдун, щоб перевірити, як пройде слухання справи Чень Гуанчена. Я думаю, що ці напади трапилися через те, що шпигуни прослуховували наші телефонні розмови”.

Гао Чжішен відповів кореспондентові, що люди, які контактують із ним, також перебувають під спостереженням. Наприклад, владою був заарештований представник народності Хуей (етнічна меншина в Китаї) Ма Цзяньше, оскільки він ”підтримував контакт із Гао Чжішеном, який захищає Фалуньгун”, як висловилася міліція.

Через ці інциденти, із якими зіткнувся він та інші, Гао Чжішен звернувся до світової спільноти: „Ми сподіваємося, що міжнародне співтовариство зможе звернути увагу на цю ситуацію. Китайська комуністична партія вже повністю втратила розум”.

КПК намагається звинуватити Гао і посадити у в’язницю

Нещодавно свідок викрив, що КПК найняла людей, щоб поширити брехню про Гао серед кола тих, хто подає скарги й апеляції, кажучи, що ”Гао Чжішен може заплатити багато грошей, щоб найняти людей для їхніх зборів на площі Тяньаньмень. Хто б не захотів приєднатися до цього, міг підписатися. Не має значення, скільки людей приєднається, він усім може запропонувати гроші”.

Гао Чжішен сказав: „Очевидно, що це інші неймовірно низькі методи, для того, щоб звинуватити мене”.

Протягом тривалого часу шпигуни знімали на плівку Гао. Вони знімали на плівку тоді, коли спеціально найняті агенти підбурювали Гао нападати на них, або коли інші шпигуни порушували межі спостереження за Гао, і навіть коли агенти штовхнули Гао під машину.

Міліція, КПК і чиновники називають відеозйомку матеріалом, що ”накопичується”. Вони часто залякують жертви: „Не будьте дуже самовдоволені! Після накопичення достатньої кількості матеріалів, ми зможемо посадити тебе у в’язницю”.

Влада КПК завжди використовує відеозаписи, і чиновники КПК використовують їх як докази, щоб відправляти людей у в’язниці. Гао чітко це розуміє: „Звичайно, вони використовуватимуть деякі фрагменти з відеозаписів як доказу проти мене; але вони ніколи не оприлюднять ті сцени, в яких самі нападають на мене”.

Чжао Цзифа. Велика Епоха

#img_left_nostream#9 липня відомий китайський адвокат-правозахисник Гао Чжішен більше тридцяти хвилин зазнавав фізичних і усних образ шпигунів, коли намагався залишити свою домівку. Це вже другий випадок за цей місяць, коли шпигуни КПК привселюдно нападають на Гао Чжішена.

Влада також має агентів, які поширюють брехню про Гао Чжішена серед жителів Пекіна. Поширені чутки звинувачують Гао в тому, що він підбурює людей іти на площу Тяньаньмень і виступати проти відділів уряду. КПК постійно створює неправдиві докази, щоб звинуватити Гао і засадити його у в’язницю.

Шпигун нападає на Гао

9 липня через те, що адвокат Гао почав спускатися сходинками свого будинку, агент міцної статури зупинив Гао, наступивши на його черевики, і сказав: „Ти божевільний злидар! Про кого ти збираєшся сьогодні писати і кого лаяти у своїй статті?”

Оскільки Гао проігнорував цей напад, шпигун почав давати Гао ляпасів і викрикувати прокльони.

Після того як Гао відштовхнув руку шпигуна, агент схопив Гао за шию. Гао відповів йому тим самим. Це тривало приблизно півгодини на внутрішньому дворі. Пізніше Гао сказав: „Я не міг залишити домівку. Як тільки я намагався зробити це, вони перешкоджали мені”.

Гао сказав: „Я навіть не можу повторити ті слова, які шпигуни використовували”. Він сказав: „Якщо вас назвали божевільним злидарем, то це ще дуже ввічливо, тому що в комуністичному світі люди подібні до вас можуть бути тільки (брутальне слово опущене)”.

Під час конфлікту агент кинув у Гао цеглину, і Гао відповів йому тим самим. За цією сценою зі своїх вікон спостерігало більше сотні людей. Гао підозрює, що інші шпигуни знімали на плівку цю сцену. Врешті-решт, Гао відступив.

„Якби я не відступив, він би міг мучити мене протягом усього дня, так чи інакше, це його робота”.

Під час конфлікту ні Гао ні шпигун не отримали пошкоджень.

Шпигуни нападали на Гао менш ніж місяць тому

21 червня Гао почув новини про те, що шпигуни КПК переслідують матір і сина сліпого активіста-правозахисника Чень Гуанчена. Коли Гао викликав із власної оселі таксі, щоб відвідати їх, на нього напали декілька шпигунів.

Того дня мати і син Ченя були викрадені й вислані з Пекіна. 22 червня Гао та інші дізналися про ситуацію Ченя на вулицях Пекіна. Агенти, що йшли слідом за ними, здавалися стурбованими і викликали міліцію. Тоді як міліція й агенти стояли на вулиці, чекаючи інших, Гао і його друзі отримали на вулиці п’ять-шість листівок.

Обидва напади пов’язані із випадком Чень Гуанчена

Зазвичай, коли шпигуни йдуть слідом за Гао під час його ранкової пробіжки або щоденних дій, вони ніколи не розмовляють із Гао, окрім як при порушенні певних меж. Гао сказав кореспондентові: „Очевидно, що цим шпигунам було наказано не розмовляти зі мною. З цього я побачив, що б не робили зі мною ці агенти, наказ надійшов від вищих рівнів влади. Тому шпигуни, що беруть участь у цій справі, можуть тільки стояти осторонь і спостерігати за нашими розмовами, оскільки вони не сміють вирішувати, що робити зі мною”.

Після того, як 9 липня на Гао напали шпигуни, він сказав: „Коли мати Чень Гуанчена була викрадена, я сказав моєму другові по телефону, що хотів би поїхати туди і зупинити це. Коли я спускався, шпигуни почали на мене кричати й зупинили мене. Вчора я обговорював із моїми друзями по телефону, що міг би поїхати в провінцію Шаньдун, щоб перевірити, як пройде слухання справи Чень Гуанчена. Я думаю, що ці напади трапилися через те, що шпигуни прослуховували наші телефонні розмови”.

Гао Чжішен відповів кореспондентові, що люди, які контактують із ним, також перебувають під спостереженням. Наприклад, владою був заарештований представник народності Хуей (етнічна меншина в Китаї) Ма Цзяньше, оскільки він ”підтримував контакт із Гао Чжішеном, який захищає Фалуньгун”, як висловилася міліція.

Через ці інциденти, із якими зіткнувся він та інші, Гао Чжішен звернувся до світової спільноти: „Ми сподіваємося, що міжнародне співтовариство зможе звернути увагу на цю ситуацію. Китайська комуністична партія вже повністю втратила розум”.

КПК намагається звинуватити Гао і посадити у в’язницю

Нещодавно свідок викрив, що КПК найняла людей, щоб поширити брехню про Гао серед кола тих, хто подає скарги й апеляції, кажучи, що ”Гао Чжішен може заплатити багато грошей, щоб найняти людей для їхніх зборів на площі Тяньаньмень. Хто б не захотів приєднатися до цього, міг підписатися. Не має значення, скільки людей приєднається, він усім може запропонувати гроші”.

Гао Чжішен сказав: „Очевидно, що це інші неймовірно низькі методи, для того, щоб звинуватити мене”.

Протягом тривалого часу шпигуни знімали на плівку Гао. Вони знімали на плівку тоді, коли спеціально найняті агенти підбурювали Гао нападати на них, або коли інші шпигуни порушували межі спостереження за Гао, і навіть коли агенти штовхнули Гао під машину.

Міліція, КПК і чиновники називають відеозйомку матеріалом, що ”накопичується”. Вони часто залякують жертви: „Не будьте дуже самовдоволені! Після накопичення достатньої кількості матеріалів, ми зможемо посадити тебе у в’язницю”.

Влада КПК завжди використовує відеозаписи, і чиновники КПК використовують їх як докази, щоб відправляти людей у в’язниці. Гао чітко це розуміє: „Звичайно, вони використовуватимуть деякі фрагменти з відеозаписів як доказу проти мене; але вони ніколи не оприлюднять ті сцени, в яких самі нападають на мене”.

Чжао Цзифа. Велика Епоха

#img_center_nostream#

Медитативні вправи дозволяють зменшити вірогідність серцевих нападів в майбутньому як у людей здорових, так і у схильних до цих захворювань. До таких висновків прийшли вчені медичного центру «Седарс Сінай» в Лос-Анджелесі». Мойра Пол-Лабрадор, провідний дослідник цього центру, опублікувала результати своїх досліджень в журналі «Архіви медицини внутрішніх органів» (Archieves of Internetional Medicine). Тепер з ними можемо ознайомитися і ми.

Головним чином Мойра Пол-Лабрадор повідомляє те, що й раніше було відомим, але не знаходило належного обґрунтування у медиків – те, що медитація сприяє істотному зниженню артеріального тиску. За її словами, нові дослідження доводять, що такий ефект виникає через безпосередній вплив медитативних вправ на вегетативну, або автономну нервову систему, яка, у свою чергу, відповідає за частоту серцевих скорочень.

«Мірилом стану вегетативно-судинної системи є варіабельності частоти серцевих скорочень. На цьому явищі ми і зосередили свою увагу», – пояснює дослідник. «Здорове серце має широкий діапазон варіабельності – від уповільнення серцебиття в стані спокою до прискорення при фізичному навантаженні. Серце швидко реагує на зміни умов і здатне швидко повернутися в стан спокою, а тому має хороший показник варіабельності скорочень. Шляхом досліджень нам вдалося з’ясувати, що група людей, що практикують медитацію, значно покращує показники варіабельності серцебиття в порівнянні з групою, яка займається фізичною підготовкою».

Учасники експерименту також добилися зниження артеріального тиску внаслідок поліпшення діяльності вегетативної нервової системи в цілому, вважають дослідники. Але учені визнають, що все ж таки не повністю розібралися в механізмі такої дії. Проте, деякі пацієнти навіть добилися зниження дозувань препаратів, які вони приймали проти гіпертензії.

«Учасникам групи медитації вдалося контролювати рівень цукру в крові», – заявила пані Пол-Лабрадор. А це, як відомо, призводить до зниження потенційного ризику захворіти діабетом. «Зниження рівня цукру в крові дуже важливе, оскільки, крім усього іншого, зменшує і залежність від інсуліну. Такий феномен спостерігається в групі, що практикує медитацію».

Учасники експерименту, які добилися таких результатів, займалися медитацією по 20 хвилин двічі на добу. Мойра Пол-Лабрадор відзначила, що практикували саме традиційну трансцидентальну медитацію, але не виключила, що й «інші види медитативних вправ можуть так само впливати на організм».