Верховний комісар ООН з прав людини розпочала візит до Китаю у понеділок, зосередивши увагу на поводженні з мусульманськими меншинами в Сіньцзяні на тлі побоювань, що Пекін обмежує їхню свободу пересування.
Після кількох років жорстких переговорів із китайською владою 70-річна Мішель Бачелет, колишній президент Чилі, має залишитися в країні на шість днів до суботи.
У понеділок вона провела відеоконференцію із головами делегацій близько 70 іноземних посольств у Китаї, повідомили AFP дипломатичні джерела.
Згідно з цими джерелами, Мішель Бачелет запевнила дипломатів, що домовилася про доступ до центрів тримання під вартою та може поговорити з місцевими правозахисниками.
З 2018 року ООН домагається від Пекіна отримання «вільного та повноцінного доступу» до Сіньцзяну (північний захід Китаю).
Цей регіон уже давно страждає від нападів, в яких влада звинувачує сепаратистів та уйгурських ісламістів. Протягом кількох років він був об’єктом жорсткої політики стеження, яке проводилося в ім’я боротьби з тероризмом.
Дослідження показують, що в Китаї інтерновано щонайменше мільйон уйгурів та представників інших мусульманських меншин. Вони поміщені в табори перевиховання, де зазнають примусової праці. Пекін відкидає ці звинувачення.
Візит Бачелет є першим візитом Верховного комісара з прав людини до Китаю з 2005 року.
Вона має вирушити, зокрема, до Урумчі, столиці Сіньцзяну, а також до Кашгару, міста на півдні регіону, де уйгурське населення особливо чисельне.
Мішель Бачелет зустрінеться з «низкою високопосадовців на національному та місцевому рівнях», «організаціями громадянського суспільства, представниками ділового світу та вченими», повідомили в її офісі.
Через епідемію візит пройде у «закритому режимі», тобто у санітарному міхурі, повідомив пресу у понеділок Ван Веньбінь, прессекретар китайської дипломатії.
З тієї ж причини Верховна комісія ООН та Китай «після обговорення вирішили» не включати журналістів до складу делегації, сказав він.
Багато хто побоюється, що Китай використовує цей візит, щоб зняти з себе звинувачення, під якими перебуває.
Неурядова організація «Китайські правозахисники» (НУО), що базується у Вашингтоні, заявила в понеділок, що візит буде «ретельно спланований» Пекіном.
«Ми побоюємося (…), що ви не матимете вільного доступу до жертв, свідків, незалежних членів громадянського суспільства» і що «ваші погляди будуть спотворені китайським урядом», заявила НУО.
Сполучені Штати, які звинувачують Китай у «геноциді» і критикують пані Бачелет за її «уперте мовчання» перед «звірствами», заявили, що вони «стурбовані» візитом.
«Ми не очікуємо, що Китайська Народна Республіка гарантує доступ, необхідний для проведення повної та відвертої оцінки ситуації з правами людини у Сіньцзяні», — заявив Вашингтон минулого тижня.
Уйгури, переважно мусульмани, є основною етнічною групою в Сіньцзяні із населенням 26 мільйонів людей.
Західні дослідження, засновані на інтерпретації офіційних документів, показаннях передбачуваних жертв та статистичних екстраполяціях, звинувачують Пекін в інтерновані не менше мільйона людей у «табори», у проведенні «примусової» стерилізації або навіть у застосуванні «примусової праці».
Китай представляє табори як «центри професійного навчання», призначені для боротьби з релігійним екстремізмом та навчання мешканців ремеслу з метою забезпечення соціальної стабільності.
Пекін заявляє, що не нав’язує жодної стерилізації, а лише застосовує політику контролю над народжуваністю, що діяла по всій країні, яка раніше мало практикувалася в регіоні.
На думку вчених і уйгурів, які проживають за кордоном, влада Сіньцзяна, схоже, відмовилася від жорстких репресій, щоб зосередитися на економічному розвитку.
«Зараз не так багато видимих свідчень репресій», — сказав AFP Пітер Ірвін з Uyghur Human Rights Project.
За даними правозахисних асоціацій, страх репресій також може стати на заваді уйгурам вільно спілкуватися з командою ООН.
За матеріалами The Epoch Times
