Канцлер Німеччини Олаф Шольц планує поїздку до Центральної Азії. Він відвідає Казахстан та Узбекистан з метою пошуку нових джерел енергії, корисних копалин, а також ринків збуту, у зв’язку із вторгненням Росії в Україну.
Він вже заключив кілька угод. Минулого року казахська нафта почала надходити нафтопроводом «Дружба», забезпечуючи роботу берлінського нафтопереробного заводу у Шведті, після того, як Європейський Союз запровадив санкції проти Москви, а російські поставки припинилися.
«Це несе із собою абсолютно новий напрямок у двосторонньому співробітництві», — сказав представник казахського уряду.
Візит Шольца допоможе зрозуміти подальші плани Німеччини.
Окрім нафти, Казахстан має понад два трильйони кубометрів природного газу, згідно з даними казахського уряду.
За словами Едуарда Кінсбрунера, регіонального директора Німецько-східної бізнес-асоціації в Центральній Азії, багато німецьких компаній, які закрили бізнес в Росії, ключовому осередку Центральної Азії, створили власні торгові представництва по всьому регіону.
Німецькі представники також ведуть переговори щодо налагодження контрактів у хімічній промисловості, підготовці кваліфікованих кадрів, відновлюваній енергетиці, логістиці та освіті — додав пан Кінсбрунер.
Очікується, що такі договори буде підписано під час візиту Шольца.
Казахстан у сім разів більший за Німеччину, отже має багато простору, сонця і вітру для енергетичних проектів.
У південно-західному регіоні Казахстану, Мангистау, німецька компанія SVEVIND Energy Group розробляє один з найбільших у світі проектів з виробництва зеленого водню із потужністю 40 гігаВт відновлюваної електроенергії.
Минулий візит президента Німеччини Франка-Вальтер Штайнмаєра відбувся у червні минулого року.
У 2023 році Казахстан експортував до Німеччини 8,5 мільйонів тонн нафти, що становить 11,7% від загального обсягу німецького імпорту. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, ця цифра становила приблизно 6,5 мільйона тонн.
Завдяки такому стрибку Казахстан став третім за розміром постачальником нафти до Німеччини після Норвегії та США.
Німецькі інвестиції в Казахстан минулого року зросли на 64% порівняно з 2022 роком, згідно з даними державного агентства Kazakh Invest.
«Через режими та політичну систему Центральна Азія не була головним пріоритетом для Німеччини, але війна докорінно змінила цю динаміку», — сказав Штефан Майстер, експерт з питань Центральної Азії в Німецькій раді з міжнародних відносин
Торгівля між Казахстаном та Німеччиною майже подвоїлася після вторгнення Росії в Україну. Товарообіг зріс на 89,5% у 2022 році порівняно з попереднім, згідно з даними Німецької східної бізнес-асоціації.
«Дивлячись в майбутнє, ми бачимо великий потенціал», — заявив напередодні поїздки німецький урядовець.
«Ми потребуватимемо газу ще два десятиліття. Тендери на нові газові електростанції (в Німеччині), всі з яких будуть водневими, зараз знаходяться на завершальній стадії. Це означає, що їм потрібно буде звідкись брати газ».
За всіма новими планами стоять старі історичні та географічні реалії.
Казахстан може запропонувати Німеччині альтернативу Росії. Але він обтяжений застарілою мережею ще радянських часів і складним клубком бюрократичної тяганини.
«Якщо навіть у Німеччині це (розповсюдження відновлюваних джерел енергії) є непростим завданням, то в такій країні, як Казахстан, воно набагато складніше», — сказав Томас О’Доннелл, експерт з питань енергетики Берлінського вільного університету.
