Ван Шенчжу, колишній офіцер збройних сил Китаю, проживає в місті Яньтай, провінції Шаньдун. Йому вже давно не виплачують допомогу з соцзабезпечення. Це відбулося через те, що місцеві власті не здатні дотримуватися своєї політики, і тепер Вану не вистачає грошей, щоб оплатити своє лікування.
#img_left#Він багато разів звертався до властей, але його проблема залишається невирішеною. В даний час він дуже слабкий фізично, щоб продовжувати ходити по інстанціях.
У Вана остання стадія раку легенів і важка серцева хвороба. Він витратив вже понад 200 тисяч юанів (25 867 доларів США) на ліки. Оскільки Ван не може дозволити собі лікування у великих лікарнях, дільничний лікар ставить йому крапельниці вдома. Йому також доводиться користуватися кисневою подушкою, і він вже не може твердо стояти на ногах, тому не виходить зі свого будинку цілий рік.
Ван почав службу в китайській армії в 1965 році. Звільнився в запас у 1978 р. і почав працювати на борошняній фабриці міста Яньтай. Він втратив роботу в 1996-му, коли фабрика закрилася через погане управління. Після цього Ван не отримував ніякої зарплати протягом 4 років. Врешті-решт, йому почали платити місячну пенсію 600 юанів (77 доларів США), коли він вийшов на пенсію в травні 2000 року.
Ван сказав, що він обізнаний про два офіційні документи № 82 і № 29, видані в 2002 році, в яких розглядаються питання, що стосуються фінансової підтримки колишніх офіцерів збройних сил. Він подав заяви з посиланням на ці два документи в муніципальне управління Яньтай, бюро із соцзабезпечення і продовольче бюро, щоб вирішити свої фінансові та медичні проблеми. Проте на жодну із своїх петицій він не отримав відповіді.
«Коли фабрика оголосила себе банкротом, вона заборговувала мені зарплату і премії на 100 тисяч юанів (12 921 доларів США), – розповідає Ван. – Згідно з офіційними документами, керівництво фабрики несе відповідальність за мою зарплату, якщо підприємство закриється. Керівництво і Бюро харчування відмовилися вжити будь-які заходи після того, як я надав у різні відділи безліч петицій. Вони навіть хотіли, щоб я переконував інших колишніх офіцерів, які опинилися в подібній ситуації, припинити подавати прохання. Вони вважали за краще б виплачувати мені по декілька тисяч юанів для «втіхи» щороку, ніж вирішити мою проблему».
Вану бул встановлений діагноз раку легень в 2002 році, а серцевої хвороби – в 2006-му. Його лікування дуже дороге, і допомоги не вистачає. Він вже накопичив величезний борг, який ускладнює його стаовище. Крім того, діти Вана не можуть знайти роботу, а його дружина страждає від діабету.
«Мені зараз боляче говорити, або навіть нормально дихати, – продовжує Ван. – Говорити довго або гучним голосом неможливо через слабке серце. Моє виживання повністю залежить від сім’ї, мені потрібно близько 3 тисяч юанів (388 доларів США) на ліки щомісяця, щоб підтримувати моє життя, тому пенсії не вистачає».
У місті Яньтай є багато офіцерів запасу і працівників, які подавали численні прохання видати їм їхню зарплату, премію, надати житло і пільги. Понад 5 тисяч чоловік все ще чекають, що комуністичний режим виконає свої обіцянки.
Журналіст Великої Епохи подзвонив в офіс прийому петицій міста Яньтай, де йому сказали, що проблеми офіцерів і офіцерів запасу знаходяться в компетенції Відділу з цивільних справ. Тобто на питання журналіста повинні відповідати вони.
Колишні офіцери збройних сил багато разів подавали прохання місцевим властям, але на них, як і раніше, не звертали уваги. Проте, після того, як були пред’явлені групові петиції, власті начебто зайнялися їхніми проблемами. Потім п’ять лідерів офіцерів запасу раптово зникли. Пізніше з’ясувалося, що їх відправили до різних місць, таких як острів Янма, в класи по «перевихованню», і їм не дозволяли спілкуватися з ким-небудь за межами «в’язниць», в яких вони знаходилися. Їхня особиста свобода також була обмежена протягом понад 20 днів.
Місцева влада використовує такі методи, як підслуховування телефонів і стеження за будинками, щоб присікти дії групи апелянтів в Яньтай. Вони навіть незаконно ув’язнюють і «привчають до дисципліни» офіцерів запасу, обмежуючи їхню особисту свободу і право на спілкування.
Ван відзначив, що як офіцери збройних сил запасу, вони присвятили свою молодість захисту Китаю. Що стосується «сонячного проекту» в місті Яньтай, то лише персонал місцевого уряду має право отримати житло в цьому новому комплексі. Навіть урядовим водіям дали квартири з площею 150-280 кв. метрів. Проте відставні офіцери полку, батальйону або роти живуть в приміщеннях всього лише 40-50 кв. метрів. Більшість інших офіцерів запасу взагалі не мають житла. Вану залишилося жити недовго, він сподівається, що режим зможе якнайшвидше вирішити його проблеми.
