Згідно з останніми офіційними даними Китаю, до кінця лютого баланс широкої грошової маси (М2) у країні досяг 299,56 трлн юанів (42,16 трлн доларів). Ця цифра перевищує обсяг грошової маси в США та Європейському союзі (ЄС) разом узятих.
М2, або широка грошова маса, розраховується шляхом додавання загальної кількості валюти в обігу, депозитів на вимогу і строкових вкладів.
За офіційними даними Комуністичної партії Китаю (КПК), на кінець січня 2024 року баланс М2 становив 297,63 трлн юанів (41,88 трлн доларів). Це означає, що всього за один місяць КПК додала в обіг нової валюти на 1,93 трильйона юанів (0,27 трильйона доларів США).
Ще більш дивовижним є темп зростання грошової маси. У 1956 році загальна грошова маса Китаю становила 17,5 млрд юанів (7,1 млрд доларів). Знадобилося 57 років до березня 2013 року, щоб перевищити 100 трильйонів юанів (16 трильйонів доларів). Очікується, що наприкінці цього місяця обсяг М2 Китаю досягне 300 трлн юанів (42,25 трлн доларів).
Для порівняння: обсяг М2 у США на кінець січня 2024 року становив 20,8 трлн доларів, що за поточним курсом дорівнює 150 трлн юанів, тобто приблизно половині китайського показника. М2 в єврозоні на кінець січня становив 15,1 трлн євро, що еквівалентно 16,4 трлн доларів або 118,4 трлн юанів. Інакше кажучи, тільки з погляду широкої грошової маси китайських юанів достатньо, щоб обміняти їх на всі долари США та євро у світі.
М’яка грошово-кредитна політика
25 березня Чен-Пін Ченг, професор фінансів та економіки Національного університету науки та технологій Юньлінь на Тайвані, розповів The Epoch Times, що можна очікувати, що після березня обсяг М2 у Китаї буде вищим, що вказує на те, що КПК продовжить м’яку грошово-кредитну політику.
Він пояснив, що КПК проводить експансіоністську фіскальну політику, зокрема центральні та місцеві органи влади випускають середньо- і довгострокові облігації. Щодо грошово-кредитної політики, то вона або збільшує емісію валюти, а саме М2, або ще більше знижує коефіцієнт резервування, а також відповідним чином коригує довгострокові та короткострокові процентні ставки. Ця тенденція не зміниться, оскільки вона спрямована на стимулювання інвестицій і приватного споживання. Однак наразі ефект від цієї політики вельми обмежений.
“Китай потрапить у пастку ліквідності”, — сказав пан Ченг. “Так звана пастка ліквідності означає, що уряд продовжує збільшувати грошову масу, але її вплив на процентні ставки обмежений. Крім того, приватні інвестиції та споживання залишаються на колишньому рівні. Таким чином, вийти з дефляції в короткостроковій перспективі дуже складно”.
Далі він пояснив, що в нормальних економічних умовах масова емісія валюти урядом призвела б до інфляції. Однак зараз Китай перебуває у стані дефляції: компанії не хочуть інвестувати, а споживачі не хочуть витрачати, тому комуністичний режим відчайдушно друкує гроші. Однак очікувана інфляція не може бути реалізована, оскільки збільшена грошова маса не використовується для стимулювання будь-якої економічної активності.
Надлишкова грошова маса
Генрі Ву Чіа-лунг, тайванський макроекономіст і провідний економічний дослідник AIA Capital, проаналізував, що надлишкова грошова маса в Китаї, найімовірніше, залишиться у фінансовому секторі, відновлюючи баланси банків і фінансових установ, а не надійде до реального сектору економіки для обігу. Наприклад, коли Китай випускає гроші у вигляді кредитів, ці кошти значно збільшуються у вигляді депозитів і заощаджень, замість того щоб використовуватися як засіб споживання та інвестицій.
“Влада КПК може порахувати, що грошова маса все ще недостатня, і продовжить послаблювати [свою монетарну політику], — сказав він. “Якщо це продовжиться і призведе до відтоку коштів, це позначиться на зниженні курсу [китайського юаня]”.
22 березня обмінний курс китайського юаня до долара США впав нижче 7,2, досягнувши найнижчого рівня з 17 листопада 2023 року. Ці коливання обмінних курсів свідчать про ширший вплив різко збільшеної грошової маси на загальну економічну стабільність Китаю.
За матеріалами The Epoch Times
