Учені з’ясували, що низькі дози цинку при діареї у дітей так само ефективні, як і високі, але заразом вони не викликають блювоти. Як повідомляється в журналі , при прийманні цинку в дозах 5 і 10 міліграмів, тривалість діареї, частоту рідкого випорожнення в день і концентрацію цинку в плазмі крові можна порівняти з показниками при прийомі 20 міліграмів цинку. Проте частота блювоти — основного побічного ефекту препаратів цинку, знижується майже на 30 і 20 відсотків відповідно.
Багато досліджень показують, що прийом препаратів цинку призводить до зниження тривалості діареї, числа її нападів і ризику подальшого захворювання. Спираючись на ці дані, ВООЗ включила до своїх рекомендацій з лікування діареї у дітей препарати цинку. Так, при виникненні у дитини важкої діареї організація рекомендує приймати 20 міліграмів цинку в день протягом 10-14 днів. Ця доза істотно перевищує рекомендовану дієтичну норму цинку в дитинстві (від 2 до 5 міліграмів на добу). Доза, рекомендована ВООЗ так розрахована, щоб збільшити цинк, бо його втрата під час діареї і недостатність надходження при звичайній дієті негативно позначається на роботі імунної системи й шлунково-кишковому тракті.
Однак пероральний прийом препаратів цинку може викликати блювоту через сильний металевий смак те, що він подразнює шлунок. Тому більш низькі дози цинку, за умови, що вони так само ефективні, як і рекомендовані ВООЗ 20 міліграмів, могли б позбавити пацієнтів від цього неприємного побічного ефекту. Уша Дхінгра (Usha Dhingra) з колегами з Центру кінетики громадського здоров’я Нью-Делі і Бостонського дитячого госпіталю провела рандомізоване подвійне сліпе дослідження в Індії і Танзанії, в якому порівняли ефект від прийому 5 і 10 міліграмів цинку з ефектом від прийому рекомендованої ВООЗ дози — 20 міліграмів. Вчені припустили, що більш низькі дози цинку зможуть залишатися ефективними при лікуванні діареї, але знизять частоту побічних ефектів — в першу чергу, блювоти.
У дослідженні взяли участь 4,5 тисячі дітей у віці від шести місяців до п’яти років. Їх розділили порівну на три групи, кожна з яких отримувала 5, 10 або 20 міліграмів цинку. Відсоток дітей, у яких на фоні прийому цинку спостерігалася діарея (три і більше рідких випорожнень в день) тривалістю понад п’ять днів, був приблизно однаковим в трьох групах: 7,2 відсотка в групі 5 міліграмів, 7,7 відсотка в групі 10 міліграмів і 6,5 відсотка в групі 20 міліграмів (різниця виявилася статистично незначущою). Однак у дітей, які приймали 5 міліграмів цинку, відносний ризик виникнення блювоти протягом 30 хвилин після прийому був на 29 відсотків нижче, ніж у дітей в групі 20 міліграмів, а у дітей в групі 10 міліграмів — на 19 відсотків.
Таким чином, низькі дози цинку — 5 і 10 міліграмів — не поступаються стандартній дозі цинку (20 міліграмів) за впливом на тривалість діареї і частоту рідких випорожнень у дітей. Однак частота блювоти при прийомі низьких доз цинку виявилася нижчою, ніж при прийомі стандартної дози — 13,7 відсотка в групі 5 міліграмів і 15,6 відсотка в групі 10 міліграмів, коли в групі 20 міліграмів частота блювоти склала 19,3 відсотка. При цьому концентрація цинку в плазмі крові залишалася в межах норми.
За словами авторів, це дослідження заповнює прогалини в емпіричних знаннях про ефекти різних доз цинку і їх ефективності при лікуванні діареї у дітей. В майбутньому це дозволить призначати дози препарату з максимальним лікувальним ефектом і мінімальними ризиками розвитку побічних ефектів.
