Через три тижні після відставки Юрія Лужкова і довгих роздумів президента над списком можливих наступників, московська міська Дума, нарешті, затвердила запропоновану Дмитром Медведєвим кандидатуру: новим мером Москви став Сергій Собянін, який до недавнього часу обіймав посаду керівника апарату прем’єр-міністра Володимира Путіна. Відставка Лужкова наробила шуму в ЗМІ. Новину про ім’я його наступника всі зустріли практично без емоцій.
Відданий прихильник Володимира Путіна Сергій Собянін відразу ж виділився на тлі інших кандидатів з президентського списку. Проте питання, на кого в результаті ляже вибір Кремля, з самого початку не дуже-то хвилював москвичів. Ніхто і не думав запитувати їхню думку, все вирішувалося на самій верхівці. Після путінської реформи 2004 року мера Москви, як і губернаторів регіонів, призначає особисто глава держави та затверджує на голосуванні (абсолютно формальному) місцеві законодавчі збори. На 91% утворена з членів «Єдиної Росії» (32 крісла з 35) московська Дума чудово впоралася зі своїм завданням, гучними оплесками висловивши свою згоду з вибором президента. За таємним голосуванням було негайне затвердження на посаді нового мера.
Оголосивши в п’ятницю своє рішення Сергію Собяніну у присутності журналістів, Дмитро Медведєв уточнив, що влада в Москві «повинна бути повною мірою інтегрована з федеральною владою, щоб до неї зберігалася довіра і щоб вона була ефективною». Можливо, він мав на увазі занадто незалежний характер колишнього мера і властиву йому манеру управління: «Це непросте завдання, але для цього, я впевнений, є всі необхідні якості». У цілому, основною якістю Собяніна є його відданість Путіну, нагадує Борис Нємцов, один із керівників опозиційного руху «Солідарність».
Не володіючи типовим послужним списком члена «клану Путіна» (він родом не з Санкт-Петербурга й не служив у КДБ), цей стриманий 52-річний апаратник, тим не менш, входить у ближнє коло нинішнього прем’єр-міністра, який під час свого президентства призначив його заступником свого повноважного представника на Уралі. Після роботи на посаді губернатора Тюменської області з 2001 по 2005 рік Собянін повернувся до Путіна в Москву, де отримав посаду глави президентської адміністрації. У 2008 році він очолив передвиборчу кампанію його наступника Дмитра Медведєва і згодом став керівником апарату Володимира Путіна як нового прем’єр-міністра.
За рік до парламентських і за півтора роки до президентських виборів 2012 року призначення Сергія Собяніна на стратегічний пост мера Москви не стало ні для кого несподіванкою. Російська столиця — це фундамент в основі вертикалі влади, перетин усіх фінансових потоків і центр політичного життя країни.
Хоча Собянін і не володіє великими знаннями про гігантський мегаполіс, яким йому доручили управляти, він чудово орієнтується за кулісами і в кулуарах Кремля і Білого дому. «Зв’язок з москвичами у нього буде мінімальний, а з владою — максимальний», — коментує лідер ліберальної партії «Яблуко» Сергій Мітрохін. «На жаль, ми з вами Собяніна не вибирали. І він буде думати не тільки про нас, але, насамперед, про те, щоб було задоволене керівництво, — вважає Леонід Гозман із демократичної партії «Правое дело». — Але від найогидніших і найодіозніших речей, які розвів Лужков, Собянін буде намагатися дистанціювати себе».
Якщо прихід Сергія Собяніна в московську мерію не обіцяє на даний момент жодних радикальних змін (і ніяк не може допомогти зневіреним москвичам із заторами та корупцією), то його переміщення з Білого дому є дуже показовим. Політолог Ростислав Туровський розповів газеті «Комерсант», що бачить тут ознаку руху тектонічних плит в апараті уряду: «Це початок серйозних перестановок у верхній частині російської еліти, аж до зміни складу уряду і президентської адміністрації».
Переклад з фр.: ИноСМИ
