#img_left_nostream#Зустріли нас по-дружньому, усміхаючись. Чоловік Стелли, Віктор Хлус, пригостив міцною кавою, навіть собака Бетсі, привітно виляючи хвостом, з’явилася з тапочкою в зубах.
За чашечкою кави ми розповіли Стеллі про майбутній кулінарний іспит. Хвилинку поміркувавши, Стелла Георгіївна вирішила нагодувати гостей заморською стравою під назвою «Шведський пай». «Так, – взяла в свої руки ситуацію володарка Олімпійського кубка, – ми зараз приготуємо шведський пиріг, він саме для таких несподіваних новорічних гостей».
До речі, тонкощі приготування паю Стелла освоїла ще тоді, коли 10 років жила та працювала у Швеції. Тамтешні жителі, які не звикли витрачати багато часу на приготування їжі, часто використовують цей рецепт і люблять його за відмінні смакові якості й швидке приготування.
Пані Стелла почала готувати, а нам залишалося тільки спостерігати й запам’ятовувати рецепт.
Спочатку робимо тісто: у велику миску шматочками нарізаємо пачку вершкового масла, додаємо 3 децилітри борошна, солі й трохи холодної води. Утворюється однорідна м’яка маса. На 30 хвилин ставимо тісто в холодильник, після чого викладаємо по внутрішній частині ємкості, де буде випікатися майбутній пиріг, й ставимо в духовку на 15-20 хвилин при температурі 180 градусів. Тісто має покритися скоринкою.
Тим часом готуємо начинку з овочів і спецій, а також соус. Для начинки нам потрібне овочеве асорті, до нього додаємо нарізану цибулю і помідори. Овочі тушкуємо в сковороді на повільному вогні. Паралельно робимо соус із 200 гр сметани, 2 яєць і спецій (за смаком). Усе це гарненько переколочуємо.
#img_left_nostream#У форму з тістом викладаємо тушковані овочі, додаємо базилік, заливаємо соусом, посипаємо тертим сиром пармезан і знову ставимо в духовку. Через 20 хвилин наша страва готова!
Сіли за стіл. Пай вийшов апетитним, легким і водночас ситним. Усі були задоволені. Вдалий час для розмови.
– Пані Стелло, відчувається, що цю страву Ви готуєте не вперше.
– У Швеції готувала пай постійно, адже він дійсно дуже смачний. Особливо, коли робиш його солодким. Для цього в тісто я додаю цукор, викладаю його в спеціальну форму й ставлю в духовку. І коли тісто починає покриватися скоринкою, кладу туди фрукти, а інколи додаю сир. Це до нестями смачно! Тільки треба не забути перед духовкою обваляти фрукти в крохмалі.
– Чи є у вас улюблена сімейна страва?
– У мене всі дуже люблять індичку, яку я фарширую яблуками. Тільки яблука мають бути дуже кислими. Змазую її гірчицею з майонезом і замотую в тонко нарізане сало з м’ясним прошарком. Це сало, що усмоктується в м’ясо, і плюс букет приправ надає казкового смаку й аромату. Взагалі в їжі ми надаємо перевагу курці, рибі й, звичайно, овочам.
– Які шведські традиції перекочували у Вашу родину?
– Практично всі. Шведи буквально з 5 грудня вже повністю прикрашають свій будинок свічками, новорічними свічниками, дідами морозами, віночками, на вулиці прикрашають ялинки тощо. Відчувається різдвяне свято. Ми також, починаючи з 1 грудня, прикрашаємо будинок, запалюємо свічки, чіпляємо шведські новорічні білі портьєри з дідами морозами.
#img_left_nostream#– Новий рік для Вас сімейне свято?
– Звичайно, для мене це тільки сімейне свято. Ми одного разу порушили традицію і пішли в ресторан, але нам не сподобалося.
– Як створюєте святкову атмосферу в домі?
– Ми заздалегідь ставимо ялинку й кладемо подарунки. У шведів новорічні гостинці дарують 25 грудня, а в нас – на Новий рік. Ми змінюємо на Новий рік усе: і скатертини новорічні розстеляємо, і вогники запалюємо, підвіконня прикрашаємо конусоподібними ялиновими гілочками, розвішуємо янголяток, прикрашаємо камін. І коли ввечері все починає світитися, тоді відразу відчуваєш свято.
– А що їдять шведи за святковим столом?
– Так само, як і в нас, шведи на Різдво готують 12 страв. Серед них обов’язково має бути шинка з гірчицею, оселедець, індичка, шетбуляри (маленькі такі кругленькі фрикадельки), пай, салат із буряка з оселедцем тощо. І ось вони до 25 грудня всім цим насолоджуються.
Обов’язково готують «пеперкок». Це таке печиво, яке посипають спеціальними приправами, яких, до речі, у нас немає. Я їх спеціально привожу зі Швеції. Для дітей готування пеперкок – це справжнє свято. Батьки печуть це печиво разом із своїми дітьми: роблять із тіста будиночки, фігурки, різних звіряток.
Ми з дочкою Христиною також завжди печемо пеперкок разом. Випікаємо повну вазу печива різної форми, яке у готовому вигляді через приправу має шоколадний колір.
#img_left_nostream#– Які подарунки любите дарувати?
– Намагаюся, звичайно, дарувати більше те, що необхідне. Я таємно дізнаюся, що саме потрібно моїм близьким, і купую. Ми не даруємо карколомні, дорогі подарунки. Я знаю, що моїй Христині необхідно, що Віктору потрібно купити, Олегові з дівчиною – і дарую саме це.
За такою смачною вечерею та дружньою розмовою ми й не помітили, як швидко промайнув час і потрібно було вирушати, бо родинна фортеця Стелли розташована за Києвом у мальовничому краї. У нас залишилися найтепліші та найсмачніші враження від зустрічі. Ми більше дізналися про саму Стеллу, про її дружню родину, адже вона не тільки олімпійська чемпіонка, але й кохана жінка та мати двох дітей.
Як каже сама хазяйка, для неї найкращий у світі подарунок – це її сім’я, її діти. Вона пишається своїм старшим сином Олегом, його досягненнями в навчанні й у роботі. Стелла бачить у ньому себе – рішучу й десь навіть трохи жорстку. Ну а молодшенька донечка Христина тільки починає допомагати мамі.
Саме завдяки своєму вольовому характерові Стеллі Захаровій удалося завоювати звання Олімпійської чемпіонки на Олімпійських іграх 1980 року в Москві. Вона не змінилася. І сьогодні ми так само бачимо сильну, мужню, рішучу, але таку тендітну й чуттєву жінку, яка готова жити заради інших. У 2000 році Стелла Захарова створила й очолила міжнародний благодійний фонд «Спорт і Діти», і з того ж року вона почала проводити міжнародний турнір із спортивної гімнастики на «Кубок Стелли Захарової». Хто знає, скільки майбутніх олімпійських чемпіонів загартуються в цих змаганнях…
#img_gallery#
