15 листопада став відомий новий склад Постійного комітету Політбюро компартії КНР. Крім лідера партії Сі Цзіньпіна і нового прем’єр-міністра Лі Кецяна, п’ять інших членів цього вищого органу влади Китаю залишаються маловідомими зовнішньому світу. Велика Епоха публікує серію статей, щоб познайомити читачів з новими лідерами Китаю. Один з них — Чжан Гаолі.
#img_left#Чжан Гаолі, який став віце-прем’єром з питань енергетики, інформатики та транспорту і членом Постійного комітету, народився в 1946 році в бідній сім’ї в окрузі Цзіньцзан провінція Фуцзянь. Його батько помер, коли Чжану ще не виповнилося 10 років, і овдовіла мати з усіх сил намагалася виховувати п’ятьох дітей. Чжан Гаолі ходив у середню школу Цяошен в місті Цзінцзян. У 1965 році він вступив до університету Сяминь на факультет економіки за фахом планування та статистики. Під час культурної революції його навчання було припинено, але пізніше він закінчив університет.
У 1970 році Чжан Гаолі влаштувався на роботу на нафтопереробний завод компанії «Гуандун Маомін». Там він приглянувся двом важливим людям: Цзен Цінхуну, тодішньому заступнику директора бюро закордонних справ міністерства нафти, і Чжоу Юнкану, топ-менеджеру ТОВ «Китайська нафта і природний газ» (China Petroleum & Natural). Обидва відомі як прихильники Цзян Цземіня, колишнього лідера компартії Китаю.
Пізніше Чжан Гаолі призначили на посаду менеджера китайської нафтової компанії «Маомін». Поступово, починаючи з поста секретаря партії в нафтовій компанії, він піднявся до рівня секретаря партійного комітету провінції Гуандун.
У 2001 році його перевели в провінцію Шаньдун, а в 2003 році він став секретарем партії в цій провінції — найвища партійна посада в регіоні. На 17 з’їзді партії в 2007 році він був призначений членом Політбюро ЦК компартії і одночасно секретарем партії міського комітету в Тяньцзіні, великому місті на півночі Китаю.
За словами джерел, Чжан Гаолі став одним із улюбленців Цзян Цземіня через інцидент, який стався в 2006 році в день першого травня — день солідарності всіх трудящих. Цзян Цземіню захотілося оглянути визначні пам’ятки на відомій горі Тайшань. Ігноруючи почуття мандрівників, Чжан Гаолі велів на два дні скасувати всі туристичні походи. Він зажадав від своїх підлеглих вишикуватися в ряд і вітати Цзян Цземіня, називаючи його «улюбленим лідером». Вісім найманих робітників носили на величезних носилках Цзяна на гору і вниз, а сам Чжан Гаолі весь час ходив слідом. Як казали очевидці, це виглядало як процесія стародавнього імператора.
За словами Сінь Гуйцзи, начальника партійного комітету провінції Юньнань, це був один із найвідоміших випадків підлабузництва Чжана перед Цзяном. Для Чжана вшановувати колишнього лідера було ризиковано, але завдяки цій нагоді його згодом допустили в Політбюро, а тепер він потрапив і у вищий орган влади — Постійний комітет.
Чжан Гаолі також добре розуміє, куди дме вітер. У період розквіту Бо Сілая, в той час коли Чжан був секретарем міського комітету компартії в Тяньцзіні, він тісно слідував вказівкам Бо і співав «Червоний пісні» вихваляння комунізму. У вересні 2009 року Чжан та інші посадові особи організували захід «десять тисяч чоловік співають разом» в Тяньцзіні і самі співали разом з ними. Протягом декількох місяців, у всіх районах і округах Тяньцзіня в рамках цього заходу було організовано більш ніж 23 тисячі виступів і близько 3,8 мільйона людей взяли участь у цих заходах.
У середині квітня, коли стало відомо про політичне знищення Бо Сілая, Чжан розіслав лист у всі політичні і правові комітети в Тяньцзіні з вимогою «зберігати вірність товаришеві Ху Цзіньтао, генеральному секретарю Центрального комітету компартії Китаю».
Читайте також:
Нові лідери Китаю (частина 1): Лю Юньшань
Нові лідери Китаю (частина 2): Ван Цішань
———————————-
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.
