Заклик колишнього глави Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі переглянути жорсткі правила антимонопольної політики в Європі викликав припущення про те, що наступний глава антимонопольної служби ЄС може зайняти м’якшу позицію щодо злиттів, які можуть сприяти появі європейських промислових «чемпіонів», пише .
Однак наразі мало що свідчить на користь більш м’якого підходу, кажуть аналітики.
У ЄС зберігається консенсус щодо того, що політика, спрямована на підтримання конкуренції, зниження цін і забезпечення рівних умов на 27 національних ринках ЄС, є одним із небагатьох позитивних факторів в економіці регіону, яка переживає труднощі.
«Якщо ви послабите правила конкуренції ЄС, щоб створити величезні компанії, створити європейських чемпіонів, ви отримаєте компанії, які будуть французькими, німецькими та італійськими. Малі країни зададуться питанням: А що нам із цього?», — сказав один із чиновників єврозони.
За словами чиновника, деякі угоди (наприклад, та, яка допомагає гравцеві у сфері зелених технологій протистояти китайській конкуренції) можуть бути політично виправданими, але «якщо це буде повсюдно, то це не вихід».
Керівник антимонопольного відомства ЄС Маргрете Вестагер, яка тільки минулого тижня здобула дві великі перемоги над Big Tech з питань справедливості оподаткування та антиконкурентної практики, незабаром передасть повноваження своєму наступникові в новому складі Єврокомісії.
Наступника зустрічатиме Генеральний директорат з конкуренції, що налічує майже 900 осіб, який, за словами давніх антимонопольників, інституційно просякнутий вірою в економічні переваги сильної конкурентної політики.
«І новий комісар з конкуренції завжди залежить від їхніх послуг», — каже Умберто Гамбіні, партнер бізнес-консалтингової компанії Forward Global і колишній депутат Європарламенту, що спеціалізується на питаннях антимонопольного законодавства та державної допомоги.
У своїй 400-сторінковій доповіді колишній глава ЄЦБ зазначив, що «є питання» про те, чи не заважає жорстка антимонопольна політика європейським компаніям досягати масштабів, необхідних для конкуренції з китайськими або американськими гігантами.
Зокрема, Драгі запропонував, щоб у майбутньому при винесенні антимонопольних рішень більшою мірою враховували такі фактори, як те, чи може злиття дати новому підприємству більше інвестиційних можливостей для впровадження інновацій.
Однак на запитання про те, чи означає це, що Комісія, яка діє згідно з його пропозиціями сьогодні, найімовірніше, повторить злиття машинобудівних компаній Alstom і Siemens, яке вона заблокувала 2019 року, він лише сказав, що «деякі з причин для блокування цього злиття не існуватимуть».
«Дозвольте мені бути гранично ясним: ми виходимо із загальних умов… Конкуренція — це добре. Це добре для інвестицій, добре для продуктивності і добре для розподілу доходів», — сказав він.
У доповіді Драгі на сторони злиття покладається тягар обґрунтування того, чому «захист інновацій» має переважати над іншими побоюваннями з приводу їхнього об’єднання.
Це заспокоїло прихильників сильної антимонопольної політики, яку пропагує Європа і яку адміністрація Байдена прагне взяти на озброєння, призначивши Ліну Кан головою Федеральної торгової комісії США.
«Багато людей в Європі говорили мені, що в доповіді (Драгі) буде сказано, що нам потрібно менше заходів щодо захисту конкуренції… Це не те, що він сказав», — заявила Фіона Скотт Мортон, старший науковий співробітник економічного аналітичного центру ЄС Bruegel.
Натомість вона вказала на його пропозиції щодо нових інструментів для посилення антимонопольного контролю, щодо примусу компаній до сумісності своїх мереж і продуктів із продуктами інших компаній, а також щодо оцінки ризиків, як-от майбутній дефіцит продуктів, під час ухвалення рішень про злиття.
«Є кілька хороших нових ідей, а також подвоєння зусиль щодо забезпечення продуктивності в економіці, а не купки ледачих монополістів, які встановлюють високі ціни і не виконують свою роботу», — сказала вона.
