Російський співлауреат Нобелівської премії миру цього року заявив, що кремлівська влада веліла йому відмовитися від нагороди.
Ян Рачинський, який очолює «Меморіал», сказав, що йому сказали не приймати премію, тому що двох інших співлауреатів — українську правозахисну організацію та білоруського правозахисника, який зараз у в’язниці, — було визнано «невідповідними».
«Меморіал» — одна з найстаріших російських правозахисних , яка була закрита урядом минулого року.
В ексклюзивному інтерв’ю програмі HARDtalk на Бі-Бі-Сі Рачинський , що його організації було рекомендовано відмовитися від нагороди, але «природно, ми не прийняли цю пораду до відома».
Попри загрози його безпеці, Рачинський заявив, що робота «Меморіалу», як і раніше, важлива.
«У сьогоднішній Росії нікому не можна гарантувати особисту безпеку», — сказав він. «Так, багатьох було вбито. Але ми знаємо, до чого призводить безкарність держави… Нам потрібно якось вибиратися з цієї ями».
«Меморіал» документально підтвердив історичні репресії радянської влади.
Оголошуючи лауреатів премії, Нобелівський комітет сказав, що «Меморіал» був заснований на ідеї, що «протистояння минулим злочинам необхідне для запобігання новим».
Рачинський назвав рішення комітету присудити премію лауреатам із трьох різних країн «чудовим».
Він сказав, що це доказ того, «що громадянське суспільство не розділене національними кордонами, що це єдиний організм, який працює над розв’язанням спільних проблем».
Центр громадянських свобод та його керівниця Олександра Матвійчук — ще одна лауреатка премії. Бі-Бі-Сі поговорила з Олександрою Матвійчук окремо в Осло.
Коли її запитали, чому вона хоче дати інтерв’ю окремо, вона сказала HARDtalk: «Зараз ми перебуваємо в стані війни, і ми хочемо зробити голос українських правозахисників відчутним».
«Тому я впевнена, що незалежно від того, що ми даємо окремі інтерв’ю, ми передаємо і доносимо одні й ті самі повідомлення».
Центр громадянських свобод був відзначений за свою роботу з просування демократії в Україні та розслідування ймовірних воєнних злочинів Росії в країні.
Попри відмову виступити поруч зі своїм співлауреатом, Матвійчук високо оцінила роботу Рачинського і назвала «Меморіал» «партнером».
За її словами, «Меморіал» допомагав українській групі протягом багатьох років, додавши, що вона відчуває «величезну повагу до всіх [своїх] російських колег-правозахисників», які працюють у важких умовах.
Вона також попередила, що без належного обліку злочинів Росії мир у Східній Європі не настане.
Матвійчук закликала до створення нового міжнародного трибуналу для притягнення президента Володимира Путіна та інших росіян до відповідальності за їхні дії в Україні, назвавши нинішню систему недостатньою.
Третій нобелівський лауреат, білоруський правозахисник Алесь Біляцький, з липня минулого року перебуває у в’язниці без суду та слідства у себе на батьківщині.
Він є засновником правозахисного центру «Весна», який був створений у 1996 році у відповідь на жорстоке придушення вуличних протестів авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.
Біляцький раніше провів три роки у в’язниці й був звільнений 2014 року.
Матвійчук назвала свого співлауреата «надзвичайно сміливою людиною» і висловила впевненість, що «через це він продовжуватиме боротьбу навіть у в’язниці».
