Вібке Хаас займається справою своєї мрії. 32-річна дизайнерка з Німеччини проводить кожен день у компанії свого першого кохання — коней.
Почавши займатися кінною фотографією 15 років тому, пані Хаас виявила особливий інтерес до порід, що походять з Іспанії та Португалії, а її знімки віддають данину їхній королівській природі.
«Жоден інший вид фотографії не інтригував мене так сильно», — сказала вона в інтерв’ю The Epoch Times. «Я фотографувала переважно іберійських коней. Це горді коні королів, і ви все ще можете побачити в них це благородство».
Як професійний фотограф, який використовує камеру Canon R6 з об’єктивом 70-200 мм f/2.8, робота пані Хаас не тільки дозволяє їй шукати пригоди, свободу і незалежність, але й благословила її глибоким розумінням справжньої сутності цих величних тварин. Унікальні портрети, які вона створює, передають красу, грацію та елегантність і розкривають зв’язок між кіньми та їхніми господарями.
Поїздка для роботи з боснійськими дикими кіньми залишила незабутнє враження на пані Хаас, яка описує їх як «чутливих і по-справжньому пов’язаних між собою». Вважаючи, що всі породи поєднують у собі почуття свободи та глибоку приземленість, пані Хаас завжди відчувала сильну любов до коней.
«Я завжди хотіла, щоб моя робота була пов’язана з кіньми», — каже вона. «У підлітковому віці я була вражена знімками професійних фотографів у журналах про коней і почала фотографувати їх сама. Саме тоді я зрозуміла, що хочу заробляти цим на життя».
Пані Хаас є яскравим прикладом того, як людині вдалося перетворити своє захоплення на професію. Це її спосіб бути поруч з тваринами постійно, а не просто бути з власними кіньми у вільний час. Бачачи себе в ролі спостерігача, вона працює абсолютно спокійно, не відчуваючи тиску від того, що кінь повинен досягти чогось для неї, наприклад, перемогти на змаганнях.
«Під час фотосесії коням дають достатньо простору, щоб розкритись і просто „бути“. Їх бачать такими, якими вони є», — каже вона.
Вміння «читати» тварину має вирішальне значення, а також знання, як позувати ніжно і невимушено. Найбільшою потенційною перешкодою на шляху до гарного знімка, за словами пані Хаас, є не сам кінь, а людина, яка його знімає.
«Найскладнішим аспектом є вміння заспокоювати та спрямовувати власників коней — їхня енергія має вирішальне значення для поведінки тварини», — додає вона.
І навпаки, фотосесії з кіньми, які мають сильний зв’язок зі своїми господарями, приносять «багато задоволення», — каже пані Хаас, яка наполягає на тому, що вона «розмовляє» з ними, як вголос, так і в думках. «Вони розуміють кожне слово», — каже вона.
Чи має вона якісь поради для фотографів-початківців?
«Зберігайте рівновагу, щоб створити простір, де кінь може бути самим собою, без будь-яких умов», — радить вона, додаючи, що мистецтво — це процес. «Це вимагає всіх ваших фотографічних навичок. Ви повинні розпізнати хороші місця для фотографування в стайні. Знати, коли світло найкраще. Давати чіткі вказівки людям».
Вона стверджує, що кінна фотографія — це не просто фотографування красивих тварин.
«Вона занурюється глибше і розкриває стосунки коня з людиною або його власне благополуччя», — каже вона. «Не змушуйте коней робити вражаючі стрибки та рухи. Все повинно бути вільно, легко і м’яко, коли ви фотографуєте тварин. Кожен кінь віддасть вам все найкраще в цей момент. Довіртеся їм».
Любов фотографа до своїх об’єктів випромінюється з її знімків, і глядачі постійно зачаровані їхньою чіткістю та якістю світла. Хоча пані Хаас не має улюбленої породи коней, вона має слабкість до золотистої масті та «барокової елегантності».
Бувши відданою вершницею, вона каже, що для таких, як вона, «краса, зовнішність та енергійність коней ніколи не вичерпуються». Можливість провести цілий день, дивлячись на коней, — це подарунок, а вдячність, яку вона отримує за свою роботу, неймовірно приємна.
«Мабуть, найкрасивіший коментар був, коли жінка сказала: „Ваші фотографії змушують мене захотіти мати власного коня“», — каже вона.
