1 травня міністр економіки та клімату Німеччини Роберт Хабек заявив, що країна досягла прогресу у скороченні залежності від російського викопного палива та розраховує до кінця літа стати повністю незалежною від імпорту російської сирої нафти.
Міністерство економіки та клімату заявило в Twitter, що ця мета є «реалістичною», зазначивши при цьому, що з початку року країна вже скоротила свою частку імпорту російських енергоносіїв до 12 % нафти, до 8 % вугілля і 35 % природного газу.
«Усі ці кроки, які ми робимо, вимагають величезних спільних зусиль від усіх учасників, і вони також означають витрати, що відчуваються як економікою, так і споживачами. Але вони необхідні, якщо ми більше не хочемо зазнавати шантажу з боку Росії», — сказав Хабек у своїй заяві.
Німеччині вдалося за відносно короткий час перейти на закупівлю нафти та вугілля в інших країнах, тому «повна незалежність від імпорту російської сирої нафти до кінця літа є цілком реальною», — заявили в міністерстві Хабека.
Німеччина, найбільша економіка Європи, зазнає наростального тиску з боку України та інших країн, які вимагають скоротити імпорт енергоносіїв із Росії.
Ціни на енергоносії у Німеччині зросли майже на 40 %, країна закуповує для своїх потреб близько 25 % нафти та 40 % газу в Росії, внаслідок цього чиновники не хочуть скорочувати імпорт.
Хоча частка імпорту природного газу з Росії знизилася до 35 % після вторгнення в Україну, частково завдяки збільшенню закупівель у Норвегії та Нідерландах, центральний банк Німеччини заявив, що повне відключення країни від російської нафти може мати економічні наслідки у вигляді зростання інфляції та зниження економічного виробництва країни. приблизно 5 %.
Проте критики стверджують, що вигідні платежі за енергоносії є подальшим підкріпленням вторгнення Путіна в Україну.
Зараз ЄС платить Росії щодня по $ 850 млн за нафту та природний газ.
Опитування, проведене 2 травня Інститутом Ifo, показало, що все менше німецьких компаній побоюються за своє виживання, попри економічні ризики, пов’язані з війною в Україні.
За даними інституту, наразі 7,1 % з майже 8 500 опитаних компаній вважають, що їхнє існування перебуває під загрозою, що майже вдвічі менше, ніж у попередньому опитуванні, проведеному у січні, коли цей показник становив 13,7 %.
Для подальшого скорочення російського імпорту Німеччина планує прискорити будівництво терміналів для зрідженого природного газу, але зазначає, що це вимагає величезних спільних зусиль, які також спричинять витрати, які відчує економіка та споживачі.
Коментарі Хабека прозвучали у той момент, коли Європейський Союз розглядає можливість запровадження ембарго на постачання російської нафти в рамках шостого пакета санкцій проти цієї країни.
Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс заявив минулого тижня в інтерв’ю лондонській газеті The Times, що країни ЄС розглядають «деяку форму нафтового ембарго», але воно має бути введене «так, щоб максимально посилити тиск на Росію і при цьому мінімізувати побічні збитки для нас самих».
Тим часом 26 квітня російський енергетичний гігант «Газпром» відключив постачання газу до Польщі та Болгарії після того, як ці дві країни не заплатили у рублях.
Компанія, розташована в Санкт-Петербурзі, зазначила, що «оплата за газ, поставлений з 1 квітня, повинна проводитися в рублях», як наказано Путіним, і що повідомили про це «своєчасно».
За матеріалами The Epoch Times USA
