Франція і Німеччина у вівторок виступили проти можливого продовження обмежень, запроваджених з квітня п’ятьма східноєвропейськими країнами на імпорт українських зернових культур, пише видання .
Наприкінці квітня Європейська комісія дозволила п’ятьом сусіднім з Україною державам-членам (Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії та Румунії) заборонити реалізацію української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику на своїй території за умови, що вони не перешкоджають транзиту в інші країни.
Ці тимчасові обмеження, покликані пом’якшити вплив на місцеві ринки масового припливу української сільськогосподарської продукції, мали закінчитися в середині вересня, проте минулого тижня п’ять держав-членів ЄС зажадали продовжити їхню дію до кінця року.
“Або Комісія погодиться підготувати (…) правила для продовження цієї заборони, або ми зробимо це самі”, — наполягав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, заявляючи, що він захищає фермерів своєї країни.
Можливість продовження заборони була визнана Києвом неприйнятною і вже зазнала різкої критики з боку низки 27 держав-членів ЄС, половина з яких виступила проти обмежень, запроваджених навесні для 5 країн, заявивши про перекоси в рамках спільного ринку.
“Неприпустимо, щоб деякі держави-члени ігнорували чинні договори”.
“Комісія повинна дати зрозуміти, що це неможливо. Ці заходи обмежені в часі, і неприпустимо, щоб деякі держави-члени ігнорували чинні договори”, — заявив міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір напередодні зустрічі в Брюсселі зі своїми колегами по ЄС.
“Ми стоїмо пліч-о-пліч із Польщею: ми готові допомогти фінансово, і у нас є для цього відповідні механізми допомоги. Що неприйнятно, так це вирішувати електоральні проблеми за рахунок України”, — сказав він, маючи на увазі польські вибори наприкінці 2023 року.
П’ятьом країнам, що межують з Україною, вже виділено допомогу в розмірі 156 млн євро з резерву ЄС на випадок сільськогосподарської кризи.
“Не може бути жодних односторонніх заходів, жодних індивідуальних авантюр; тільки колективно ми зможемо протистояти виклику дестабілізації ринків (…). Це не можна вирішувати поодинці, бо інакше відбудеться перетікання (зернових) в інші країни”, — погодився французький міністр Марк Фесно.
Визнавши, що сталися деякі збої, зокрема на французьких ринках яєць і птиці, він закликав до “колективного обговорення”. “Комісія має прояснити, яка реальна ситуація в цих країнах”, — зауважив іспанський міністр Луїс Планас.
Після нещодавнього виходу Росії з угоди про експорт українського зерна через Чорне море ЄС прагне збільшити логістичні можливості своїх сухопутних і річкових коридорів для транспортування цього зерна через Європу.
