Нігерійці зіткнулися з однією з найважчих економічних криз у західноафриканській країні за останні роки. Інфляція, що зростає, стала результатом монетарної політики, яка опустила курс національної валюти до рекордно низького рівня по відношенню до долара. Ситуація викликала гнів і протести по всій країні.
Останні дані державної статистики, опубліковані в четвер, засвідчили, що рівень інфляції в січні зріс до 29,9%, що є найвищим показником з 1996 року, переважно за рахунок продуктів харчування та безалкогольних напоїв. Валюта Нігерії, найра, у п’ятницю впала до 1,524 за 1 долар, що свідчить про 230-відсоткову втрату вартості за останній рік.
“Моя сім’я тепер живе одним днем і сподівається на Бога”, — каже торговець Ідріс Ахмед, чиї продажі в магазині одягу в столиці Нігерії Абуджі скоротилися з 46 доларів на день до 16 доларів.
Падіння валюти погіршує і без того погану ситуацію, ще більше підриваючи доходи і заощадження. Це тисне на мільйони нігерійців, які зазнають труднощів через урядові реформи, включно зі скасуванням субсидій на газ, що призвело до триразового зростання цін на нього.
Найважча ситуація склалася в зонах конфлікту на півночі Нігерії, де фермерські громади більше не можуть вирощувати продовольство, оскільки змушені рятуватися від насильства. Останніми тижнями там спалахували протести, але сили безпеки швидко припиняли їх, а в деяких випадках навіть проводили арешти.
В економічному центрі Лагосі та інших великих містах на дорогах стало менше машин, оскільки пасажири змушені добиратися на роботу пішки. Ціни на все, від продуктів харчування до предметів домашнього вжитку, зростають із кожним днем.
ОГЛЯД ЕКОНОМІКИ НІГЕРІЇ
Нігерія, населення якої становить понад 210 мільйонів осіб, є не тільки найбільш густонаселеною країною Африки, а й найбільшою економікою континенту. Її валовий внутрішній продукт формується здебільшого за рахунок послуг, таких як інформаційні технології та банківська справа, потім ідуть обробні та переробні підприємства, а потім сільське господарство.
Проблема полягає в тому, що економіка країни далеко не достатня для населення Нігерії, яке бурхливо зростає, і вона значною мірою покладається на імпорт для задоволення щоденних потреб своїх громадян — від автомобілів до столових приборів. Тому на неї легко впливають зовнішні потрясіння, як-от паралельний валютний ринок, що визначає ціни на товари та послуги.
Економіка Нігерії значною мірою залежить від сирої нафти — найбільшого джерела іноземної валюти. Коли в 2014 році ціни на сиру нафту впали, влада використовувала свої мізерні іноземні резерви, щоб спробувати стабілізувати курс найри в умовах множинних обмінних курсів. Уряд також закрив сухопутні кордони, щоб стимулювати місцеве виробництво, і обмежив доступ до долара для імпортерів деяких товарів.
Однак ці заходи ще більше дестабілізували курс найри, сприяючи процвітанню паралельного ринку долара. Продажі сирої нафти, які сприяють зростанню валютних надходжень, також знизилися через хронічні крадіжки та вандалізм на трубопроводах.
ГРОШОВІ РЕФОРМИ
Незабаром після приходу до влади в травні минулого року президент Бола Тінубу зробив сміливі кроки для оздоровлення хворої економіки і залучення інвесторів. Він оголосив про припинення дорогих субсидій на газ, які, за словами уряду, тривали десятиліттями і більше не були стійкими. Тим часом у країні було уніфіковано численні обмінні курси, щоб дозволити ринковим силам визначати курс найри щодо долара, що фактично девальвувало валюту.
Аналітики стверджують, що не було вжито адекватних заходів для стримування потрясінь, які неминуче мали виникнути внаслідок реформ, включно зі створенням субсидованої транспортної системи та негайним підвищенням заробітної плати.
Тож зростання цін на газ більш ніж на 200%, спричинене припиненням субсидування, стало впливати на все інше, особливо тому, що місцеві жителі значною мірою покладаються на газові генератори для освітлення своїх будинків і ведення бізнесу.
ЧОМУ НАЙРА РІЗКО ВПАЛА В ЦІНІ
За попереднього керівництва Центрального банку Нігерії політики жорстко контролювали курс найри по відношенню до долара, що змушувало приватних осіб і компанії, які потребують доларів, вирушати на чорний ринок, де валюту торгували за набагато нижчим курсом.
Крім того, на офіційному ринку накопичився величезний обсяг попиту на іноземну валюту, оцінюваний у 7 мільярдів доларів, що частково пояснюється обмеженням доларових потоків у зв’язку зі скороченням іноземних інвестицій у Нігерію і продажу сирої нафти в країні.
Влада заявила, що єдиний обмінний курс означатиме полегшення доступу до долара, тим самим заохочуючи іноземних інвесторів і стабілізуючи курс найри. Але цього поки що не сталося, оскільки приплив коштів був незначним. Натомість найра ще більше ослабла, оскільки її курс щодо долара продовжує знижуватися.
ЩО РОБИТЬ ВЛАДА
Голова ЦБН Олайемі Кардосо заявив, що банк погасив 2,5 млрд доларів із 7 млрд доларів, які залишалися непогашеними. Однак банк виявив, що 2,4 мільярда доларів з цієї заборгованості були неправдивими заявами, які він не буде погашати, сказав Кардосо, залишивши залишок приблизно в 2,2 мільярда доларів, який, за його словами, буде погашений “найближчим часом”.
Тінубу, тим часом, розпорядився видати з державних резервів продовольчі товари, такі як зерно, серед інших заходів, щоб пом’якшити наслідки труднощів. Уряд також заявив, що планує створити товарну раду, щоб допомогти регулювати зростаючі ціни на товари і послуги.
У четвер нігерійський лідер зустрівся з губернаторами штатів, щоб обговорити економічну кризу, частину якої він поклав на масштабні запаси продовольства на деяких складах.
До ранку п’ятниці місцеві ЗМІ повідомили, що магазини були опечатані за скупчення товарів і встановлення несправедливих цін.
