Британські художники Хізер Акройд і Ден Харві — майстри «фотографічного фотосинтезу»: вони використовують траву замість фарб, створюючи масштабні живі портрети.
Фотосинтез потребує світла для виробництва глюкози, тимчасом як фотографія потребує світла для отримання зображень. змогли об’єднати ці два процеси для створення величезних портретів з живої трави, проектуючи негативні зображення на вертикальні панелі з вирощеною травою.
Щоб отримувати різні відтінки жовтого і зеленого кольорів, Хізер і Ден вміло керують світлочутливим хлорофілом. Іншими словами, кожна травинка виробляє молекули хлорофілу, які випромінюють певний тон в залежності від інтенсивності отриманого світла. Таким чином, від кількості світла залежить те, які ділянки на зображенні будуть темними відтінками зеленого, а які — жовтуватими. В результаті виходить надзвичайно органічний портрет.
Ідея створення таких картин з’явилася випадково. У 1990 році, працюючи над іншою інсталяцією, Ден і Хізер помітили пляму пожовклого дерну в тому місці, де сходи випадково притулилися до трав’янистого схилу. Тільки через рік вони вирішили поекспериментувати з пігментацією хлорофілу і незабаром почали висаджувати «картини», які буквально жили і дихали.
Але картини з живих рослин самі по собі недовговічні: з часом трава відмирає, тому художники перейшли від звичайної трави до спеціально вирощеної «зеленої трави». Її кілька років розробляли вчені і дослідники з Institute of Grassland and Environmental Research в Уельсі.
Спеціальний штам зберігає хлорофіл, зелений пігмент у рослинах, який викликає поглинання світла під час фотосинтезу навіть після того, як трава природно відмирає або висихає. За словами Харві, це робить зображення «трохи стійкішим». Живі портрети можуть залишатися майже неушкодженими кілька років, якщо вони зберігаються в умовах слабкого освітлення.
Іноді портрети зберігаються не повністю, але це додає їм привабливості. Для The Big Chill, триденного музичного фестивалю в Великобританії, художники створили чотирі зелених портрета. Майже 30 000 людей спробували це мистецтво на дотик, проводячи руками по полотнах.
